85. Вибори до Верховної Ради України 2002 р.

Парламентські вибори 2002 року

Парламентські вибори відбувалися за пропорційною системою, яка була значно зрозумілішою у порівнянні з попередніми парламентськими виборами, виборцю вперше довелося голосувати за партії та виборчі блоки. Ця система виборів особливо не подобалася президенту В.Кучмі та провладним партіям.

Шлях до перемоги виборчого блоку В.Ющенка був складним. Усі політтехнологи і журналісти прогнозували, що наступна виборча компанія буде «брудною», суперники не ігноруватимуть жодних методів політичної агітації. Автор вважає, що саме загострення відносин між владою та опозицією породило політичну кризу в Україні Л.Кучма та його оточення почали відчувати невпевненість та силу нової опозиції, що й зробило владу головним ініціатором «війни компроматів» та застосування адмінресурсу.

Все почалося з оприлюднення записів телефонних розмов Віктора Ющенка та мера Києва Олександра Омельченка щодо підтасування результатів голосування за віце – спікера Верховної Ради України Віктора Медведчука. Віктор Ющенко та його команда прокоментували це, як початок інформаційної війни, у якій «Наша Україна» участі не братиме, а Петро Порошенко навіть ініціював порушення кримінальної справи, щодо факту прослуховування телефонних розмов лідера «Нашої України».

16 січня 2002 року у Київському політехнічному інституті відбувся з’їзд блоку «Наша Україна». Саме тоді і був остаточно затверджений список партії та встановлена стратегія політичної боротьби блоку перед парламентськими виборами. З цього моменту і почалася передвиборча компанія сповнена тяжкою працею та солодкими перемогами. Дуже важливу роль у парламентській компанії відігравали ЗМІ. Але ,нажаль, у цьому питанні завжди вигравала і виграє діюча влада та дія адмінресурсу, використання якого вже стало повсякденною справою в український політиці. Тому активність провладних партій ( СДПУ(о) та «За єдину Україну») у медіа – просторі не стала несподіванкою. Як зазначали відомі політологи, засоби масової інформації впливали переважно на інтелектуальну еліту України, яка фактично і формувала громадську думку. «Наша Україна», зрозумівши, що вітчизняні ЗМІ їм на той час швидко не завоювати вирішили проводити агітацію через безпосередній контакт з виборцями. Віктор Ющенко провів величезну кількість зустріч в усіх регіонах України. Така стратегія передвиборчої компанії мала дійсно неабиякий результат: рейтинг «НашоїУкраїни» зростав майже кожен тиждень. Тим часом провладні партії продовжували «війну компроматів» та застосування адмінресурсу. Автор вважає, що відкрита діяльність «Нашої України» по відношенню до виборців та неспроможність влади гідно відповісти на «новий напрямок» діяльності партії Ющенка і стали головними причинами зростання рейтингу «Нашої України». Слід зазначити, що на підсумки парламентських виборів 2002 року мали вплив і іноземні політтехнології як Росії, так і Європи. Було очевидним, що перші підтримують владу, а інші опозицію. На думку автора такий вплив був більш вигідний опозиції, тому що українське суспільство хотіло змін, а Росія у той час сама страждала від політичної нестабільності.

Такими впевненими кроками «Наша Україна підійшла до дня голосування. 31березня 2002 року ввійшло в українську історію як день надзвичайної напруги та очікування , адже усі політичні сили мали величезні надії на ці парламентські вибори. День голосування пройшов більш – менш спокійно без особливих заворушень ( за винятком деяких випадків порушень виборчого законодавства у східних регіонах). На наступний день Україна отримала гарні відгуки про проведення виборів від спостерігачів з СНГ. Вони зазначали , що вибори в Україні відбулися чесно та прозоро, та що Україна може пишатися рівнем своєї демократії. Оцінки спостерігачів ОБСЄ були трохи суворішими. Європейці зазначали, що безумовно, Україна робить великі кроки на шляху до демократії, але до повної довіри ЕС нашій державі ще багато працювати. Влада діючого Президента Л.Кучми була задоволена проведенням виборів, а опозиція зазначала ряд порушень, які на її погляд все ж могли незначним чином вплинути на результати голосування. Але, не дивлячись на деякі претензії «Наша Україна» особливо не наполягала на перерахунок голосів, тому що певною мірою була впевнена у своїх силах.

Через тиждень вже були відомі результати виборів. Блок Віктора Ющенка «Наша Україна» здобув абсолютну перемогу на парламентських виборах, отримавши 23,57% голосів виборців. Це була велика перемога демократії в Україні. Вибори увійшли в українську історію передусім, як перші вибори, на яких найбільше голосів виборців набрали націонал – патріотичні, ліберально – демократичні сили, а не комуністи.

Розподіл депутатських місць у Верховній Раді після парламентських виборів 2002 року

Автор хоче зазначити, що блок «Наша Україна» отримав найбільшу підтримку у західних та центральних регіонах України, де проходило більшість зустрічей В.Ющенка з виборцями. На сході та на півдні показник «Нашої України» становив від 3% до 11%. У цих областях влада мала більшу підтримку, тому що саме на сході України розташовано більшість державних підприємств, на яких усю виборчу компанію діяв адмінресурс.

Результати парламентських виборів 2002 року

Слід зазначити, що на фоні перемоги на парламентських виборах «Нашу Україну» чекали невдачі у мажоритарних округах. Партія Ющенка отримала 42 мандати, коли блок «За єдину Україну» набрав 66 мандатів. Це і стало однією з поразок опозиції , бо провладні сили отримали можливість формувати міцну «прокучмівську коаліцію» на чолі з блоком «За єдину Україну».

Автор також хоче зазначити, що владі вдалося сформувати більшість завдяки значної кількості парламентських переходів, які мали місце влітку 2002 року. Блок «За єдину Україну» зміг поповнити свої ряди за допомогою вісьмох «нашоукраїнців» трьох представників партії БЮТ та двох комуністів.8 жовтня 2002 року була зареєстрована парламентська більшість у складі 230 народних депутатів, основну частину якої склали депутати з «Єдиної України» та СДПУ(о). Таким чином остаточна структура політичних фракцій у новому парламенті виглядала так: фракція «Єдина Україна» налічувала 182 депутати, блок В.Ющенка «Наша Україна - 111 , фракція комуністів – 63, СДПУ(о) – 30, Блок Юлії Тимошенко – 23 та СПУ – 21. Автор підкреслює, що блоку «За єдину Україну» вдалося сформувати потужну політичну силу кількістю у 182 народних депутатів ( за допомогою міжфракційних переходів), що дало її можливість формувати провладну коаліцію. «Наша Україна» автоматично залишалася в меншості разом з соціалістами, комуністами та БЮТом. Також слід зазначити, що у новому парламенті сформувалась і пазафракційна партія, яка налічувала 17 народних депутатів.

Можна зробити висновок, що «Нашій Україні» однієї перемоги на виборах виявилося недостатньо. Як показує політичний досвід для того, щоб отримати владу треба ще мати і підтримку інших політичних сил у парламенті. Це ще раз довела фракція «За єдину Україну» за підсумками парламентських виборів 2002 року.