- •© Мінрегіон України, 201х
- •1Загальні положення
- •1.1 Сфера застосування
- •1.2Нормативні посилання
- •1.3Терміни та визначення понять
- •1.4Познаки
- •2Основи проектування
- •2.1Вимоги
- •2.2Основні положення розрахунку за граничними станами
- •2.3Вплив навантаження та навколишнього середовища
- •3Властивості матеріалів
- •3.1Загальні положення
- •3.2Розрахункові характеристики матеріалів
- •3.3Розрахункові значення геометричних параметрів
- •3.4Розрахункові значення міцності
- •3.5Цільна деревина
- •3.6Клеєна деревина
- •3.7 Фанеровані матеріали (lvl)
- •3.8Плити на основі деревини
- •3.10Металеві кріпильні деталі
- •4Довговічність
- •4.1Стійкість деревини до впливу біологічних організмів
- •4.2Стійкість від корозії
- •5Основи розрахунку конструкцій
- •5.1Загальні положення
- •5.2Категорії елементів дерев’яних конструкцій
- •5.3Елементи
- •5.4З’єднання
- •5.5Збірні конструкції
- •6Розрахунок елементів деревяних конструкцій за граничнИми стаНами несучої здатності
- •6.1Загальні положення
- •6.2Центрально – розтягнуті вздовж волокон елементи
- •6.3Центрально - стиснуті вздовж волокон елементи
- •6.4Елементи що працюють на згин
- •6.5Елементи, що працюють на осьовий розтяг зі згином
- •6.6Елементи, що працюють на осьовий стиск зі згином
- •6.7Кручення
- •6.8Стиск поперек волокон
- •6.9Напруження стиску під кутом до волокон
- •6.10Розтяг поперек волокон
- •7. Розрахунок елементів дерев’яних конструкцій за граничними станами експлуатаційної здатності
- •7.1Піддатливість вузлів
- •7.2Граничні прогини балок
- •7.3Коливання елементів
- •8Елементи і конструкції
- •8.1Розрахунок односхилих клеєних балок
- •8.2Розрахунок двосхилих клеєних, гнутоклеєних і гнутоклеєних балок з прямолінійними скатами постійної висоти поперечного перерізу
- •8.3Розрахунок клеєних балок з плоскими фанерними стінками
- •8.4Елементи з підрізкою
- •8.5Міцність системи
- •9З’єднання в дерев’яних конструкцІях
- •9.1Загальні положення
- •9.2Загальні рекомендації щодо проектування з’єднань
- •9.3Загальні вказівки по розрахунку з’єднань
- •9.4З’єднання з робочими в’язями
- •9.5Металеві зв'язки нагельного типу
- •10Рекомендації по проектуванню дерев’яних конструкцій.
- •10.1Загальні положення по проектуванню дерев’яних конструкцій
- •10.2Рекомендації по проектуванню балок
- •10.3Рекомендації по проектуванню рам
- •10.4Рекомендації по проектуванню арок
- •10.5Рекомендації по проектуванню ферм
- •(Нормативний) властивості матеріалів
- •(Нормативний) класи міцності деревини
- •(Нормативний) клеєна деревина – вимоги
- •Загальні пложення
- •Вимоги по виготовленню
- •Заводський контроль продукції
- •Сторонній контроль
- •(Інформативний) дані для з’єднувальних елементів та з’єднань
- •(Обов’язковий) зв'язки у вигляді зубчастих шпонок
- •(Довідковий) рекомендований сортамент пиломатеріалів
- •(Довідковий) рекомендовані залежності між класами міцності та сортами деревини які використовувались у вітчизняній нормативній літературі
- •(Альтернативні) контактні з’єднання
- •(Альтернативні) з’єднання на металевих зубчастих пластинах
2Основи проектування
2.1Вимоги
2.1.1 Дерев'яні конструкції повинні задовольняти вимоги щодо механічної міцності, стійкості та пожежної безпеки, які визначені у "Технічному регламенті будівельних виробів, будівель і споруд", затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 р. № 1764.
2.1.2 Дерев'яні конструкції всіх типів повинні задовольняти вимогам:
- несучої здатності, довговічності та експлуатаційної придатності згідно з цими Нормами, а також додатковим вимогам визначеним у завданні на проектування;
- пожежної безпеки згідно з ДБН В.1.1-7, ДБН В.1.2-7, ДСТУ-Н Б EN 1995-1-2, ДСТУ-Н-П Б В.2.6-157.
2.1.3 Проектування дерев’яних конструкцій встановленої надійності та терміну експлуатації повинно здійснюватися у відповідності з ДБН В.1.2-14 та ДБН В.1.2-2.
2.2Основні положення розрахунку за граничними станами
2.2.1 Загальні положення
Розрахункові схеми конструкцій повинні враховувати наступне: умовність розрахункових схем; статистично випадкові фізико-механічні характеристики матеріалів (міцнісні, жорсткісні); характер роботи матеріалів, залежно від плину часу; кліматичні умови місцевості будівництва об’єкта, що проектується; статистично випадкові навантаження і впливи, згідно з ДБН В.1.2-2; різні розрахункові випадки (монтажні навантаження, стадії будівництва, зміна умов обпирання тощо).
2.2.2 Граничні стани за міцністю і стійкістю конструкцій
Дерев’яні конструкції повинні задовольняти вимогам розрахунку за несучою здатністю згідно з різними розрахунковими схемами. Розрахунок повинен виконуватися на імовірні комбінації граничних розрахункових навантажень.
Розрахунок конструкцій повинен виконуватись з застосуванням наступних значень характеристик жорсткості:
при лінійно-пружному розрахунку конструкцій, у яких розподіл внутрішніх зусиль не залежить від розподілу жорсткостей у межах конструкції (наприклад всі елементи мають однакові характеристики що залежать від тривалості навантаження) повинні застосовуватись середні величини;
при лінійно-пружному розрахунку конструкцій, у яких розподіл внутрішніх зусиль залежить від розподілу жорсткостей у межах конструкції (наприклад композитні елементи які включають матеріали з різними характеристиками що залежать від тривалості навантаження) повинні застосовуватись повні середні величини приведені до навантаження яке викликає найбільші напруження відносно несучої здатності;
для лінійно-пружного розрахунку деформованої конструкції повинні застосовуватись розрахункові величини що не залежать від тривалості дії навантаження
Примітка 1. Повні середні величини, приведені до тривалості навантаження обчислюються згідно з 2.3.5.
Примітка 2. Розрахункові величини характеристик жорсткості обчислюються згідно з 3.2.2.
Модуль жорсткості для з'єднання при граничному стані за міцністю і стійкістю Ku приймають, як:
|
де Kser – модуль жорсткості
2.2.3 Граничний стан за експлуатаційною придатністю
2.2.3.1 Деформації дерев’яних конструкцій, які спричинено впливом навантажень і інших факторів, повинні бути у відповідності до обмежень ДСТУ Б В.1.2-3 для запобігання можливості ушкодження стель, перекриттів, перегородок, технологічного обладнання, виникнення негативних фізіологічних і естетичних впливів на людину, погіршення зовнішнього вигляду конструкцій.
Розрахунок виконується на імовірнісні комбінації експлуатаційних розрахункових значень навантажень.
2.2.3.2 При визначенні прогину дерев’яної балки або балки, виготовленої з матеріалів на основі деревини, при дії навантаження повинні враховуватися такі його складові (рис. 2.1):
uc – попередній вигин (будівельний підйом), якщо є;
uinst – миттєвий прогин (прогин, який виникає безпосередньо від розрахункового навантаження);
ucreep – прогин від повзучості матеріалу (прогин, який виникає з плином часу при дії комбінації навантажень, що призводять до прояву ефекту повзучості)
ufin – загальний прогин (комбінація миттєвого прогину і прогину від повзучості матеріалу);
unet,fin - загальний прогин нетто (прогин без урахування попереднього вигину).
Рисунок 2.1 - Складові прогину балки
Загальний прогин нетто може бути записаний як:
unet,fin = uinst + ucreep – uc , (2.2)
або
unet,fin = ufin – uc. (2.3)
Для граничного стану за придатністю до експлуатації відносно коливань повинні застосовуватись відповідні середні значення модулів жорсткості (Emean та Gmean).
