1. Рахунки бухгалтерського обліку та їх призначення

Для спостереження за рухом господарських засобів в бухгалтерському обліку застосовується система рахунків. На рахунках на основі відповідних носіїв інформації відображають господарські операції підприємства, крім того на рахунках показується наявність господарських засобів. Одночасно проводиться економічне угрупування однорідних об'єктів обліку і крім того система рахунків дає можливість здійснювати оперативний контроль.

Система рахунків – це спосіб економічного угрупування господарських операцій з метою систематичного контролю за наявністю і змінами засобів та їх джерел в процесі господарської діяльності.

Для кожного виду господарських засобів і джерел їх утворення відкривається окремий рахунок. Схематично рахунок представляє собою двосторонню таблицю, ліва сторона – дебет, а права – кредит.

Особливістю кожного рахунку є те, що кожна сторона його призначена для окремого відображення збільшення або зменшення сум. Але на рахунках відображається не тільки рух господарських засобів, але їх початковий стан, тобто залишок на початок періоду (початковий) і на кінець періоду (кінцевий) – сальдо.

Відповідно з об'єктами бухгалтерського обліку одна група рахунків призначена для відображення стану та руху господарських засобів і такі рахунки називаються активними, тому що господарські засоби розміщені в активі балансу. Друга група рахунків призначена для відображення стану та руху джерел утворення господарських засобів і вони називаються пасивними, тому що в балансі всі джерела показані в пасиві.

Протягом звітного періоду на дебеті і кредиті рахунків відображають господарські операції на підставі відповідних документів. Підсумки записів господарських операцій по дебету або кредиту рахунка називають оборотами.

Оборот, визначений по дебету, називають дебетовим, а по кредиту рахунка – кредитовим.

Між бухгалтерським балансом і рахунками існує органічний, тісний взаємозв'язок. Баланс ділить всі рахунки на активні і пасивні. Ті рахунки, на яких постійно може бути тільки дебетовий залишок (він характеризує склад засобів, їх розміщення) відображаються в активі балансу. Рахунки, на яких тільки кредитовий залишок, ( вони характеризують джерела формування засобів) - в пасиві балансу. Крім того, бухгалтерський баланс ділить всі рахунки на балансові, залишки по яких включаються в статті балансу, і позабалансові, залишки по яких не включаються до балансу.

2. Подвійний запис, його суть та значення

В результаті здійснення різних господарських операцій проходять зміни в складі господарських засобів і в складі джерел їх утворення. Ці зміни торкаються двох об'єктів бухгалтерського обліку. Господарські операції, які відображаються на рахунках бухгалтерського обліку, мають подвійний характер тобто вони торкаються дебету одного рахунку і кредиту другого рахунку.

Відображення господарських операцій на рахунках бухгалтерського обліку, коли один із них дебетують, а другий кредитують на одну і ту ж саму суму називають подвійним записом.

Подвійний запис має велике контрольне значення, так як суми відображені по дебету, повинні відповідати сумам по кредиту. Застосування подвійного запису забезпечує рівність між активом і пасивом балансу.

Зв'язок між рахунками, який виникає в результаті відображення на них господарських операцій при подвійному записі називають кореспонденцією рахунків, а рахунки, які між собою пов'язані називають кореспондуючими рахунками. Вказання рахунків, що дебетуються і кредитуються і суми відображеної на цих рахунках, називають бухгалтерським записом або бухгалтерською проводкою.

Бухгалтерські проводки бувають прості і складні. Проста проводка – коли один рахунок дебетують і один кредитують на одну і ту ж суму. Складна проводка – коли один рахунок дебетують і декілька кредитують на одну і ту ж суму, або навпаки.

3. Синтетичні і аналітичні рахунки, субрахунки

За допомогою рахунків в бухгалтерському обліку отримують загальні відомості про господарські засоби та господарські процеси. Для спостереження за забезпеченістю підприємства необхідними матеріалами, для контролю за діями матеріально-відповідальних осіб необхідні детальні відомості, які характеризують склад і рух кожного об'єкту обліку. Для отримання різних по ступеню деталізації показників в бухгалтерському обліку використовуються два види рахунків – синтетичні і аналітичні.

Синтетичні рахунки дають загальні показники про господарські засоби і процеси, і вони ведуться тільки в грошових одиницях виміру.

Аналітичні рахунки служать для детальної характеристики об'єктів бухгалтерського обліку. За допомогою аналітичних рахунків дані синтетичних рахунків деталізуються і конкретизуються. Аналітичний облік ведеться і в натуральному, і в вартісному виразі.

Відображення господарських засобів і процесів на синтетичних рахунках називають синтетичним обліком, а на аналітичних рахунках - аналітичним обліком. Синтетичні і аналітичні рахунки взаємозв'язані. Початкові і кінцеві залишки синтетичного рахунку повинні бути рівні і однакові по значенню з загальними сумами відповідних залишків аналітичних рахунків. Обороти по дебету і кредиту синтетичного рахунку повинні бути рівні відповідним підсумкам оборотів по аналітичних рахунках. Крім синтетичних і аналітичних рахунків в бухгалтерському обліку використовуються субрахунки.

Субрахунки – це проміжна ланка між синтетичними і аналітичними рахунками. При їх допомозі здійснюється додаткове угрупування даних аналітичного обліку з метою отримання загальних відомостей про окремі об'єкти обліку.