Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Metodichka_liniyna_algebra

.pdf
Скачиваний:
131
Добавлен:
12.02.2016
Размер:
1.04 Mб
Скачать

 

 

Завдання 11. Знайти відстань між паралельними прямими 8x − 15 y − 1 = 0

та

− 8x + 15 y + 18 = 0 .

Написати рівняння прямої,

рівновіддаленої від даних

прямих.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розв’язання. Виберемо довільні значення x і y , які задовольняють перше

рівняння

8x − 15 y − 1 = 0 , наприклад,

 

 

x = 2;

y = 1.

Точка

A(2; 1) лежить на

першій прямій.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Знайдемо відстань від точки A(2; 1) до другої прямої − 8x + 15 y + 9 = 0 . За

формулою

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

d =

 

 

AxA + By A + C

 

 

=

 

 

- 8 × 2 + 15 ×1 + 18

 

 

= 1.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

A2 + B2

 

 

 

 

 

 

64 + 225

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тепер виберемо

значення

x

 

і

 

 

y ,

 

 

які задовольняють

друге

рівняння

− 8x + 15 y + 18 = 0 ,

 

наприклад,

x = 6;

 

 

y = 2.

Точка

B(6; 2)

лежить на другій

прямій.

Визначимо

координати

 

точки

С

середини

відрізка AB :

x

 

=

xA + xB

= 4 , y

 

=

yA + yB

= 1,5.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

C

 

C

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Пряма, рівновіддалена від даних прямих, проходить через середину

відрізка

AB паралельно

 

 

до

них.

Тому

рівняння

шуканої

прямої:

8( x − 4) − 15( y − 1,5) = 0 . Або, після розкриття дужок, 16x − 30 y − 19 = 0 .

 

 

Завдання 12.

 

Звести

задані

рівняння

кривих

до канонічного

вигляду,

визначити їх тип, знайти півосі, координати фокусів, ексцентриситет, рівняння директрис, асимптот та нарисувати графік.

а) 2x2 + y 2 - 4x - 6 y + 1 = 0 ;

 

 

 

б) x2 - 4 y + 4x + 8 = 0 .

 

Розв’язання. а) 2x2 + y 2 - 4x - 6 y + 1 = 0 .

 

 

 

 

 

Виділимо “ повні квадрати” у лівій частині рівняння:

 

 

2x2 + y 2 − 4x − 6 y + 1 = 2(x − 1)2 + (y − 3)2 − 10 = 0 .

 

Тепер рівняння переписуємо у вигляді

 

( x x )2

+

( y y )2

= 1:

 

 

 

0

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a2

 

b2

 

 

 

( x −1)2

 

+

( y − 3)2

= 1 .

 

 

 

 

5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

10

 

 

 

 

 

Це − рівняння еліпса з центром в точці С(1;3). Заміна змінних x1 = x - 1

,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

y1 = y - 3

 

означає таке паралельне перенесення осей Ох та Оу , при якому новий початок координат співпадає із центром еліпса.

Рівняння еліпса після такої заміни змінних приймає канонічний вигляд

11

x12 + y12 = 1.

5 10

Оскільки a 2 = 5 і b2 = 10 , то числа a = 5 , b = 10 є малою та великою півосями еліпса. Фокуси еліпса розміщені на його більшій осі, в даному випадку − вертикальній. Обчислюємо число

c =

b 2

a 2

=

5

 

та

число

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ε =

c

=

 

 

2

≈ 0,7

ексцентриситет

 

 

 

 

 

b

2

 

 

 

 

 

 

 

y1

y

C x1

O

x

еліпса. Записуємо координати фокусів еліпса – точок, розташованих на його великій осі симетрично відносно

центра C (1;3) на відстані c =

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5 :

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

F1 (1; 3 +

 

 

); F2 (1; 3 −

 

).

 

 

 

 

 

 

 

 

5

5

 

Директриси еліпса − дві прямі,

розміщені перпендикулярно до фокальної

 

 

 

d =

b

=

10

 

= 2

 

 

 

 

осі еліпса на віддалі

 

5

від центра. Тому рівняння директрис

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ε

5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

y = 3 ± 2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5 .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

б)

Перетворимо

ліву

частину

рівняння x2 − 4 y + 4x + 8 = 0

шляхом

виділення “ повного квадрата”: x 2 − 4 y + 4x + 8 = ( x + 2)2 − 4 y +4 та

перепи-

шемо його у вигляді ( x + 2)2

= 4( y − 1) . Це − рівняння параболи, розташованої

вітками вгору, з вершиною у точці C(−2;1) .

 

x = x + 2

Заміна змінних 1 , означає таке

y1 = y − 1

паралельне перенесення осей Ох та Оу , при якому новий початок координат співпадає із знайденою вершиною параболи.

Рівняння параболи після такої заміни змінних приймає канонічний вигляд

x12 = 4 y1 .

y1 y

F

 

C

x1

x

D O

12

Порівнюючи це рівняння із x2 = 2 py, p > 0, визначаємо параметр параболи p = 2 . Відстань від фокуса до директриси дорівнює параметру p = 2 , а її вершина C(−2;1) рівновіддалена від фокуса та директриси. Тому на осі

симетрії параболи у точці

F (−2;2)

 

 

відкладаємо фокус. Директриса параболи

проходить перпендикулярно до осі симетрії параболи через точку D(−2;0) −

отже, її рівняння

y = 0

і

вона співпадає

з віссю

абсцис.

 

Ексцентриситет

параболи ε = 1 .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Завдання 13.

Скласти

рівняння площини,

 

яка

проходить

через точки

 

A(2;1;−3) і B(3;1;0) перпендикулярно до площини 5x + 2 y − 3z + 6 = 0 .

 

 

 

Розв’язання. Нехай точка M (x; y; z) є біжучою точкою площини. Вектори

 

 

= (1;0;3);

 

= (5;2;−3)

і

 

 

 

= ( x − 2; y − 1; z + 3) є

компланарними. Умова

 

AB

n

AM

компланарності і визначатиме рівняння шуканої площини.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x − 2

 

 

y − 1

z + 3

 

 

= 0 .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

0

 

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5

2

 

− 3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Після розкриття цього визначника одержуємо шукане загальне рівняння

площини:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3x − 9 y z = 0 .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Завдання 14. Задані точки A(− 1;3;5); B(3;0;−1); C(− 2;2;4). Записати:

 

а) рівняння площини α ,

що проходить через ці точки; б) обчислити відстань

від точки M (2;5;2)

до площини α ; в) записати рівняння прямої, яка проходить

через точку B перпендикулярно до площини;

г) рівняння площини β ,

яка

проходить через точку M паралельно до площини α ; д) рівняння прямої,

яка

проходить через точки A і B .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розв’язання.

а) Запишемо рівняння площини α :

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x + 1

 

 

y − 3

z − 5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3 + 1

 

 

0 − 3 − 1 − 5

= 0 .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

− 2 + 1

 

 

2 − 3

4 − 5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розкривши визначник, отримаємо − α : 3x − 10 y + 7z − 2 = 0 .

 

 

 

 

б) Відстань від точки M (2;5;2) до площини α обчислимо за формулою

 

 

 

d =

 

 

AxM + ByM + CzM + D

 

 

=

 

 

3 × 2 -10 ×5 + 7 × 2 -

2

 

 

=

 

32

» 2,5 .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

A2 + B2

+ C 2

32

+ (-10)2 + 72

 

 

 

 

 

158

 

 

13

в) Пряма, перпендикулярна до площини α , є паралельною до нормального вектора n (3;−10;7) цієї площини. Тому цей вектор є напрямним вектором шуканої прямої s = (3;−10;7) .

 

 

Шукане рівняння прямої:

x − 3

=

 

 

y

 

=

 

 

z + 1

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

 

 

− 10

7

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

г)

Оскільки

 

площини

α

 

 

та

β

паралельні, то нормальний

вектор

 

 

(3;−10;7)

площини α є також нормальним вектором площини β . Записуємо

n

загальне рівняння площини β , яка проходить через точку M (2;5;2):

 

 

 

 

 

 

 

 

3( x − 2) − 10( y − 5) + 7(z − 2) = 0 , або

 

 

3x − 10 y + 7z + 30 = 0 .

 

 

 

д) рівняння прямої, яка проходить через дві задані точки має вигляд:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x x1

=

 

y y1

=

 

z z1

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x2 x1

y2 y1

 

 

 

 

z2 z1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Підставляємо координати точок A і B :

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x + 1

=

 

y − 3

=

z − 5

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4

 

 

 

 

 

 

 

 

− 3

 

 

 

− 6

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Завдання 15.

Звести

загальне рівняння

 

прямої

x − 5 y + z − 6 = 0

до

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4x + 5 y z + 1 = 0

 

канонічного вигляду.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розв’язання. Знайдемо точку M 0 ,

 

що належить заданій

прямій.

Для

цього

покладемо

z0 = 0 , тоді

 

система прийме

 

 

 

вигляд

 

x − 5 y = 6

, звідки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4x + 5 y = −1

 

 

 

x0 = 1,

y0 = −1. Отже, точка M 0 (1; − 1; 0) знайдена.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Обчислимо координати напрямного вектора

 

 

=

n1 ×

 

2 :

 

 

 

 

 

 

 

 

s

n

 

 

 

 

 

 

 

 

R

R

R

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

i

j

k

 

 

− 5

1

 

 

 

 

 

 

1

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

− 5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

=

1

− 5

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

= i

 

 

 

 

 

+ k

 

 

= 0i

+ 5

+ 25k = (0; 5; 25).

 

 

 

 

 

 

 

 

j

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

j

 

 

s

5

−1

4

 

4

 

 

5

 

 

 

 

 

4

5 −1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

−1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Шукане рівняння прямої:

 

 

 

x − 1

 

 

 

 

y + 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

=

=

 

z

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

5

 

 

 

 

 

 

 

25

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Завдання 16.

Знайти координати проекції точки M (4;3;−2)

на площину

5x + 4 y − 3z + 12 = 0 та координати точки M', симетричної точці

M відносно

цієї площини.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

14

Розв’язання. Знайдемо рівняння прямої l , яка проходить через точку M перпендикулярно до даної площини. Вектор n (5;4;−3) перпендикулярний до площини, а значить він паралельний до прямої l.

M

n

l

O

M

Рівняння шуканої прямої матиме наступний вигляд :

 

 

 

 

l :

x − 4

=

y − 3

=

z + 2

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5

 

 

 

4

 

 

 

−3

 

 

 

 

 

 

Знайдемо координати точки перетину прямої та площини. Для цього

перейдемо до параметричного задання прямої l .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x = 5t + 4;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

l :

y = 4t + 3;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

z = −3t − 2.

 

 

 

 

 

 

 

Підставимо вирази x, y, z у рівняння площини

 

 

 

 

 

 

 

5(5t + 4) + 4(4t + 3) − 3(−3t − 2) + 12 = 0.

 

 

Розв’язавши отримане рівняння, знайдемо:

t = −1.

Підставивши значення

t = −1 в рівняння прямої

 

l , знайдемо координати проекції O

точки

M на

задану площину: O(−1;−1;1).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Нехай симетрична

точка

M

 

 

до точки

 

 

M відносно

площини має

координати M ′(x′; y′; z′). Оскільки точка O

середина відрізка MM ′, то

 

 

x

+ 4

= −1;

y

+ 3

= −1;

 

z

− 2

= 1.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Звідси, отримаємо: x′ = −6, y′ = −5, z′ = 4.

Отже, точка симетрична до точки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

M відносно заданої площини має координати M (−6;−5;4).

 

 

Завдання 17. Знайти: а)

проекцію

 

точки

M (−7;6;1) на

пряму

x = y − 4 = z − 2 ; б) відстань від точки M до прямої ; в) точку M', симетричну

5

2

−1

до точки M відносно цієї прямої.

Розв’язання. Знайдемо рівняння площини σ , що проходить через точку M , перпендикулярно до даної прямої.

15

s

M

O

M

σ

Вектор

 

(5;2;−1) паралельний

 

до

 

прямої,

отже,

 

перпендикулярний до

s

 

площини σ. Рівняння площини σ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

σ : 5( x + 7) + 2( y − 6) − (z −1) = 0.

 

 

 

 

 

 

Спростивши, матимемо σ :

 

 

5x + 2 y z + 24 = 0.

 

 

 

 

 

 

 

 

Знайдемо точку перетину заданої прямої та площини σ. Для цього

запишемо параметричне рівняння прямої

 

 

x = 5t;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

 

 

y − 4

 

 

 

z − 2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

=

 

 

=

 

 

 

 

 

 

= t

 

 

y = 2t + 4;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5

 

2

 

−1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

z = −t + 2.

 

 

 

 

 

 

Підставляючи отримані вирази x, y, z в рівняння площини, матимемо

 

 

 

 

 

 

5(5t) + 2(2t + 4) − (−t + 2) + 24 = 0.

 

 

 

 

 

 

З цього рівняння знайдемо: t = −1.

 

Прийнявши в рівнянні прямої t = −1 ,

знайдемо O(−5;2;3)

− проекція точки M на пряму.

 

 

 

 

 

 

 

 

Відстань від точки M до прямої

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

d =| OM |=

 

 

 

 

 

=

 

 

= 2

 

 

 

 

 

 

 

 

(−2)2 + 42 + (−2)2

 

 

 

 

 

 

24

6.

 

 

 

Нехай симетрична точка M

до точки M відносно прямої має координати

M ′(x′; y′; z′). Оскільки точка O

 

 

середина відрізка MM ′, то

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

− 7

= −5;

 

 

y

+ 6

= 2;

 

z

+ 1

= 3.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Звідси, знаходимо координати точки M (−3;−2;5).

 

 

 

 

 

 

 

 

Завдання 18.

Двійки

 

векторів

 

 

 

 

e1 (2;1);

 

2 (3;5)

 

та

 

e1′(11;16);

 

2′(21;28)

 

 

 

 

 

e

 

 

e

утворюють в просторі L базиси B та B′ відповідно, а

 

 

1

 

5

A =

 

 

 

є матрицею

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

10

оператора в базисі B . Визначити: а) матрицю H переходу від базису B до B′ ;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

B

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

б) матрицю A оператора в базисі

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

16

 

 

 

 

11

 

 

 

 

 

21

 

 

Розв’язання. а) Записуємо вектори

 

′ =

 

і

 

 

′ =

 

у вигляді

e

e

 

1

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

16

 

 

 

 

 

 

28

 

 

стовпців та формуємо матрицю

11

21

 

Аналогічно

2

3

B′ =

.

 

B =

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

16

28

 

 

 

 

 

 

 

1

5

Знаходимо обернену до матриці В: B−1 =

1

5

− 3

 

 

 

 

. Матрицю H

переходу

 

 

 

7

 

− 1

 

 

 

 

2

 

обчислюємо з матричного рівняння B= BH , звідки H = B−1 B

=

1

3

 

 

 

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

5

 

 

Перевірка. Покажемо, що стовпці матриці Н дійсно є координатами

розкладу векторів (

e ′ ,

e )

нового базису у старому базисі (

 

,

 

) :

 

 

 

e

e

 

 

 

 

 

1

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

e

(11;16) =

 

+ 3

 

 

= (2;1) + 3(3;5) ;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

e

e

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

1

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2(21;28) = 3

e1 + 5

e2 = 3(2;1) + 5(3;5) .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

e

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

оператора в базисі

B

обчислимо із рівності

H × A× H

−1

.

б) матрицю A

 

 

 

A =

 

 

 

 

 

 

1

3

1 5

 

 

 

 

1 5

- 3

10

 

1

 

 

 

 

 

 

A

=

 

 

 

 

 

 

-

 

 

 

 

 

 

=

 

 

 

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

5

4 10

 

 

 

4 - 3

1

20 1

 

 

 

 

Завдання 19.

Визначити

власні

значення

і власні

вектори

лінійного

перетворення,

заданого матрицею A =

5

 

 

 

2

та записати відповідну матрицю

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

A в базисі з власних векторів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розв’язання. Складаємо характеристичне рівняння:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5 - l

 

2

 

= 0 , або l2 - 10l + 21 = 0 .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

5 - l

 

 

 

 

 

 

 

Його корені l1 = 3 та l2

= 7 є шуканими власними значеннями оператора.

Власні вектори знайдемо з рівності(A - lE )× X = 0.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Для власного значення l1 = 3 ця рівність прийме вигляд:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5

2

1

 

 

 

0

x1

 

,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

− 3

 

 

 

 

 

 

 

= 0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

5

0

 

 

 

1

x2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2x1 + 2x2

= 0;

звідки x1 = -x2 .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

або

= 0;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2x1 + 2x2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

17

 

Значить, кожний

вектор

з

координатами

 

α

 

власним

вектором

 

 

 

є

 

 

 

 

 

 

 

 

− α

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

оператора, що відповідає власному значенню λ1 = 3.

 

 

 

 

Аналогічно, для власного значення λ2 = 7 записуємо рівність:

 

 

 

5

 

2

 

1 0 x1

 

= 0

,

 

 

 

 

 

 

 

− 7

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

5

 

0 1 x2

 

 

 

 

 

або

− 2x1 + 2x2 = 0;

звідки

x1

= x2 .

Це значить,

що

кожен

вектор з

 

 

2x1 − 2x2 = 0;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

β

координатами є власним вектором оператора, що відповідає власному

β

значенню λ2 = 7 .

Матриця A в базисі з власних векторів має такий вигляд:

3

0

 

A

=

 

.

 

 

 

7

 

 

 

0

 

Завдання 20.

Квадратичну

форму

F ( x, y) = x 2

+ 2xy + y 2

звести

до

канонічного вигляду та знайти відповідне ортогональне перетворення.

 

Розв’язання. Випишемо

симетричну

матрицю

заданої

квадратичної

форми F ( x, y) = x 2

+ 2xy + y 2 : A =

1

1

Характеристична матриця

 

 

 

 

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

A − λE =

1 − λ

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1 − λ

 

 

 

 

а характеристичне

рівняння

λ2 − 2λ = 0 .

Звідси,

власними

значеннями

квадратичної форми є числа λ1

= 0 , λ2 = 2 .

 

 

 

 

 

 

Знайдемо власні вектори.

Для

λ

 

= 0 :

1

1 x1

 

= 0 . Звідси довільний

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

1 x2

 

 

 

 

 

 

− α

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

− 1

вектор вигляду X =

при a ¹ 0

є власним вектором. Зокрема, X1 =

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

α

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

Для λ2 = 2 :

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

− 1

 

1 x1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

= 0 .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

− 1 x2

 

 

 

 

 

 

18

 

 

 

 

Звідси, довільний вектор вигляду

 

β

 

 

 

 

 

 

X =

при b ¹ 0 є власним вектором.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

β

 

 

Зокрема,

X

 

 

=

 

1

 

Визначаємо відповідні

 

 

нормовані вектори. Оскільки

2

 

 

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

− 1

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

2

 

X

1

 

=

2

 

та

 

X

2

 

=

 

2 , то X 0

=

 

,

X 0

=

 

. Матрицю переходу Н треба

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

1

 

 

2

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

сформувати із знайдених ортонормованих вектор-стовпців так, щоб її

визначник det H = 1, тому першим буде вектор

X 20 , а другим X10 . Відповідно,

першим буде власне значення

λ

 

= 2 , а другим

λ

 

= 0

. Тому

H

2

0

 

2

1

−1 AH =

 

,

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

канонічний вигляд квадратичної

форми:

′ ′

2

,

а відповідне

F ( x , y ) = 2( x )

 

 

1

 

− 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

2

 

 

 

 

 

 

ортогональне перетворення H =

 

.

 

 

 

 

 

 

1

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Завдання 21.

Користуючись

теорією

квадратичних

форм,

звести до

канонічного

вигляду

рівняння

лінії

другого

порядку

5x 2 + 4xy + 8 y 2 − 32x − 56 y + 80 = 0 ,

визначити її

тип,

знайти

систему

координат, у якій рівняння лінії має канонічний вигляд, та зобразити цю лінію графічно.

Розв’язання. Виписуємо квадратичну форму F ( x, y) = 5x 2 + 4xy + 8 y 2 та

відповідну

симетричну

матрицю

5

2

 

Будуємо характеристичну

A =

 

.

 

 

 

 

8

 

 

 

 

 

2

 

 

матрицю

5 − λ

2

записуємо

характеристичне рівняння:

A − λE =

,

 

 

 

 

 

 

 

 

2

8 − λ

 

 

 

 

λ2 − 13λ + 36 = 0 та знаходимо його корені λ1

= 4 ,

λ2

= 9 ,

які є власними

значеннями квадратичної форми.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тепер знайдемо власні вектори, зокрема, X

 

− 2

 

X

 

 

 

1

 

1

=

,

2

=

 

.

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

19

 

Нормуємо знайдені власні вектори. Оскільки

 

X 1

 

=

5

та

 

X 2

 

=

5

, то

 

 

 

 

 

 

 

− 2

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5

 

5

X 0

=

 

, X 0

=

.

1

 

1

2

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5

 

5

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

− 2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

cos α

− sin α

 

 

 

 

 

 

5

 

5

Матриця переходу має вигляд H =

 

 

=

, тобто для

 

2

 

 

1

sin α

cos α

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5

5

 

 

 

 

одержання найпростішого вигляду досліджуваної кривої необхідно здійснити

поворот координатних осей на кут α = arcsin

2

 

 

≈ 630 .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

9

0

то після такого повороту квадратична форма

Оскільки H −1 AH =

,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

набуває вигляду 9(x)2 + 4(y)2 .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Перехід від координат

x,

y

до нових координат

y

здійснюється за

x ,

 

допомогою перетворення

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

− 2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

=

 

 

 

 

 

 

5

,

 

 

 

 

 

y

 

2

 

 

 

1 y

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5

 

 

 

 

 

 

тому у лінійній частині рівняння кривої − 32x − 56 y + 80 здійснимо заміну:

 

 

 

1

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x =

 

 

 

 

 

 

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5

 

5

 

 

y ;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

,

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

+

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

y =

 

 

 

 

5 x

 

5

 

y ;

 

 

 

 

після якої ця лінійна частина прийме вигляд:

− 32x − 56 y + 80 =

1

 

(− 144x′ + 8 y) + 80.

 

 

 

 

 

5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Загальне рівняння кривої після повороту на кут α ≈ 630 матиме вигляд:

9(x)2

+ 4(y)2

144

 

x′ +

8

 

 

y′ + 80 = 0 ,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5

 

 

 

5

 

 

 

 

а після виділення повних квадратів:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

8

 

 

2

 

 

 

 

1

 

 

 

2

9 x′ −

 

 

 

 

+ 4 y′ +

 

 

 

 

 

 

 

= 36 .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5

 

5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

20

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]