- •ПЕРЕДМОВА
- •МЕТОДИКА НАВЧАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ЯК ПЕДАГОГІЧНА НАУКА
- •Принципи навчання української мови
- •Методи навчання
- •Дидактичні засоби навчання
- •Урок як основна форма навчально-виховного процесу з рідної мови
- •Нестандартні уроки української мови в початковій школі
- •Українська мова як навчальний предмет
- •МЕТОДИКА НАВЧАННЯ ГРАМОТИ
- •Психологічні і лінгвістичні засади методики навчання грамоти
- •Читання і письмо — основні складові навчання грамоти
- •Засвоєння звукової системи української мови у взаємозв’язку з графічною
- •Короткий огляд історії методів навчання грамоти
- •Особливості сучасного звукового аналітико-синтетичного методу навчання грамоти
- •Основні періоди й етапи навчання грамоти
- •Добукварний період
- •Букварний період
- •Робота над іншими видами мовленнєвої діяльності в період навчання грамоти
- •Післябукварний період
- •Схема аналізу Букваря
- •Особливості уроків навчання грамоти в малокомплектній школі
- •МЕТОДИКА ВИВЧЕННЯ РОЗДІЛУ «МОВА І МОВЛЕННЯ»
- •Тематика курсових робіт з «Методики вивчення розділу “Мова і мовлення”»
- •Тематика дипломних робіт з «Методики вивчення розділу “Мова і мовлення”»
- •Тематика магістерських робіт з «Методики вивчення розділу “Мова і мовлення”»
- •МЕТОДИКА ВИВЧЕННЯ РОЗДІЛУ «ТЕКСТ»
- •Робота над текстом у 1—2 класах
- •Робота над текстом у 3—4 класах
- •Тематика курсових робіт з «Методики вивчення розділу “Текст”»
- •Тематика дипломних робіт з «Методики вивчення розділу “Текст”»
- •МЕТОДИКА ВИВЧЕННЯ РОЗДІЛУ «РЕЧЕННЯ»
- •Значення знань із синтаксису в початкових класах
- •Вироблення початкових уявлень про речення і його будову
- •Формування поняття про речення
- •Робота над засвоєнням понять «основа речення», «головні члени речення»
- •Робота над засвоєнням синтаксичного зв’язку між членами речення
- •Вивчення однорідних членів речення
- •Ознайомлення зі складним реченням
- •Види вправ із синтаксису і пунктуації
- •Тематика курсових робіт до розділу «Методика вивчення елементів синтаксису»
- •Тематика дипломних робіт до розділу «Методика вивчення елементів синтаксису»
- •Тематика магістерських робіт до розділу «Методика вивчення елементів синтаксису»
- •МЕТОДИКА ВИВЧЕННЯ ЕЛЕМЕНТІВ ЛЕКСИКОЛОГІЇ
- •Завдання вивчення лексикології в початковій школі
- •Наукові засади методики навчання елементів лексикології в початковій школі
- •Види вправ із лексики
- •Поняття про слово
- •Робота над переносним значенням слів
- •Робота з багатозначними словами
- •Робота над синонімами
- •Вивчення антонімів
- •Засвоєння молодшими школярами явища омонімії
- •Методика лексичного розбору
- •Елементи фразеології в навчанні рідної мови
- •Характеристика словника молодшого школяра
- •Словникова робота в початковій школі
- •Методика вдосконалення дитячого мовлення на лексичному рівні
- •Словниково-логічні вправи
- •Методика роботи з діалектизмами
- •Діалектна лексика у мовленні молодших школярів
- •Тематика курсових, дипломних і магістерських робіт до розділу «Методика вивчення елементів лексикології»
- •МЕТОДИКА ВИВЧЕННЯ ЧАСТИН МОВИ
- •Етапи і методика формування граматичних понять
- •Методика вивчення іменника
- •Методика вивчення прикметника
- •Методика вивчення займенника
- •Методика вивчення дієслова
- •Методика вивчення прислівника
- •Методика ознайомлення з числівником
- •Методика ознайомлення зі службовими словами
- •Запитання і завдання до розділу «Методика вивчення частин мови»
- •Завдання для самостійної роботи
- •Тематика курсових робіт до розділу «Методика вивчення частин мови»
- •Тематика дипломних та магістерських робіт до розділу «Методика вивчення частин мови»
- •МЕТОДИКА ВИВЧЕННЯ РОЗДІЛУ «БУДОВА СЛОВа»
- •Завдання та етапи вивчення морфемної будови слова
- •Лінгвістичні засади методики вивчення морфеміки і словотвору в початковій школі
- •Пропедевтика словотворчої роботи в 1—2 класах
- •Засвоєння молодшими школярами понять із галузі морфеміки і словотвору
- •Робота над значущими частинами слова в аспекті розвитку мовлення молодших школярів
- •МЕТОДИКА ВИВЧЕННЯ ФОНЕТИКИ І ГРАФІКИ
- •Ознайомлення з особливостями голосних і приголосних звуків
- •Вивчення теми «Голосні звуки і позначення їх буквами»
- •Вивчення теми «Приголосні звуки. Тверді та м’які приголосні, способи позначення їх на письмі»
- •Вивчення теми «Дзвінкі і глухі приголосні»
- •Вивчення теми «Склад. Наголос»
- •Звуковий і звуко-буквений аналізи, методика їх проведення
- •МЕТОДИКА ВИВЧЕННЯ ОРФОГРАФІЇ
- •Орфографія як предмет вивчення; поняття про орфограму; лінгвістична природа написань
- •Психологічні основи методики навчання орфографії
- •Процес формування орфографічних дій і навичок правопису
- •Умови формування в учнів орфографічної грамотності
- •Правила правопису. Робота над їх засвоєнням
- •Види правописних вправ. Методика їх проведення
- •Орфографічний розбір
- •Методика роботи над фонетичними написаннями
- •Засвоєння молодшими школярами морфологічних написань
- •Особливості засвоєння смислових написань
- •Запам’ятовування історичних написань
- •Робота над пунктуацією на уроках рідної мови
- •Орфографічні та пунктуаційні помилки. Робота над ними
- •Тематика курсових, дипломних і магістерських робіт до розділу «Методика вивчення орфографії»
- •МЕТОДИКА РОЗВИТКУ МОВЛЕННЯ
- •Наукові основи методики розвитку мовлення молодших школярів
- •Поняття про мовлення
- •Види мовлення
- •Мовлення і мислення
- •Зв’язне висловлювання
- •Текст як лінгвістичне поняття
- •Культура мовлення
- •Структура і зміст програми з розвитку мовлення
- •Методи розвитку мовлення
- •Робота з розвитку мовлення учнів на вимовному рівні
- •Розвиток орфоепічних умінь
- •Робота над інтонацією мовлення
- •Лексичний рівень роботи з розвитку мовлення
- •Види вправ із лексики
- •Активізація словника учня
- •Методика роботи над словосполученням і реченням
- •Робота над словосполученням
- •Робота над реченням
- •Типові помилки в побудові словосполучень і речень
- •Розвиток мовлення молодших школярів на рівні тексту
- •Завдання і зміст роботи з розвитку зв’язного мовлення
- •Види переказів і методика роботи над ними
- •Методика роботи над усним і письмовим твором
- •Аналіз учнівських творів. Робота над їх удосконаленням
- •Тематика курсових робіт до розділу «Методика розвитку мовлення»
- •Тематика дипломних робіт до розділу «Методика розвитку мовлення»
- •Тематика магістерських робіт до розділу «Методика розвитку мовлення»
Види вправ із лексики
На етапі осмислення учнями лексикологічних знань і формування необхідних умінь не можна обійтися без спеціальних вправ. Загальноприйнятою є така їх класифікація:
1)Відшукування виучуваного лексичного явища в поданій групі слів, словосполученнях, реченнях, зв’язних текстах. Такі вправи є аналітичними за своєю сутністю і застосовуються з метою закріплення знань учнів про істотні ознаки кожного лексикологічного поняття.
2)Добір (самостійний або з використанням друкованих джерел) прикладів, які ілюструють виучуване лексичне явище.
3)Спостереження за роллю виучуваного лексичного явища у зразкових текстах різних стилів.
4)Групування виучуваних лексичних явищ за певною ознакою.
5)Відшукування і виправлення лексичних помилокі недоліків (у групах слів, словосполученнях, реченнях і текстах).
6)Лексичний розбір (характеристика слова на основі знань про лексичні
явища).
Такі вправи спрямовані на розширення і збагачення словника учнів, а голов- не, для вироблення в них уміння обирати зі свого словникового запасу ті слова, які найкраще відповідають змісту висловлювання — усного чи писемного.
У процесі виконання лексичних вправ перед дітьми, з одного боку, розкривається багатство рідної мови, а з другого — учні вчаться вживати ці слова у власному мовленні.
Вправи з лексики слід класифікувати за такими критеріями:
І. За дидактичною метою. Вправи, які використовує вчитель під час роботи над лексичним матеріалом, спрямовані на усвідомлення школярами функції слова в мовленні. З огляду на це можна розрізняти:
1. Вправи, розраховані на пояснення значення слів:
— пояснити значення слова клас у такому тексті:
Значень слова клас багато: Перше — це шкільна кімната. Друге — група школярів, підлітків чи малюків.
Клас об’єднує людей Спільних поглядів, ідей. Клас каюти визначають. I у класи діти грають.
Алла Свашенко
— виписати сполучення слів із дієсловом спати, спочатку вжитим у прямому значенні, а потім — у переносному:
Ще сонно диха тихий сад, |
в бузковому суцвітті. |
ще сплять навколо квіти. |
Спить чоловік і діти сплять |
Ще не прокинулась роса |
у затишних кімнатах... |
|
Анатолій Костецький |
— прочитати вірш, пояснити значення виділених слів:
Срібна зірка йде з водою, срібні в зірки руки, ллється чисте срібло з відер на ліси і луки.
Ллється чисте срібло з відер на маки й калину, на заквітчану у місяць срібну Україну.
Євген Гуцало
147
— відгадати загадку, пояснити, які предмети названі словами-відгадками:
Мною в лузі трави косять, |
На мені охоче влітку |
ще мене дівчата носять. |
Засмагають гарно дітки. |
|
Анатолій Костецький |
Вправи, розраховані на вживання слів у власному мовленні:
—скласти речення з різними значеннями багатозначного слова (машина,
голка);
—скласти речення з кількома словосполученнями (вишневе дерево, вишневе варення, вишнева хустка);
—описати два предмети, використовуючи антоніми (великий, новий і малень-
кий, старий (будинок));
—скласти текст за малюнком, уживаючи певні лексеми (синоніми, слова в переносному значенні тощо).
ІІ. За характером розумових операцій, які здійснюють учні під час роботи зі словом, слід розрізняти:
1.Аналітичні вправи (аналіз текстів чи їх уривків, уточнення відтінків у значенні слова, з’ясування мети вживання слова з тим чи іншим значенням тощо).Наприклад:ПрочитатиуривокзвіршаГ.Громового.Знайтив ньомублизькі за значенням дієслова. Поміркувати, чому автор не скористався тільки словом
ходити .
Місячної ночі
В тихім гаї, над ярком, походжає кіт Мурко. Повний місяць степ оглянув. Вибіг зайчик на галяву. Через межі і покіс чимчикує хитрий лис, чимчикує, носом чує:
перепел в степу ночує. Стиглим просом навпрошки Ходять ситі кулики. Спритний коник в житі цвірка. А із мишачої нірки, озираючись довкруж, тихо виповзає вуж.
2. Синтетичні вправи (складання речень із поданим чи дібраним словом, ужитим у певному значенні, дописування (закінчення) речень, виконання різних творчих вправ тощо):
—дібрати синоніми до слова нероба, виправити речення, використовуючи дібрані синоніми:
Ледар усе життя ледарює. Тільки нероба нічого не робить;
—до виділених слів дібрати антоніми і поставити їх у тексті замість
крапок:
У великої річки був брат — ... струмок. Близькі родичі, вони були зовсім різними. Струмок вузенький, а річка... . Струмок швидко мчав з гори, а річка... несла свої води. Та все ж мілководий струмок і... річка були вірними друзями
(Алла Свашенко).
3. Вправи на порівняння текстів чи речень, у яких відбувалася заміна одних слів іншими (усунення недоречних повторювань, уживання емоційно забарвленої й образної лексики тощо). Наприклад: Прочитати речення у стовпчиках ліворуч і праворуч, з’ясувати, які з них потребують редагування, а які — ні. Чому?
Батьки навчають нас любити |
Батьки навчають нас любити |
Батьківщину . |
Вітчизну. |
148