історія україни _ хронологічний довідник

I.

ПРАДАВНЯ ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

200 стоянок.

1. Первісне суспільство

40-35~10 тис.

Пізній палеоліт:

Прадавню історію людства вчені умовно ділять на два великі періоди,

років до н.е.

1)

з’являється кроманьйонець – людина, яка має риси сучасного

залежно від матеріалу, з якого переважно виготовлялися знаряддя праці:

фізичного типу «homo sapiens»/людина розумна;

І – кам’яний (який в свою чергу поділяється на палеоліт, мезоліт, неоліт);

2)

це час останнього великого зледеніння;

ІІ – доба металу (енеоліт, бронзовий, залізний віки).

3)

виготовляються нові знаряддя праці: дротики, ножеподібні

Кожен з цих періодів та субперіодів відповідає певним змінам в заняттях і

пластини, з яких складають скребла, різці, сверла; разом з кам’яними

побуті, суспільному устрої та духовній культурі.

виробами почали застосовуватись кістяні та рогові знаряддя –

Палеоліт ( від грецьких слів «палайос»- стародавній і «літос»-

гарпуни, шила, голки тощо;

1 млн. р. тому

4)

з кісток та бивнів мамонта споруджуються невеликі житла (на

камінь)-старий кам’яний вік. Він поділяється на ранній (~ до 150-100

житло відкрите в Межиріччі було використано 385 кісток мамонта,

тис), середній(~до 40-35 тис. р.) і пізній (~до 10 тис.)

близько 3 тон);

Ранній палеоліт. Найдавніша людина на території сучасної України –

5)

основне заняття колективне полювання загінного типу на мамонтів,

1 млн. р. – 150

бізонів, носорогів, диких коней тощо, а збирання в результаті

тис. р. до. н. е.

архантроп (прадавня людина) або пікантроп. Хоч залишків кісток цієї

похолодання значно скоротилося;

людини на Україні не знайдено, розкопана археологами стоянка біля

6)

змінюється й форма співіснування – формується родова община із

с. Королеве, Виноградівського району на Закарпатті (датується~1 млн.

суспільним устроєм матріархатом;

р. до н.е.) виявила значну кількість кам’яних знарядь праці: рубила,

7)

люди оволоділи зв’язним мовленням;

скребла тощо - це найдавніше свідчення про життя і побут прадавньої

8)

виникають давні форми релігійних уявлень та вірувань у формі

людини не лише в Україні, й в усій Східній Європі.

анімізму, магії, тотемізму, фетишизму, а також палеолітичне

В цей період:

мистецтво;

1) клімат був відносно теплий і вологий;

9)

основні пам’ятки цього періоду – стоянки біля с. Мізин

2)

основним заняттям було збиральництво. Поступово зростала роль

(Чернігівщина), Межиріч (Черкащина) тощо. Всього відомо 500

полювання;

пам’яток.

3)

основними знаряддями праці були: палиця-копачка, ручне рубило,

Мезоліт (середньокам’яна доба):

пізніше з’явилися скребла, знаряддя ударної та ударно-різальної дії;

10~6 тис. років

4)

первісні люди проживали стадами, освоювали камяні та земляні

до н. е.

1)

змінилися умови життя – клімат, флора і фауна наблизилися до

печери;

сучасного (льодовик поступово розтанув);

5)

вогонь ще не добували, але використовували ( постійно

2)

зникли мамонти та інші великі тварини як основний об’єкт

підтримували);

полювання, що стало поштовхом до винаходу першого механічного

6)

найвідоміші стоянки – біля с. Королеве, Лука – Врублевецка.

пристрою – зброї механічної дії (лук і стріли);

Житомирська та ін. На сьогодні знайдено близько 30 найдавніших

3)

ускладнюються знаряддя праці: їх робили дрібними (мікроліти)

стоянок первісних людей.

завтовшки 1 мм і використовували як наконечники стріл, списів,

Середній палеоліт. Це так звана мустьєрська епоха. Для

гарпунів, хоч використовували і великі знаряддя праці (макроліти) –

150-100 тис р.

кремінні сокири, тесла тощо, поширені і так звані вкладишеві

~ 40-50 тис. р.

неї характерно:

знаряддя: з кістки, кременю, дерева;

до н. е.

1)

поява людини фізичного типу-палеоантропа (давні люди) або

4)

особливістю мезоліту є поява геометричних форм;

неандертальця;

5)

відбувається поступове приручення диких тварин - спершу людина

2) різке похолодання клімату з великим обледенінням;

приручила собаку;

3)

людина навчилася самотужки добувати вогонь та виготовляти

6)

основним заняттям людини й надалі залишається полювання,

теплий одяг зі шкір тварин;

збиральництво у вдосконалених формах, великого значення набуває

4)

удосконалюються знаряддя праці: техніка обробки каменю,

рибальство, але не масове (колективне), а малими групами;

з’явилися кам’яні гостроконечники, які використовувались як вістря

7)

основними формами об’єднання людей були родові матріархальні

для списів, кам’яні ножі, проколки тощо;

общини;

5)

відбуваються зміни у взаєминах між людьми: на зміну первісному

8)

деталі поховання людей мезоліту свідчать, що вони поклонялися

стаду приходить дородова община.

небесним світилам і понад усе сонцю;

6)

археологи знайшли пам’ятки цього періоду біля с. Молдове на

9)

на сьогодні виявлено близько 400 стоянок. Найвідоміші: Фатьма-

Дністрі,

у Криму(Вовчий грот, Тешик-Таш) та інші. Всього близько

Коба, Білолісся, Гребеники.

6-4 тис. р.

Неоліт (новий кам’яний вік):

археолог В. Хвойка біля с. Трипілля на Київщині;

до н. е.

1)

це переломний етап в історії людства – відбувся поступовий

2) ареал поширення – територія від Дністра до Дніпра, від Карпат до

перехід від привласнюючого господарства (збиральництва,

Північного Причорномор’я;

мисливства, рибальства) до відтворюючого (землеробства і

3) виникла на основі поєднання місцевого населення з

скотарства), що становило основний зміст т. з. «неолітичної

середземноморськими племенами та народами Близького Сходу, хоча

революції».Людина навчилася вирощувати злакові культури: овес,

походження трипільців остаточно не з’ясовано;

жито, просо, віку, ячмінь, пшеницю, хоча врожаї цього примітивного

4) головне заняття - орне землеробство із застосуванням перелогової

землеробства були ще дуже малими. З мисливства виникає

системи. Землю обробляли спочатку мотиками, плугами з рогів оленя,

скотарство, людина навчилася розводити свійських тварин: свиней,

а згодом використовували дерев’яне рало з тягловою силою волів.

биків, (кінь був приручений значно пізніше);

Основні культури – пшениця, ячмінь, просо, бобові. Врожай збирали

2)

землю обробляли мотиками, виготовленими з кістки, рогу або з

серпами з вкладишами із кременю, міді в роговій оправі. Зерно

каменю, з’явились серпи та кам’яні зернотерки;

розтирали в зернотерках;

3)

удосконалюється техніка обробки каменю, з’являються такі

5) було розвинене тваринництво, розводили волів, кіз, свиней, овець,

прийоми, як розпилювання, шліфування, свердління;

пізніше коней;

4) виникає гончарство: уперше почали виготовляти кераміку глиняний

6) велику роль ще відігравало полювання, рибальство, збиральництво,

посуд, який обпалювали на вогнищі. Кераміка стала головною

в деяких районах садівництво;

ознакою різних археологічних культур;

7) високого рівня досягло гончарство, іноді трипільську культуру

5)

з’являється прядіння і ткацтво, які виникли на основі плетіння, що

називають культурою мальованої кераміки; Трипільці ще не знали

дало новий матеріал для одягу та домашніх потреб;

гончарного круга, але навчилися виготовляти досконалий посуд;

6)

люди переходять до осілого способу життя, будувати постійні

8) розвиваються домашні промисли: обробка шкіри, виготовлення

житла;

одягу, взуття, прядіння, ткацтва, ювелірне та будівельне ремесло;

7)

господарським осередком був рід; завершується формування

9) поселення розташовувалися на високих місцях поблизу води і мали

племен, з усіма їх характерними ознаками( територія, мова). На

чітке планування у вигляді концентричних кіл з радіальними

території України цієї доби виникали племена, які за характером

вуличками. Будинки споруджувалися в основному з дерева і

культурно-господарської діяльності умовно можна поділити на дві

складалися з кількох приміщень, в яких була глиняна піч та

зони: південно-західну (землеробно - скотарську) та північно – східну

жертовник. Підлога була глинобитною, стіни розмальовувалися

(мисливсько – рибальську).

фарбою. Вважають, що будівлі мали нижню частину для

8) на сьогодні відомо близько 500 неолітичних поселень в Україні.

господарських потреб і верхню – для житла. Деякі поселення займали

Найвідоміші: поблизу м. Сороки на Дністрі, с. Печери, Скибиці,

кілька сот гектарів (Майданецьке – 270 га, Тальянка – 450 га) їх

Сокільники на берегах південного Бугу.

називають «протомістом»;

Енеоліт (мідно – кам’яна доба):

10) організація суспільного життя базувалась на родових традиціях.

4-3 тис. р.

Рід складався з великих сімей, а роди об’єднувалися в племена, на

до н. е.

1)

це перехідна епоха від доби каменю до доби металу. Людина

пізньому етапі виникають союзи племен. Шлюби між членами одного

навчилась використовувати вироби з міді, спочатку шляхом ковки

роду заборонялися. Жінка відігравала велику роль в домашньому

самородної міді а згодом навчилася виплавляти її з руди. Але через те,

господарстві, в релігійних обрядах, в збереженні традицій, водночас

що мідь м’який метал та через відсутність великих родовищ міді, -

зростає роль чоловіка в господарському житті. Серед вчених немає

цей метал не міг витіснити камінь (кремінь), який і далі залишався

єдиної думки про родинну спорідненість трипільців, чи вона велась по

основним матеріалом для виготовлення знарядь праці;

материнській чи батьківській лінії, чи ці лінії перехрещувалися;

2)

перехід від мотичного до ранніх форм землеробства з

11) ускладнюються релігійні уявлення – вірили в потойбічний світ,

використанням тяглової сили – худоби;

існування різних божеств і духів – покровителів; виникають обряди і

3)

підвищується продуктивність праці, що зумовило виникнення

символіка ( ідея сонця і воскреслої рослинності, культ родючості,

надлишків сільськогосподарської продукції, а це в свою чергу

священна сила вогню). Розвивається прикладне та пластичне

зумовило початок розшаруванню общини, появу майнової нерівності

мистецтво;

(виділенню знаті).

12) сучасні археологічні дослідження підтверджують, що окремі

4)

в цей період з’являється одна з найяскравіших культур

елементи трипільської культури (система господарства, топографія

давньоєвропейської історії – знаменита трипільська культура.

поселень, декоративний розпис будинків, мотиви орнаменту і

Трипільська культура:

кераміки та інше) стали невід’ємною частиною української культури;

4-3 тис. р.

13) причини загибелі трипільської культури до кінця не з’ясовані.

до н. е.

1)

вперше відкрив та дослідив пам’ятки цієї культури у 1896р.

Існує декілька гіпотез: погіршення кліматичних умов, примітивні

3

4

умови господарювання експансивного типу виснажили землю; напади

увагу, різноманітна посуда з лощеною поверхнею, прикрашена

кочових племен тощо.

геометричним орнаментом;

14) найвідоміші трипільські поселення: Майданське, Тальянка,

6)

здійснювали численні військові походи, з метою захоплення

Доброводи.

здобичі;

Бронзовий вік:

7)

були витіснені з Північного Причорномор’я скіфами, частина

2-1 тис. р.

відкочувала, а інші асимілювалися.

до н. е.

1) поява нового штучно створеного людиною металу - бронзи ( сплав

Скіфи:

міді з оловом або свинцем). Перевага бронзи над міддю полягала в

~7-3 ст. до н. е.

тому, що вона твердіша і плавиться при значно нижчійтемпературі;

1)

іраномовні племена, які вторглися в Півн. Причорномор’я із глибин

2)

широко використовувалися і знаряддя з кременю, оскільки були

Азії. Займали територію від р. Дон до р. Дністер і нижньої течії

дешевшими, простішими і загально доступнішими;

Дунаю, від впадіння р. Прип’ять в Дніпро до Криму включно;

3)

відбувається подальше господарське освоєння земель, зростає

2)

Скіфія являла собою складне політичне обєднання, до якого

кількість видів культурних рослин, розвивається садівництво,

входили різні племена, які поділялися на три групи: а) царські скіфи;

городництво;

б) скіфи-скотарі (кочівники); в) скіфи-землероби (це були місцеві

4)

відбувся перший суспільний поділ праці – відокремлення

племена залежні від скіфів);

скотарства від землеробства;

3)

панівну роль у суспільстві займали царські скіфи інші сплачували

5)

виникає перший колісний транспорт (вози), що дало змогу швидше

їм данину, На чолі стояв цар (спочатку три, потім один), влада якого

пересуватися;

була спадковою. Він спирався на раду старійшин та воєначальників,

6)

значно зростає кількість населення, збільшується чисельність

які очолювали військо. Вищим органом влади були народні збори

поселень та тривалість їх існування;

(рада скіфів), але згодом її значення послабло через посилення влади

7)

поглиблюється майнова нерівність матеріальні багатства стають

царя;

власністю окремих сімей, утверджується патріархат;

4)

найвидатніші події політичної історії Скіфії: війна з перським

8)

бронзовий вік – це період «першого великого переселення народів»

царем Дарієм I (514 р. до н. е.), який вторгся в скіфські землі але

пов'язаний із значними міграційними процесами та твореннями

зазнавши великих втрат, змушений був відступити, війни з військом

великих мовних груп населення (етносів).

Філіпа Македонського (339 р. до н. е.) та намісника Олександра

Залізний вік:

Македонського Зопіріона (331 р. до н. е.), які підірвали могутність

~ від 1 тис. р.

Скіфії і привели до її занепаду;

до н. е.

1)

початок використання заліза, яке було дешевшим і доступнішим,

5)

найвідоміші пам’ятки: Товста Могила, Солоха, Більське городище.

його було легше добувати й обробляти: залізні вироби були

Грецькі міста-держави:

міцнішими за вироби з міді та бронзи;

~ 7 ст. до н. е. –

2)

застосування заліза спричинило значний прогрес у всіх сферах

4 ст. н. е.

1)

в наслідок великої грецької колонізації в Північному

виробництва та зумовило завершення формування майнової

Причорномор’ї і Кримувиникають грецькі-міста-колонії: Борисфеніда

нерівності, появу багатих і бідних, що підривало первісні основи

(о. Березань), Ольвія, Херсонес, Тіра, Феодосія, Ніконій, Керкінітида,

рівності людей і стало причиною розкладу первісно-общинного,

Пантікапей, Фанагорія;

родового ладу.

2) історія античних міст-держав поділяється на 2 періоди:

а) елінський (7 ст. до н. е. – 1 ст. до н. е.); б) римський ( 1 ст. до н. е.-

Т2. НАЙДАВНІШІ НАРОДИ ТА РАННЬОДЕРЖАВНІ УТВОРЕННЯ НА

70-ті роки 4 ст. н. е.);

УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ

3)

суспільний устрій – рабовласницькі демократичні або

Кіммерійці:

аристократичні республіки, за винятком Боспорського царства, яке

~9-7 ст. до н. е.

було монархією;

1)

перші з найдавніших жителів України, назву яких до нас донесли

4)

основа господарства – землеробство, садівництво, виноградарство,

писемні джерела. Стародавні історики: Геродот, Птоломей, Стратон –

скотарство, рибний промисел, ремесло, торгівля;

свідчать, що вони проживали у Північному Причорномор’ї (від р.

Сармати:

Дону до р. Дністра) до приходу скіфів;

3 ст. до н. е. –

2)

кіммерійці – іраномовний народ, який прийшов зі Сходу;

3 ст. н. е.

1) вторглися із поволзько-приуральських степів, витіснивши скіфів із

3)

принесли на територію України технологію виплавки заліза;

Півн. Причорномор’я. Це іраномовний народ, який об’єднував цілий

4)

основа господарства – кочове і напівкочове скотарство, тому

конгломерат племен – язигів, роксоланів, аорсів та інших. Головним

поселення їх були короткотривалими;

політичним центром було місто Танаїс, розташоване у гирлі Дону;

5)

високого рівня набуло керамічне виробництво, звертає на себе

2)

Сарматія була рабовласницькою державою. На чолі її стояв цар.

5

6

Суспільство зберігало родоплемінний устрій зі значними

Т3. СХІДНІ СЛОВ’ЯНИ

пережитками матріархату;

Перша згадка про венедів, які жили на північному сході від

3)

основа господарства – кочове скотарство, важливу роль відігравали

77 р. н. е.

промисли, ремесла, торгівля;

Карпат у праці римського історика Плінія Старшого

«Природнича

4)

у 3 ст. н. е. сарматам завдали нищівного удару готи, а в IV ст. їх

історія»

остаточно добили гуни;

~ IV ст.

Поділ венедів на антів і склавинів пов'язаний із наступом із пониззя

5)

найважливіші пам’ятки: Усть-Кам’янка, Соколова Могила.

Готи:

Вісли германців (готів, вандалів, гепідів), які згодом утворили Готське

3-4 ст. н. е.

королівство.

1)

у 3 ст. н. е. в Півн. Причорномор’я з Балтики вторглися германські

Антський військово-політичний союз, як перша форма

племена готів, витіснивши сарматів за Дон, зруйнувавши Ольвію і

IV-поч. VII ст.

Тіру, підкоривши населення Криму;

ранньослов’янської державності займав територію від Дністра до

2)

готська держава Рейхготланд – займала територію від Дністра до

Сіверського Дінця. Основою господарства було

землеробство.

Приазов’я. Столицею було (Дніпрове місто), поблизу сучасного с.

Форма правління у антів була військова демократія. Великий вплив

Башмачка, Запорізької обл;

мали старійшини, князі, але верховна влада належала народним

3)

найбільшої могутності готська держава досягла в середині 4-го

зборам. Усі справи вирішувалися спільно. Але для військових походів

століття за правління короля Германаріха та Вінітарія, які вели

та в моменти загальної небезпеки вони обирали царя (вождя), про що

постійні війни, зокрема з антами;

пише візантійський автор Прокопій Кесарійський. Починаючи з VI

4)

у 4 ст. готи прийняли Християнство у формі аріанства;

ст.. анти разом із склавінами починають широкий наступ на

5)

у 375 р. вони зазнали нищівної поразки від гунів, частина

балканські володіння Візантії. Остання згадка про антів в історичних

відступила (вестготи) під захист Римської імперії, а інші осіли в

джерелах 602 р., вони не витримали натиску аварського каганату,

Криму, а згодом разом з гунами рушили в завойовницькі походи;

тривалих війні розпалися.

370-376 р.

Гуни:

~кінець V ст.

Згідно літописом «Повість минулих літ» князь кий разом із братами

1)

це велика група тюркомовних племен, які жили в Монголії, на

Щеком і Хоривом та сестрою Либіддю заснував Київ, який став з

пограниччі з Півн. Китаєм;

часом важливим політичним і культурним центром полян.

2)

375 р. відбулося їх масове вторгнення в східну Європу, підкорюючи

Виникнення племінних союзів слов’ян. Із давнього руського літопису

різні племена, в томучислі, антів. В наслідок їхньої навали припинили

VI-VII ст.

своє існування майже всі грецькі міста – держави Півн.

«Повість минулих літ» відомо, що напередодні утворення Київської

Причорномор’я. Найбільш відомим правителем гунів був Аттіла, який

Русі існувало 14 східно-слов’янських союзів-племен, із яких 7

завоював величезні простори від Волги до Рейну, у Півн.

проживало на території нинішньої України:

Причорномор’ї правителем був його брат Еллак. У 451 р. Аттіла

1) поляни (середня течія Дніпра);

зазнав поразки від римлян та їх союзників і його держава розпалася;

2) сіверяни ( лівий берег Дніпра, басейн рік Десна, Сейм, Сула);

Авари:

3) древляни (на північний захід від Києва, басейн рік Прип’ять,

6 ст.

Тетерів);

1)

вторглися у Північне Причорномор’я у 558 р. Вони становили

4) дуліби, волиняни, бужани (у верхнійтечії Західного Бугу);

великий племінний союз на чолі з тюркомовними племенами, Руські

5) уличі (пониззя Дніпра і Південного Бугу);

літописи називають їх обрами;

6) тиверці ( між р. Дністер та р. Прут);

2)

після численних походів і підкорення слов’янських племен авари

7) білі хорвати(район Прикарпаття).

просунулися аж на Балкани і до середньої течії Дунаю та заснували

державу аварський каганат, яка простяглася від Ельби до Закавказзя і

VIII – серед.

Об’єднання союзів племен у племінні княжіння. В арабських

Дону, але була нетривкою, зберігаючись лише завдяки військовій

IX ст.

джерелах згадується про існування трьох великих політичних центрів

силі;

племінних княжінь: Куявії – державне об’єднання у Середньому

3)

внаслідок тривалих аварських війн ослаб і занепав слов’янський

Придніпров’ї з центром у Києві; Славії – з центром у Новгороді;

військово-політичний союз антів. Після 602 р. анти в історичних

Артанії – Причорномор’я.

джерелах не згадуються.

У вітчизняних літописах політичне об’єднання навколо Києва відоме

під назвою «Русь». До цього державного об’єднання входили кілька

племінних союзів полян, сіверян та уличів.

7

8

9

10

- потім бажаючи здійснити владу і об’єднати державу переходить до

самим він хотів запобігти братовбивчій боротьбі за владу.

монотеїзму

–

приймає

Християнство

православного

Правління тзв. тріумвірату старших синів Ярослава: Ізяслава,

(візантійського) зразка, яке базувалося на засадах цезаропапізму т. б.

1054-1073 рр.

світська влада стояла над церквою, а не навпаки, як в Римі.

Святослава, Всеволода.

- прийняття Християнства сприяло централізації країни; зміцнило

Поразка Ярославовичів у битві з половцями на р. Альта. Наслідок:

авторитет і владу князя (як влади від Бога); зумовило розвиток

1068 рр.

культури, поширення писемності, появу перших шкіл тощо; значно

тзв. «I Київська революція» - велике повстання в Києві проти

підняло значення Київської Русі на міжнародній арен.

Ізяслава, через його відмову дати зброю, щоб захистити Київ. Віче

Боротьба за київський престол між синами Володимира, в ході

(народні збори) проганяє князя Ізяслава і проголошує Київським

1015-1019 рр.

князем ув’язненого полоцького князя Всеволода. Перший раз в

якої Святополк убиває братів Бориса, Гліба, Святослава, за що народ

історії Київської Русі виразно виступають на політичній арені

прозвав його Окаянним. Ярослав за допомогою варяжських дружин

народні маси – vox populi (голос народу) пізніше Ізяслав

проганяє Святополка, який втік до Польщі. 1018 р. Святополк, за

повертається в Київ за допомогою польських військ, вчинивши

допомогою польського короля Болеслава I (Хороброго) знов

жорстоку розправу над повсталими.

оволодів Києвом. 1019 р. відбулася вирішальна битва, в якій

На княжому з’їзді у Вишгороді була затверджена «Правда

переможцим вийшов Ярослав.

1072 р.

Правління Ярослава Мудрого:

Ярославовичів» - нова редакція «Руської правди», яка передбачала

1019-1054 рр.

більш суворі покарання за будьяке порушення приватної власності,

1) спочатку змушений був боротися за великокнязівський престол з

а також за виступи проти князівської владита інше.

своїм братом Мстиславом. 1024 р. відбулася битва біля м. Листвен,

Правління князя Святослава Ярославовича, який разом із

в якій переміг Мстислав, але він віддав Київ Ярославу, а сам правив

1073-1076 рр.

у м. Чернігів, таким чином до смерті Мстислава 1036 р. фактично

Всеволодом виступив проти Ізяслава і змусив його втекти до

було дуалістичне правління, брати разом вирішували державні

Польщі.

питання, здійснювали військові походи:

1030-1031 рр.

2) було здійснено військові походи проти Польщі, щоб повернути

1077-1078 рр.

Після смерті Святослава, Ізяслав втретє стає за допомогою полянів

«червенські міста», які захопив Болеслав I Хоробрий у 1018 р. 1031

Київським князем.

р. на відвойованих руських землях було засновано м. Ярослав, яке

стало форпостом Київської Русі на заході;

1078 р.

Смерть Ізяслава в битві з племінником Олегом Святославовичем.

1036 р.

3) розгромив остаточно під мурами Києва печенігів, частина з яких

Правління Всеволода Ярославовича (батька Володимира

відкочувала за Дунай а інші розселилися на території Київської Русі

1078-1093 рр.

визнавши владу київського князя;

Мономаха), який намагався зміцнити владу великого князя та

1037 р.

4) на місці перемоги над печенігами збудовано Софіївський Собор.

зберегти єдність Київської держави.

При соборі святої Софії створено першу бібліотеку;

1036-1054 рр.

5) створено перший кодекс звичаєвого права «Руська Правда», в

1097 р.

З’їзд князів у Любечі. У ньому взяли участь чернігівський,

якій основним об’єктом захисту стало майно і житло людини;

смоленський, волинський, теребовельський та київський князі. Було

1037 р.

6) заснування Київської православної митрополії, яка складалася із 8,

вирішено:

а згодом 16 єпархій, Митрополитом став грек Феопемпт;

1) скасувати принцип сенйорату і запровадити принцип

1051 р.

7) призначено митрополитом Київським русина Іларіона, який

вотчини, за який син успадковує князівські землі від батька, а всі

написав величний твір «Слово про закон і благодать»;

спірні питання розв’язуються спільно на княжих з’їздах;

8) значно пожвавив дипломатичні стосунки та завдяки

2) домовилися про спільну боротьбу із половцями;

пошлюбленню своїх дітей з представниками європейських династій

3) заборонено укладати приватні союзи із степовиками.

зміцнив міжнародний авторитет Київської Русі;

1054 р.

9) поділив Русь на уділи між своїми синами: 1) КиївІзяславу,

1113 р.

Смерть київського князя Святополка II. Т.зв. «II київська

старшому синові; 2) Чернігів – Святославу; 3) Переяслав –

революція» - прихід до влади князя Володимира Мономаха, якого

Всеволоду; 4) Смоленськ – В’ячеславу; 5) Волинь – Ігорю; 6)

запросило до влади київське віче, щоб він загасив полум’я повстання

Галичину – внукові Ростиславу Володимировичу. Запровадив

та внормував життя в місті.

принцип старшинства т. зв. «сеньйорат», або принцип «драбинного

Правління Володимира Мономаха, який внормував життя

сходження» чи ротації, який передбачав при звільненні якогось

1113-1125 рр.

престолу, всі хто стояли нижче піднімалися на щабель вище. Цим

запровадивши тзв. «Устав», в якому підтвердив усі права князівської

11

12

13

14

1205-1238 рр.

Період князівсько-боярської боротьби за владу та іноземної

Литовського, в наслідок чого поширив північний кордон своєї

інтервенції.

держави на частини т. зв. Чорної Русі – землі на північ від Верхньої

Після смерті кн. Романа потужна держава фактично розпалася.

Прип’яті та одружив свого сина Шварно на дочці Литовського князя

1206-1211 рр.

Міндовга;

Тут князювали три сини новгород-сіверського князя Ігоря та доньки

9) великі походи проти «болоховців» - т. зв. «татарських людей, що

Ярослава Осмомисла Ярославна. 1211р. край стає ареною

добровільно прийняли протекторат Орди, щоб скинути владу князя»

кровопролитної боротьби між князями та боярами. За допомогою

- поруйновано їх міста на ріках Случ, Тетерів;

угорців бояри захопили князівство і стратили Ігоревичів.

1256 р.

10) будівництво м. Львова, подарованого синові Левові на честь

Боярин Володислав Кормильчик «вокняжився» в Галичі, що було

одруження з Констанцією;

1213 р.

1258 р.

11) вторгнення в Галицько-Волинські землі монголо-татарських

грубим порушенням норм середньовічного права, адже були живі

військ Бурундуя. Данило на їх вимогу руйнує найбільші фортеці

законні спадкоємці княжого престолу - сини Романа Данило та

князівства, які сам і розбудував;

Василько.

1264 р.

12) смерть Данила в м. Холм, яке він побудував у 1236 р. як

1214-1221 рр.

Внаслідок угоди між Угорщиною і Польщею (сина угорського

столицю Забужжя і куди він переїхав наприкінці свого життя.

Правління нащадків Данила Галицького.

короля Коломана одружили на польській княжні Соломеї) Коломан

1264-1340 рр.

був проголошений королем Галичини.

1264-1301 рр.

Князювання Лева Даниловича. Йому видалося значно розширити

Князювання новгородського князя Мстислава Удатного (виходець

1221-1228 рр.

кордони князівства приєднавши Люблінську землю (залишалася до

із дрібних київських князів). Його військо розбило угорців і

1302 р.), частину Закарпаття (Мукачів, Берегово) тощо. Налагодив

Галичина була звільнена від іноземного панування. (Коломан і

тісні зв’язки з чеським королем Вацлавом «держав з ним велику

Соломея попали в полон і були відпущені в 1222 р. в обмін на

дружбу і склав мир до кінця життя».

зречення прав на Галичину).

1301-1308 рр.

Правління Юрія I Львовича. Після смерті нащадків брата Данила

Після смерті Мстислава Удатного Галичина знов перейшла під

1228 р.

Галицького Василька, які правили на Волині (найбільше з них

владу угорців.

прославився син Василька Володимир, якого літописець називає

Данило Галицький після довготривалої боротьби відновив владу

«книжником великим і філософом, якого не було у всій землі… »)

1238 р.

знов обєднав Галичину і Волинь. Прийняв титул короля, про що

династії Романовичів у Галичі та Галицько-Волинській державі.

свідчить його печатка з написом «король Русі і князь Володимирії».

Столицю переніс у Володимир Волинський. Створив окрему

1238-1264 рр.

Правління Данила Галицького:

Галицьку митрополію – 1303 р., яка проіснувала по 1347 р.

1238 р.

1) розбив тевтонський лицарський орден від м. Дорогочин

Скориставшись послабленням Золотої Орди відсунув південні

1239 р.

2) поширив свою владу на Київ, посадив там на управління

кордони держави до гирла Південного Бугу.

Тисяцького Дмитра;

Княжіння Лева II Юрійовича та Андрія Юрійовича останніх

1244 р.

3) здобув м. Люблін і підкорив собі Люблінську землю, правда

1308-1323 рр.

пізніше повернув, щоб замиритися з поляками;

князів династії Романовичів, які звали себе «божою милістю князі

1245 р.

4) розбив об’єднані угорські війська, загони кн. Ростислава (син

всієї Русі, Галичини і Володимирії». Здійснювали протекціонізм

чернігівського кн.. Михайла), якого запросили на княжіння галицькі

торгівлі, м. Сянок в 1320 р. отримав Магдебурзьке право. Існує

бояри під м. Ярослав на р. Сян;

припущення, що брати-князі загинули у боротьбі з татарами.

1245 р.

5) поїздка Данила Галицького в Золоту Орду. Він визнав васальську

Правління Юрія II (Болеслава) Тройденовича, сина сестри останніх

залежність від Орди та отримав «ярлик» (грамоту) на князювання.

1325-1340 рр.

1247 р.

6) договір про дружбу з Угорщиною, закріплений шлюбом сина

князів з династії Романовичів Лева II та Андрія Марії та

Данила Галицького Лева та угорської королеви Констанції

мазовецького князя. Він врегулював стосунки із Золотою Ордою і

1253 р.

7) коронація Данила Галицького легатом (послом) Опізо від імені

Великим князівством Литовським (одружився з дочкою лит. Князя

папи римського Інокентія IV в м. Дорогочин. Рим обіцяв

Гедиміна). Взаємини з Польщею спочатку були дружніми, але

організувати європейську коаліцію для хрестового походу проти

пізніше загострилися. 1337 р . здійснив спільний похід із татарами на

монголо-татар, але з цього нічого не вийшло і Данило розірвав з

Люблін. Протегував іноземцям, запрошував німців, чехів, допомагав

Римом.

католицькому духовенству. Його смерть (був отруєний боярами)

1253-1254 рр.

8) походи Данила Галицького проти ятвагів та князівства

поклала кінець незалежності Галицько-Волинського князівства.

15

16

17

18

падоша».Ця поразка зупинила просування литовців у напрямку

Валуа, першого виборного короля Речі Посполитої).

Чорного моря.

1557 р.

Аграрна

реформа «Устава

на

волоки» («Волочна паміра»), яка

Віленська унія, за якою Вітовт ставав довічним правителем Литви,

1401 р.

скасувала право власності вільних селян на землю, земля належала

але визнавав васальну залежність від Польщі. Після смерті Вітовта

тепер лише державі, або шляхті, а селянам вона надавалась у

землі Литовського князівства мали перейти під владу польського

користування. Поняття «община» замінювалось поняттям «наділ».

короля.

Всі землі було переміряно і поділено на волоки – ділянки у 30 могів

1410 р.

Грюнвальдська битва в якій польсько-литовська (в її складі і руські

(21,3 га). Кращі землі зводились в одну велику площу і відавалися

загони) армія вщент розбили Тевтонський рицарський орден

під фільварк (панський маєток (хутір), який виробляв все більше

хрестоносців.

продукції для продажу). Селянські волоки розташовувалися на

Городольська унія знов повертає Литві статус окремого політичного

гірших окраїних землях. Примусово запроваджувалась трипільна

1413 р.

система

землеробства.

Руйнувалась

общинна

система

організму з власним Великим князем. Що важливо, державна

землекористування, зміцнювалась феодальна залежність(вводилась

окремішність Литви мала бути збережена і після смерті Вітовта

2-денна панщина). Повинності тепер відбували окремі селянські

виборами нового Великого князя. За литовськими панами

двори («дими»). Для обробітку одної волоки у фільварку

католицького віровизнання закріплювалися їх маєткові права, але

притягалися селяни з 7-ми волок. Одночасно зростали натуральні та

видавати своїх доньок вони мали право лише за католиків.

грошові повинності.

Проблемним для православних (а це переважно українці) виявився

Люблінська унія між Польщею і Литвою. Згідно з нею:

пункт угоди, за яким «від іменування на всі вищі уряди на Литві і від

1569 р.

участі в раді ВЛК усувалися всі не католики». Отже в більш-менш

1)

Польське

королівство

та

Велике

князівство

литовське

толерантне міжрелігійне співжиття українців з литовцями вбивався

об’єднувались в єдину державу – Річ Посполиту;

клин релігійного протистояння, що мало прикрі наслідки.

2) спільний король, якого обирала шляхта на конвокаційному сеймі;

Поновлення Київського удільного князівства за литовського князя

3)

спільні сейм і сенат;

1440 р.

4)

єдина грошова одиниця;

Казимира. Останнім київським князем був Симеон Олелькович. З

5)

спільна зовнішня політика;

його смертю 1471р. Київське князівство остаточно було

6) право набувати землі для польської шляхти в Литви і для

ліквідовано (Волинське остаточно ліквідовано 1452р.) і правління

литовської в Польщі.

було передано литовському воєводі.

Разом з тим ВЛК зберігало певну автономію маючи власну судову

Привілеєм Казимира феодали отримали право судити власних

систему, закони, військо, місцеве управління, тощо. До ВЛК входили

1447 р.

лише Берестейщини та Пінщина, а переважна більшість українських

підданих.

земель тепер перебували в складі Польщі: Східна Галичина, Волинь,

Три Литовських статути – кодифікований звід законів

Поділля, Київщина, частина Лівобережної України. Ці території

1529 р.,

поділялися на воєводства Волинське,Подільське, Брацлавське,

1566 р.,

феодального права, що містив конституційні положення державного

Київське, Руське(сх. Галичина), пізніше, після 1618р. –

1588 р.

устрою, зводи цивільного та карного права, і у підсумку об’єднав всі

Деулинського перемиря між Польщею та Росією, Чернігівське,

землі князівства в єдиний правовий простір. Статути закріплювали

частина українських земель входила до складу Бєлзького воєводства.

численні привілеї, жалувані грамоти та деякі елементи звичаєвого

права. ІІ Литовський статут 1566р. реформував усю систему органів

Т.7. КОЗАЦЬКА ДОБА, ФОРМУВАННЯ ТА СТАНОВЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОГО

влади: 1) шляхта урівнювались в правах з князівсько-магнатською

КОЗАЦТВА (КІНЕЦЬ XV - СЕРЕДИНА XVIII СТ.)

аристократичною верхівкою;

2) запроваджувалися загально-

Утворення

кримського ханства. В ХIIIст.

шляхетські виборні суди (до цього магнати підлягали тільки

1449 р.

Крим став улусом

безпосередньому суду Великого князя); 3) витворювалась система

(провінцією) Золотої Орди, а

його населення алани, половці,

повітових сеймів з регулярними загальними (вальними) сеймами, на

слов’яни, греки, вірмени та інші народи підпали під залежність від

яких шляхта мала можливість впливати на механізм управління

татар. На початку XIVст

у

Криму було

створено

особливе

державою (до цього він зосереджувався в руках 50-60 магнатських

намісництво, фактично незалежне від монголо-татар. У 30-х роках

родів). 1588р. – ІІІ-й Литовський Статут юридично оформив

XVст. у зв’язку з розпадом Золотої Орди в Криму починається

кріпосне право ( прикріплення селян до землі та перетворення їх на

боротьба за владу, що закінчилася в 1443р. перемогою Хаджи-Гірея.

власність феодала). Це було завершення процесу закріпачення

1449р. Золота Орда офіційно визнала Кримське ханство. Кримському

розпочатого сеймовою постановою 1573р. (т. зв. артикулами Генріха

ханству

підпорядковувалися

Білгородська,

Джамбуйлуцька,

19

20