- •ПЕРЕДМОВА
- •МЕТОДИКА НАВЧАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ЯК ПЕДАГОГІЧНА НАУКА
- •Принципи навчання української мови
- •Методи навчання
- •Дидактичні засоби навчання
- •Урок як основна форма навчально-виховного процесу з рідної мови
- •Нестандартні уроки української мови в початковій школі
- •Українська мова як навчальний предмет
- •МЕТОДИКА НАВЧАННЯ ГРАМОТИ
- •Психологічні і лінгвістичні засади методики навчання грамоти
- •Читання і письмо — основні складові навчання грамоти
- •Засвоєння звукової системи української мови у взаємозв’язку з графічною
- •Короткий огляд історії методів навчання грамоти
- •Особливості сучасного звукового аналітико-синтетичного методу навчання грамоти
- •Основні періоди й етапи навчання грамоти
- •Добукварний період
- •Букварний період
- •Робота над іншими видами мовленнєвої діяльності в період навчання грамоти
- •Післябукварний період
- •Схема аналізу Букваря
- •Особливості уроків навчання грамоти в малокомплектній школі
- •МЕТОДИКА ВИВЧЕННЯ РОЗДІЛУ «МОВА І МОВЛЕННЯ»
- •Тематика курсових робіт з «Методики вивчення розділу “Мова і мовлення”»
- •Тематика дипломних робіт з «Методики вивчення розділу “Мова і мовлення”»
- •Тематика магістерських робіт з «Методики вивчення розділу “Мова і мовлення”»
- •МЕТОДИКА ВИВЧЕННЯ РОЗДІЛУ «ТЕКСТ»
- •Робота над текстом у 1—2 класах
- •Робота над текстом у 3—4 класах
- •Тематика курсових робіт з «Методики вивчення розділу “Текст”»
- •Тематика дипломних робіт з «Методики вивчення розділу “Текст”»
- •МЕТОДИКА ВИВЧЕННЯ РОЗДІЛУ «РЕЧЕННЯ»
- •Значення знань із синтаксису в початкових класах
- •Вироблення початкових уявлень про речення і його будову
- •Формування поняття про речення
- •Робота над засвоєнням понять «основа речення», «головні члени речення»
- •Робота над засвоєнням синтаксичного зв’язку між членами речення
- •Вивчення однорідних членів речення
- •Ознайомлення зі складним реченням
- •Види вправ із синтаксису і пунктуації
- •Тематика курсових робіт до розділу «Методика вивчення елементів синтаксису»
- •Тематика дипломних робіт до розділу «Методика вивчення елементів синтаксису»
- •Тематика магістерських робіт до розділу «Методика вивчення елементів синтаксису»
- •МЕТОДИКА ВИВЧЕННЯ ЕЛЕМЕНТІВ ЛЕКСИКОЛОГІЇ
- •Завдання вивчення лексикології в початковій школі
- •Наукові засади методики навчання елементів лексикології в початковій школі
- •Види вправ із лексики
- •Поняття про слово
- •Робота над переносним значенням слів
- •Робота з багатозначними словами
- •Робота над синонімами
- •Вивчення антонімів
- •Засвоєння молодшими школярами явища омонімії
- •Методика лексичного розбору
- •Елементи фразеології в навчанні рідної мови
- •Характеристика словника молодшого школяра
- •Словникова робота в початковій школі
- •Методика вдосконалення дитячого мовлення на лексичному рівні
- •Словниково-логічні вправи
- •Методика роботи з діалектизмами
- •Діалектна лексика у мовленні молодших школярів
- •Тематика курсових, дипломних і магістерських робіт до розділу «Методика вивчення елементів лексикології»
- •МЕТОДИКА ВИВЧЕННЯ ЧАСТИН МОВИ
- •Етапи і методика формування граматичних понять
- •Методика вивчення іменника
- •Методика вивчення прикметника
- •Методика вивчення займенника
- •Методика вивчення дієслова
- •Методика вивчення прислівника
- •Методика ознайомлення з числівником
- •Методика ознайомлення зі службовими словами
- •Запитання і завдання до розділу «Методика вивчення частин мови»
- •Завдання для самостійної роботи
- •Тематика курсових робіт до розділу «Методика вивчення частин мови»
- •Тематика дипломних та магістерських робіт до розділу «Методика вивчення частин мови»
- •МЕТОДИКА ВИВЧЕННЯ РОЗДІЛУ «БУДОВА СЛОВа»
- •Завдання та етапи вивчення морфемної будови слова
- •Лінгвістичні засади методики вивчення морфеміки і словотвору в початковій школі
- •Пропедевтика словотворчої роботи в 1—2 класах
- •Засвоєння молодшими школярами понять із галузі морфеміки і словотвору
- •Робота над значущими частинами слова в аспекті розвитку мовлення молодших школярів
- •МЕТОДИКА ВИВЧЕННЯ ФОНЕТИКИ І ГРАФІКИ
- •Ознайомлення з особливостями голосних і приголосних звуків
- •Вивчення теми «Голосні звуки і позначення їх буквами»
- •Вивчення теми «Приголосні звуки. Тверді та м’які приголосні, способи позначення їх на письмі»
- •Вивчення теми «Дзвінкі і глухі приголосні»
- •Вивчення теми «Склад. Наголос»
- •Звуковий і звуко-буквений аналізи, методика їх проведення
- •МЕТОДИКА ВИВЧЕННЯ ОРФОГРАФІЇ
- •Орфографія як предмет вивчення; поняття про орфограму; лінгвістична природа написань
- •Психологічні основи методики навчання орфографії
- •Процес формування орфографічних дій і навичок правопису
- •Умови формування в учнів орфографічної грамотності
- •Правила правопису. Робота над їх засвоєнням
- •Види правописних вправ. Методика їх проведення
- •Орфографічний розбір
- •Методика роботи над фонетичними написаннями
- •Засвоєння молодшими школярами морфологічних написань
- •Особливості засвоєння смислових написань
- •Запам’ятовування історичних написань
- •Робота над пунктуацією на уроках рідної мови
- •Орфографічні та пунктуаційні помилки. Робота над ними
- •Тематика курсових, дипломних і магістерських робіт до розділу «Методика вивчення орфографії»
- •МЕТОДИКА РОЗВИТКУ МОВЛЕННЯ
- •Наукові основи методики розвитку мовлення молодших школярів
- •Поняття про мовлення
- •Види мовлення
- •Мовлення і мислення
- •Зв’язне висловлювання
- •Текст як лінгвістичне поняття
- •Культура мовлення
- •Структура і зміст програми з розвитку мовлення
- •Методи розвитку мовлення
- •Робота з розвитку мовлення учнів на вимовному рівні
- •Розвиток орфоепічних умінь
- •Робота над інтонацією мовлення
- •Лексичний рівень роботи з розвитку мовлення
- •Види вправ із лексики
- •Активізація словника учня
- •Методика роботи над словосполученням і реченням
- •Робота над словосполученням
- •Робота над реченням
- •Типові помилки в побудові словосполучень і речень
- •Розвиток мовлення молодших школярів на рівні тексту
- •Завдання і зміст роботи з розвитку зв’язного мовлення
- •Види переказів і методика роботи над ними
- •Методика роботи над усним і письмовим твором
- •Аналіз учнівських творів. Робота над їх удосконаленням
- •Тематика курсових робіт до розділу «Методика розвитку мовлення»
- •Тематика дипломних робіт до розділу «Методика розвитку мовлення»
- •Тематика магістерських робіт до розділу «Методика розвитку мовлення»
При цьому слід розкривати таку закономірність: особові закінчення дієслів на -ся і відповіднихспільнокореневихдієслівбез-сязбігаються.Часткася,сполучаючись з особовими закінченнями -еш, -єш, -иш, -їш, -ить, -їть, -ать, -ять, не впливає на вимову голосного звука: -ишся [ис': а], -иться [иц': а], -аться [ац': а].
У процесі вивчення розділу «Дієслово» граматичні, орфографічні та лексичні вправи поєднуються з логічними, стилістичними, що позитивно впливає на розвиток загальних мовленнєвих умінь молодших школярів.
Методика вивчення прислівника
Прислівник.З прислівникомякчастиноюмовиучніознайомлюютьсяв 4класі. Відбувається це передусім з мовленнєвою метою, оскільки прислівники відіграють помітну роль у мовленнєвому розвитку молодших школярів, розкриваючи різні ознаки дій, умови, за яких вони відбуваються, відповідаючи на різні питання , що ставляться від дієслів: як? коли? де? звідки? куди?.
Ознайомлення з прислівником як частиною мови доцільно провести на основі зв’язного тексту, де вжито прислівники різного значення, які відповідають на різні питання. Наприклад:
Навесні школярі пішли усім класом до лісу. Гарно у весняному лісі. Згори сонце посилає деревам своє світло й тепло. Унизу, між деревами, зазеленіла трава і з’явилися перші весняні квіти. Весело звучить пташиний хор. З гарними враженнями повернулися всі додому.
У результаті часткового граматичного аналізу речень (постановки питань від дієслів) учні з’ясовують, що всі виділені в тексті слова пояснюють, уточнюють дії: вказують на час, місце, напрям та спосіб виконання цих дій.
Учні мають навчитися впізнавати прислівники в тексті, правильно ставити до них питання від дієслів, а також уміти самостійно добирати до наведених дієслів прислівники за змістом та за граматичними питаннями . Цю роботу в підручнику пропонується виконувати за таким алгоритмом:
1.Шукаємо в реченні слово (найчастіше дієслово), з яким зв’язаний прислівник.
2.Від цього слова ставимо питання до прислівника.
3.Що означає прислівник у реченні? Як він пояснює виконувану в реченні дію?
4.Яким членом речення є прислівник?
Найголовнішою граматичною ознакою прислівників , яку мають засвоїти молодшішколярі,єїхнезмінність.Запідручником(впр.163,ч.II)учніпереконуються в тому, що, незважаючи на зміну форм того самого дієслова (розливатися) — часових, особових , родових у минулому часі, прислівник постійно залишається незмінним.Цяознакаприслівниківпов’язуєтьсяз розширеннямзнаньучнівз розділу «Будова слова». У підручнику наголошується: «Візьми до уваги! Прислівники не мають закінчень, тому що не змінюються. Схожі на закінчення частини основи прислівників є суфіксами: рано, навесні».
З огляду на те що значна частина загальновживаних прислівників утворилася від прикметників і що цей спосіб творення прислівників доступний для усвідомлення молодшими школярами, важливо провести спостереження за роллю в реченнях, у тексті прикметників у зіставленні зі спільнокореневими прислівни ками (впр. 164, ч. II). За поданим у підручнику алгоритмом (планом) учні зіставляють споріднені прислівники і прикметники:
225
1.З якою частиною мови зв’язуються в реченні прислівники? прикмет ники?
2.Що означають прислівники? Що означають прикметники?
3.На які питання відповідають прислівники? А прикметники ?
4.Яку роль у реченні виконують прислівники? Яка роль прикметників?
5.До якої частини мови в реченні належать прислівники? До якої частини належать прикметники?
Корисними і цілком доступними для практичного виконання за зразком є вправи на утворення (добір) спільнокореневих прислівників від поданих прикмет ників і навпаки.
Важливимдлякультуримовленняучнів(зметоюзапобіганнядоситьпоширеним граматичним помилкам на зразок «саме краще», «самийгарний») практичним матеріалом, без подачі теоретичних знань, є відомості про способи утворення форм прислівників на означення якості дії. Ці вправи ґрунтуються, зокрема, на здобутих четвертокласниками відповідних уміннях у роботі з прикметниками .
Вивчення прислівника як лексико-граматичного розряду створює широкі можливості для закріплення здобутих учнями 3—4 класів лексикологічних знань щодо синонімів та антонімів. Як і з прикметниками, з прислівниками можна утворюватицілігніздаслів,близькихзазначенням(синонімів),тадобиратипротилежні за значенням — антонімічні пари. Вправи, побудовані на з’ясуванні синонімічних й антонімічних відношень між окремими словами, спостереженні за ними в реченнях і зв’язних текстах, сприяють реалізації практичної, мовленнєвої спрямованості початкового курсу рідної мови і водночас слугують важливим засобом пропедевтичної роботи щодо вивчення частин мови у 6 класі основної школи, тобто відкривають відповідні можливості для продовження пропедевтичної , суто практичної роботи з прислівниками в 5 класі.
Практично-мовленнєва спрямованість уроків, відведених на вивчення цієї частини мови, виявляється і в тому, що учні мають сприйняти, усно й письмово, і запам’ятати вимову і написання цілого ряду прислівників, які становлять третину (19 із 60) передбачених програмою 4 класу таких слів. Для полегшення запам’ятовування учнями вимови і написання прислівників, особливо таких, до яких у мові існують омофонічні сполучення прийменників з іменниками (вгору і в гору, скраю і з краю, вдень і в день тощо) вчителями мають використовуватися різні види навчальних зорових і зорово-слухових диктантів.
Методика ознайомлення з числівником
Числівник. У 4 класі учні одержують загальне уявлення про числівник як частинумови,засвоюютьвимовуі правописнайуживанішихчислівників,вживання їху мовленні.У процесівивченняцієїчастинимовив учнівнеобхідносформувати такі вміння: упізнавати серед слів числівники, ставити до них питання скільки? який? котри й? котра ? котре ? котрі́?; правильно вимовля писатичислівники, передбачені програмою для 1—4 класів, форми родового відмінка числівників
50—80(п’ятдесяти,шістдесяти,сімдесяти,вісімдесяти);ставитипитаннядокіль-
кіснихі порядкових(безуживаннятермінів)числівників;уживатиправильніформи(за зразкому підручнику,поданимучителем)наозначеннячасупротягомдоби;будувати словосполучення з числівниками за зразком, підстановочною таблицею .
Для усвідомлення учнями істотних ознак числівника як частини мови слід організувати спостереження за сюжетним малюнком, на якому зображено різну кількість певних предметів:
226