Післябукварний період
Особливості уроків післябукварного періоду
Основнезавданняпіслябукварногоперіоду—систематизуватизнання,уміння й навички з читання і письма, здобуті першокласниками в добукварний і букварний періоди, забезпечити плавний перехід до навчання рідної мови в 2 класі за підручниками «Читанка» та «Українська мова».
На цьому етапі навчання структура уроку з читання наближається до уроку за «Читанкою». Матеріалом для читання є зв’язні прозові і віршові тексти, на основі яких учитель формує вміння опрацьовувати їх: ділити на логічно завершені частини,читати йпереказувати частинами, вибірково,в особах тощо. Значна увага приділяється виразності читання тексту. З цією метою учні виконують спеціальні вправи, в основі яких лежить не тільки наслідування зразка, а й смисловий та інтонаційний аналіз окремих речень.
Тексти букваря післябукварного періоду створюють основу для розвитку мовленняшколярів.Занимипроводятьвступніі підсумковібесіди,переказування, стисле і близьке до тексту, продовження тексту за уявою або за інформацією, одержаною на дану тему з дитячих книжок, радіо- і телепередач, кінофільмів тощо.
Післябукварний період використовується також для формування в учнів самостійності і читацької активності. У цей період учні ознайомлюються з творами найвидатніших українських і російських письменників, тому на уроці можуть звучати тексти не тільки з букваря, а й з окремо виданих художніх книжок цих авторів.
З метою відпрацювання способів читання (цілими словами, зв’язно) та техніки (швидкості, виразності, правильності, усвідомленості) учитель використовує в роботі як із сильнішими, так і зі слабшими учнями різноманітні дидактичні матеріали з читання, періодичні дитячі видання, ілюстровані книжки для дітей, а також навчальні посібники, призначені для позакласного читання в 1 класі.
Урокичитанняв післябукварнийперіодтіснопов’язуютьсяз урокамиписьма. Так, на уроках читання учням пропонується на дошці по кілька речень, записаних рукописнимшрифтом,анаурокахписьмапрактикуєтьсясписуванняз друкованого шрифту слів, словосполучень і речень. На всіх уроках післябукварного періоду застосовуються аналітико-синтетичні вправи з різними мовними одиницями: реченнями, словами, звуками.
На уроках письма учням пропонують вправи з посильним орфографічним навантаженням: коментоване списування, списування слів зі вставлянням пропущених літер, різні за способом сприйняття види мовного матеріалу навчальних диктантів, серед них — зорові, зорово-слухові, попереджувальні, пояснювальні, письмо з пам’яті тощо.
У групі подовженого дня вихователь розвиває в дітей читацьку активність і самостійність, прищеплює їм любов до книжки, з її допомогою розширює уявлення, одержані учнями на уроках з текстів букваря. Учитель разом з вихователем і батьками готує першокласників до свята «Прощання з Букварем», яким і завершується для учнів період навчання грамоти.
Дляповнішоїреалізаціїзавданьпіслябукварногоперіодудляпершокласників створено навчальний посібник «Післябукварик»¹, який орієнтує вчителя на завер-
1 Вашуленко М. С., Науменко В. О., Захарійчук М. Д. Післябукварик: Навч. посіб. з рідної мови для
1-го кл. — К.: Літера ЛТД, 2004. — 112 с.
82
шальному етапі опанування учнями грамоти на інтегрування навчальної роботи учнів з усіх чотирьох видів мовленнєвої діяльності, передбачених програмою. Ці можливості розкриваються передусім у роботі над зв’язним текстом, переважно художнім, який учні сприймають на слух, виконують ряд завдань, спрямованих на усвідомлення його змісту, теми і мети, у процесі розкриття лексичного значення і відтінків слів, наповненні їх образним змістом (аудіювання); у вільних висловлюваннях за змістом почутого і прочитаного тексту (говоріння); у закріпленні графічних та елементарних орфографічних умінь на мовному матеріалі (слів, словосполучень, речень), узятому з опрацьованого тексту.
Урок читання в післябукварний період наближається до уроків формування навички читання і літературного розвитку. Посібник забезпечує ці уроки різноманітним текстовим матеріалом, системою спеціальних навчальних вправ і способів дій, спрямованих на вироблення в учнів повноцінної читацької навички. На лівій сторінцірозворотупідназвою«Щобумітичитатиі більшезнати»докожногоуроку пропонуються вправи, які ґрунтуються на опрацюванні складів, слів, словосполучень, речень, узятих із тексту. Учні самостійно утворюють пари слів, практично засвоюючиїхлексичнуі граматичнусполучуваність,удосконалюючиграматичний ладсвогомовлення,виконуютьсловниково-логічнівправи,опрацьовуютьемоційно забарвленіслова,спостерігаютьзазначеннямспільнокореневихслів,завживанням у тексті контекстуальних синонімів (без ознайомлення з термінами), виконують логічнізавданняз орфографічнимнавантаженнямнавідновленнявідомихз тексту слів і речень з пропущеними окремими літерами, складають з букв певного слова низку інших слів, виконують інші цікаві мовні вправи.
Окремим елементом на сторінках посібника є скарбничка слів, яка сприяє тлумаченню, збагаченню й уточненню словникового запасу дітей, розвиває їхнє мовне чуття, привертає увагу до вживаних у нашій мові слів і сталих словосполучень, метафор, епітетів, порівнянь, які увиразнюють мовлення, роблять його привабливим, емоційним.
Системно відбувається ознайомлення учнів із засобами інтонаційної виразності говоріння і читання, формування вмінь користуватися ними: логічний наголос, пауза (виділи голосом, кому саме і що несла весна; для цього роби паузу після кожного слова, підвищуй і понижуй голос так, як показують стрілочки; виділи голосом, що саме сховалося під листком); тон (передай голосом захоплення; спробуй передати зацікавленість, здивування; прочитай це речення ніжно; прочитай так, як муркоче котик, коли задоволений засинає; який звук у слові джмелик допомагає уявити його політ над квітами? та ін.).
Для прикладу, зупинимося на організації навчальної роботи за матеріалом посібника Післябукварик (с. 24—27) — навчальна тема «Діалог».
Завдання уроку:розширитив першокласниківуявленняпродіалог;навчити сприймати думки, висловлені кожним учасником діалогу, їхній настрій, правильно інтонувати речення, виділяючи голосом найважливіші слова; спостерігати за особливостями вірша, написаного у формі діалогу; викликати бажання розігрувати діалоги на теми, близькі до життєдіяльності шести-семирічних дітей; розвивати гру уяви, фантазію.
На етапі, який передує читанню тексту, необхідно приділити увагу підготовці дітей до сприйняття змісту вірша Катерини Перелісної «Весна», до переживання радісних почуттів, викликаних приходом весни. Підготовчі вправи розпочинаємо зі вступної бесіди про настання весни та ті зміни в природі, які відбуваються з її приходом; пропонуємо розглянути ілюстрації перших весняних квітів (підсніжників, пролісків, крокусів), жайворонка, що піднявся в небо і немовби про-
83
тягує невидиму, але чутну струну між сонцем і землею, запитуємо про настрої, які з’являються в дітей з першим весняним теплом, що швидко розтоплює сніг і пробуджує природу.
Прослухавши вірш, діти висловлюють свої припущення щодо учасників діалогу (дитина розмовляє з мамою чи татом, дідусем або бабусею; вона спостережлива, допитлива; ця розмова для обох приємна; дорослий говорить переконливо, ніжно).
Посібник пропонує підготовчі вправи до читання вірша. Вони готують учнів до читання слів ускладненої структури (вправа 1); допомагають обрати відповідну інтонацію промовляння (читання) запитань і відповідей у діалогічній структурі вірша (вправа 2); виразити голосом почуття, закладене в кінцевому рядку вірша. Передчитаннямслідтакожзвернутиувагуучнівнаскарбничкуслів,щобз’ясувати значення слова бриніти та розширити дитячі уявлення про жайворонка, улюблену пташку в українській народній творчості і в побуті. До речі, слово жайворонок занесено в програмі для 1 класу до тих слів, вимову і написання яких учні мають запам’ятати.
Краще зрозуміти думки, висловлені у вірші, малим читачам допоможе роздільне читання запитань і відповідей, спонукання дітей уявити за їх змістом картину природи; «вслýхатися» у звуки, якими вона переповнена в цей час (бринить, дзвенить); «побачити» барви (ще сніг біліє, проліски синіють, травичка зеленіє, сонце заливає все навколо своїм світлом); «відчути» сонячне тепло (сніг розтає, сонце його пригріває).
Закінчується робота над віршем емоційно яскравим розігруванням діалогу. Загальне сприйняття весни підсилить казка «Підсніжник». Не задаючи дітям обов’язкового домашнього завдання, учитель спонукає їх прочитати казку самостійно, ознайомити з нею членів своєї родини (за бажанням), розповісти казку на наступномууроців класі.Неможнанескористатисяможливістюпорівнятивесняні квіти—підсніжникі пролісок,поспостерігатизаутвореннямслова підсніжник.За окремимзавданнямучителякількаучнівмаютьпідготуватидочитанняказкив особах, передаючи голосом, жестами особливості кожної дійової особи (вовк тупнув
ногою, ведмідь сварився лапою на зиму, підсніжник виспівував тоненько).
На наступному, інтегрованому, уроці читання-письма, на якому все-таки домінуватимуть письмові вправи (с. 25), учні продовжать спостереження за істотними особливостями приголосних звуків, попрацюють над правильним їх вимовлянням, закріплять написання букв, якими ці звуки позначаються на письмі. Це особливо стосується звуків [дз], [дз' ] — дзвенить, дзьоб, звукосполучення [шч] — що з твердим [ч]. У вправі 2 подано для списування слова, в яких «загубилися» окремі букви. Слід узяти до уваги, що це не випадкові слова, вони є ключовими у вірші «Весна», який опрацьовувався на уроці читання. Тому після виконання вправи учні мають відшукати ці слова в тексті і звірити правильність їх написання. Уміння швидко знаходити потрібні слова в тексті (у словнику) також є важливим навчальним умінням, яке слід поступово відпрацьовувати з учнями у ході навчальної діяльності учнів за посібником «Післябукварик», який, безумовно, своїм змістом і наявністю методичного апарату істотно відрізняється від Букваря та Зошита для письма.
Слідузятидоуваги,щофонетико-графічнівправинавставлянняпропущених літер у словах (завдання 2 і 4) у цей період виконуються лише на основі вмінь здійснюватизвуко-буквенийаналізслів,вимоваі написанняякихневідрізняються. З огляду на це неприпустимо пропонувати першокласникам слова з пропусками літер, що є орфограмами і вимагають опрацювання відповідних орфографічних
84
правил, з якими учні ознайомляться тільки в 2 класі. Наприклад, пропуск букви
и в словах бринить, синіє, букви е в словах весна, дзвенить тощо.
Завдання 3 вимагає скласти з поданих слів речення і записати їх. Слід зазначити, що мовний зміст вправи також повністю співзвучний зі змістом опрацьованого вірша і тому є цілком доступним для виконання не тільки колективного чи групового, в парах, а й для самостійного з наступною колективною перевіркою. Ця вправа формуватиме граматичні вміння учнів, удосконалюватиме граматичний лад їхнього мовлення. При цьому слід мати на увазі, що діти можуть складати речення з різним порядком слів, наприклад: Першими розцвітають ніжні про-
ліски.Або:Першиминіжніпроліскирозцвітаютьі Розцвітають першиминіжні проліски. Головне при цьому, щоб учні знаходили для кожного варіанта речення відповідну, природну інтонацію, а записати кожен може свій чи обраний варіант за бажанням. Саме така варіативність у роботі над структурою простих речень сприяє усвідомленню учнями їх змісту, залежності від нього відповідної інтонації, формує виразність читання і безпосереднього мовлення.
Нарешті, поданий на сторінці зразок каліграфічного написання слівластівка, дзьоб, зозуля з різними поєднаннями літер — верхнім (вк, дз, оз, зу), середнім (ст, ка, зо) та нижнім (ул, ля), на що вчитель має звернути особливу увагу учнів, може бути опрацьований у структурі уроку на будь-якому його етапі, не обов’язково на першому. Проте в такій роботі, окрім суто каліграфічної мети, має ставитись і орфографічна щодо слів, вимову і написання яких, відповідно до вимог нової програми, учні мають опрацювати і запам’ятати, — дзьоб, зозуля. Ці та інші програмові слова винесено на форзац посібника.
У післябукварний період навичку читання і письма, розвиток мовлення доцільновдосконалюватинафольклорнихтворахрізнихжанрів.Так,тількинароботу із загадками подано матеріал для трьох послідовних уроків (див. у посібнику блок № 23). Перший урок присвячено розкриттюметафоричності загадок. Дмитрик не зумів сприйняти переносного значення відгадки, тому виконав малюнки — відгадкидозагадокзаїхбуквальнимзмістом.Павликправильновідгадавзагадкиі зробив свої малюнки відповідно до метафоричного значення слів. Учителеві необхідно виявити, як діти відшукали відгадку, які слова допомогли їм здогадатися, про що насправді йшлося в загадках. Для цього вони повинні були визначити істотні ознаки загаданих предметів, встановити зв’язки між ними, зіставити їх з предметамивідгадками. А це все — фрагменти дитячих розповідей, описів, міркувань, тобто основних типів навчальних висловлювань, які і становлять основну мету сучасної програми з рідної мови для початкової школи, розпочинаючи з 1 класу.
У цей період відпрацьовують і закріплюють написання складних за конфігурацією великих букв (Б, Д, Ф, буквосполучень Дж, Дз), а також найпростіших орфограм і пунктограм. Ефективному засвоєнню цього матеріалу сприяє списування за зразком. На сторінках «Післябукварика» подано матеріал для списування за зразком, який сприятиме закріпленню таких простих орфограм, доступних першокласникам на завершальному етапі опанування грамоти:
—велика буква в іменах людей, по батькові, прізвищах; у назвах відомих міст, річок;
—велика буква на початку речення;
—вживання в словах знака м’якшення;
—вживання букв я, ю, є, ї у їх звукових значеннях;
—звукове значення букви щ;
—буквосполучення дж, дз, їх звукові значення;
—вживання апострофа.
85