- •2.Суть і особливості національного виховання. Принципи національного виховання.
- •Принципи національного виховання
- •3.Основні фактори розвитку особистості.
- •4.Методи виховання, їх характеристика.
- •1. Методи формування свідомості особистості.
- •2. Методи організації діяльності і формування досвіду суспільної поведінки.
- •3. Методи стимулювання поведінки і діяльності.
- •5.Стадії розвитку колективу. Шляхи створення дитячого колективу.
- •6.Принципи організації і основні напрямки позакласної і позашкільної виховної роботи.
- •7.Методика проведення етичної бесіди.
- •10.Функції процесу навчання.
- •11.Батьківські збори: види, особливості їх проведення.
- •13.Основні ланки процесу засвоєння знань.
- •14.Навчальний план школи, його характеристика.
- •15.Державний стандарт початкової загальної освіти.
- •16.Навчальна програма: зміст поняття, структура, принципи побудови, вимоги до навчальних програм.
- •17.Шкільні підручники, посібники, їх характеристика, вимоги до підручників.
- •19.Характеристика практичних методів навчання.
- •20.Урок – основна форма організації навчання. Типологія і структура уроків.
- •21.Характеристика наочних методів навчання.
- •22.Характеристика основних етапів комбінованого уроку.
- •23.Підготовка вчителя до уроку. Загальні вимоги до уроку.
- •24.Форми організації навчальної роботи: індивідуальна, групова, колективна; їх характеристика.
- •26.Домашня навчальна робота
- •27.Індивідуальні форми методичної роботи з учителями, їх характеристика.
- •28.Методичні об'єднання вчителів.
- •29.Види і методи внутрішньошкільного контролю.
- •30.Річний план роботи школи, його характеристика.
- •Річне планування діяльності школи
16.Навчальна програма: зміст поняття, структура, принципи побудови, вимоги до навчальних програм.
Навчальна програма – це нормативний документ, в якому окреслюється коло основних знань, умінь і навичок, що підлягають засвоєнню з кожного окремо взятого навчального предмету. Вона містить перелік тем матеріалу, що вивчається, рекомендації щодо кількості годин на кожну тему, розподіл тем за роками навчання та час, відведений на вивчення всього курсу. Зараз у школах використовують два види навчальних програм: типові програми та робочі шкільні програми. Типові програми окреслюють лише найбільш загальне, базове коло знань, умінь і навичок, систему провідних наукових світоглядних ідей, а також загальні рекомендації з перерахуванням необхідних і достатніх засобів і прийомів навчання, специфічних для конкретного навчального предмета. Типові програми є основою для складання робочих шкільних та індивідуальних навчальних програм.
Типова навчальна програма в структурному відношенні складається з трьох основних компонентів: пояснювальна записка, або вступ, в якій визначаються цільові напрями вивчення даного конкретного навчального предмету в системі навчальних дисциплін загальноосвітньої школи; власне зміст освіти — навчальний матеріал, який містить основну інформацію, поняття, закони, теорії, перелік обов'язкових предметних умінь і навичок, а також перелік умінь і навичок, формування яких здійснюється на між-предметній основі; методичні вказівки про шляхи реалізації програми, в яких указуються методи, організаційні форми, засоби навчання, а також вказівки щодо оцінки знань, умінь і навичок, одержаних учнями в процесі вивчення даного навчального предмета. Особлива увага приділяється між-предметним зв'язкам.
Теорія і практика розробки навчальних програм знає два способи їх побудови: лінійний і концентричний.
Суть лінійного способу побудови навчальних програм полягає в тому, що окремі частини навчального матеріалу утворюють неперервну послідовність тісно пов'язаних між собою ланок. Причому, нове будується на основі вже відомого і в тісному зв'язку з ним. Така побудова навчальних програм має свої позитивні і негативні моменти. Перевагою лінійного способу побудови навчальної програми є його економність у часі, який дозволяє позбутися дублювання матеріалу. А недоліком є те, що учень, особливо молодших класів, не в змозі зрозуміти суть явищ, що вивчаються, у зв'язку з їх складною природою.
При концентричному способі побудови навчальних програм один і той же матеріал викладається кілька разів, але з елементами ускладнення, розширення, збагачення змісту освіти новими компонентами, з поглибленням аналізу зв'язків і залежностей між ними.
Концентричне розташування матеріалу в програмі передбачає не просте повторення, а вивчення тих самих питань на розширеній основі з більш глибоким проникненням в суть розглядуваних явищ і процесів. І хоча концентризм сповільнює темп шкільного навчання, потребує більших витрат часу на вивчення матеріалу, іноді породжує в учнів ілюзії знання тих питань, з якими вони повторно зустрічаються, без нього в школі не обійтись. Це особливо проявляється в процесі вивчення мови, математики, історії та інших предметів, які вивчаються в початковій школі, а потім у старших класах.
Негативних ознак лінійного і концентричного способу побудови навчальних програм значною мірою вдається уникнути при складанні навчальних програм з використанням спіралеподібного розташування в них навчального матеріалу, коли вдається поєднати послідовність і циклічність його вивчення. Характерною особливістю цього способу є те, що учні, не випускаючи з поля зору основної проблеми, поступово розширюють і поглиблюють коло пов'язаних з нею проблем. На відміну від концентричної структури, при якій до початкової проблеми повертаються інколи навіть через декілька років, в спіральній структурі відсутні подібні перерви. Крім того, на відміну від лінійної структури навчання, спіралеподібна структура не обмежується одноразовим представленням окремих тем.