4. План рахунків бухгалтерського обліку

План рахунків бухгалтерського обліку – систематизований перелік, який визначає методологічний порядок побудови бухгалтерського обліку в народному господарстві України. Він застосовується для забезпечення єдності в методології обліку. Використання плану рахунків є обов'язковим для всіх підприємств і організацій. В сучасних умовах діє план рахунків, який затверджений 30 листопада 1999 р. та введений в дію з 1 січня 2000 р.

В Плані рахунків вказані назви класів, назви синтетичних рахунків, номера синтетичних рахунків, назви і номера субрахунків. Кожному рахунку присвоєний двозначний числовий номер (від 10 до 99). План рахунків складається з 9 класів. Позабалансовим рахункам присвоєний також двозначний числовий номер.

Всі рахунки бухгалтерського обліку класифікуються за двома ознаками: за економічним змістом та за структурою і призначенням. За економічним змістом рахунки поділяються на:

• рахунки для обліку господарських засобів,

• рахунки для обліку джерел утворення господарських засобів,

• рахунки для обліку господарських процесів та їх результатів.

За структурою і призначенням всі рахунки діляться на 4 групи:

1) Основні:

- матеріальні – призначені для обліку наявності і руху матеріальних цінностей (10, 20, 21, 22, 25). По відношенню до балансу ці рахунки активні.;

- грошові – призначені для обліку грошових коштів (30, 31, 33). По відношенню до балансу ці рахунки активні;

- фондові – призначені для обліку і контролю за станом і зміною фондів (капіталу) і джерел їх утворення (40, 41, 42, 44). По відношенню до балансу ці рахунки пасивні;

- розрахункові - призначені для обліку і контролю за розрахунками з іншими підприємствами і особами (34, 36, 37, 63, 64, 65, 66, 67, 68).

2) Регулюючі рахунки призначені для регулювання (уточнення) оцінки господарських засобів і їх джерел. Ці рахунки застосовуються в тих випадках, коли виникає необхідність в поточному обліку вести облік окремих видів засобів в двох оцінках. Самостійного значення регулюючі рахунки не мають, а ведуться тільки в додаток до основного рахунку, тому кожен з них розглядається разом з тим основним рахунком, в розвиток якого він ведеться. В залежності від того, збільшує чи зменшує регулюючий рахунок оцінку основного рахунку, виділяють контрарні регулюючі і доповнюючі регулюючі рахунки.

Доповнюючі регулюючі рахунки завжди збільшують, тобто доповнюють оцінку об'єкта, який враховується на основних рахунках і знаходиться на тій же самій стороні балансу, що й основний рахунок. Приклад: Рахунок 285 «Торгова націнка» ведеться в розвиток до 28 «Товари» і є доповнюючим регулюючим рахунком.

Контрарні регулюючі рахунки завжди змінюють оцінку засобів або їх джерел. Вони бувають активні і пасивні.

Контрактивні – призначені для уточнення оцінки основних рахунків в тих випадках, коли господарські засоби на цих рахунках враховуються в оцінці, яка перевищує їх фактичну реальну вартість.

Приклад: Рахунок 13 «Знос необоротних активів» ведеться до рахунків 10 «Основні засоби», 11 «Інші необоротні матеріальні активи», 12 «Нематеріальні активи» і є контрактивним по відношенню до них.

Контрпасивні – служать для уточнення сум джерел господарських засобів, які обліковуються на основних пасивних рахунках. Приклад: Рахунки 45 «Вилучений капітал» і 46 «Несплачений капітал» ведуться до рахунку 40 «Статутний капітал» і являються контрпасивними регулюючими рахунками.

3) Операційні - призначені для обліку і контролю окремих стадій кругообігу господарських засобів:

- калькуляційні;

- розподільчі;

- результативні.

Калькуляційні рахунки служать для відображення сукупності витрат і визначення фактичної собівартості виготовленої продукції або виконаних робіт. По дебету калькуляційних рахунків відображають всі витрати по виготовленню продукції, а по кредиту враховують витрати, які ввійшли в фактичну собівартість продукції або робіт (23,80, 81, 82, 83, 84, 85).

Розподільчі - призначені для контролю за окремими витратами підприємства і забезпеченням правильності їх розподілу. Виділяють збирально-розподільчі і звітно-розподільчі.

Збирально-розподільчі - використовуються для збирання витрат по якомусь господарському процесу з ціллю наступного їх розподілу (91, 92, 93).

Звітно-розподільчі - призначені для розподілу доходів і витрат між суміжними звітними періодами.

Результативні діляться на:

- операційно-результативні - використовуються для виявлення результатів (прибутків або збитків) шляхом співставлення окремих даних при порівнянні оборотів по дебету та кредиту. Приклад: рахунок 70 «Доходи від реалізації», 71 «Інші операційні доходи» тощо.

фінансово-результативні - призначені для відображення фінансових результатів господарської діяльності. Приклад: рахунок 79 «Фінансові результати».

4) забалансові рахунки - призначені для обліку матеріальних цінностей, які не належать даному підприємству, але тимчасово знаходяться в нього на зберіганні. До них, зокрема, відносяться орендовані необоротні активи, прийняті на відповідальне зберігання (01, 02, 03, 04, 05, 06, 07, 08).