Konspekt_VPA

Ще один напрям проектного аналізу – урахування інтересів різних груп учасників: наприклад, більш коректне урахування ефектів позикового фінансування завдяки відходу від традиційної моделі DCF із ставкою дисконту у вигляді середньозважених витрат на капітал, або WACC (Weighted Average Cost of Capital), до моделі скоректованої приведеної вартості – APV (Adjusted Present Value) С. Майерса, згідно якої здійснюється р. лементний облік вигод.

В українській економічній науці виділення проектного аналізу в окрему галузь науки відбулося лише після 1991р.

За останні два десятиріччя місце та роль суспільних проектів в економічному розвитку зазнали значних змін як для промислово розвинутих країн, так і для країн, що тільки розвиваються. Міжнародне кредитування, економічна підтримка національних проектів вимагали створення та використання системи фінансового й економічного оцінювання, стимулювали інтерес вчених і практиків до проектного аналізу. В результаті цих зусиль з’явилася методологія “проектний аналіз”.

Необхідність виділення самостійної дисципліни була усвідомлена в розвинених країнах Заходу з ринковою економікою у 50-ті роки ХХ ст. У числі перших були розроблені методи мережевого планування й управління. Вперше вони були використані для управління ракетною програмою “Атлас” і при будівництві заводу синтетичного волокна.

В 70-тих роках значна кількість великих компаній на Заході, у відповідь на зростаючі масштаби та складність їх діяльності в умовах жорсткої конкуренції, стали розвивати й використовувати методи управління проектами. Прискоренню цього процесу сприяло широке впровадження комп’ютерних систем обробки інформації.

1.3. Концепція проектного аналізу. Концепція (з лат. Conception –

розуміння) – це система поглядів на ті чи інші явища, процеси; це є спосіб розуміння, спосіб трактування різних явищ чи подій.

Проектний аналіз базується на порівнянні доходів і витрат, пов’язаних з реалізацією проекту; при цьому їх оцінка здійснюється в грошовому виразі.

Концепція проектного аналізу являє собою набір методичних принципів, які визначають послідовність збору та способів аналізу даних, методів визначення інвестиційних пріоритетів, способів урахування широкого кола аспектів до прийняття рішень про реалізацію проекту.

Концепція проектного аналізу надає системне уявлення про методи порівняння та оцінки проектів, методи та засоби залучення ресурсів для

11

враховуючи при цьому не тільки технологічні або суто технічні аспекти проекту, але й системи управління фінансуванням, а також загальну довготривалість результатів проекту.

1.4. Принципи проектного аналізу. Системний підхід до прийняття інвестиційних рішень визначає необхідність опиратися на систему принципів, якими є: принцип альтернативності; принцип обумовленості; принцип маржинальності, або прирістної природи; принцип порівняння “з проектом” та “без проекту”, принцип визначення строку початку і завершення проекту.

Принцип альтернативності стосується як різноманітних можливостей використання ресурсів, так і шляхів досягнення проектних цілей, вибору найкращих варіантів проектних рішень з наявних можливих. Він стосується як різноманітних можливостей використання ресурсів, так і шляхів досягнення проектних цілей, вибору найкращих варіантів проектних рішень. Принцип альтернативності зумовлює раціональну поведінку, що характеризується вибором найкращого варіанта з наявних можливих.

Принцип обумовленості дає оцінку проекту, в основу якої покладено економічні цінності, тобто розмежування вигод і витрат, які в свою чергу, зумовлені рішенням про реалізацію проекту чи відмови від нього. Проектний аналіз концентрує увагу на тих змінах, значення яких змінилося внаслідок прийняття проекту чи відмови від нього. Тому при розрахунках оцінка проекту базується на тих потоках грошових коштів, значення яких безпосередньо пов’язано з реалізацією проекту.

Маржинальний (граничний) принцип вимагає, щоб в аналізі проекту використовувалися значення не середньої чи загальної величини, а приріст змінної, обумовлений реалізацією проекту.

Принцип порівняння “з проектом” та “без проекту” вимагає розглядати ситуацію, коли зміни, що відбуваються з часом у приватному бізнесі, або в конкретному регіоні при реалізації проекту і як ситуація розвиватиметься у випадку відмови від проекту. Тобто цей принцип враховує очікувані зміни у потоках вигод і витрат як для ситуації з проектом , так і без проекту.

Принцип визначення строку початку і завершення проекту нерозривно пов’язаний зі зміною вартості грошей у часі, очікуваних вигод і витрат проекту. Тобто проектний аналіз вимагає встановити часовий горизонт проекту та його тривалість.

Питання для самоконтролю

1. Що таке проектний аналіз?

2. Яка мета та основні завдання проектного аналізу?

13

3. Чим відрізняється предмет дослідження проектного аналізу від інвестиційного менеджменту та бізнес-планування?

4.Що є концепцією проектного аналізу?

5.Які основні принципи проектного аналізу?

Лекція 2 Концепція проекту

1.Поняття проекту. Мета, стратегія та основні ознаки проекту

2.Класифікація проектів

3.Середовище проекту та його учасники

4.Економічна взаємозалежність проектів

2.1. Поняття проекту. Мета, стратегія та основні ознаки проекту.

Вітчизняна практика проектування, як правило, відносила до проектів науководослідницьку, проектно-конструкторську та архітектурно-будівничу діяльність, оскільки під проектом розумілася сукупність документів, розрахунків, креслень, необхідних для створення будь-яких виробів чи споруд. Сучасне ж тлумачення проекту виходить за ці межі та в широкому розумінні включає всі види діяльності, починаючи від зміни іміджу до будівництва й експлуатації атомної електростанції.

У закордонній літературі різноманітність визначень поняття “проект” пояснюється передусім різними методологічними підходами. Наведемо кілька з них.

Проект – це:

-будь-що, що планується чи замислюється, велике починання (тлумачний словник Webser);

-певне підприємство з початковими встановленими цілями, досягнення яких означає завершення проекту (Звід знань з управління проектами);

-окреме підприємство з конкретними цілями, які часто включають вимоги до часу, вартості та якості результатів, що досягаються (Англійська асоціація проект-менеджерів);

-певне завдання з визначеними вихідними даними й встановленими результатами (цілями), що обумовлюють спосіб його вирішення (Тлумачний словник з управління проектами).

Найважливішими складовими тлумачення проекту є чітка орієнтація на результативність заходів, необхідність їх досягнення у визначений проміжок часу в умовах обмеженості ресурсного забезпечення.

14

Отже у сучасному розумінні проекти – це те, що змінює наш світ: будівництво житлового будинку чи промислового будинку, будівництво дороги чи удосконалення організації дорожнього руху, програма науково-дослідних робіт, реконструкція підприємства, створення нової техніки і технології, створення кінофільму, розвиток регіону, – це все проекти.

16

У ряді галузей, як то авіаційно-космічна чи оборонна промисловість, об’єкти, що створюються, є настільки складними, що робота над ними здійснюється не у складі проектів, а у складі програм, які можна визначити як сукупність проектів чи проект, який відрізняється особливою складністю створюваної продукції. При такому підході термін “проект”, як правило, пов’язується з відносно короткостроковими цілями.

Важливим є також поняття “системи”, яке можна визначити наступним чином. Система – це група елементів (яка включає як людей, так і технічні елементи), організованих таким чином, що вони в змозі діяти як єдине ціле з метою досягнення поставлених перед ними цілей (рис. 2.4).

Система

Програма

(підсистема 1-го рівня)

Проекти

(частина програм)

Рис. 2.4. Взаємозв’язок проекту, програми, системи

Проект, як і будь-яка діяльність, має ряд властивих йому рис, наявність яких допомагає здійснити ефективну реалізацію проекту.

Основні риси проекту:

-виникнення, існування та закінчення проекту у певному оточенні;

-зміна структури проекту на протязі його життєвого циклу;

-наявність певних зв’язків між елементами проекту як системи;

-можливість відміни вхідних ресурсів проекту.

Мета проекту – це бажаний та доведений результат, досягнутий у межах певного терміну при заданих умовах реалізації проекту.

Визначення мети проекту передбачає постановку задачі, що вимагає:

-визначити результати діяльності на певний термін;

-дати цим результатам кількісну оцінку;

-довести, що ці результати можуть бути досягнуті;

-визначити умови, за яких ці результати мають бути досягнуті.

Мета проекту має свою структуру, яка може бути подана як ієрархія цілей проекту. Відрізняють генеральну ціль (місію) проекту від цілей першого, а можливо й інших рівнів, а також завдань, дій та результатів (рис. 2.5).

17

Рис. 2.5. Процес визначення цілей проекту

Місія – це генеральна ціль проекту, чітко визначена умова його існування. Вона деталізує статус проекту, забезпечує орієнтири для певних цілей наступних рівнів, а також стратегії на різних організаційних рівнях.

Стратегія проекту – центральний ланцюг у розробці напрямків дій з метою одержання визначених місій і системою цілей результатів проекту.

Основні ознаки проекту:

1.Кількісний вимір. Це означає, що всі витрати і вигоди від проекту повинні бути визначені кількісно, оскільки аналітик дає оцінку проекту, опираючись на цифри.

2.Часовий горизонт дії. Жодний проект не може існувати без обмежень у часі, в яких є дві цілі:

- визначення періоду, під час якого успіх або невдача проекту можуть бути визначені;

- оцінка реальної цінності фінансових витрат і вигід неможлива без урахувань обмежень у часі.

3.Цільова спрямованість. Проект завжди направлений на досягнення конкретної мети, задоволення потреби. Таке спрямування припускає, що є бажаний результат, якого можна досягнути за визначений термін. Для успішної реалізації проекту необхідно не тільки визначити його, а й встановити в суттєвій характеристиці, включаючи умови його функціонування. Цілі проекту мають бути чітко сформульованими, вимірюваними, обмеження – заданими, а встановлені вимоги – здійснимими.

4.Життєвий цикл. Проект виникає, функціонує та розвивається. Існує чіткий взаємозв’язок і послідовність між різними видами діяльності за проектом. Кожний проект, незалежно від його складності та обсягу дій, необхідних для його виконання, проходить у своєму розвитку визначені форми стану від задуму до реалізації.

5.Системне функціонування проекту, елементний склад. Між елементами проекту існує взаємозв’язок. Проте склад проекту не завжди залишається незмінним: деякі його елементи можуть з’являтися або виходити з нього.

18

6. Існування в певному зовнішньому середовищі. Елементи зовнішнього середовища мають значний вплив на проект. Тому проект треба аналізувати обов’язково з урахуванням умов середовища, в якому він здійснюватиметься.

Для успішного здійснення проекту необхідно виділити його основні ознаки (рис. 2.6), які дозволяють менеджерам побачити об’єкти управління та використати необхідний інструментарій для реалізації проекту.

системне функціонування, елементний склад

існування в певному зовнішньому середовищі

Рис. 2.6. Основні ознаки проекту

2.2. Класифікація проектів. Кількість проектів така ж велика, як і кількість видів людської діяльності. Проте існують певні особливості, що дозволяють сформувати класифікаційні групи проектів. Такий поділ стає в нагоді у процесі менеджменту проектів, допомагаючи вірно обрати необхідні методи та принципи управління.

До основних властивостей, за якими проекти можуть бути класифіковані на типи, відносять: сфера діяльності, складність, тривалість, мета, масштабність, рівень ризику та мотивація (табл. 2.1).

19

Таблиця 2.1

Класифікація проектів

За характером та сферою діяльності виділяють такі види проектів: Промислові – спрямовані на випуск та продаж нових продуктів і пов’язані,

як правило, з будівництвом, удосконаленням технологій тощо.

Проекти дослідження та розвитку зосереджені на науково-дослідній діяльності, розробці програмних засобів опрацювання інформації, пошуку нових матеріалів тощо.

Організаційні – націлені на реформування системи управління, створення нової організації, проведення конференцій тощо.

Економічні – мають на меті приватизацію державних підприємств, розвитку ринку капіталів, реформування системи оподаткування тощо.

20