- •© Мінрегіон України, 201х
- •1Загальні положення
- •1.1 Сфера застосування
- •1.2Нормативні посилання
- •1.3Терміни та визначення понять
- •1.4Познаки
- •2Основи проектування
- •2.1Вимоги
- •2.2Основні положення розрахунку за граничними станами
- •2.3Вплив навантаження та навколишнього середовища
- •3Властивості матеріалів
- •3.1Загальні положення
- •3.2Розрахункові характеристики матеріалів
- •3.3Розрахункові значення геометричних параметрів
- •3.4Розрахункові значення міцності
- •3.5Цільна деревина
- •3.6Клеєна деревина
- •3.7 Фанеровані матеріали (lvl)
- •3.8Плити на основі деревини
- •3.10Металеві кріпильні деталі
- •4Довговічність
- •4.1Стійкість деревини до впливу біологічних організмів
- •4.2Стійкість від корозії
- •5Основи розрахунку конструкцій
- •5.1Загальні положення
- •5.2Категорії елементів дерев’яних конструкцій
- •5.3Елементи
- •5.4З’єднання
- •5.5Збірні конструкції
- •6Розрахунок елементів деревяних конструкцій за граничнИми стаНами несучої здатності
- •6.1Загальні положення
- •6.2Центрально – розтягнуті вздовж волокон елементи
- •6.3Центрально - стиснуті вздовж волокон елементи
- •6.4Елементи що працюють на згин
- •6.5Елементи, що працюють на осьовий розтяг зі згином
- •6.6Елементи, що працюють на осьовий стиск зі згином
- •6.7Кручення
- •6.8Стиск поперек волокон
- •6.9Напруження стиску під кутом до волокон
- •6.10Розтяг поперек волокон
- •7. Розрахунок елементів дерев’яних конструкцій за граничними станами експлуатаційної здатності
- •7.1Піддатливість вузлів
- •7.2Граничні прогини балок
- •7.3Коливання елементів
- •8Елементи і конструкції
- •8.1Розрахунок односхилих клеєних балок
- •8.2Розрахунок двосхилих клеєних, гнутоклеєних і гнутоклеєних балок з прямолінійними скатами постійної висоти поперечного перерізу
- •8.3Розрахунок клеєних балок з плоскими фанерними стінками
- •8.4Елементи з підрізкою
- •8.5Міцність системи
- •9З’єднання в дерев’яних конструкцІях
- •9.1Загальні положення
- •9.2Загальні рекомендації щодо проектування з’єднань
- •9.3Загальні вказівки по розрахунку з’єднань
- •9.4З’єднання з робочими в’язями
- •9.5Металеві зв'язки нагельного типу
- •10Рекомендації по проектуванню дерев’яних конструкцій.
- •10.1Загальні положення по проектуванню дерев’яних конструкцій
- •10.2Рекомендації по проектуванню балок
- •10.3Рекомендації по проектуванню рам
- •10.4Рекомендації по проектуванню арок
- •10.5Рекомендації по проектуванню ферм
- •(Нормативний) властивості матеріалів
- •(Нормативний) класи міцності деревини
- •(Нормативний) клеєна деревина – вимоги
- •Загальні пложення
- •Вимоги по виготовленню
- •Заводський контроль продукції
- •Сторонній контроль
- •(Інформативний) дані для з’єднувальних елементів та з’єднань
- •(Обов’язковий) зв'язки у вигляді зубчастих шпонок
- •(Довідковий) рекомендований сортамент пиломатеріалів
- •(Довідковий) рекомендовані залежності між класами міцності та сортами деревини які використовувались у вітчизняній нормативній літературі
- •(Альтернативні) контактні з’єднання
- •(Альтернативні) з’єднання на металевих зубчастих пластинах
(Альтернативні) з’єднання на металевих зубчастих пластинах
М.1 З’єднання на МЗП слід застосовувати:
1) в складених балках для споювання брусів чи колод, в тому числі з природним збігом дерева;
2) у вузлах ферм з дошок і для зрощування поясів по довжині;
3) при відсутності динамічних навантажень.
М.2 На обох боках вузлового з’єднання слід застосовувати МЗП одного типорозміру.
М.3 МЗП слід виготовляти з листової вуглеводистої сталі марок 08 кп чи 10 кп завтовшки 1–2 мм.
М.4 Антикорозійний захист МЗП виконувати оцинкуванням.
М.5 Основні геометричні параметри МЗП (рис. М.1):
tp – товщина пластини і відповідно зубів, см;
bc – ширина зубів 2,5–3 мм;
lp – довжина пластини 160–340 мм;
bp – ширина пластини 120–180 мм;
lc – робоча довжина зубів 10–16 мм;
S1 = 17tp; S2 = 5tp; S3 = 2,5tp.
1 – границі робочих зон ділянок пластини; 2– лінія контакту
Рисунок М.1 - З’єднання на металевих зубчастих пластинах:
М.6 Розрахункова площа поверхні МЗП Aef в межах кожного з’єднувального елемента, яка визначається відніманням ділянок пластини у вигляді смуг завширшки 5 мм від граней елементів і ділянок у вигляді смуг завширшки 5tp від торців елементів у напрямку вздовж волокон деревини.
Розрахункова площа поверхні пластин на кожному з’єднувальному елементі повинна бути для ферм прольотом до 12 м не менше 50 см2, а ферм прольотом до 18 м на менше 75 см2.
М.7 Несуча здатність з’єднань на МЗП знаходиться з таких умов:
М.7.1 зминання деревини в гніздах на широких і вузьких гранях зубів (див. схему б на рис. М.1);
М.7.2 згину зубів;
М.7.3 міцності деревини в зоні з’єднань при сумісній дії осьового напруження в елементах і напружень в гніздах зубів під кутом до волокон;
М.7.4 міцності пластин при роботі на розтяг, стиск і зріз;
М.7.5 міцності пластин на сумісну дію зусиль зрізу і розтягу.
М.8 Розрахунок з’єднання.
М.9 Призначаються геометричні параметри МЗП.
Для ферм прольотом до 12 м: |
tp =tcg=1 мм, |
bcg =2 мм, |
lcg =8...10 мм; |
Для ферм прольотом до 15 м: |
tp =tcg=1,4 мм, |
bcg =2,4 мм, |
lcg =12 мм; |
Для ферм прольотом до 18 м: |
tp =tcg=2 мм, |
bcg =3 мм, |
lcg =14...16 мм. |
М.8.2 Необхідна площа робочої ділянки пластини з одного боку кожного елемента з умов несучої здатності за М.7.1 та М.7.2 знаходиться за формулою
|
(М.1) |
де: i – означає індекс елемента у з’єднанні: t – розтягнутий розкіс; с – стиснутий розкіс; f – пояс;
Fi,d – розрахункові зусилля в розкосах: в розтягнутому Ft,d; в стиснутому Fc,d; в поясі
Ff,d (враховується тільки при проектуванні опорних вузлів);
fi,p,d – розрахункова несуча здатність, віднесена до 1 см2 робочих площин пластини, яка дорівнює:
|
(М.2) |
де: fi,cg – розрахункова несуча здатність одного зуба при довільному його розташуванні відносно напрямку волокон деревини і зусилля;
Ai,cg – усереднена площа пластини, що припадає на один зуб, і визначається за формулою Aef /ncg,
в якій: Aef – площа довільної ділянки пластини, а
ncg – кількість зубів на цій ділянці, відповідно до призначеного типу МЗП.
М.10 Розрахункова несуча здатність одного зуба в з’єднанні елементів із сосни та ялини при зусиллях (рис. М.1, б) у напрямку нормалі до bcg та tcg знаходяться за формулами, наведеними в табл. М.1, залежно від параметрів:
|
(М.3) |
в яких: fy,d – межа текучості сталі, МПа;
fc,α,d
– розрахунковий опір деревини зминанню
під кутом
до напрямку волокон.
Таблиця М.1 – Розрахункова несуча здатність одного зуба
Значення
|
|
Значення
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
mcg
– коефіцієнт умов роботи, що визначається
за формулою
;
в разі зминання деревини на bcg
зуба кут зминання становить α,
а в разі зминання на tcg
зуба кут зминання становить 90 – α.
М.11 Визначення розмірів робочої ділянки заанкерення МЗП до нижнього поясу в проміжному вузлі ферми.
М.12 Розрахункове зусилля Fi,d, що діє на робочу ділянку пластини, знаходиться як геометрична сума зусиль Fc,d і Fp,d і діє під кутом 2 чи 3 до напрямку волокон деревини в нижньому поясі (рис. М.1, в).
М.13 Необхідна площа робочої ділянки знаходиться за формулою (9.32).
М.14 В разі, коли кут нахилу 3 зусилля Fcg,d відносно горизонтальної лінії має напрямок за годинниковою стрілкою, в деревині в зоні робочої ділянки пластини діють напруження розтягу поперек волокон. В такому випадку розрахункова несуча здатність одного зуба за табл. 9.6 знаходиться з заміною значення fc,α,d в формулах для Rcg,b,d на розрахунковий опір деревини fc,0,d, а в формулах для Rcg,t,d на ft,90,d (розрахунковий опір деревини розтягу поперек волокон).
М.15 Визначивши окремі Ai,e,f виконується конструювання вузлового з’єднання з дотриманням вказівок 13.15.3.
Приймаються загальні розміри МЗП, lp × bp.
М.16 Перевірка міцності деревини нижнього поясу в зоні відповідно до п. 3 М.7 виконується, коли з’являється зусилля Fcg,d під кутом чи 2, чи 3 до волокон з урахуванням ослаблення перерізу ( в зоні зуба).
Напруження розтягу в нижньому поясі
|
(М.4) |
де: Ft,d – розрахункове зусилля;
hp, bp – відповідно висота і ширина поясу;
ncg – кількість зубів в межах ширини робочої ділянки заанкерення пластини до нижнього поясу;
k0 – коефіцієнт умов роботи, що дорівнює 0,8.
Напруження під кутом 2 чи 3 до волокон деревини
|
(М.5) |
де:
– зусилля під кутом 2
чи 3,
яке знаходиться як геометрична рівнодіюча
зусилля Ft,d
і зусиля чи F2,d,
чи F3,d.
Повинна виконуватися умова
|
(М.6) |
де
– розрахункове
напруження, яке знаходиться як геометрична
рівнодіюча напружень
і
;
α – кут нахилу напруження до напрямку волокон деревин;
fcl,α,d – розрахунковий опір деревини зминанню під кутом α до напрямку волокон, якій визначається за формулою (6.2).
М.17 Додаткові розрахунки зубчастих пластин
1) Перевірка міцності зубчастих пластин відповідно до умов М.7.4 та М.7.5;
2) У вузлах ферм слід перевіряти несучу здатність пластин на зріз по ослабленим перерізам поблизу ліній контакту за формулою
|
(М.7) |
де: Vcg,d – розрахункове зусилля зрізування;
ncg – кількість отворів вздовж перерізу;
lcg,1 – повна довжина отвору;
fs,y,d – розрахунковий опір сталі на зрізування;
0,8 – коефіцієнт, який враховує можливу несумісність роботи двох пластин.
М.18 В опорних вузлах трикутних ферм з висхідним розкосом і в карнизних вузлах ферм з низхідним розкосом слід перевіряти несучу здатність пластин на розтягу, зрізування і сумісну дію цих зусиль.
Перевірка пластин на розтяг виконується за формулою
|
(М.8) |
де: Ft,d – розрахункове зусилля розтягу в нижньому поясі, чи – стиску в верхньому поясі;
ncg – кількість отворів в межах сумарної ширини робочих ділянок;
fy,d – розрахунковий опір сталі на розтяг.
М.19 При сумісній дії на пластину зусиль зрізу і розтягу повинна виконуватися умова
|
(М.9) |
УКНД 91.080.10 |
Ключові слова: цільна деревина, клеєна деревина, фанера, опори розрахункові, напруження розрахункові, система надійності та безпеки, несуча здатність і жорсткість, розрахунок елементів і з’єднань, проектування балок, ферм, рам, арок, колон, просторова жорсткість будівель.
Генеральний директор |
О. В. Шимановський |
Керівник розробки |
В.В. Фурсов |
Відповідальний виконавець |
О.І. Кордун |
|
|
|
|

,
,
.