Загальна-теорія-держави-і-права-М.В.-Цвік-О.В.-Петришин

Розділ 3. Загальна теорія держави і права в системі суспільних і юридичних наук

вона вивчається, як правило, на першому році навчання. При цьому рівень опанування знаннями із загальної теорії держави і права визначає можливість одержання диплому про юридичну вищу освіту, що підтверджується складанням державного іспиту з цієї дисципліни в переважній більшості юридичних навчальних закладів.

Юридичні навчальні дисципліни покликані забезпечити глибоке івсебічнезасвоєннястудентамизнаньпродержавно-правовудійсність, що нагромаджені юридичними науками, сформувати в них навички та вміння, необхідні для практичної роботи в різних сферах правового регулювання. Маючи спільну мету, кожна юридична навчальна дисциплінавиконуєвласнізавдання. Так, історіядержавиіправадаєстудентам систематизовані знання про конкретно-історичний розвиток державноправовихявищ; задопомогоюгалузевихіспеціальнихюридичнихдисциплін майбутні фахівці опановують знання про чинні нормативноправовіактитапрактикуїхзастосування, формуютьнавичкискладання юридичних документів, здійснення певних юридичних дій.

Загальна теорія держави і права як базова навчальна дисципліна безпосередньобереучастьуформуванніпрофесійнихякостеймайбутніх фахівцівтазакладаєїхоснову. Завданнязагальноїтеоріїдержавиіпра-

ва зумовлені її місцем в системі юридичних навчальних дисциплін та полягають у такому:

по-перше, загальна теорія держави і права озброює студентів знанняминайбільшзагальних, основоположнихзакономірностейдержавноправовогожиттясуспільства. Вонапокликаназабезпечитиосновуфундаментальної підготовки правника широкого профілю;

по-друге, загальнатеоріядержавиіправазакладаєфундаментправовоїкультуримайбутніхфахівців, їхюридичногомислення, сприяєформуванню у студентів наукового юридичного світогляду, здатності ухвалювати юридично коректні рішення в професійній сфері;

по-третє, загальна теорія держави і права дає студентам початкові уявлення про основні державно-правові поняття і категорії, необхідні для ефективного вивчення галузевих та інших юридичних дисциплін.

Головне ж завдання загальної теорії держави і права полягає в тому, що вона формує у майбутніх фахівців уміння з виважених, наукових позиційнадаватиналежнуоцінкускладнимявищамтапроцесамдержавноправової дійсності, розкривати їх дійсну сутність, розуміти їх соціальне призначення, місцеірольвполітичнійтаправовійсистемахсуспільства. Озброєніїїзнаннямиправникиможутьплідносприятирозв’язаннюрізноманітнихпроблемдержавного іправовогобудівництва.

51

Частина перша. Наукознавчий та історичний аспекти теорії держави і права

Загальнатеоріядержавиіправавикладаєтьсязапевноюсистемою, яку складають логічно та послідовно розташовані питання, що відтворюють об’єктивну структуру і зміст предмета відповідної науки. Вивченнязагальноїтеоріїдержавиіправарозпочинаєтьсяізз’ясування методологічного та історичного аспектів цієї дисципліни, визначення її предмета та функцій, методології та її рівнів, з’ясування місця загальної теорії держави іправавсистемі суспільних іюридичних наук. Окремуувагуприділенопоходженнюдержавиіправа, ознакамдержави і права, які відрізняють їх від організації влади та нормативних регуляторів за первіснообщинного ладу.

Далідокладнорозкриваютьсяосновніпитаннятеоріїдержави: поняття і ознаки держави, державної влади та державного суверенітету, поняття і класифікація функцій держави, а також правових форм і методів їх здійснення; поняття і структура форми держави (форми державного правління, державного устрою та державно-правового режиму). Окремо розкриваються поняття механізму держави і державного апарату, державних органів та їх видів.

З’ясувавши основні питання теорії держави, студенти переходять до загального вчення про право. Вивчення теорії права розпочинається із з’ясування головних підходів до праворозуміння, визначення поняття і ознак права, його функцій та цінності, місця права в системі соціальних норм, особливостей процесу формування права та його етапів. Досліджуються також поняття і види джерел (форм) права, принципів, що діють у правовій системі, а також правосвідомості. Далі розкривається механізм правового регулювання суспільних відносин, який об’єднує в єдину систему всі наступні теми курсу.

В окремому розділі загального вчення про право, присвяченому нормативній основі правового регулювання, розкриваються поняття та загальні ознаки норм права, їх види і структура; досліджуються система права і система законодавства в їх співвідношенні, поняття і ознаки нормативного юридичного акта та закону як його різновиду, їх дія у часі, просторі та за колом осіб. Приділяється увага проблемам нормотворчоїізаконодавчоїтехніки, атакожсистематизаціїнормативноправових актів та розв’язання юридичних колізій. Вагому практичну цінність має матеріал розділу, присвяченого реалізації права. Цей розділ розкриває засади теорії правових відносин, правової поведінки, правопорушень таюридичної відповідальності, атакож викладає правові форми діяльності органів держави, особливості застосування та тлумачення норм права.

52

Розділ 3. Загальна теорія держави і права в системі суспільних і юридичних наук

Вивчення курсу загальної теорії держави і права завершує розділ, якийохоплюєпроблеми правовоїдержави іправовоїсистеми суспільства. Він об’єднує фундаментальні теми, що розкривають особливості взаємодії права, держави, людини і суспільства в сучасних умовах розвиткуправовоїтаполітичноїсистем. Уцьомурозділідосліджуються засади прав, свобод і обов’язків людини і громадянина, особливості співвідношення громадянського суспільства і держави; поняття, форми таінститути демократії; концепція правової, соціальної держави; поняття правопорядку, співвідношення верховенства права і законності; засади правової культури і правової системи суспільства.

Контрольні запитання

1.Розкрийте основні особливості співвідношення загальної теорії держави і права з філософією, соціологією, політологією, економічною теорією та соціальною психологією.

2.Охарактеризуйте науковий статус філософії права, соціології права та політології права.

3.Назвіть основні напрямки взаємодії загальної теорії держави і права з галузевими юридичними науками.

4.Визначте поняття енциклопедії права та її роль у процесі формування загальноїтеоріїдержави іправаяксамостійної науки.

5.Розкрийте структуру навчального курсу загальної теорії держави і права.

53

Розділ 4

Походження держави

іправа

§1. Теорії походження держави

іправа

Виникненнядержавиіправа— цескладний, багатоаспектнийпроцес. Формуваннядержавиіправавідбуваєтьсявконкретно-історичних умовах, під впливом релігійних, природно-кліматичних, технікоекономічних, демографічних, антропологічних, психологічних та інших чинників. Розмаїття теорій, які намагаються пояснити причини виникнення держави і права, зумовлене істотними розбіжностями всвітогляднихпозиціяхавторівконцепцій, різнимрозуміннямсутності, функцій та соціального призначення держави і права, впливом відповідної історичної епохи, неможливістю абсолютного знання з цієї проблеми. Але кожна з теорій має певну пізнавальну цінність і сприяє відновленню більш достовірної картини генезису держави і права.

Серед основних теорій походження держави можна виділити такі.

Теологічна теорія (Тома Аквінський). Вона пояснює походження держави волеюБога, відстоює її недоторканність, залежність від релігії, закликає до підкорення всіх державній владі. Теологічна теорія висувала ідеї непорушності і вічності і водночас залежності держави відбожественноїволі, якавиявляєтьсячерезрелігійніорганізації. Особливого поширення ця теорія набула в період середньовіччя для теоретичногообґрунтуваннянеобмеженоївладимонарха, найбільшреак-

54

Розділ 4. Походження держави і права

ційних державних режимів, виправдання того, що будь-яке посягання на державу приречене на невдачу, оскільки влада вкладена в руки правителя Богом і покликана захищати благо всіх. Оскільки перші держави були теократичними, виникали одночасно з монорелігією, теологічна теорія відображала деякі об’єктивні реалії того часу, але наукового характеру вона не мала, зумовлювалася релігійною свідомістю людей і орієнтувалася на рівень знань про суспільство, що існував тоді, та закономірності його розвитку.

Патріархальнатеоріяпоходженнядержави(Платон, Аристотель, Р. Філмер) є продуктом її природного розвитку, результатом поступового розростання сім’ї. В основі виникнення держави лежить природнийпотяглюдейдовзаємногоспілкування. Дляцьоговониоб’єднуються в сім’ї, декілька сімей складають рід (селище), а з селищ утворюється держава. Державна влада є продовженням батьківської влади в сім’ї, владидомовласника. Держава— ценайвищаформаполітичногоспілкування людей. Так само як і теологічна, патріархальна теорія була спрямована на обґрунтування необмеженої влади царя, але витік її вона вбачала в тих формах сім’ї, де існувала необмежена влада глави сім’ї, патріарха. Привертаючи увагу до соціальної цінності такого поняття, як сім’я, і можливості встановлення єдиного суспільного порядку внаслідок підкорення «волі батьків», патріархальна теорія в той жечаснедавалавідповідінапитаннящодопричинпостійнихконфліктівміжнародами, встановленняжорсткихрежимів, прийняттянесправедливих законів.

За договірною теорією походження держави (Г. Гроцій, Т. Гоббс, Дж. Локк, Ж.-Ж. Руссо, О. Радіщевтаін.) державіпередує«природний стан» людей («природний стан» уявляли як царство необмеженої особистої свободи, загального благоденства або «війни всіх проти всіх»). Кожна людина мала природні, невідчужувані права, але впроцесі розвиткулюдстваправаоднихлюдейвступаютьусуперечністьзправами іншихіпорядок усуспільстві порушується, виникаєнасильство. Тому люди домовилися встановити над собою інституцію — державу, яка відповідала б за додержання порядку, всезагальним інтересам та вимогам якої вони б підкорялися. Держава виникає внаслідок укладення людьми угоди між собою про свідоме самообмеження своєї свободи на користь загальних інтересів, спільного співіснування. Суспільний договір — це згода людей на об’єднання, утворення держави. Він має конститутивний характер, оформлює встановлення державно організованого суспільства. В договірній теорії розрізняють первинний до-

55

Частина перша. Наукознавчий та історичний аспекти теорії держави і права

говір (договір об’єднання) і вторинний договір (договір підпорядкування народу і державних органів правителів). Таким чином, держава народилася внаслідок розумної волі народу. Мається на увазі не формальне підписання письмового договору, а стан суспільства, коли люди свідомо і добровільно об’єдналися в державу шляхом мовчазного визнання єдиного об’єднуючого всіх центру. Договірна теорія мала демократичний зміст; прихильники цієї теорії використовували її для обґрунтуванняідеїнародногосуверенітету(Ж.-Ж. Руссо, О. Радищев), конституційноїмонархії(Дж. Локк), природно-правовоїконцепціїправ людини і громадянина, права народів на насильницьку зміну державного устрою, який порушує природні права. Основні положення договірноїтеоріїзакріпленовДеклараціїнезалежності СШАіконституціях деяких західних країн. Однак ця теорія не в змозі була пояснити походження держави у різних народів світу.

В рамках теорії насильства розрізняють теорію внутрішнього насильства(Є. Дюрінг): власність, класиідержававиникливнаслідок насильства однієї частини суспільства над іншою, та теорію зовнішнього насильства, прихильники якої (К. Каутський, Л. Гумплович) виокремлювалисереднайважливішихчинниківдержавотвореннявійни і територіальні завоювання. Головна причина виникнення держави — завоювання, насильство, поневолення одних племен іншими. Для закріпленнявладипереможцянадзавойованиминародамийутворюється держава. Насильство розглядається як глобальне, а не локальне явище, що не тільки породжує правлячих і тих, якими правлять, а й має соціально-економічні наслідки, тобто може привести до рабства, рабство— довиникненняприватноївласності, азприватноювласністю пов’язуєтьсяперехідвідкочовогодоосілогоспособужиття. Прицьому зароджується державна влада, яка спирається на фізичну силу. Це держава племені, основою якої є фізичне переважання одного племені над іншим. З розвитком суспільства держава племені переростає в державу класу. Теорія насильства хоч і враховувала деякі реальні історичні факти і події (виникнення Франкської держави), але не визнавала вторинного, супутнього характеру воєнного чинника при формуванні державно організованого суспільства.

Ідеї теорії насильства було покладено в обґрунтування расової теорії (Ж. Гобіно, Ф. Ніцше). Поділ суспільства за расовою ознакою вважався основною передумовою виникнення і розвитку держави. У світі існують «вищі» раси, які покликані володарювати, та «нижчі», яким природоюпризначено бутивпідкоренні у«вищих» рас, авиник-

56

Розділ 4. Походження держави і права

нення держави необхідне для забезпечення панування одних рас над іншими.

Марксистська (класова) теорія походження держави (К. Маркс,

Ф. Енгельс, В. Ленін). Марксистське розуміння природи держави було викладено Ф. Енгельсом у роботі «Походження сім’ї, приватної власності і держави» (1884). Воно базується на вченні про суспільноекономічну формацію, засновану на конкретному способі виробництва і відповідних формах власності. Саме економічні чинники (суспільний поділ праці, приватна власність, розкол суспільства на класи) сприяли розкладу первіснообщинного ладу і виникненню держави. Тим самим обґрунтовувалася ідея про класову природу держави, боротьбу класів між собою як основну причину її виникнення, рушійну силу її існування. Держава виникла із необхідності стримувати пригнічений клас; вона зробилася знаряддям економічно панівного класу, який за допомогою держави став ще й політично домінуючим у суспільстві. Класова теорія, безумовно, перебільшувала значення економічних чинників, але давала обґрунтоване з позицій діалектико-матеріалістичного світогляду бачення закономірностей розвитку людського суспільства.

Спільним для представників техніко-економічних теорій походження держави є переконання в тому, що розкладання первісного суспільства було пов’язане передусім з виникненням виробничих (замість збиральних) видів господарювання та їх розвитком. Автор теорії «неолітичної революції» Чайлд вважав, що саме перехід до землеробства і тваринництва автоматично спричинив зростання виробництва, що привело до збільшення населення, поглиблення спеціалізації праці, соціальної та майнової нерівності і, зрештою, до виникнення держави.

«Гідравлічна» («іригаційна») теорія Віттфогеля. Передумовою ранньої державності був перехід до іригаційного землеробства. Його впровадження не тільки сприяло зростанню обсягу сільськогосподарської продукції, ащействорювало необхідні організаційні умови розгалуженого державного апарату. Віттфогель пов’язував деспотичні форми держав азіатського способу виробництва з будівництвом іригаційнихспоруд, длячогонеобхіднібулижорсткецентралізованеуправління і підпорядкування. Деспотизм він називав «гідравлічною» цивілізацією. Ця теорія мала локальний характер: пояснює виникнення державиврегіонахзжаркимкліматомінепояснюєособливостейпроцесу державотворення в інших регіонах.

57

Частина перша. Наукознавчий та історичний аспекти теорії держави і права

На думку К. Леві-Строса, автора теорії інцесту (кровозмішення) (XIX ст.) головним чинником виокремлення людини із світу природи стала заборона (табу) на кровозмішення. Збереження людського роду

іподальший його розвиток вимагали створення спеціальних органів усередині родової общини, здатних контролювати додержання заборони інцесту і застосовувати примус до її порушників. Ці контролюючі органи з часом стали виконувати й інші громадські функції, виступаючи прообразом майбутньої державної організації. Введення заборонинакровозмішенняівідтворюваннявнаслідокцьоголюдського роду є історичним фактом. Його не можна недооцінювати, але вважати основним у процесі державотворення видається безпідставним

інедоцільним.

Органічна теорія походження держави (Г. Спенсер) порівнює суспільствозбіологічним організмом. Урозвиткусуспільства виявляються загальні закономірності, притаманні всім живим організмам (зростанняіускладненняфункційорганізму, взаємозв’язокїхокремих частин, їхдиференціація). Об’єднаннялюдей(племена, союзиплемен, імперії, міста-держави) Г. Спенсер називав «агрегатами», які змінюються під впливом соціально-класового розшарування суспільства, спеціалізації праці, утворення органів політичної влади. Удержаві всі її частини виконують певні функції: уряд — функції мозку; нижчі класи реалізують внутрішні функції, займаються землеробством, скотарством, забезпечуютьжиттєдіяльністьсуспільства; існуєспеціальна розподільча система — торгівля, транспорт, засоби зв’язку; панівні класи відповідають за зовнішні функції (забезпечення оборони). Держава виникає внаслідок наступальних і оборонних війн одних суспільств проти інших. Спочатку обов’язком держави стає захист суспільства від зовнішніх і внутрішніх ворогів. Потім основне своє завдання влада починає вбачати у забезпеченні благополуччя всього суспільства. Прихильники органічної теорії намагалися надати принципу системності статусу універсального закону оточуючого світу. Деяку схожість між суспільними і біологічними системами знайти можна, алеміжнимибільшвідмінностей, ніжподібностей. Органічна теорія давала поверхове, ненаукове пояснення генезису держави, не заглиблюючись у сутність цього процесу.

Виникнення державизумовлювалося такожпсихологічнимичинниками — особливостями людської психіки, зокрема прагненням людей до пошуку авторитету, якому можна було б підкорятися (Л. Петражицький); демографічними — зростанням народонаселен-

58

Розділ 4. Походження держави і права

ня(Мальтус); географічними— кліматом, ландшафтом, природними ресурсами (Хантінгтон) та ін.

Розглянемо деякі теорії виникнення права.

За теологічною теорією (Тома Аквінський, Ж. Марітен) право було створене Богом і дароване людині через пророка чи правителя. Воно виражає волю Бога, вищий розум, добро і справедливість. Тома Аквінський підкреслював, що світ засновано на ієрархії форм (божественної, духовної, матеріальної), на чолі якої стоїть Бог. Підпорядкування існує і в системі законів — вічних, природних, людських, божественних. Теологічнатеоріявідповідаларелігійнійідеології, якапанувала в епоху середньовіччя, виправдовувала її правителів, оскільки правоєбожественним заприродоюінеможе бутирезультатом воліта бажань людей. Раціональні дослідження питань про походження права обмежувалися рамками віри.

Теоріяпримирення(Г. Берман, Е. Аннерс) пояснювалапоходження права необхідністю впорядкування відносин між родами. Вона виходила з того, що в розв’язанні конфліктів між родами було зацікавлене все первісне суспільство. Договори про примирення спочатку вусній, символічнійформіукладалисязадопомогоюнароднихзборів, радистарійшин. Зчасомтакідоговоричерезповторенняситуаціїоднорідного характеру поступово переросли в правила, юридичні норми (право примирення). Ця теорія хоча і заснована на історичних фактах, але є однобічною, оскільки право виникло не тільки для примирення родів, айдля регулювання різнихсторін життєдіяльності суспільства, захисту особистих і загальних інтересів його членів.

Представники теорії природного права (Конфуцій, Аристотель, Цицерон, Т. Гоббс, Дж. Локк, Ж.-Ж. Руссо та ін.) вважали, що природнеправонавідмінувідпозитивного(встановленогозволідержави) виникає як закон доброчесності, як право справедливого розуму. Природне право належить людині від народження, однак будь-який закон (навітьзакониприроди) потребуєгарантій. Томулюдивідмовилисявід можливості самостійно захищати свої права і домовилися створити державу, якамаєправовидаватизакониісупроводжуватиїхсанкціями. В теорії природного права домінує антропологічне пояснення причин виникнення права. Вона дозволяла оцінювати чинне право з позицій справедливості і розумності, закликала до його змін у разі невідповідностіприроднимправам, алевисновкистосовновічностіправаузв’язку з обумовленістю його природою людини не можна вважати науково обґрунтованими.

59

Частина перша. Наукознавчий та історичний аспекти теорії держави і права

Історична школа права (Г. Гуго, Ф. Савін’ї, Г. Пухта) відстоювала тезупроте, щоправовиникаєспонтанно, якмованароду. Воновиростає знаціональногодуху, народноїсвідомостіінабуваєспецифічногохарактеру, притаманного тільки певному народові в найбільш ранні періоди йогоісторії. Томуправовиключаєвсічинникивипадкового, повільного походження. Законодавчадіяльність— заключнастадіяутворенняправа, законодавці тільки виражають в юридичній формі те, що диктує народний дух. Право не має універсального характеру, його інститути слід вивчати в контексті конкретного часу, місця, особливостей національного духу того чи іншого народу. Прихильники історичної школи права слушно стверджували, що право — об’єктивне історичне явище, зумовленеетнокультурнимичинниками, іводночасвониперебільшувализначеннясуспільноїсвідомості, відхилялиабстрактніметодиоцінки права, недавалиоднозначноївідповідінапитанняпроте, щослідрозуміти під «народним духом», який проявляється у звичаях.

Психологічна теорія (Л. Петражицький, Т. Тард) пов’язувала витоки права з різними проявами людської психіки (індивідуальної або колективної). Серед них— потреба увпокоренні, почуття наслідування, бажання і вірування, вольові імпульси, пристосування як спосіб розв’язання соціальних суперечностей та ін. Л. Петражицький, зокрема, зводив право до правових емоцій імперативно-атрибутивного характеру. Правові переживання він поділяв на два види: переживання позитивного права (уявлення про те, що норма — результат зовнішнього рішення) і переживання інтуїтивного, автономного права, не пов’язаного з позитивним. Інтуїтивне право — абсолютне, а позитивне — відносне. Законодавство є тільки «проекцією» правових переживань, «фантазмом» людської психіки. Віддаючи перевагу в процесі виникнення права психологічним чинникам, ця теорія не враховувала впливу на нього інших об’єктивних чинників. Проте слід визнати позитивнийвнесокпсихологічноїтеоріїувченняпроформуванняправосвідомості.

Марксистська теорія (К. Маркс, Ф. Енгельс) спиралася на істо- рико-матеріалістичне вчення про суспільство і суспільний розвиток. Генезис права пов’язувався із класовою боротьбою. Клас, що панує усуспільстві, змінюєзвичаїнасвоюкористь, пристосовуєїхдовласних потреб, а в разі необхідності цілеспрямовано створює нові закони, вяких виражається йоговоля. Право єзнаряддям створення жорстких рамок діяльності для пригніченого класу. Як і інші форми свідомості, воновиникаєірозвиваєтьсявідповіднодозмінвекономічній структурі

60