МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

ПРИДНІПРОВСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ БУДІВНИЦТВА ТА

АРХІТЕКТУРИ

Кафедра нарисної геометрії та графіки

К.К. Мірошниченко

Методичні вказівки

до лекцій, практичних занять та самостійної роботи студентів І курсу будівельних (6. 092100) спеціальностей.

Інженерна графіка

Дніпропетровськ 2005

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

ПРИДНІПРОВСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ БУДІВНИЦТВА ТА

АРХІТЕКТУРИ

Кафедра нарисної геометрії та графіки

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до лекцій, практичних занять та самостійної роботи студентів І курсу будівельних (6. 092100) спеціальностей.

_{ІНЖЕНЕРНА ГРАФІКА}

Всі цитати, числовий і фактичний До друку в світ дозволяю

матеріал, бібліографічні відомості на основі Положення про порядок

перевірені. підготовки матеріалів призначених

Написання одиниць відповідає для відкритого опублікування,

стандартам. Проректор Зауваження рецензента враховані. А.П.Приходько

Укладач: Мірошниченко К.К. Затверджено на засіданні кафедри

НГіГ. Протокол № від 2005р.

Затверджено на засіданні Методичної ради ПДАБА

Протокол №

Від 2005р.

Дніпропетровськ 2005

Методичні вказівки до лекцій, практичних занять та самостійної роботи студентів І курсу будівельних (6. 092100) спеціальностей. "Інженерна графіка" /К.К. Мірошниченко - Дніпропетровськ: ПДАБА, 2005р./

Методичні вказівки підготовки до лекцій, практичних занять та самостійної роботи по курсу "Інженерна графіка". Вони містять теоретичний матеріал з прикладами. Тема "Розгортай поверхонь" винесена на самостійне опрацювання.

Укладач: к. т. н., доц.. К.К. Мірошниченко

Відповідальний за випуск: зав. каф., д. т. н., проф.. В.О. Бараненко

Рецензенти: к. т. н., доц. Малий А.Д. ст. викл. І.Г. Астахова

Затверджено на засіданні

Кафедри нарисної геометрії та

графіки.

Протокол

№ від 2005р.

Затверджено на засіданні

Методичної Ради ПДАБА.

Протокол

№ від 2005р.

Вступ. Предмет нарисної геометрії.

Інженерна графіка складається з двох дисциплін: нарисної геометрії та креслення.

Нарисна геометрія (НГ) - це розділ геометрії, а тому, як і будь-яка математична наука, вона повинна дати майбутнім спеціалістам апарат з допомогою якого можна вирішувати інженерні задачі.

Апаратом НГ являється креслення - графічна модель існуючих та задуманих предметів реального світу.

НГ дозволяє зображувати не тільки існуючі, а й задумані предмети, тому вивчення цієї науки сприяє розвитку просторового уявлення - вміння людини уявляти форму, розміри, пропорції, положення в просторі та інші властивості різних предметів без якого неможлива творча діяльність спеціаліста.

Всілякий об'єкт - будівля, споруда, деталь тощо - з точки зору НГ являється просторовою формою, яка складається з сукупності геометричних фігур -точок, ліній та поверхонь, які мають певні розміри і положення в просторі.

Просторова форма в цілому являється частиною тривимірного простору і називається оригіналом.

Навколишнє середовище має три взаємно перпендикулярні виміри: довжину, ширину (глибину) та висоту і називається тривимірним.

Предмет НГ. Нарисна геометрія вивчає (розробляє) методи зображення та їх практичне застосування.

І. Загальні правила оформлення креслень.

Для виконання креслень та інших документів, які передбачені стандартами на проектно-конструкторську документацію усіх галузей промисловості і будівництва, ГОСТ 2.301-68 встановив такі формати листів: А0 (841x1189), А1 (594x841), А2 (420x594), АЗ(297х420), А4 (210x297).

На креслярських листах слід наносити внутрішню рамку (рис. 1.1) -| суцільною основною лінією товщиною 5 на відстані 20 мм з лівого боку і зовнішньої рамки і на відстані 5 мм від останніх сторін. Поле з лівого боку і призначене для підшивки.

В нижньому правому куту креслення розташовують основний напис (ГОСТ 2.104-68) (рис. 1.2.).

Всі креслення слід виконувати в масштабах які передбачає ГОСТ 2.302-68. Масштаб - це відношення лінійних розмірів зображеного на кресленні предмету до його натуральних розмірів.

Стандарт передбачає такі масштаби:

Натуральний масштаб - М 1:1.

Масштаби зменшення: 1:2; 1:2,5; 1:4; 1:5; 1:10; 1:20; 1:25; 1:40; 1:50; 1:75; 1:100; 1:200; 1:400; 1:500; 1:800; 1:1000.

Масштаби збільшення: 2:1; 2,5:1; 4:1; 5:1; 10:1; 20:1; 40:1; 50:1.

Розміри на кресленні незалежно від масштабу проставляються натуральні (в мм).

На кресленні застосовуються такі типи ліній (ГОСТ 2.303-68) (див. таблицю 1. 1.). Товщина суцільної товстої лінії становить 0,5... 1,4 мм.

Таблиця 1.1

Найменування	Нарис	Призначення
1. Суцільна основна товста	S ≈ 0.8	Лінія видимого контуру (розрізу, перерізу)
2. Суцільна тонка	S ≈ 0.4	Лінії виносні і розмірні. Лінії штриховки. Полки ліній-виносок
3. Суцільна тонка хвиляста	S ≈ 0.4	Лінії обриву. Лінії розмежування виду і розрізу
4. Штрихова	2…8 1…2	Лінії невидимого контуру
5. Штрих-пунктирна	5…30 3…8	Лінії осьові, центрові
6. Суцільна тонка		Довгі лінії обриву

Всі написи на кресленні виконують креслярським шрифтом відповідно до їимог ГОСТ 2.304-81. На рис. 1.3. зображено конструкції літер та цифр (шрифт тип Б). Стандарт встановлює такі розміри шрифту: (1,8); 2,5; 3,5; 5; 7; 10; 14; 20;28;40.

- h - розмір шрифту (висота великої літери (цифри)) в міліметрах. На рис. .4. зображено правопис та назва різних літер, які використовуються при іирішенні задач з інженерної графіки.

Штриховку в розрізах та перерізах за ГОСТ 2.306-68 застосовують для умовного графічного позначення матеріалів (рис. 1.5.). Загальним графічним позначенням матеріалів у перерізу (незалежно від виду матеріалу) є похилі під кутом 45° до контуру зображення. Якщо вибрані під кутом 45 до рамки креслення лінії штриховки збігаються за напрямком з лініями контуру деталі, то їх слід проводити під кутом 30° або 60°. Лінії штриховки треба наносити з нахилом в один і той самий бік на всіх перерізах щодо однієї й тієї самої деталі. Відстань між лініями штриховки має бути 1...10 мм.

Для з'ясування справжньої величини зображуваного предмета на рисунках наносять розміри (ГОСТ 2.307-68).

Першу розмірну лінію рекомендується проводити на відстані 10(>10) мм від контуру деталі, всі інші через 7 мм.

- метали, тверді сплави, а також

загальне графічне позначення будь-якого матеріалу;

- неметалеві матеріали, в тому числі волокнисті та плитні (пресовані) за винятком зазначеним нижче;

-деревина;

-природний камінь;

• кераміка та силікатні матеріали для мурування;

• бетон;

• скло та інші світлопрозорі матеріали

• рідини;

• природний грунт;

• мурування з будівельної та спеціальної цегли, з клінкеру, кераміки, теракоти, штучного та

природного каменю тощо,

рис. 1.5.