19

2.3Вміння інтерпретувати отримані з спостережень та економічної статистики дані з точки зору їх значення і пов’язати їх з відповідною теорією.

2.4Вміння проводити оцінювання економічних ризиків.

3.Родові навички

3.1Навички спілкування, що охоплюють і письмові, і усні види спілкування, однією з основних європейських мов (англійською, німецькою, італійською, французькою, іспанською) як і мовою своєї країни.

3.2Навички розв’язання задач, пов’язаних з якісною й кількісною інформацією.

3.3Основи математики й вміння виконувати обчислення, включаючи такі аспекти як аналіз помилок, оцінювання порядка величини та правильне вживання одиниць.

3.4Навички добування інформації з первинних та вторинних джерел інформації, включаючи добування інформації через комп’ютерний пошук он лайн.

3.5Навички роботи з інформаційними технологіями, як наприклад, користування текстовими редакторами та електронними таблицями,

завантаження та зберігання даних, користування Інтернетом для потреб свого предмета.

3.6Навички міжособових стосунків, включаючи вміння взаємодіяти з іншими людьми та працювати у команді.

3.7Навички навчання, потрібні для професійного розвитку.

Запитання для самоконтролю:

1)які ступені освіти передбачаються Болонською декларацією ?

2)який обсяг у кредитах ECTS передбачається для підготовки бакалавра згідно Болонської декларації і Гельсінської угоди?

3)який обсяг у кредитах ECTS передбачається для підготовки бакалавра в Україні ?

4)якою є мета кваліфікації євробакалавра ?

5)якими є цілі навчальної програми першого циклу, описані Дублінськими дескрипторами ?

6)до чого має бути здатним євробакалавр з “Економіки і підприємництва”, за умови, що його успішність відповідала необхідному стандарту ?

20

7)за якої умови виші можуть претендувати на впровадження власних програм підготовки євробакалавра ?

8)для чого вишам академічна автономія ?

9)чому Міністерство освіти і науки України має контролювати діяльність ВНЗ ?

10)з яких головних аспектів “Економіки і підприємництва” мають забезпечувати добрі знання студентам усі програми ?

11)якими є пізнавальні вміння та навички, пов’язані з “Економікою і підприємництвом” ?

12)якими є практичні навички, пов’язані з “Економікою і підприємництвом” ?

13)що таке родові навички ?

14)якими є родові навички ?

Список рекомендованої літератури:

1)Вища освіта України і Болонський процес: Навчальний

посібник / За редакцією В.Г. Кременя. Авторський колектив:

М.Ф. Степко, Я.Я. Болюбаш, В.Д. Шинкарук, В.В. Грубінко, І.І. Бабин. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2004. – 384 с.

2)Впровадження ECTS в українських університетах:

Є.В. Федів, М.С. Федоришин / Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2006. - 56 с.

21

ТЕМА 3. РЕАЛІЗАЦІЯ ІДЕЙ БОЛОНСЬКОГО ПРОЦЕСУ В УКРАЇНІ І В

НАЦІОНАЛЬНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»

Питання теми:

3.1.Проблеми підготовки фахівців для фінансової системи

3.2.Реалізація академічної мобільності студентів українських вишів. Система оцінювання знань як передумова академічної мобільності студентів.

3.3.Кредитно-модульна система оцінювання знань у Національному університеті «Львівська політехніка».

3.4.Терміни навчання в інших університетах (два семестри) і визнання дипломів (можливість отримання диплому за місцем його захисту).

3.5.Практика академічної мобільності викладачів у країнах Євросоюзу.

3.6.Фінансові засади функціонування університетів в Європі і в Україні.

3.1. Проблеми підготовки фахівців для фінансової системи

Підготовка фінансистів, від яких залежить не лише пошук джерел фінансування, а й ефективне використання отриманих фінансових ресурсів, є одним з найважливіших завдань сьогодення. Кадри фінансових служб часто-густо визначають не лише достатність, але й вчасність виділення та надходження фінансових ресурсів.

Проте, від кваліфікації фінансистів залежать не лише джерела та якість використання фінансових ресурсів, а й впровадження перспективних методів у роботу фінансових служб.

Чинниками повільного впровадження новітніх фінансових ідей у практичну діяльність установ, підприємств та організацій є: по-перше, стрімка зміна нормативної бази фінансів, що іноді змінює напрям дії на діаметрально протилежний за короткий відтинок часу, абсолютно недостатній навіть для теоретичних досліджень, не кажучи вже про впровадження у навчальні курси (навіть короткотермінові програми підвищення кваліфікації); по-друге,

суперечливість законодавчої бази і підзаконних актів, інструкцій та листів фінансових відомств; по-третє, відсутність упродовж тривалого часу або “удавана конфіденційність” деяких інструктивних матеріалів, а відтак їх недоступність для викладачів; по-четверте, неоднозначність багатьох документів, що вимагає нескінченої низки тлумачень з боку законодавчого органу, компетентних фінансових органів, господарського суду, що заважає не тільки освіті, а насамперед підприємцям і підприємствам. Напрямами вирішення названої проблеми є: 1)

22

опублікування первинних нормативних документів (насамперед інструкцій, листів,

офіційних роз’яснень та коментарів тощо); 2) використання швидкого друку для видання конспектів лекцій; 3) поділ матеріалу між фундаментальними дисциплінами і спецкурсами, при якому до перших належить стала інформація (історичні довідки, визнані визначення, класифікації, формульний апарат і т.п.), а до других слід включати оперативну інформацію відповідно до змін у законодавчому та нормативному полі, а також результати наукових досліджень.

Суттєвим чинником, який викликає проблеми у навчанні фінансистів, є реформування економіки, і в тому числі фінансових відносин. Адже проникнення іноземних фірм на український ринок і адаптування вітчизняних підприємств до міжнародних правил ведення обліку та звітності ставить нові вимоги до теоретичного осмислення фінансових категорій. Нове бачення фінансових реалій і тлумачення відповідних категорій має слугувати формуванню фінансового механізму як на мікрорівні, так і на макрорівні.

3.2. Реалізація академічної мобільності студентів українських вишів.

Система оцінювання знань як передумова академічної мобільності

студентів.

Академічна мобільність студента університету – це можливість для студента здійснити навчання в іншому вищому навчальному закладі України або за кордоном.

В Європейському Союзі, відповідно до принципів Болонської декларації та пізніших міждержавних угод, передбачається перебування в інших ВНЗ не більше ніж упродовж двох семестрів за весь термін навчання. При цьому можливо перебувати в інших навчальних закладах по одному семестру. Тобто, один семестр,

наприклад у Київському виші, один семестр у Тернопільському. Не виключається також таке перебування на останньому семестрі при виконанні дипломної роботи.

Важливою передумовою академічної мобільності є система оцінювання знань. З метою створення необхідних передумов в українських вишах запроваджено систему оцінювання ECTS, згідно якої академічні досягнення оцінюють за статистичною шкалою оцінками: A, B, C, D, E, FX, F. В Україні, таким чином, діє паралельно три шкали: чотирьохбальна (відмінно, добре, задовільно, незадовільно), стобальна (у кожному виші вона має свої співвідношення з чотирьохбальною шкалою і шкалою ECTS. У «Львівській політехніці» таке співвідношення визначається так: «відмінно» - A - 100-88 балів, «дуже добре» - B – 87-80 балів, «добре» - C – 79-71 балів, «посередньо» - D – 70-61, «задовільно» - E – 60-50 балів,

23

«незадовільно» з можливістю повторного складання екзамену чи заліку - FX – 49-26

балів, «незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням модуля – F – 25-00 балів

[1, с. 239]).

Звичайно, що академічна успішність має визначальне значення для можливого навчання студента в інших ВНЗ. Переїзди студента з університету в університет при відсутності в його навчанні високих досягнень просто суперечить здоровому глузду і тим витратам, які пов’язані з реалізацією навчального процесу. Саме тому існують обмеження на рекомендації студентів для навчання за кордоном. Як правило такі рекомендації надаються відмінникам навчання.

У Національному університеті «Львівська політехніка» є чинним «Положення про міжнародну академічну мобільність студентів, аспірантів, докторантів, науково-

педагогічних та наукових працівників» [1, с. 449-472]. Зазначене Положення регламентує правила, за якими здійснюється академічна мобільність у нашому університеті.

3.3. Кредитно-модульна система організації навчального процесу у

Національному університеті «Львівська політехніка»

Кредитно-модульна система організації навчального процесу полягає (якщо схематично її описувати) у тому, що упродовж семестру студенти мають два рубіжних, або модульних контролі. За результатами модульних контролів студент має можливість отримати семестрову оцінку. При незадовільному результаті модульних контролів виникає необхідність йти на семестровий контроль – екзамен.

За дисциплінами, де семестрова оцінка є заліковою, модульні контролі не проводяться.

При визначенні рейтингу студентів семестрові оцінки зважуються на кількість кредитів, які містить та чи інша дисципліна.

Зазначені питання регламентує «Тимчасовим положення про оцінювання знань та визначення рейтингу студентів у кредитно-модульній системі організації навчального процесу» [1, с. 238-266].

Рейтинг студента впливає на призначення стипендії для студентів, які навчаються за державним замовленням. Також рейтинг враховується при вступі на освітньо-кваліфікаційні рівні «спеціаліст» і «магістр».