5.1.2. Знаходження термінів і засновків простого категоричного силогізму
Нехай треба знайти терміни, більший і менший засновки у таких силогізмах:
Всі метали — провідники. Мідь — це метал. Значить, мідь — провідник.
Ця людина — слов’янин, бо вона належить до українців, а всі українці — слов’яни.
Деякі ліки є отруйними речовинами. Отже, деякі отруйні речовини служать для боротьби з хворобами, тому що всі ліки служать для боротьби з хворобами.
Проаналізуємо перший силогізм. Щоб швидко і легко знайти терміни, аналіз силогізму треба починати з висновку.
Ми знаємо, що менший термін (S) завжди є суб’єктом висновку, а більший термін (Р) — предикатом (звідси їх позначення буквами S і Р від латинських слів subjectum i praedicatum).
Знайшовши суб’єкт і предикат висновку і відповідно позначивши їх, ми тим самим знайдемо менший і більший терміни силогізму. Ось чому аналіз силогізму рекомендується починати з висновку.
У силогізмі, що аналізується, висновком є судження «Мідь — провідник». Знайдемо суб’єкт і предикат цього судження і позначимо їх.
Всі метали — провідники.
Мідь — метал.
S Р
Значить, мідь — провідник.
Отже, поняття «мідь» є меншим терміном цього силогізму, а поняття «провідник» — більшим.
Далі шукаємо ці самі поняття в засновках і відповідно позначаємо їх.
P
Всі метали — провідники.
S
Мідь — метал.
S Р
Мідь — провідник.
Термін, що міститься в обох засновках і зв’язує їх, але сам до висновку не входить, буде середнім терміном (М)*. Середнім терміном у даному випадку є поняття «метал».
М P
Всі метали — провідники.
S М
Мідь — метал.
S Р
Значить, мідь — провідник.
Ми знайшли терміни силогізму. Тепер легко визначити більший і менший засновки. Засновок, у якому міститься Р, є більшим засновком, а засновок, до складу якого входить S — меншим.
У силогізмі, що аналізується, перший засновок є більшим, а другий — меншим. Необхідно пам’ятати, що засновки визначаються не місцем, яке вони займають, а крайніми термінами (S і Р), що в них містяться.
У другому силогізмі висновком є судження «Ця людина — слов’янин», бо це судження випливає з двох інших, які є для нього основою.
Проаналізуємо цей силогізм викладеним вище способом і зведемо його до звичайної форми**. Тоді силогізм матиме такий вигляд:
M P
Всі українці — слов’яни.
S M
Ця людина — українець.
S P
Ця людина — слов’янин.
В останньому силогізмі висновком є судження «Отже, деякі отруйні речовини служать для боротьби з хворобами». Визначивши суб’єкт і предикат висновку, легко відшукаємо терміни силогізму у засновках. Після знаходження термінів і визначення більшого і меншого засновків силогізму його звичайна форма буде такою:
M P
Всі ліки служать для боротьби з хворобами.
M S
Деякі ліки є отруйними речовинами.
S P
Отже, деякі отруйні речовини служать для боротьби з хворобами.
Ми знаходили терміни і засновки силогізму. Тепер перейдемо до визначення фігури і модусу простого категоричного силогізму.
5.1.3. Визначення фігури і модусу простого категоричного силогізму
Щоб визначити фігуру силогізму, необхідно знайти його терміни і подивитись, яке місце у засновках займає середній термін, тому що фігура визначається положенням середнього терміна в засновках. Для більшої наочності розташування термінів виносять окремо. Спочатку записують терміни більшого засновку, потім — терміни меншого засновку. Висновок силогізму при визначенні фігури до уваги не береться, оскільки середній термін до висновку не входить.
При визначенні модусу спочатку записується судження, яке є більшим засновком силогізму, на другому місці ставлять судження, яке є меншим засновком, а в кінці — судження, яке є висновком силогізму. Тип судження прийнято позначати з лівого боку.
Візьмемо кілька силогізмів і визначимо їх фігуру і модус.
1) Книжка має вартість, бо всякий товар має вартість, а книжка є товар.
Після знаходження термінів і засновків силогізму і зведення його до звичайної форми, силогізм набуде такого вигляду:
M P
(А)
Будь-який товар має вартість.
S M
(А) Книжка є товар.
S P
(А) Книжка має вартість.
У цьому силогізмі М в більшому засновку займає місце суб’єкта, а в меншому — місце предиката. Отже, це перша фігура простого категоричного силогізму. Модус силогізму ААА (Barbara).
Для зображення схеми фігури треба: а) розташування термінів винести окремо; б) сполучити крайні терміни через середній.
а
)
M P б) M P
S M S M
2) Ця людина визнає існування надприродної сили. Отже, вона не атеїст, бо жоден атеїст не визнає існування надприродної сили.
Знайдемо терміни, більший і менший засновки цього силогізму і зведемо його до звичайної форми.
Р М
(Е) Жоден атеїст не визнає існування надприродної сили.
S M
(А) Ця людина визнає існування надприродної сили.
S Р
(Е) Значить, вона не атеїст.
Р М
S M
Це друга фігура простого категоричного силогізму. Модус ЕАЕ (Cesare).
3) Алмази горять, а всі алмази — камені. Отже, деякі камені горять.
Після зведення силогізму до звичайної форми він матиме такий вигляд:
М Р
(А) Алмази горять.
M S
(А) Всі алмази — камені.
S P
(І) Отже, деякі камені горять.
М Р
М S
У цьому силогізмі висновок зроблений за третьою фігурою. Модус ААІ (Darapti).
4) Деякі поетичні твори є філософськими творами. Філософські твори формують світогляд людини. Отже, деякі твори, що формують світогляд людини, є поетичними творами.
Знайдемо терміни, більший і менший засновки цього силогізму і зазначимо тип суджень, які входять до його складу. Після проведених операцій силогізм матиме такий вигляд:
Р М
(І) Деякі поетичні твори є філософськими творами.
М S
(А) Філософські твори формують світогляд людини.
S Р
(І) Отже, деякі твори, що формують світогляд людини, є поетичними творами.
P М
M S
Ми визначили, що це четверта фігура простого категоричного силогізму. Модус ІАІ (Dimaris).
Тепер, коли відомо, як знаходити терміни, більший і менший засновки, фігуру і модус силогізму, можна перейти до застосування набутих методичних і технічних прийомів під час розв’язання задач на простий категоричний силогізм.