Тема 6: мікроекономічна модель підприємства

Мікроекономіка розглядає підприємство як цілісний об’єкт, що здійснює перетворення ресурсів на готову продукцію, як один з найважливіших різновидів мікросистем.Підприємство є ринково-виробничою системою. Воно водночас виступає у ролі споживача факторів виробництва (купує ресурси на ринках факторів), виробника продукції та її продавця на ринках товарів і послуг. Аналіз виробництва формально аналогічний аналізу споживання. Процес виробництва розглядається як перетворення ресурсів у продукти. Технологічна залежність між структурою витрат ресурсів (факторів виробництва) і максимально можливим випуском продукції виражається за допомогою виробничої функції. Виробнича функція показує залежність між максимально можливим обсягом випуску продукції (Q) та обсягом ресурсів (Х), що для цього використовуються:

Q = f (х1, х2, …, хi, …, xn).

(2.9)

Якщо весь спектр комбінацій факторів виробництва прийняти як витрати праці (L) і капіталу (К), то виробнича функція може бути визначена так:

Q = f (L, K),

(2.10)

де Q — максимальний обсяг продукції, що виробляється за даною технологією (даного співвідношення праці та капіталу).

У короткостроковому періоді принаймні один фактор виробництва є фіксованим, а в довгостроковому періоді усі фактори змінюються. Виробнича функція в короткостроковому періоді (так звана однофакторна) відображає максимально можливий випуск продукції за різних обсягів використання одного з факторів виробництва та незмінної кількості застосованих інших виробничих факторів:

Q = f (X).

(2.11)

Загальний обсяг виробництва, який досягається за певного кількісного поєднання змінного ресурсу з незмінною кількістю інших ресурсів, називається сукупним продуктом (ТР). Величина сукупного продукту змінюється зі зміною обсягів використання змінного фактора.В умовах, коли один ресурс є перемінним, використовуються поняття середнього продукту перемінного ресурсу і його граничного продукту. Середній продукт (AР) відображає середню віддачу (продуктивність) змінного фактора, тобто загальний обсяг продукції, який припадає на одиницю фактора Х:

.

(2.12)

Граничний продукт (МР) — це приріст загального обсягу вироб­ництва (додатковий продукт), здобутий завдяки збільшенню використання змінного фактора на одну додаткову одиницю за незмінної величини всіх інших факторів виробництва:

.

(2.13)

де ТР — приріст обсягу виробництва; Х — приріст змінного фактора.

Якщо витрати змінного фактора збільшувати в нескінченно малих кількостях, то граничний продукт саме й виражатиме граничну продуктивність фактора (наприклад, гранична продуктивність пра­ці, гранична продуктивність капіталу). Це поняття посідає центральне місце в теорії фірми, оскільки зіставлення продуктивності та ринкової ціни фактора виробництва обгрунтовує рішення фірми щодо доцільності залучення додаткових одиниць змінного фактора.

Виробнича функція графічно зображується за допомогою карти ізоквант. Ізокванта (крива рівного продукту) відбиває різні комбінації витрат факторів виробництва, що можуть бути використані для випуску визначеного обсягу продукту. Нахил ізокванти вимірює граничну норму технологічної заміни ресурсів (МRST). Остання виражається в кількості одиниць даного ресурсу, що може бути заміщено одиницею іншого ресурсу при збереженні незмінним обсягу виробництва.

Закон спадної граничної продуктивності показує, що, починаючи з визначеного періоду часу, збільшення обсягу використання одного ресурсу при незмінному обсязі використання іншого призводить до зменшення граничного продукту змінного фактора. Правило заміщення факторів виробництва полягає в тім, що відношення приростів двох ресурсів знаходиться в зворотній залежності від величини їхніх граничних продуктів.

Інформація про рівень витрат дозволяє побудувати ізокости (лінії рівних витрат), що є аналогами бюджетних ліній. Фірма мінімізує витрати в точці дотику ізокости з ізоквантою за такого обсягу випуску продукції, при якому співвідношення граничних продуктів факторів виробництва дорівнює співвідношенню цін на них.

В довгостроковому періоді фірма вибирає оптимальний шлях зростання, що виражається у виді лінії, яка проходить через точки дотику ізокост і ізоквант.

Контрольні питання

1. Що таке виробнича функція? Який зв'язок вона виражає?

2. Які існують способи завдання виробничої функції?

3. Охарактеризуйте три стадії на графіку виробничої функції.

4. Розкрийте сутність поняття середнього та граничного продукту змінного фактору виробництва.

5. Розкрийте зміст граничної норми технологічного заміщення ресурсів.

6. Сформулюйте закон спадної граничної продуктивності.

7. Розкрийте зміст бюджетної лінії виробника (ізокости). Які фактори визначають положення ізокости на графіку?

8. Визначте умови рівноваги виробника.