1.6 Характеристика джерела зрошення.

Джерелом зрошенням сільськогосподарських угідь об’єкту є ГКМК, в який головна насосна станція подає воду Каховського водосховища. Згідно ГОСТ 25 900-83 «Вода для зрошення Півдня України» вода даного джерела відноситься до класу Т-1 (вода придатна для зрошення без застосування меліоративного покращення). Хімічний склад даної води приведений в таблиці 1.3, характеристика придатності її для зрошення в таблиці 1.4.

Таблиця 1.3.

Хімічний склад зрошуваної води

Хімічні елементи	pH	PO-3	NO2-	NH4+	HCO3-	Cl-	SO42-	Ca2+	Mg2+	Na++K+
Одиниці виміру		мг/л	мг/л	мг/л
Вміст елементів в зрошувальні воді	7,8	6,8	–	3,0	3,4	1,2	2,0	2,5	1,8	2,3

Таблиця 1.4.

Характеристика якості води по придатності для зрошення.

Метод оцінки	Розрахункові формули, допустимі значення	Показники якості води	Оцінка якості води
1	2	3	4
1.По класифікації ЮНЕСКО	До 3 г/дм3	0,358	Прісна
2.По Буданову		4	Тип води прісна. Придатна для зрошення будь-яких грунтів.
3.По Мотейко і Воротнику	до 1г/дм3	0,358	Вода безпечна від осолонцювання, слабо мінералізована.
4.По методу Департаменту с/г США			Степінь небезпеки осолонцювання низька.
5.По Стеблеру			Вода добра

продовження Таблиця 1.4.

6.По Грілло	Cl ≤ 4 моль/л	1,2	Вода придатна для зрошення
7.По ГОСТ 25 900-83	Скид води	1,1	Вода придатна для зрошення без примінення хімічних меліорацій на всіх типах грунтів.

Висновки.

Проектований під зрошення масив розташований на Півдні України, в степовій зоні. Він характеризуєть високою забезпеченістю ресурсами тепло і сонячної радіації. Природна родючість грунтів, що його покривають в цілому висока, що зумовлено задовільною їх гумусоватістю, значним вмістом глинистих часитнок, непорушністю поглинаючого комплексу і насиченістю його кальцієм, благо приємними водно-фізичними властивостями. Однак, ці природні ресурси реалізуються в богарному рослинництві лише частково через недостатню кількість вологи. Опади, що випадають літом при значній сухості повітря, випаровуються і не використовуються рослинами. Запаси продуктивної вологи в метровому шарі грунту під кінець вегетації більшості культур становлять 30% від оптимальних. За зиму їх кількість дещо збільшується, однак, весною перед початком вегетації ранніх ярових вони виявляються значно нижчими від повної польової вологоємкості. В літній період дефіцит вологи в грунті інтенсивно наростає і до липня-серпня продуктивна волога майже вичерпується.

Серйозної шкоди сільському господарству на даній території завдають суховії. Вони порушують водний баланс рослин, особливо при нестачі вологи в грунті, так як інтенсивне випаровування не можна компенсувати поступанням вологи через кореневу систему. При тривалій дії суховіїв наземна частина рослин жовтіє, листя скручується, наступає їх «запал».

Все це свідчить про високу потенційну ефективність зрошення на даній території. Адже, компенсація дефіциту водоспоживання підвищує продуктивність клімату в степовій зоні України на 40–52%. В поєднанні з високою агротехнікою вона може підняти бонітети грунтів з 53–63% до 90%. Зрошення є також основним міроприємством по боротьбі з засухами і суховіями.