Metodichka_RGR_Operatsiyny_menedzhment

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”

ОПЕРАЦІЙНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ТА ЗАВДАННЯ

до виконання розрахунково-графічної роботи

для студентів базового напряму підготовки 6.030601 “Менеджмент”

Затверджено на засіданні кафедри

менеджменту організацій. Протокол № 6 від 22.11.2012 р.

Львів – 2013

Операційний менеджмент: Методичні вказівки та завдання до виконання розрахунково-графічної роботи для студентів базового напряму підготовки 6.030601 “Менеджмент” / Укл.: О.З. Сорочак, І.Я. Кулиняк. – Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2013. – 20 с.

Відповідальний за випуск Чухрай Н.І., д-р. екон. наук, проф.

2

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Дані методичні вказівки містять завдання та роз’яснення до виконання розрахунково-графічної роботи з дисципліни “Операційний менеджмент”. Метою даної роботи є набуття студентами навиків у виборі системи управління запасами і розрахунку необхідних площ для їх зберігання.

Виконання розрахунково-графічної роботи – завершальний етап вивчення курсу, що сприяє поглибленню і закріпленню теоретичних знань, одержаних студентами під час самостійного вивчення курсу, набуттю навиків самостійної роботи.

Розрахунково-графічна робота є обов’язковою складовою частиною навчальної програми і ставить за мету перевірку рівня засвоєння теоретичних положень дисципліни, а також здатності студентів застосовувати їх при розв’язанні практичних завдань.

Для виконання розрахунково-графічної роботи потрібно знати необхідний теоретичний матеріал і ознайомитися з літературою, рекомендованою до вивчення курсу, зібрати, проаналізувати та узагальнити практичний матеріал.

Для виконання розрахунково-графічної роботи рекомендується використовувати як навчальні посібники, підручники, так і інформацію з періодичних видань, мережі Інтернет.

Розрахунково-графічна робота повинна відбивати сучасні методи і форми операційної діяльності та планування в організаціях. Виконувати розрахунково-графічну роботу слід у послідовності, яка вказана в даних методичних вказівках. Обсяг практичної роботи зумовлює завдання, яке видається кожному студентові за встановленою формою.

Захист повністю виконаної розрахунково-графічної роботи здійснюється, за узгодженням з викладачем, протягом семестру і є підставою до складання іспиту з дисципліни “Операційний менеджмент”.

ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ РОЗРАХУНКОВО-ГРАФІЧНОЇ РОБОТИ

Розрахунково-графічну роботу слід оформляти на стандартних аркушах паперу формату А4 (210 * 297 мм), зброшурованих у папку.

Текст повинен бути чітким та розбірливим; його можна написати від руки або за допомогою комп’ютерного набору і роздрукувати. При комп’ютерному наборі використовувати гарнітуру Times New Roman, шрифт 14 (чіткий, чорного кольору). На кожному аркуші повинні бути поля таких розмірів: ліворуч, зверху та знизу – не менше 20 мм, праворуч – не менше 10 мм. Щільність тексту має бути однаковою.

3

Виконання кожного завдання починати з нової сторінки. Нумерація сторінок повинна бути наскрізною, причому першою сторінкою є титульний аркуш, але на ньому номер сторінки не ставиться.

Таблиці, формули та ілюстрації в межах одного завдання у роботі нумеруються наскрізно (для прикладу: Рис. 1.2 – 2 рисунок в межах виконання 1 завдання). У правому верхньому куті пишеться слово „Таблиця” із зазначенням її номера. При посиланні на таблицю вказують її повний номер, а слово „Таблиця” пишуть у скороченому вигляді, наприклад, „(табл. 1.3)”. Під словом „Таблиця” розміщується заголовок таблиці – симетрично до форми таблиці. Слово „Таблиця” і заголовок починаються з великої букви. Назва не підкреслюється. При переносі частини таблиці на інший аркуш (сторінку) слово “Таблиця” і номер її вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова „Продовження табл.” і вказують номер таблиці, наприклад: „Продовження табл. 1.2”. Кожна таблиця має мати заголовок, в якому вказується адресність і період, що розглядається. У таблиці мають бути вказані одиниці виміру поданих величин. Якщо розмірність їх всіх однакова, то вона вказується у дужках під назвою таблиці.

Ілюстрації і таблиці необхідно подавати в роботі безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації позначають словом „Рис.” і нумерують послідовно в межах завдання, за виключенням ілюстрацій, винесених у додатки. Номер ілюстрації повинен складатися з номера завдання і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка. Наприклад, Рис. 1.2 - другий рисунок першого завдання. Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією.

Аналогічно нумерують формули. Номери формул пишуть біля правого боку аркуша на рівні формули. Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів треба подавати безпосередньо під формулою у тій послідовності, в якій вони дані у формулі. Значення кожного символу і числового коефіцієнта треба подавати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова „де” без двокрапки. Рівняння і формули треба виділяти з тексту вільними рядками.

У роботі необхідно робити посилання на джерела відповідно до списку використаних джерел. До списку використаної літератури включаються усі використані джерела, які розташовуються за алфавітом. Інформація про видання (монографії, підручники, довідники тощо) має включати: прізвище та ініціали автора, назву книги, місце видання, видавництво і рік видання, обсяг у сторінках. Ці дані друкуються у виданнях.

4

ЗАВДАННЯ ДО РОЗРАХУНКОВО-ГРАФІЧНОЇ РОБОТИ

Виконання розрахунково-графічної роботи з курсу “Операційний менеджмент” передбачає розв’язання завдання щодо вибору системи управління запасами і розрахунку необхідних площ для їх зберігання.

Постановка задачі. Вибрати систему управління запасами і розрахувати необхідну площу складського приміщення для їх зберігання.

Вихідні дані для вибору системи управління запасами і розрахунку необхідної площі для їх зберігання наведені в табл. 1.1.

Витрати на підготовку замовлення – 2N* грн.

Вартість зберігання протягом року – 1P* %

Рівень сервісу: для парних варіантів – 95 %, для непарних варіантів –

99 %.

Послідовність виконання завдання:

1.Визначити для кожного коду запасу:

– оптимальний розмір замовлення;

– рівень повторення замовлення;

– максимальний рівень запасу;

– максимальну кількість запасу матеріалу, що підлягає зберіганню;

– корисну площу складу.

2.Запропонувати поділ запасів на групи А, В і С.

3.Побудувати кумулятивну криву щільності розподілу відсотка вартості використання та відсотка предметів.

4.Побудувати графік залежності частки позицій асортименту в загальній сумі запасів наростаючим підсумком від номера позиції в списку, впорядкованому за ознакою частки в загальних запасах (крива ABC).

5.Запропонувати поділ запасів на групи X, Y і Z.

6.Побудувати графік залежності коефіцієнта варіації попиту від номера позиції в списку, побудованому в порядку зростання значення коефіцієнта варіації (крива XYZ).

7.Скласти матрицю ABC-XYZ на підставі якої визначити заходи щодо керування запасами. Результати представити у вигляді таблиці.

5

1N – номер варіанту (наприклад, для варіанту 2: N = 02, 9N = 902, для варіанту 16: N = 16, 9N = 916); 2Р – остання цифра номеру групи (наприклад, для групи МЕ-32: P = 2)

7

Eопт 200 C A/Р/S . (1.5)

На рис. 2. показано, як впливають на розмір замовлення різні величини витрат на придбання, а на рис. 3 – різні витрати на зберігання. Розрахунки велися на основі річної потреби в 1000 штук при вартості одиниці зберігання

20 грн.

Рис. 2. Залежність оптимального розміру замовлення від витрат на придбання

Рис. 3. Залежність оптимального розміру замовлення від витрат на зберігання

Обмеження на оптимальний розмір замовлення. Найочевидніше обмеження пов’язане з тим, що формула дає не ціле число – не можна замовити 341,7 одиниці товару, практичніше буде купити 350 одиниць. Показники попиту повинні виражатися в одиницях постачання, а не в одиницях споживання. Іноді забувають, що закуповуються товари сотнями, а використовуються – десятками штук, і в результаті виходить затоварювання.

Розміри замовлень не повинні перевершувати місткість відведених під зберігання площ, допустимі фінансові рамки (відомо, що ближче до кінця фінансового року державні установи починають закуповувати канцелярські товари маленькими, роздрібними партіями, оскільки бюджети вже витрачені), а також перевищувати ту кількість товару, яка може бути використана протягом терміну його зберігання. Оптимальний розмір – це відправна точка, реальний же розмір замовлення може бути меншим чи більшим.

9

В оптимальному розмірі замовлення не враховуються можливі знижки. У такому випадку необхідно зіставити розмір знижки і додаткові витрати на зберігання і закуповувати більше лише в тому випадку, коли це дійсно вигідно. При цьому також враховуються всі зазначені вище обмеження.

Найбільш серйозну проблему являє собою якість інформації. Весь метод базується на припущенні, що відомі істинні змінні витрати. Іншими словами, що якщо буде розміщено менше замовлень, вдасться заощадити по 50 грн. з кожного нерозміщеного. Якщо товар закуповується в менших кількостях, то знизяться (пропорційно розміру замовлення) складські витрати. Визначити істинні змінні витрати на здійснення замовлень чи зберігання практично неможливо, тому на практиці використовуються середні оцінки.

Похибки, однак, зовсім не так великі, як може здатися на перший погляд. Оптимальний розмір замовлення дивно не чутливий до помилок, і за умови, що порядок величин витрат і попиту визначений правильно, метод дає досить точні результати.

Низька якість даних говорить про те, що більш складні математичні розрахунки, а таких чимало, не вартують розгляду, оскільки їхня перевага над описаним вище найпростішим підходом вимірюється з використанням настільки ж неякісних вихідних даних. На рис. 4 показано, як позначаються похибки в первинній інформації на результаті формули розрахунку оптимального розміру замовлення. Якщо будь-яка комбінація величин невірна в зазначене по горизонталі число раз, то по вертикалі одержимо зміну витрат на зберігання і придбання. Наприклад, якщо істинні витрати на придбання в два рази більше (чи в половину менше) використовуваного в розрахунках значення, то загальні витрати зростуть на 6 %.

Рис. 4. Чутливість формули розрахунку оптимального розміру замовлення

Визначення рівня повторення замовлення та максимального рівня запасу

Для запасів, що попали в групу А слід визначити рівень повторення замовлення.

10