Тема 10: олігополія та монополістична конкуренція

Між ідеальними моделями досконалої конкуренції і монополії знаходиться цілий спектр ринкових структур, серед яких найбільший інтерес представляють монополістична конкуренція і олігополія. На ринках з монополістичною конкуренцією кожна з безлічі дрібних фірм виробляє товар, дещо відмінний від продукції її конкурентів; існує вільний вхід на ринок. Криві попиту на товар будь-якої фірми мають від’ємний нахил. Тому виробники мають деякий контроль над ціною своїх товарів. Обсяг випуску, за якого прибуток фірми максимальний, визначається перетином кривої граничних витрат і кривої граничного доходу, а ціна задається кривою попиту.Вільний вхід на ринок нових виробників призводить до того, що в довгостроковій перспективі на таких ринках встановлюється рівновага, за якої ціна дорівнює середнім загальним витратам, і кожна фірма одержує тільки нормальний прибуток (нульовий економічний прибуток). Проте ціна перевищує граничні витрати і мінімально можливі в довгостроковому плані середні витрати. Це означає, що монополістично конкурентні фірми оперують з надлишковими потужностями. На олігополістичних ринках конкурують тільки декілька продавців, а вхід в галузь для нових фірм ускладнений або неможливий.

Головна риса такої ринкової структури полягає в існуванні олігополістичного взаємозв'язку. Кожна фірма, що оперує в умовах олігополії, вимушена враховувати можливу реакцію своїх конкурентів при визначенні ціни або обсягу випуску.

Олігополістичний взаємозв'язок може приймати різні форми. Цінові війни на ринках олігополії можуть призводити до того, що ціни знизяться до їх рівня при конкурентній рівновазі. Щоб уникнути несприятливого впливу цінової війни на доходи, фірми можуть домовитися про створення картелю в цілях спільної максимізації прибутку шляхом обмеження обсягів випуску і фіксації цін. На практиці картелі, як правило, нестабільні.

У теорії розроблений ряд формальних моделей, що пояснюють ринкову поведінку олігополії залежно від того, які здогадки мають фірми щодо реакції своїх суперників. Загальної теорії олігополії не існує.

Контрольні питання

1. Розкрийте особливості двох основних форм недосконалої конкуренції: монополістичної конкуренції та олігополії.

2. Поясніть, як визначаються ціна і обсяг випуску фірми, що максимізує прибуток, в умовах монополістичної конкуренції на короткостроковому та довгостроковому часових інтервалах.

3. Охарактеризуйте проблему ефективності ринків монополістичної конкуренції.

4. З'ясуйте, як взаємодія фірм в умовах олігополії впливає на встановлення цін та обсягів випуску.

5. Розкрийте зміст основних моделей поведінки фірми на олігополістичному ринку.

Тема 11: загальна характеристика факторних ринків. Ринок праці

Попит на фактори виробництва (ресурси) є похідним від попиту на товари і послуги, вироблені за допомогою цих факторів. У зв'язку з цим попит на працю визначається продуктивністю конкретного виду праці і рівнем цін на продукти, у виробництві яких вона використовується.В умовах, коли праця є єдиним змінним ресурсом, попит окремої фірми на неї визначається величиною граничного продукту праці в грошовому вираженні (МRР_L). Крива попиту на працю являє собою криву МRР_L. Фірма максимізує прибуток за такого обсягу випуску продукції, за якого досягається рівність МRR_L граничним витратам на працю (МRС_L), або величині ставки заробітної плати (W). Правило МRР_L = МКС_L використовується при визначенні рівня витрат фірми на працю.

Зміни попиту на працю залежать від змін попиту на продукт, вироблений за допомогою даного виду праці, інновацій, що призводять до збільшення продуктивності праці, рівня цін на ресурси-субститути і комплементарні ресурси.

В умовах, коли всі фактори виробництва є змінними, діє правило максимізації прибутку фірмою. Воно полягає в рівності ціни кожного ресурсу його граничному продуктові в грошовому вираженні. Це правило містить у собі правило мінімізації витрат (рівність співвідношень між граничними продуктами і цінами на всі ресурси).

Крива ринкової пропозиції праці, як правило, має позитивний нахил. Вона може також приймати форму кривої, що загинається в зворотному напрямку, коли при визначеному рівні ставки заробітної плати позитивний нахил кривій змінюється негативним. Це пов'язано з тим, що працівник здійснює вибір між роботою і дозвіллям. В міру збільшення розмірів оплати праці зростає ціна дозвілля. При низьких ставках зарплати ефект заміщення спонукує працівників заміщати дозвілля роботою. При високих ставках вплив ефекту доходу сильнішає, ніж вплив ефекту заміни. Це спонукує працівника більше часу приділяти дозвіллю, що є нормальним благом, і скорочувати пропозицію своєї праці.

Заробітна плата являє собою ціну, що сплачується за використання одиниці праці. На конкурентному ринку конкретного виду праці рівноважний рівень ставки заробітної плати визначається разом з рівнем зайнятості на перетинанні кривих попиту та пропозиції даного виду праці.

В умовах монопсонії крива граничних витрат на працю розташовується вище кривої пропозиції праці, тому що монопсоніст змушений виплачувати більш високу ставку заробітної плати, необхідну для залучення додаткової робочої сили, усім робітникам. Тому, керуючись правилом МRР_L = МRС_L, щоб одержати більше прибутку, він наймає менше робітників, чим в умовах досконалої конкуренції і платить їм меншу ставку зарплати.

Диференціація заробітної плати пояснюється розходженнями в рівнях кваліфікації та здібностей окремих груп працівників, розходженнями, не вираженими грошовим чином (наприклад, умовами праці), відхиленнями від умов конкуренції, що виявляються в обмеженні мобільності працівників.

Держава встановлює мінімальні розміри заробітної плати. Це впли-ває на подолання бідності. Призводячи до підвищення доходів працюючих, законодавче встановлення мінімальної заробітної плати породжує безробіття серед деяких категорій низькооплачуваних робітників.