8.4Елементи з підрізкою

8.4.1 Загальні положення

8.4.1.1 При перевірці міцності елементів повинно враховуватись концентрація напружень у підрізках.

8.4.1.2 Впливом концентрації напружень можна знехтувати у наступних випадках:

- при розтягу або стиску вздовж волокон при кутах менше 12;

- при згині з напруженнями розтягу у підрізці, якщо перехід до звуження не крутіше ніж 1:і = 1:10, тобто і  10 (рисунок 8.6 а);

- при дії згину із напруженнями стиску у підрізці (рисунок 8.6 б).

а б а – при розтягувальних напруженнях у підрізці; б – при стискальних напруженнях у підрізці

Рисунок 8.6 – Згин у підрізці

8.4.2 Балки з підрізкою на опорах

8.4.2.1 Для балок прямокутного перерізу при умові, коли волокна розташовані практично вздовж елемента, напруження зсуву на опорі у підрізці повинні визначатись із використанням фактичної (зменшеної) висоти h_ef (рис. 8.7).

8.4.2.2 Необхідно перевіряти умову

, (8.57)

де k_v – коефіцієнт зниження, що визначається:

- для балок з підрізкою зверху і знизу (рис. 8.7 б)

k_v = 1,0 (8.58)

- для балок із підрізкою знизу (рис. 8.7 а)

, (8.59)

де і – нахил підрізки (рис. 8.7 а); h – висота балки, мм; х – відстань від лінії дії опорної реакції до початку підрізки;

 = h_ef / h,

, (8.60)

а б

Рисунок 8.7 – Балки з підрізками на опорах

8.5Міцність системи

8.5.1 Коли кілька елементів конструкції однакового прольоту або збірні елементи розкріплені з одного боку системою в'язей, характеристики міцності елемента можуть бути помножені на коефіцієнт міцності системи k_sys.

8.5.2 Передбачена система в’язей забезпечує перерозподіл зусиль від одного елемента до інших, при цьому коефіцієнт k_sys приймається 1,1.

8.5.3 Перевірка міцності системи в’язей повинна виконуватися за умови дії короткочасних навантажень.

Примітка - Для кроквяних ферм з максимальною відстанню між центрами вузлів 1,2 м можна прийняти, що обрешітка, прогони або панелі можуть передавати навантаження на сусідні ферми, забезпечуючи безперервність розподілу навантаження на двох останніх прольотах, при коливанні будь-якого вузла.

8.5.4 Для настилів з клеєної деревини або перекриттів можуть використовуватися значення k_sys, наведені на рис. 8.8.

n=b_ef/b_lam b_ef=M_beam/m_plate

Число навантажених ламелей

1 - ламелі з фіксацією цвяхами або шурупами;

2 - ламелі склеєні

Рисунок 8.8 - Коефіцієнт міцності системи k_sys для ламінованих листів настилу з цільної або клеєної деревини

9З’єднання в дерев’яних конструкцІях

9.1Загальні положення

9.1.1 В дерев’яних конструкціях слід застосовувати з’єднання контактні і з робочими в’язями.

9.1.2 В контактних з’єднаннях (врубках, упорах повздовжніх, ортогональних, косих, з застосуванням проміжних дерев’яних деталей) зусилля від одного елемента на інший (інші) повинно передаватись безпосередньо через контактні площадки з роботою деревини на зминання вздовж, поперек і під кутом до напрямку волокон. Слід враховувати можливість появи роботи деревини на сколювання вздовж чи під кутом до напрямку волокон.

9.1.3 В з’єднаннях з робочими в’язями зусилля від одного елемента на інший (інші) може передаватися чи безпосередньо через ці в’язі: клейовий шов; циліндричні нагелі; металеві зубчасті пластини, кільцеві шпонки, цвяхи, шурупи; чи через допоміжні робочі деталі: парні накладки і прокладки з деревини або листових конструкційних матеріалів.

9.1.4 З’єднання на циліндричних нагелях, металевих зубчастих пластинах, кільцевих шпонках, цвяхах, шурупах є піддатливими.

Клейове з’єднання деревини з деревиною і з листовими конструкційними матеріалами (фанера, деревошаруваті пластики, склопластики).

9.1.5 Не слід застосовувати конструкції з’єднань, в яких частина зусилля від одного елемента на інший (інші) передається через контактні площадки, а частина через робочі в’язі.