Контрольні питання

1. Яку інформацію несе лінія «дохід—споживання»? Яким є її нахил для повноцінних і неповноцінних благ?

2. Як будується лінія Енгеля? Які висновки випливають з аналізу її нахилу?

3. Утворення лінії «ціна—споживання». Її нахил для взаємозамінних і взаємодоповнюючих благ.

4. Як будується лінія індивідуального попиту, виходячи з ординалістської теорії поведінки споживача?

5. Розкрийте сутність ефекту доходу і ефекту заміщення. Як вони впливають на величину споживчого попиту?

6. Обставини виникнення надлишку споживача. У якій точці (рис. 3.8) спостерігається максимальне перевищення сукупної вигоди споживача над його витратами?

Тема 5: попит і пропозиція, їх взаємодія

Стан ринкової економіки, рівень та механізм її розвитку характеризують за допомогою таких понять, як попит та пропозиція , способи їхньої координації і пристосування один до одного. Попит характеризується шкалою, що визначає готовність покупців у даний відрізок часу придбати продукт за кожною із запропонованих на ринку цін. На динаміку попиту впливають цінові і нецінові фактори. Залежність обсягу попиту від цін фіксується законом попиту і представлена кривою з від’ємним нахилом. Зворотна залежність динаміки попиту від рівня цін визначається трьома причинами. По-перше, зниження цін збільшує число покупців. По-друге, зниження цін розширює купівельну спроможність споживачів. По-третє, насичення ринку призводить до зниження корисності додаткових одиниць продукту, тому покупці готові купувати його тільки за більш низькими цінами. Дія цінових факторів приводить до зміни величини попиту, пересуваючи його в інші крапки постійної кривої попиту. На попит впливають і нецінові фактори: переваги і смаки споживачів, розміри ринку, доход («ефект доходу»), ціни на сполучені товари (субститути і компліменти), споживчі очікування. Дія нецінових факторів призводить до зміни в попиті й виражається переміщенням кривої попиту праворуч (якщо він зростає) і ліворуч (якщо він падає).

Пропозиція також характеризується за допомогою шкали. У ній представлені різні кількості продукту, які виробник бажає і має можливість виготовити і продати за кожною ціною з даного ряду цін у конкретний часовий період. Залежність обсягу пропозиції від цін фіксується законом пропозиції й графічно зображується кривою з позитивним нахилом. Прямий зв'язок пропозиції і рівня цін пояснюється дією закону спадної продуктивності факторів виробництва. Зміна цін призводить до зміни величини пропозиції й ілюструється рухом її уздовж постійної кривої пропозиції від однієї комбінації «ціна – обсяг пропозиції» до іншої. Дія нецінових факторів приводить до зміни в пропозиції, що виражається в переміщенні кривої пропозиції праворуч (якщо вона зростає) і ліворуч (якщо вона скорочується). До нецінових факторів, що впливають на пропозицію, відносяться: ціни на виробничі ресурси, зміни в технології виробництва, державна політика в області оподатковування і субсидування, структура ринку. Взаємодія попиту та пропозиції, їхня координація здійснюються на основі цінового механізму й конкуренції.

Ця взаємодія призводить до формування рівноважної ціни, за якої величини попиту та пропозиції збалансовані. Рівноважній ціні властива врівноважуюча функція. Як правило, в ринкових умовах господарювання діють або фактори попиту, або пропозиції. Однак можливі і більш складні ситуації, у яких вони діють одночасно. Якщо їхній вплив на попит та пропозицію протилежний, то зміна рівноважного обсягу продукції залежить від відносних параметрів зміни попиту та пропозиції. Якщо фактори, що діють на стороні попиту та пропозиції, змінюють їх в одному напрямку, то рівноважна кількість продукції змінюється на величину більшу, ніж під впливом кожної групи факторів, що діє окремо. У тому випадку, коли зміна попиту та пропозиції нейтралізують один одного, рівноважна ціна залишається незмінною. Суспільний механізм координації попиту та пропозиції діє й на товарному ринку, й на ринку ресурсів. Збої в цьому механізмі породжують надлишки або дефіцити, що знижують ефективність ринкової економіки.Попит на товари по-різному реагує на зміни їх цін, доходів споживачів та цін інших товарів. Коефіцієнт еластичності попиту за ціною показує, на скільки процентів зміниться обсяг попиту при зміні ціни товару на 1%:

.

(2.6)

Оскільки обсяг попиту знаходиться в оберненій залежності від ціни, то коефіцієнт цінової еластичності — величина від’ємна. Як правило, увага звертається на абсолютне значення коефіцієнта. Розрізняють попит нееластичний (Е_р < 1), одиничної еластичності (Е_р = 1) та еластичний (Е_р > 1). У випадку абсолютної нееластичності (Ер = 0) крива попиту являє собою лінію, паралельну вертикальній осі; у випадку абсолютно еластичного попиту (Ер → ) вона паралельна осі абсцис.

Формула для обчислення Е_р така:

(2.7)

Якщо процентні зміни ціни та обсягу попиту досить великі, тобто такі, що ведуть до істотного просування вздовж кривої попиту, то коефіцієнт Е_р обчислюється за формулою дугової еластичності:

; .

(2.8)

Еластичність лінійної функції попиту змінюється в залежності від рівня ціни. Попит є еластичним при високих цінах і нееластичним при низьких.

Цінова еластичність попиту впливає на розмір загальної виручки від продажу даної кількості товару. Якщо попит нееластичний, то загальний виторг продавця змінюється в тому же напрямку, що і ціна реалізованого товару. За умови еластичного попиту напрямки зміни згаданих величин протилежні. Якщо попит характеризується одиничною еластичністю, виторг залишається незмінним.

Товар має тим більшу цінову еластичність, чим більше в нього є замінників (тобто чим менш він необхідний споживачеві), а також, чим вище частка витрат на його придбання в бюджеті споживача. На еластичність впливає також тривалість досліджуваного періоду часу. Чим триваліше цей період, тим вище цінова еластичність попиту.

Коефіцієнт еластичності попиту за доходом (Еі) показує ступінь реакції обсягу попиту на продукт при зміні величини доходу споживача. Товари називають недоброякісними, якщо величина Еі є негативною. Нормальні товари відрізняються позитивною величиною коефіцієнту. Вони можуть відноситися до предметів першої необхідності (0 < Еі< 1), другої необхідності (Еі = 1) і до предметів розкоші (Еі > 1).

Коефіцієнт перехресної еластичності (Еху) характеризує ступінь реакції обсягу попиту на один товар (X) при зміні ціни іншого товару (У). Величина даного коефіцієнту залежить від того, у якому відношенні один до одного знаходяться ці товари. Вони можуть бути взаємозамінними (Еху > 0), взаємодоповнюючими (Еху < 0) і нейтральними (Еху = 0). Еластичність пропозиції показує зв'язок між змінами в цінах на товар і обсягах його пропозиції. Вирішальну роль у визначенні величини коефіцієнту еластичності пропозиції грає фактор часу. Чим більше часовий відрізок, який має у своєму розпорядженні товаровиробник, тим більше можливості його пристосування до зміни ціни і перерозподілу ресурсів між альтернативними областями їх використання.

Контрольні питання

1. Визначте поняття “ринковий попит” і “ринкова пропозиція”.

2. Які фактори впливають на попит і на пропозицію?

3. Проілюструйте графічно функції попиту і пропозиції.

4. Поясніть, чому і як змінюється ринкова рівновага.

5. Поясніть сутність терміну “еластичність”.

6. Назвіть види і ступені цінової еластичності попиту і пропозиції.

7. Наведіть формули розрахунку коефіцієнтів еластичності попиту і пропозиції.

8. Якщо розрахований коефіцієнт реакції обсягу попиту на зміну ціни товару знаходиться у межах [0; 1], яку цінову стратегію обере виробник з метою максимізації прибутку?

9. Якщо розрахований коефіцієнт реакції обсягу попиту на зміну ціни товару знаходиться у межах [1; 5], яку цінову стратегію обере виробник з метою максимізації прибутку?