Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ДП / Дипломний проект.doc
Скачиваний:
42
Добавлен:
12.02.2016
Размер:
1.21 Mб
Скачать

9. 3. Способи основних розбивочних робіт.

При розбивці споруд, положення проектних точок на місцевості визначаються такими самими способами, що й при знімальні точок ситуації: полярних координат, прямокутних координат ( перпендикулярів), кутових та лінійних засічок. Спочатку розраховуються дані (ути і віддалі), потім за ними знаходяться положення проектних точок на місцевості.

Спосіб полярних координатах доцільно застосовувати при наявності досить густої сітки геодезичної опори, при складанні ситуації й значній розосередженості проектних точок. Для цього за координатами проектних опорних точок обчислюють кути і відстані, розв’язуючи обернену геодезичну задачу. Оберненою задачу називають тому, що за різницями ( приростами) координати кінців лінії обчислюють румб і довжину лінії.

Спосіб прямокутних координат застосовують при наявності побудованої на місцевості будівельної сітки квадратів, або закріпленої осі споруди. Він полягає в відкладанні учнів і віддалей від існуючої сітки квадратів.

Спосіб кутових засічок використовується, коли від опорних точок до проектних відміток я неможливо виміряти відстані безпосередньо ( точки місяця за яром, за річкою). Для виносу в натуру, пов’язуючи основну задачу, визначають кути, задають напрями і позначають кожний з них двома вікнами біля можливого перетину. Перетин цих напрямків я шуканою проектною точкою.

Спосіб лінійних засічок застосовують у тих випадках, коли відстань між оборонними і проектними точками не більша від довжини річки або рулетки, а кути між напрямами не менший від 40о і не більші від 140о.

10. Розрахунки економічної ефективності капітальних вкладень.

Узагальнюючим показником ефективності затрат на зрошення земель збільшення виходу продукції сільського господарства з меліоративних земель.

На підставі розрахунків ( таблиці 10.1– 10. 12) показуючи вплив зрошення земель на економічні показники: вихід валової продукції та чистого прибутку, собівартості сільськогосподарської продукції, продуктивності праці, строк окупності капітальних вкладень та інші, які дають можливість зробити висновки про економічну ефективність та господарську доцільність проведення зрошення.

Для розрахунків показників економічної ефективності зрошення земель використовуються фактичного стану запроектованого сільськогосподарського використання земель, врожайність культур до і після зрошення, капітальні вкладення в меліоративне будівництво і сільськогосподарське освоєння меліоративних земель, собівартість сільськогосподарської продукції, затрати праці на її будівництво, державні закупівельні ціни.

Валова продукція сільського господарства включає сумарний обсяг продукції рослинництво і тваринництва, виробленої за рік. Використання земель до зрощення взято з даних господарства, а при зрошенні – з врахуванням змін характеристику їх сільськогосподарського використання під впливом запрошення та прийнятих сівозмін на зрошувальних землях.

Урожайність сільськогосподарських культур до зрошення визначається виходячи з фактичної середньої річної ( за 3… 5 років) урожайності, а при зрошенні – урахуванням досягнення передових господарств до наукових закладів в однотипних умовах в середньому за ряд років на зрошувальних землях.

Таблиця 10.4

Розрахунок суми амортизаційних витрат та відрахувань на поточний ремонт зрошувальні системи.

Група основних фондів

Балансова вартість, тис.грн

Норма амортизаційних відрахувань

Сума амортизац.відрахувань, тис.грн.

Затрати на поточний ремонт

всього,

%

у тому числі кап-ремонт,

%

всього,

%

у тому числі кап-ремонт,%

норма,

%

сума, тис.

грн

1

2

3

4

5

6

7

8

Насосна станція.

Внутрішньогосподарська мережа. Гідротехнічні споруди.

Лісосмуги.

Спостережувані свердловини.

Дороги грунтові покращені.

Амортизація управління ( обліку води).

Дощувальні машини.

3932,5

157027,7

5615,8

1602,5

375,0

6707,0

754,6

33768

19,3

3,9

3,8

4,2

10,6

13,2

22,2

12,5

6,8

1,4

1,3

1,7

3,9

3,2

2,0

759,0

6124,1

213,4

67,3

39,7

885,3

167,5

4221

267,4

2198,4

73,0

27,2

14,6

214,6

15,1

5,1

1,5

1,8

3,2

3,2

8,5

13,0

200,6

2355,4

101,1

12,0

214,6

64,1

4389,8

Всього

209783,1

12477,3

2810,3

7337,6

Таблиця 10.5

Кошторис витрат на утримання експлуатаційної служби.

п/п

Найменування посад

Кількість персоналу, чол.

Тривалість роботи за рік, міс.

Посадовий оклад з/п місяць, тис.грн.

Фонд заробітної плати, тис.грн.

за місяць

за рік

1

2

3

4

5

6

7

1.

2.

3.

4.

5.

Старший інженер-гідротехнік.

Інженер-електромеханік.

Оглядач гідротехнічних об’єктів.

Електромеханік.

Оператор дощувальних машин.

1

1

1

3

8

12

12

7

7

7

19,0

12,0

9,0

10,0

12,0

19,0

12,0

9,0

30,0

96,0

228,0 144,0

63,0 210,0

672,0

Всього

14

166,0

1317,0

Нарахування на заробітну плату, 37%

487,3

Всього

1804,3

Таблиця 10.6

Щорічні експлуатаційні затрати по завершенні системі в ПСП «Сонячне».

Експлуатаційні витрати

Сума витрат

На всю площу, тис.грн.

На 1 га площі нетто, тис.грн.

1

2

3

1.Амортизаційні відрахування.

2. Затрати на поточний ремонт.

3. Заробітна плата експлуатаційної служби.

4. Вартість електроенергії на механічному підйом води.

12477,3

7337,6

1804,3

1022,0

8,11

4,77

1,17

0,66

Всього.

22641,2

14,71

Вартість електроенергії на механічному підйом води визначається за формулою:

3ел.=0,004·ρгол.·Н·С·к , тис.грн.

де: ρгол.– об’єм води, які задачі з станції за рік, рівний згідно таблиці 6.2 ρгол=5561,38 тис.м 3,

Н – висота піднімання води насосною станцією, рівне згідно п.5.4 Н=4,45м,

С – вартість 1кВт/год електроенергії на шинах насосної станції, рівна С=1крб,

к – коефіцієнт, що враховує вартість мастильних матеріалів, рівний к=1,04.

3ел.=0,004·5561,38·4,45·1·1,04=1022,0 тис.грн.

Таблиця 10.8

Визначення собівартості кормів.

п/п

Види продукції

Використовуються на корм худобі,т

Собівар.1 т продукц, тис.грн.

Загальна собівартість кормів, тис.грн.

до

після

до

після

до

після

зрошення

зрошення

зрошення

1

2

3

4

5

6

7

8

1.

2.

3.

4.

5.

6.

Люцерна.

Озима пшениця.

Солома озимої пшениці.

Кукурудза на силос.

Ярий ячмінь.

Солома ярого ячменю.

2972,6

89,0

534,4

4250,4

103,5

4231,8

140,4

842,1

5744,1

221,9

7310

3,27

5,33

0,7

5,36

8,67

3,97

6,34

0,7

7,16

7,98

0,97

9720,4

474,4

374,1

22782,1

897,3

16800,7

890,1

589,2

41127,8

1770,8

7090,7

Всього.

34524,4

68742,6

Собівартості кормових одиниць визначається за відношенням загальної вартості кормів до об’єму виробництва кормів в кормових одиницях:

  • до зрощення 34524,4:2740=12,6 тис.грн.

  • після зрошення 68742,6:5204,6=13,2 тис.грн.

Таблиця 10.10

Визначення товарної продукції.

п/п

Найменування продукції

Валове виробництво, т

Питома вага продукції,%

Товарна продукція, т

до

після

до

після

зрошення

зрошення

1

2

3

4

5

6

7

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

Люцерна.

Озима пшениця.

Коріандр.

Шавлія.

Ярий ячмінь.

Молоко.

М’ясо ВРХ

М’ясо свиней

3129,0

890,7

63,96

873,6

230,1

761,1

71,5

64,5

4454,5

1403,52

154,8

2449,8

493,02

2001,8

156,1

138,8

7

70

100

100

45

80

95

95

219

623,5

63,96

873,6

103,5

608,9

67,9

61,3

311,8

982,5

154,8

2449,8

221,9

1601,4

148,3

131,9

Собівартість одиниці продукції тваринництва визначається виходячи із собівартості 1 т кормових одиниць за формулами:

а) собівартість 1 т молока рівна:

до зрощення См=620+0,9·12600=11,96 тис.грн,

– після зрошення См=620+0,65·13200=9,2 тис.грн,

б) собівартість приросту ( м’яса) ВРХ:

до зрошення СВРХ=2300+3,8·12600=50,18 тис.грн,

  • після зрошення СВРХ=2300+3,2·13200=44,54 тис.грн,

в) собівартість приросту ( м’яса) свиней:

до зрошення Ссв=5500+4,7·12600=64,72 тис.грн,

  • після зрошення Ссв=5500+3,7·13200=54,34 тис.грн.

Важливими показниками економічної ефективності дощувальні машини є коефіцієнт загальної економічної ефективності строки окупності капітальних вкладень. Вони визначають за показниками на рік повного освоєння меліоративних земель.

Коефіцієнт загальної економічної ефективності капітальних вкладів визначається як відношення приросту чистого прибутку до величини капітальних вкладень.

де: ΔЧД – приріст чистого прибутку внаслідок меліорації земель, рівне згідно таблиці 10.11

к – капіталовкладення на меліоративне будівництво сільськогосподарське освоєння зрошуваних земель, визначається за формулою:

косв. капіталовкладення на сільськогосподарське освоєння меліоративних земель, рівні

косв. =100797,6 тис.грн.

Коефіцієнт загальної економічної ефективності спів ставляє з нормативним значенням:

і так як отриманий коефіцієнт Ск=0,14≥С о=0,1…0,14, то запроектований об’єкт вважається економічно ефективним.

Строк окупності капітальних вкладень визначається як відношення величини капітальних вкладень до додаткового чистого прибутку:

Таблиця 10.12

Основні економічні показники ефективності зрошення земель.

показники

Одиниці виміру

до

після

Приріст

(зменшення) за рахунок зрошення

зрошення

всього

в%

Площа меліорованих земель.

Обсяг виробництва продукції:

–зерна

–молока

–м’яса

Вартість валової продукції:

–всього

–на 1 га

Кошторисна вартість:

–всього

в тому числі:

–меліоративне будівництво

–сільськогосподарське освоєння

Питомі капіталовкладення:

1 грн приросту валової продукції

–на 1 га меліоративних земель

Виробництво валової продукції:

–на 1грн капіталовкладень

–на 1 люд.- год.

Чистий прибуток

Строк окупності капітальних вкладень.

га

т

т

т

тис.грн

тис.грн

тис.грн

тис.грн

тис.грн

грн.

тис.грн

тис.грн

тис.грн

тис.грн

років

1642,9

1120,8

761,1

136

71312,3

43,4

3,658

25570

1539,2

1896,5

2001,8

294,9

150957,3

98,1

310580,7

209783,1

100797,6

256

201,78

0,486

8,196

69955

7

103,7

775,7

1240,7

158,9

79645

54,7

310580,7

209783,1

100797,6

256

201,78

4,538

44385

6,3

69,2

163,0

116,8

111,7

126

124

173,6

Соседние файлы в папке ДП