Lekcii_ekonom

-податки, збори та інші передбачені законодавством обов'язкові виплати (крім податків, зборів та обов'язкових виплат, які включаються у виробничу собівартість продукції);

-плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків;

-інші витрати загальногосподарського призначення.

До витрат на збvт належать:

-витрати пакувальних матеріалів для готової продукції на складах;

-витрати на ремонт тари;

-оплата праці та комісійні винагороди продавцям, торгівельним агентам та працівникам підрозділів, які забезпечують збут;

-витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг);

-витрати на передпродажну підготовку товарів;

-витрати на відрядження працівникам, які зайняті збутом;

-витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних оборотних активів, пов'язаних із збутом готової продукції;

-витрати на транспортування та страхування готової продукції, транспортно-експедиційні та інші послуги, які пов'язані з транспортуванням продукції відповідно до умов угоди поставки;

-витрати на гарантійний ремонт та гарантійне обслуговування;

-інші витрати, пов'язані зі збутом продукції (товарів, робіт, послуг).

До інших операційних витрат належать:

-витрати на дослідження та розробки відповідно до стандарту «Нематеріальні активи»;

-собівартість реалізованої іноземної валюти;

-собівартість реалізованих виробничих запасів;

-сума безнадійної дебіторської заборгованості та відрахування в резерв по сумнівним боргам;

-втрати від операційної курсової різниці (тобто від зміни курсу валюти за операціями, активами і зобов’язаннями, що пов’язані з операційною діяльністю підприємства);

-втрати від знецінювання запасів;

-нестачі та втрати від псування цінностей;

-визнані штрафи, пені, неустойки;

-витрати на виплату матеріальної допомоги, на утримання об’єктів соціально-культурного призначення;

-інші витрати операційної діяльностіі.

11.9. Віднесення непрямих витрат на собівартість виробів

Непрямі витрати підприємства пов'язані не з виготовленням конкретних виробів, а з процесом виробництва в цілому (утримання та експлуатація будівель, споруд, машин, зарплата управлінського персоналу тощо). Тому їх не можна безпосередньо обчислити на одиницю продукції, а треба розподіляти на

підставі певних ознак (бази розподілу). На практиці можуть використовуватися різноманітні бази розподілу непрямих витрат. Зокрема, вони можуть розподілятися пропорційно до:

основної заробітної плати основних виробничих робітників;

суми основної заробітної плати та витрат на утримання та експлуатацію машин та устаткування;

трудомісткості товарного випуску продукції;

загальної величини усіх прямих витрат;

загальної величини виробничої собівартості товарного випуску продукції.

Вибір тієї чи іншої бази розподілу непрямих витрат залежить від специфіки продукції, яку виготовляє підприємство та умов її виробництва, особливостей організації та управління виробничим процесом на підприємстві,

атакож від виду непрямих вират (різні види непрямих витрат можуть мати різну базу розподілу).

Розподіл непрямих витрат між окремими видами продукції здійснюється у такій послідовності:

1. Обирається база розподілу та розраховується пропорція розподілу.

2. Непрямі витрати розподіляються між видами продукції пропорційно до обраної бази.

3. Обчислюються непрямі витрати на одиницю продукції за кожним її видом.

Наприклад, підприємство виробляє два види продукції. За місяць було виготовлено 20 тис.шт. продукції першого виду і 30 тис.шт. продукції другого виду. Основна заробітна плата на виготовлення одиниці продукції: першого виду – 12 грн./шт., другого виду – 14 грн./шт. Величина загальновиробничих витрат за цей період становить 250 тис.грн.

Якщо в даному випадку загальновиробничі витрати розподіляються пропорційно основній заробітній платі робітників, то пропорція їх розподілу становить:

- за першим видом продукції – (20×12):(20×12+30×14)=0,3636;

- за другим видом продукції – (30×14):(20×12+30×14)=0,6364.

Тоді величина загальновиробничих витрат, розподілена за видами продукції, складає:

- за першим видом продукції – 250×0,3636=90,9 тис.грн.; - за другим видом продукції – 250×0, 6364=159,1 тис.грн.;

Отже, загальновиробничі витрати на одиницю продукції у даному випадку будуть становити:

- за першим видом продукції – 90,9:20=4,545грн./шт.; - за другим видом продукції – 159,1:30=5,303 грн./шт.

Слід відзначити, що обґрунтований розподіл непрямих витрат за видами продукції має велике значення для формування асортиментної політики

підприємства, оскільки, лише знаючи повну собівартість виробництва одиниці продукції та зіставивши її з ціною одиниці продукції, можна прийняти рішення про доцільність збільшення обсягів виробництва одних видів продукції та скорочення виробництва інших видів продукції.

11.10. Фінансові витрати, втрати від участі в капіталі, інші витрати та

надзвичайні витрати

Перелічені у заголовку даного пункту витрати не включаються у собівартість реалізованої продукції, а враховуються безпосередньо у процесі обчислення чистого прибутку (збитку) підприємства шляхом зменшення на їх величину фінансових результатів діяльності підприємства.

Фінансові витрати – це проценти (за користування отриманим кредитом, за облігаціями, випущеними підприємством, за фінансовою орендою тощо) та інші витрати підприємства, пов’язані із залученням позикового капіталу.

Втрати від участі в капіталі – це збитки даного підприємства від інвестицій, вкладених ним в асоційовані, дочірні або спільні підприємства, які обліковуються за методом участі в капіталі.

До складу інших витрат включають витрати, які виникають під час звичайної діяльності (крім фінансових витрат), але не пов’язані безпосередньо

звиробництвом та (або) реалізацією продукції. До таких витрат належать:

-собівартість реалізованих фінансових інвестицій (балансова вартість та витрати, пов’язані з реалізацією необоротних активів);

-собівартість реалізованих необоротних активів (залишкова вартість та витрати, пов’язані з реалізацією необоротних активів);

-витрати від неопераційних курсових різниць;

-сума уцінки необоротних активів та фінансових інвестицій;

-витрати на ліквідацію необоротних активів (розбирання, демонтаж

тощо);

-інші витрати звичайної діяльності.

До надзвичайних витрат відносяться як прямі витрати за наслідком надзвичайних подій, так і витрати на здійснення заходів, пов’язаних із запобіганням та ліквідацією таких наслідків (наприклад, заробітна плата працівників, зайнятих на відновлюваних роботах).

11.11. Види собівартості продукції та її структура

Залежно від часу та способу розрахунку собівартості розрізняють: планову собівартість, яку визначають перед початком планового періоду на основі прогресивних норм витрат ресурсів та цін на ресурси, що склались на момент складання плану; фактичну собівартість, яка відображає фактичні витрати на виробництво продукції за даними бухгалтерського обліку; нормативну

собівартість, що відбиває витрати на виробництво та реалізацію продукції, розраховані на основі поточних норм витрат ресурсів; кошторисну собівартість, яка характеризує витрати на окремий виріб або замовлення, що виконується в разовому порядку.

За тривалістю розрахункового періоду розрізняють собівартість місячну, квартальну, річну, а за об’єктом розрахунку індивідуальну собівартість і середньогалузеву. Індивідуальна собівартість відбиває витрати на виготовлення продукції в умовах окремого конкретного підприємства, а середньогалузева — відображає витрати на виготовлення однотипної продукції в середньому по галузі. Індивідуальна собівартість використовується для планування, аналізу та порівняння витрат виробництва окремих підприємств, а середньогалузева — головним чином для ціноутворення, вона визначається за формулою:

і 1

де Ссг – середньо галузева собівартість одиниці продукції, грн.; Сі - собівартість певного виду продукції на і-ому підприємстві, грн.;

ОВі - кількість виготовленої продукції певного виду на і-ому підприємстві, натур.один.;

п – кількість підприємств у галузі, що виготовляють даний вид продукції. Залежно від обсягу витрат, що входять до собівартості, розрізняють

виробничу собівартість (сума прямих і загальновиробничих витрат); собівартість реалізованої продукції (сума виробничої собівартості продукції, яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених раніше постійних загальновиробничих витрат та понаднормативних виробничих витрат); повна собівартість (включає виробничу собівартість продукції, адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати).

Структура собівартості - це поелементний її склад, обчислений у відсотковому відношенні до загальної суми витрат, тобто це питома вага різних елементів витрат на виробництво продукції.

На основі аналізу структури собівартості розрізняють:

а) матеріаломісткі виробництва, у собівартості продукції яких значну питому вагу займають витрати на сировину і матеріали (підприємства чорної металургії, машинобудування, легкої та харчової промисловості);

б) енергомісткі виробництва, у собівартості продукції яких значною є частка витрат на енергію (підприємства кольорової металургії, органічного синтезу);

в) фондомісткі (капіталомісткі) виробництва, у собівартості продукції яких значною є частка амортизаційних відрахувань (підприємства нафтопереробної промисловості, виробництво електроенергії);

г) трудомісткі виробництва, у собівартості продукції яких значною є частка витрат на оплату праці (підприємства вугільної та металообробної промисловості, машинобудування, точне приладобудування).

11.12. Оцінка рівня витрат підприємства та шляхи зниження

собівартості його продукції

Основним показником, за яким здійснюється оцінювання рівня витрат підприємства, є показник витрат на 1 грн. товарної продукції (В1грн.ТП.), який розраховується за формулою:

де СТП – повна собівартість товарної продукції підприємства за певний проміжок часу (наприклад, за рік), грн.;

ТП – товарна продукція підприємства за цей проміжок часу, грн. Наприклад, якщо річна товарна продукція підприємства становила 10

млн.грн., а повна собівартість продукції за цей період – 9 млн.грн., то витрати на 1грн. товарної продукції складуть 9:10=0,9, тобто 90 копійок на 1 гривню товарної продукції.

Показник витрат на 1 грн. товарної продукції можна розрахувати не лише за усім обсягом товарної продукції підприємства, але й за окремими видами продукції, яку воно виготовляє.

Основними шляхами зниження собівартості продукції є скорочення тих

1) підвищення технічного рівня виробництва, зокрема впровадження нової прогресивної технології, підвищення рівня механізації та автоматизації виробничих процесів; розширення масштабів використання й удосконалення техніки і технології, що застосовується; краще використання сировини та матеріалів;

2) поліпшення організації виробництва і праці, тобто удосконалення управління виробництвом і скорочення витрат на нього; впровадження наукової організації праці; поліпшення використання основних виробничих фондів; поліпшення матеріально-технічного забезпечення; скорочення транспортно-складських витрат тощо;

1) збільшення обсягу виробництва, що зумовлює відносне скорочення умовно-постійних витрат;

4) зміна структури, асортименту та поліпшення якості продукції.

Оцінити вплив різних чинників на зниження собівартості продукції дозволяє використання індексного методу. За цим методом:

• Зниження собівартості продукції за рахунок зміни норм витрат

Іц - індекс зміни цін на одиницю матеріального ресурсу; ПМЗ - питома вага матеріальних затрат у собівартост продукції, % .

• Зниження собівартості продукції за рахунок росту продуктивності праці (∆Спп,%) визначається за формулою:

де ІЗП – індекс росту середньої заробітної плати; ІПП– індекс росту продуктивності праці;

ПЗП – питома вага заробітної плати в собівартості продукції,%.

• Зниження собівартості продукції за рахунок зниження умовно-постійних витрат (∆Су-п, %) визначається за формулою:

де Іу-п – індекс росту умовно-постійних витрат; ІО – індекс росту обсягу виробництва продукції;

Пу-п - питома вага умовно-постійних витрат у собівартост продукції, % . При цьому індекси у формулах (11.3) – (11.5) обчислюються як

відношення звітного або планового значення відповідного показника до його базового значення.

Практичні завдання за темою 11

Приклади розв’язування задач

Приклад 11.1.

На підприємстві протягом звітного періоду витрати становили: сировина та основні матеріали (Вмо) - 32 500 грн; допоміжні матеріали (Вмд) - 2500 грн; куповані паливо та енергія (Ве) - 2900 грн. Заробітна плата (основна та додаткова) основних робітників (Взр) - 13 500 грн; управлінського та іншого персоналу (Взу) - 7245 грн; відрахування на державне пенсійне страхування (асп) – 33,2 %, на соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності (асс) – 1,6 %, на страхування на випадок безробіття (асб) – 1,3 %, на державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (аснв) - 2,055 % від витрат на оплату праці; амортизація машин, устаткування (Ам) - 2 тис. грн; амортизація будівель, споруд інших основних фондів (Аб) - 4 тис. грн; службові

відрядження, використання та обслуговування технічних засобів управління, організація прийомів, презентацій, гарантійний ремонт та обслуговування продукції підприємства та інші операційні витрати - 1300 грн.

Здійснити групування витрат за економічними елементами і визначити загальну суму операційних витрат.

Розв' язання

1. Матеріальні витрати:

Вмв = Вмо + Вмд + Ве = 32500 + 2500 + 2900 = 37900 грн. 2. Витрати на оплату праці:

Воп = Взр + Взу = 13 500 + 7245 = 20 745 грн. 3. Відрахування на соціальні заходи:

Всоц=Воп(асп+асс+асб+аснв)=20745*(33,2+1,6+1,3+2,055)/100=7915,25грн

4. Амортизація основних фондів та нематеріальних активів:

Ва = Ам + Аб = 2000 + 4000 = 6000 грн. 5. Інші операційні витрати:

Він= 1300 грн.

Всього: 73860,25 грн.

Приклад 11.2.

Визначити витрати на 1грн. товарної продукції і процент зниження собівартості продукції за даними, які наведено у таблиці:

Приклад 11.3.

Визначити абсолютну і відносну величину зниження собівартості продукції підприємства за рахунок перевищення темпів зростання продуктивності праці над темпами зростання заробітної плати та зниження матеріальних витрат у звітному році, та розрахувати ефективність капітальних вкладень, що сприяли досягненню даного результату.

Розв'язання

1.Визначення матеріальних витрат за попередній рік:

Мв=14500*0,4=5800 тис.грн.

2.Продуктивність праці у базовому році:

Пб=16000/2000=8 тис.грн./особу У звітному році:

Пз=16600/1980=8,33 тис.грн./особу

3.Визначення темпів зростання продуктивності праці:

Іпп=Пз/пб=8,33/8=1.041

4.Визначення матеріальних витрат у звітному періоді:

5800 тис.грн.– 100%

Смз – 96% (бо знижено на 4%)

Смз=5800*0,96=5598т.г.

5.Визначення темпів зростання з/п:

Із/п=1060/1000=1,06

6.Зниження собівартості товарної продукції в результаті зростання продуктивності праці:

∆С1=(1-Ізп/Іпп)*Пзп, де Пзп –питома вага з/п у собівартості, у% ∆С1= (1-1,06/1,041)*20=-0,36%

7.Повна собівартість у звітний період:

Спзв=Спб*(1-0,36/100)=14500*(1-0,0036)=13978 тис.грн.

8.Абсолютна величина зниження собівартості: ∆С=∆Спзв-∆Спб=13978-14500=-522 тис.грн.

9.Відносна величина зниження собівартості:

С=∆С*100/Спб=-522/14500*100=-3,6%

10.Частка матеріальних витрат визнається з пропорції:

13978 – 100%

5568 – х%

х=5568*100/13978=39% 11. Визначення ефективності капітальних вкладень:

Е=(С1-С2)/к=522/800=0,652 – ефективні, бо більше Ен=0,15

Задачі для розв’язку

Задача 11.1.

Здійснити групування витрат за економічними елементами і визначити загальну суму операційних витрат, якщо: на підприємстві за звітний період витрати становили: сировина та основні матеріали (Вмо) - 28 600 грн; допоміжні матеріали (Вмд) - 1800 грн; куповані паливо та енергія (Ве) - 2200 грн. Заробітна плата (основна та додаткова) основних робітників (Взр) - 14300 грн; управлінського та іншого персоналу (Взу) - 8100 грн; відрахування на державне пенсійне страхування (асп) – 33,2 %, на соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності (асс) – 1,6 %, на страхування на випадок безробі ття (асб) – 1,3 %, на державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (аснв) - 2,055 % від витрат на оплату праці; амортизація машин, устаткування (Ам) – 2,2 тис. грн; амортизація будівель, споруд інших основних фондів (Аб) – 3,8 тис. грн; службові відрядження, використання та обслуговування технічних засобів управління, презентацій, гарантійний ремонт та обслуговування продукції підприємства та інші операційні витрати - 1600 грн.

Задача 11.2.

За звітними даними собівартість товарної продукції становила 74000 грн., питома вага основної заробітної плати виробничих робітників у ній 26%, матеріальних затрат - 48%. На плановий період передбачено досягти росту продуктивності праці на 2%, середньої заробітної плати - на 1 %, зниження матеріальних витрат - на 4%. З’ясувати, як зміниться собівартість товарної продукції у плановому періоді.

Задача 11.3.

Встановити зниження собівартості товарної продукції в плановому році, якщо планом передбачено:

-ріст продуктивності праці одного працівника 8%;

-ріст середньої заробітної плати одного працюючого 2,5%;

-зниження матеріальних затрат на 5%;

-за звітом собівартість товарної продукціі дорівнює 26 450 тис. грн.

-питома вага основної заробітної плати виробничих робітників - 21 %; матеріальних затрат - 42%.

Задача 11.4.

У результаті вдосконалення технології заплановано знизити нормативну трудомісткість виробу на 20% і збільшити вихід придатних виробів із 74 до 78%. Встановити процент зниження цехової собівартості виробу в плановому періоді за даними таблиці:

Задача 11.5.

У звітному році затрати на товарну продукцію склали 22 800 тис. грн., а на поточний рік вони заплановані в сумі 19500 тис. грн. Товарна продукція в діючих гуртових цінах становила, відповідно, 23 100 тис. грн. і 20300 тис. грн. Визначити, на скільки відсотків заплановане зниження рівня витрат на виробництво продукції.

Задача 11.6.

За звітними даними, в механічному цеху було виготовлено 1150 шестерень, 1750 циліндрів і 2200 валів. Основна заробітна плата на виготовлення однієї шестерні 3,5 грн., циліндра 2,4 грн., вала - 1,6 грн. Визначити суму загальновиробничих витрат, що підлягають включенню в собівартість кожної деталі, якщо загальна їх сума становить 18200 грн.