Vsesvitnya istoriya - novitni chasi 11 klas

конфліктів має затяжний характер. Понад 20 років тривала розпочата радянською агресією в 1979 р. міжусобна війна в Афганістані.

Воєнні дії й сутички в Конго (Кіншаса), Анголі, Судані, Руанді супроводжуються винищенням окремих народностей і племен. Протистояння на Близькому Сході між Ізраїлем і палестинцями, яких підтримують сусідні мусульманські країни, спричинилося до великих людських жертв і матеріальних втрат, загрожуючи втягненням до цього конфлікту інших країн світу. Наприкінці XX ст. до краю загострилася курдська проблема. Намаганням курдів створити свою державу уряди країн, на яких вони проживають, протиставили геноцидні військові операції. З розпадом СРСР розширилася сфера етнічних конфліктів на його колишній території. Ці проблеми вимагають політичного, а не воєнного вирішення. На Близькому Сході і в Північній Африці внаслідок діяльності ісламських екстремістів виникла загроза релігійних конфліктів.

Ці війни і конфлікти спричинилися до виникнення ще однієї проблеми - біженців. Лише за останні десять років відбулося 26 міжнародних конфліктів, у результаті яких з'явилося майже 23 млн біженців. Вони приречені на злиденні умови життя, напівголодне існування.

СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ ПРОБЛЕМИ

Наприкінці XX ст. глобального характеру набув ряд соціальних проблем. Серед них - проблема перенаселення Землі, охорони здоров'я і ліквідації невиліковних хвороб, боротьби з наркомафією і міжнародним тероризмом.

У другій половині XX ст. прискорено зростало населення планети. При щорічному прирості на 2,5 % воно подвоюється через кожні ЗО років. У 1999 р. населення Землі перевищило 6 млрд. Зростання кількості населення призводить до посилення навантаження на природні ресурси, прискорює їх вичерпування. Якщо взяти до уваги, що особливо швидко зростає населення у країнах, які не можуть забезпечити його продуктами харчування, то в майбутньому виникає загроза масового голоду і вимирання людей, посилення суперечок між окремими країнами за родючі території. Збільшення населення в окремих регіонах Південно-Східної Азії, Африки, Латинської Америки, як правило, не супроводжується створенням умов для життя людей. Вони позбавлені медичного обслуговування. Перенаселення окремих районів ускладнюється урбанізацією - швидким зростанням населення міст. Вже сьогодні окремі з них (Токіо, Сан-Пауло, Мехіко) нараховують до 20 млн жителів. Перевантаженість таких міст, їх загазованість призво-

390

дять до виникнення заразних хвороб, скорочення тривалості життя. Лише окремі країни (Китай, Індія, Японія, Республіка Корея) проводять демографічну політику. Проте це лише часткове вирішення проблеми.

Незважаючи на відкриття в біології і медицині, людство в другій половині XX ст. не позбулось окремих смертельних хвороб (ракових, СНІДу), які становлять найбільшу небезпеку на сучасному етапі.

Напередодні третього тисячоліття особливу небезпеку для здоров'я і життя людей становлять наркотики і тісно пов'язана з ними міжнародна злочинність. Поширення вживання наркотиків набрало планетарних масштабів. Основними постачальниками опіумних наркотиків є країни Південно-Східної Азії (трикутник на стику Лаосу, Таїланду і Бірми), а також Колумбія.

Востанні роки окремі наркотичні речовини виготовляються

влабораторних умовах в індустріально-розвинутих країнах. Це посилює небезпеку для людства. Виробництво і збут наркотиків перетворилося у злочинний бізнес для ділків, які, збагачуючись, намагаються захопити ключові позиції не тільки в економіці, а й у політичних структурах. Окремі «наркокоролі», володіючи сотнями мільйонів доларів, навіть формують свої крупномасштабні бандитські формування, корумпують державних чиновників і службовців, висуваються у політичні лідери, щоб максимально легалізувати свій промисел.

Небезпека поширення наркотиків змушує країни світу об'єднувати зусилля для боротьби із цим злом. Спеціальні загони для знищення плантацій наркотичних рослин часто вступають у бої з численними загонами наркозлочинців, застосовуючи літаки, вертольоти, артилерію і танки. Проте загроза наркомафії в 90-ті роки не зменшилася.

ПРОБЛЕМА БОРОТЬБИ З МІЖНАРОДНИМ ТЕРОРИЗМОМ

Важливою глобальною проблемою сучасності є боротьба з міжнародним тероризмом, який зародився ще у минулому XX ст. Окремі дослідники небезпідставно називають минуле століття «століттям терору». Жертви його вимірюються десятками тисяч людей. Тероризм у XX ст. був зведений окремими політичними партіями і державами у ранг повсякденної політики. Його жертвами ставали не тільки монархи і президенти, керівники урядів, політичні лідери, державні чиновники, а й діячі культури та мистецтва, спортсмени і пересічні громадяни. Лише у другій половині XX ст. жертвами терору стали: Генеральний секретар ООН Даг Гаммаршельд (1961), у США - президент Джон Кеннеді (1963), його брат, сенатор

391

Роберт Кеннеді (1968), лідер боротьби за громадянські права Мартін Лютер Кінг (1968), в Індії - прем'єр-міністр Індіра Ганді (1984), її син, колишній прем'єр-міністр Раджів Ганді (1991), король Саудівської Аравії Фейсал (1975), прем'єрміністр Швеції Улоф Пальме (1986), президент Єгипту Анвар Садат (1981), прем'єр-міністр Ізраїлю Іцхак Рабін (1995). Цей список можна було б продовжити жертвами терору з інших країн. Замахи були здійснені на керівників багатьох держав, у тому числі на Р. Рейгана, Л. Брежнєва, М. Горбачова, Папу Римського Іоанна Павла II. Тероризм набрав широких масштабів і особливо загрозливих форм у Європі, Африці, на Близькому Сході, в Латинській Америці.

Удругій половині XX ст. виникли національні й міжнародні терористичні організації. З 60-х років систематичні терористичні акти здійснювали у Північній Ірландії і Великій Британії ІРА (Ірландська республіканська армія), в Іспанії - ЕТА (Організація баскських націоналістів).

У1968 р. в Європі виникла терористична організація «Фракція Червоної армії» (РАФ), метою якої було встановлення комуністичного суспільства терористичними засобами. Члени РАФ організовували вбивства державних і політичних лідерів в установах, громадських місцях. У 90-х роках РАФ та ІРА оголосили про припинення актів терору.

Натомість в останні роки на Близькому Сході та в Північній Африці активізували свою діяльність організації мусульманських екстремістів. Найбільш масові жертви в цих країнах є наслідком діяльності екстремістів-фундаменталістів в Алжирі та Єгипті, палестинської терористичної організації ХАМАС.

На початку XXI ст. проблема боротьби з тероризмом ще більше загострилася. Криваві акти міжнародних терористичних організацій, здійснені у 2000-2004 рр., відзначаються масовими жертвами, крайньою жорстокістю і бездумністю.

На відміну від попередніх десятиліть, на початку XXI ст. відбувається інтернаціоналізація тероризму, зросла фінансова база і значно виросла технічна та інформаційна оснащеність. Загальний бюджет терористичних організацій складає від 7 до ЗО млрд доларів. Терористи створили могутні структури з відповідним технічним оснащенням і навчальними базами у багатьох регіонах світу. Найбільшу небезпеку на сучасному етапі складає міжнародна організація «Аль-Каїда», керована арабським мільйонером Осамом бен Ладеном, яка 11 вересня 2001 р. вчинила одночасні напади на Всесвітній торговий центр і Пентагон, що призвело до загибелі майже 5 тис. осіб. Активізувала свою діяльність також організація ЕТА та ряд мусульманських організацій.

392

ХРОНОЛОГІЧНА ТАБЛИЦЯ

1939 р.

394

895

396

397

1960 р .

598