6. (Довідковий) рекомендований сортамент пиломатеріалів

Таблиця Е.1

Товщина, мм	Ширина, мм
16	75	100	125	150	–	–	–	–	–
19	+	+	+	+	175	–	–	–	–
22	+	+	+	+	+	200	225	–	–
25	+	+	+	+	+	+	+	250	–
32	+	+	+	+	+	+	+	+	275
40	+	+	+	+	+	+	+	+	+
44	+	+	+	+	+	+	+	+	+
50	+	+	+	+	+	+	+	+	+
60	+	+	+	+	+	+	+	+	+
75	75	+	+	+	+	+	+	+	+
100	–	100	+	+	+	+	+	+	+
125	–	–	125	+	+	+	+	+	+
150	–	–	–	150	+	+	+	+	+
175	–	–	–	–	175	+	+	+	+
200	–	–	–	–	–	200	+	+	+
250	–	–	–	–	–	–	250	+	+

7. (Довідковий) рекомендовані залежності між класами міцності та сортами деревини які використовувались у вітчизняній нормативній літературі

Таблиця Ж.1

№п/п	Найменування елементу	Сорта деревини
		1	2	3
1	Елементи пиломатеріалів	С30	С20, С24, С27	С14, С16, С18
2	Елементи з круглого лісу та бруса шириною перерізу більше 120 см	С27	С20	-
3	Клеєні багатошарові елементи	С27, С30, С35	С24	-

Примітка. Використовуються при неможливості експериментального визначення класу міцності деревини.

10. (Альтернативні) контактні з’єднання

(Наведена методика розрахунку контактних з’єднань при традиційних для вітчизняної практики кутах нахилу покрівель від 25 до 35)

К.1 В контактних з’єднаннях елементів з цільної і клеєної деревини відбувається зминання і сколювання деревини (рис. К.1).

К.2 Розрахункова несуча здатність з’єднання повинна прийматись як мінімальне значення з наступних умов:

		– за умови зминання деревини в торці упора під кутом α до волокон;	(К.1)
		– за умови сколювання деревини по довжині упора;	(К.2)

де: A_cl, A_v – розрахункові площі відповідно зминанню і сколюванню в цільній чи клеєній деревині;

f_c,α,d – розрахункове значення міцності деревини при зминанні під кутом до волокон;

f_v,mod,d – розрахункове значення міцності середнє по площі сколювання, що визначається за формулою

,

(К.3)

де: f_v,0,d – розрахунковий опір деревини сколюванню вздовж волокон;

k_v – коефіцієнт, який дорівнює 0,25 при β ≥ 90, і V_v = 0,125 при β < 90, коли відсутнє обтискання по площині сколювання;

e_v – плече сколювання, яке приймається рівним 0,5h_w і 0,25 h_w при розрахунку елементів відповідно з несиметрично і симетрично розташованими площами сколювання.

а) б)

а – несиметричне; б– симетричне; lv – площадка сколювання цільної чи клеєної деревини

Рисунок К.1 - Контактні з’єднання

К.3 Слід виконати перевірку міцності опорної площадки A_c,90 за формулою

,

(К.4)

де: F_c,90,d – вертикальна сила у вузлі (рис. Ж.1);

f_cl,90,d – розрахункове значення міцності деревини при місцевому зминанню поперек волокон в опорних частинах.

К.4 В контактних з’єднаннях з проміжними дерев’яними деталями їхні розміри визначаються за формулами:

а) за умови зминання деревини деталі в торцях за формулою (К.1) з використанням розрахункового значення міцності f_c,0,d;

б) за умови сколювання деталі по довжині за формулою (К.2) з використанням розрахункового значення міцності f_v,0,d.

а) б)

а – лобова врубка з одним зубом; б – примикання розкосу

Рисунок К.2 – З’єднання на врубках

К.6 З’єднання на лобових врубках

1) Врубки застосовуються у вузлах стержньових конструкцій з брусів (колод) і товстих дошок (завтовшки більше 60 мм).

2) Рекомендований кут нахилу нормалі лобової врубки має знаходитись в межах 20º - 30º.

3) Робоча площина зминання повинна розташуватися перпендикулярно осі елемента, що примикає, і симетрично відносно його осі.

4) Елементи у вузлі повинні бути стягнуті болтами чи з’єднані скобами.

5) Довжину площини сколювання слід приймати не менше ніж 1,5h. Глибину врубки h_fr слід приймати не більше ¼h в проміжних вузлах наскрізних конструкцій і не більше 1/3h в опорних вузлах. При цьому h_fr в брусах повинна бути не менше ніж 2 см, в колодах – 3 см.