28

^{Міністерство освіти і науки України}

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩІЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

“ПРИДНІПРОВСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ БУДІВНИЦТВА ТА АРХІТЕКТУРИ”

Інститут безперервної фахової освіти

Кафедра будівництва і архітектури

Методичні вказівки до самостійної роботи з дисципліни

“Інженерна графіка”

для студентів заочної форми навчання

освітньо-кваліфікаційного рівня “Бакалавр”

галузі знань 0601 “Будівництво та архітектура”

за напрямом підготовки 6.060101 “Будівництво”

спеціального виду діяльності “Промислове і цивільне будівництво”, “Теплогазопостачання і вентиляція”

м. Дніпропетровськ

2010

Методичні вказівки до самостійної роботи з дисципліни “Інженерна графіка” для студентів заочної форми навчання освітньо-кваліфікаційного рівня “Бакалавр” галузі знань 0601 “Будівництво та архітектура” за напрямом підготовки 6.060101 “Будівництво” спеціального виду діяльності “Промислове і цивільне будівництво”, “Теплогазопостачання і вентиляція”.

/ Укладач: Недодатко С.О. - 2-е вид., перероб. і доп. – Дніпропетровськ: ІБФО ДВНЗ ПДАБтаА, 2010. - 26 с.

Методичні вказівки містять загальну характеристику і тематичний план дисципліни, що потрібні для самостійної роботи студентів. Наведені цілі, види, орієнтовний розрахунок годин і завдання для самостійної роботи. Надані форми і засоби, перелік теоретичних і практичних питань поточного та підсумкового контролю знань студентів за кредитно-модульною системою. Міститься перелік рекомендованої основної, додаткової і методичної літератури.

Вказівки призначені для самостійної роботи з вивчення “Інженерної графіки” студентами заочної форми навчання спеціальностей “Промислове і цивільне будівництво”, “Теплогазопостачання і вентиляція” ІБФО ДВНЗ ПДАБтаА.

Укладач: Недодатко С.О., кандидат технічних наук, доцент.

Відповідальний за випуск: завідувач кафедри будівництва і

архітектури ІБФО ДВНЗ ПДАБтаА проф. Діденко Л.М.

Рецензент: Астахова І.Г., старший викладач кафедри

нарисної геометрії та графіки ДВНЗ ПДАБтаА.

Затверджено на засіданні кафедри

будівництва і архітектури

ІБФО ДВНЗ ПДАБтаА

протокол від 25.03.2010 р. № 8.

завідувач кафедри Діденко Л.М.

ЗМІСТ

Стор.

1. Загальна характеристика дисципліни..………………………4

2. Тематичний план дисципліни……………………………….10

3. Самостійна робота студентів………………………………..14

3.1. Цілі, види, розрахунок годин самостійної роботи…...14

3.2. Завдання для самостійної роботи студентів………….16

4. Форми і засоби проведення поточного та підсумкового контролю………………………………………………………...18

4.1. Організація поточного контролю……………………..19

4.2. Організація підсумкового контролю………………….21

4.3. Перелік питань до контролю……………………….….21

4.3.1. Теоретичні питання……………………………....21

4.3.2. Практичні питання……………………………….23

5. Рекомендована література…………………………………...25

5.1. Основна література………………………………….….25

5.2. Додаткова література…………………………………..26

5.3. Методична література…………………..……………...26

1. Загальна характеристика дисципліни

Навчальна дисципліна “Інженерна графіка” є нормативною і відноситься до циклу професійної та практичної підготовки бакалаврів за освітньо-професійною програмою напряму “Будівництво”. Це одна з базових дисциплін, покладених в основу вищої технічної освіти.

Мета вивчення курсу – надання майбутнім фахівцям знань, вмінь та навичок для викладання та сприймання технічних думок за допомогою міжнародної мови графічного моделювання, креслеників, а також розвиток просторового уявлення майбутнього фахівця, образного сприймання навколишнього середовища, що лежать в основі будь-якої творчої діяльності.

Дисципліна - комплексна і складається з чотирьох розділів, які є органічним цілим, тому що одна частина розвиває й доповнює інші.

Нарисна геометрія є граматикою інженерної графіки. Вона вивчає теоретичні основи графічного моделювання тривимірних об’єктів методом проекційних зображень на площині, на якому базуються усі інші розділи графічного циклу. Важко назвати технічну дисципліну, яка б не застосовувала цей метод. Найчастіше його використовують теоретична механіка, теорія механізмів та машин, вища математика, опір матеріалів, деталі машин і т. і.

Обчислювальна геометрія вивчає сучасні способи комп’ютерного геометричного моделювання виробів, споруд, процесів, проектних процедур. Геометричним моделям надається властивість, яка дає змогу в межах інших дисциплін розробляти на їхній основі комп’ютерні моделі графічного, розрахункового, технологічного, економічного характеру з кінцевим результатом комп’ютерного виготовлення проектної документації.

Інженерна графіка (технічне креслення) базується на методі проекційних зображень, за винятком схем, та вивчає встановлені державними стандартами умовності, спрощення і особливості застосування цього методу до викладення й читання графічної проектно-конструкторської документації.

Комп’ютерна графіка у технічному кресленні – це сукупність засобів і методів інтерактивного зв’язку конструктора з комп’ютером при розробці конструкторської документації а також сучасний інструмент автоматизації, підвищення якості та прискорення проектування.

Основні задачі, що розглядаються в цій дисципліні :

- вивчення теоретичних основ побудови зображень геометричних фігур в прямокутних та аксонометричних проекціях;

- знайомство з основами теорії параметризації;

- розв’язання основних позиційних та метричних задач;

- розвиток уміння визначати геометричні форми виробів, об’єктів за їх зображеннями;

- знайомство з елементами обчислювальної геометрії, проекціями з числовими позначками, перспективними проекціями;

- вміння користуватися креслярськими інструментами при виконанні графічних побудов;

- засвоєння основних правил оформлення креслеників;

- засвоєння основних правил виконання та читання креслеників, схем, виконаних у відповідності до вимог державних стандартів систем проектної документації для будівництва (СПДБ) та конструкторської документації (СКД);

- вивчення основ комп’ютерної графіки в середовищі системи AutoCAD.

Предмет інженерної графіки – складання та читання креслеників (графічних моделей) геометричних фігур, що є в основі виробів, об’єктів та їх креслеників.

В результаті вивчення дисципліни студент повинен знати:

• мету, предмет і основні задачі інженерної графіки;

• проекційний метод побудови зображень геометричних фігур на площині;

• теоретичні основи побудови зображень геометричних фігур у прямокутних та аксонометричних проекціях;

• властивості проекцій основних геометричних фігур (точки, прямої та площини);

• способи розв’язання позиційних задач, пов’язаних з розташуванням геометричних фігур та площин проекцій, а також з їх взаємним розташуванням;

• суть способу допоміжних перерізів;

• основи параметризації основних геометричних фігур;

• основні метричні задачі для визначення натуральних величин відстаней, кутів, площин;

• суть способу перетворення проекцій заміною площин проекцій;

• алгоритм побудови гвинтових ліній;

• властивості розгорток розгортних поверхонь та способи їх побудови;

• основні правила оформлення креслеників;

• правила виконання зображень: виглядів, розрізів та перерізів;

• графічні позначення матеріалів у розрізах та перерізах;

• правила нанесення розмірів;

• правила зображення та позначення різьб за вимогами державних стандартів;

• правила зображення та позначення зварних швів за вимогами державних стандартів;

• умовності та спрощення, які допускаються на машинобудівних креслениках;

• основні правила оформлення креслеників в СПДБ та СКД;

• правила оформлення архітектурно-будівельних креслеників будинку;

• стандартні умовні позначення елементів будинків та санітарно-технічних систем;

• правила користування персональним комп’ютером для графічних побудов;

• правила введення-виведення графічної інформації;

• склад і сутність параметрів примітивів та компіляцію з них графічного документу;

• структуру та можливості поширеної системи комп’ютерної графіки – AutoCAD;

• набір команд AutoCAD, що дають змогу створювати та редагувати архітектурно-будівельні та інші кресленики;

вміти:

• розрізняти зображення геометричних фігур у прямокутних, аксонометричних, перспективних проекціях та проекціях з числовими позначками;

• зображати геометричні фігури у прямокутних та аксонометричних проекціях;

• уявляти форму, розміри і положення геометричної фігури у просторі відносно площин проекцій за її зображенням;

• за декартовими координатами точок будувати їх зображення;

• визначити взаємне положення двох геометричних фігур за їх проекційним зображенням (належність, паралельність, перетин, мимобіжність);

• уявляти положення фігур відносно площин проекцій, коли на площині проекцій зображуються без спотворення метричні характеристики;

• будувати прямокутні проекції взаємно перпендикулярних прямих та площин;

• раціонально розв’язувати основні позиційні задачі;

• раціонально розв’язувати основні метричні задачі заміною площин проекцій;

• визначати параметричне число плоских та просторових геометричних фігур;

• розрізняти плоскі та просторові криві лінії, будувати гвинтові лінії;

• будувати проекції точок та ліній, що належать площинам та поверхням;

• будувати зображення багатогранних поверхонь та багатогранників;

• будувати зображення кривих поверхонь, у тому числі поверхонь обертання;

• будувати лінії перерізу поверхонь площиною та знаходити їх натуральні величини;

• будувати точки перетину прямою з поверхнею;

• будувати лінію взаємного перетину поверхонь;

• будувати розгортки розгортних поверхонь;

• виконувати написи креслярським шрифтом;

• будувати спряження відрізків прямих і дуг кіл;

• будувати третю проекцію предмета за двома заданими;

• будувати зображення виглядів, розрізів та перерізів за вимогами державних стандартів;

• наносити розміри на креслениках;

• виконувати кресленики рознімних, у тому числі різьбових, та нерознімних з’єднань;

• виконувати специфікацію до складального кресленика;

• оформлювати будівельні кресленики у відповідності до вимог СПДБ;

• складати та читати архітектурно-будівельні кресленики;

• застосовувати стандартні умовні позначення елементів будівель та санітарно-технічних систем;

• користуватися засобами введення-виведення графічної інформації на комп’ютері;

• описувати та вводити геометричні дані при створенні креслеників;

• створювати та редагувати архітектурно-будівельні та інші кресленики за допомогою однієї з поширених універсальних систем комп’ютерної графіки – AutoCAD;

оволодіти навичками:

• користування креслярським інструментом при виконанні геометричних побудов;

• виконання написів креслярським шрифтом;

• складання алгоритмів розв’язування метричних і позиційних задач;

• уявлення просторової форми об’єкта за його проекційним зображенням;

• складання рисунків геометричних фігур в прямокутних проекціях та аксонометрії;

• виконання та читання архітектурно-будівельних креслеників;

• користування персональним комп’ютером, засобами введення та виведення графічної інформації при створенні креслеників;

• володіння командами однієї з поширених систем комп’ютерної графіки – AutoCAD.

Графіка не самоціль, а могутній інструмент, призначений для подальшого застосування під час навчання з профілюючих технічних дисциплін, включаючи курсові та дипломні проекти. Місце та роль інженерної графіки в навчальному процесі важко переоцінити.

За навчальним планом дисципліна вивчається протягом двох семестрів. Всього 5,5 кредитів, 198 год. У першому семестрі: 4 кредити, 144 год., модулі 1, 2 – вивчається нарисна та обчислювальна геометрія, інженерна графіка. У другому: 1,5 кредити, 54 год., модуль 3 – комп’ютерна графіка. У кожному семестрі передбачена контрольна робота, відповідно, №1 та №2.

Навчальний процес складається з:

• аудиторних занять (лекції, практичні та лабораторні) за розкладом занять;

• самостійної роботи студентів за календарним робочим навчальним планом;

• консультацій з викладачем (за графіком консультацій);

• поточних та підсумкових контрольних заходів.

У першому семестрі: 2 год. лекцій, 4 год. практичних занять, 138 год. самостійної роботи, іспит. У другому семестрі: 20 год. лабораторних занять, 34 год. самостійної роботи, залік.

Оцінювання знань студентів за кредитно-модульною системою

Підсумкова оцінка модульного контролю успішності студента з інженерної графіки за перший семестр (за Основними засадами організаційно-методичного забезпечення навчального процесу в умовах кредитно-модульної системи в ПДАБА) визначається з розрахунку 100 балів. Це середньозважена оцінка за модулями, що отримані протягом семестру, та екзамену з урахуванням коефіцієнтів вагомості кожного з них. Вона переводиться до оцінок за національною шкалою та шкалою European credit transfer system (ECTS) за табл. 1.

Таблиця 1

Оцінювання успішності студентів

За шкалою ECTS	За національною шкалою	Значення оцінки	Підсумкова оцінка модульного контролю засистемою ПДАБА (бали)
A	5	Відмінно – видатна робота з мінімальними помилками.	90-100
B	4	Дуже добре – вище середнього стандарту, але з деякими поширеними помилками.	82-89
C		Добре – в цілому хороша робота, але з помітними помилками.	75-81
D	3	Задовільно – пристойно, але із значними помилками.	69-74
E		Достатньо – задовольняє мінімальним вимогам.	60-68
FX	2	Незадовільно з можливістю повторного складання.	35-59
F		Незадовільно з обов’язковим повторним курсом.	1-34

Кожен модуль підлягає контролю і оцінюється з розрахунку 100 балів. Іспит наприкінці першого семестру проводиться письмово та оцінюється, як і модуль, з розрахунку 100 балів. Кожен модуль та іспит зараховується, якщо студент має успішність за ним не менш як 60 балів.

Успішність студента у другому семестрі визначається з розрахунку 100 балів за модулем і наприкінці проставляється залік.