- •Загальні відомості
- •Оцінка природних умов.
- •1.3 Інженерна геологія.
- •1.4 Грунтово-меліоративні умови.
- •1.5 Гідрогеологічні умови.
- •1.6 Характеристика джерела зрошення.
- •2. Сільськогосподарське використання земель.
- •2.1 Сучасне сільськогосподарське використання земель.
- •2.2. Використання зрошуваних земель.
- •2.3. Агротехніка вирощування основних сільськогосподарських культур при зрошенні.
- •2.4. Система добрив.
- •3. Розрахунок і проектування зрошувальної мережі.
- •3.1. Схема технічних рішень.
- •3.2. Обгрунтування способу і техніки зрошення.
- •3.3. Режим зрошення сільськогосподарських культур.
- •3.4. Технологія зрошення сільськогосподарських культур дощувальною машиною «Zimmatic 800m».
- •3.5. Графік роботи дощувальних машин «Zimmatic 800m».
- •3.6. Проектування зрошувальної мережі плані.
- •3.7. Розрахункові витрати води та гідравлічний розрахунок зрошувальної мережі.
- •3.8. Поздовжні профілі зрошувальної мережі каналів.
- •3.9. Автоматизація водо розподілу. Гідротехнічні споруди на зрошувальні мережі.
- •3.10. Скидна мережа.
- •4. Насосна станція.
- •4.1. Визначення подачі насосів і діаметрів стальних напірних водоводів.
- •4.2. Встановлення величини повного напору насосної станції.
- •4.3. Підбір марки робочого насоса.
- •4.4. Графічна характеристика сумісної роботи одного насоса на один водовід.
- •4.5. Підбір вантажопідйомного обладнання.
- •4.6. Вибір типу і визначення основних розмірів будівлі насосної станції .
- •5. Організація та технологія будівництва гідромеліоративної системи.
- •5.1. Визначення обсягів робіт.
- •5.1.1. Відкрита зрошувальна мережа.
- •5.1.2. Споруди на системі.
- •5.1.3. Дороги на системі.
- •5.1.4. Ліквідаційні роботи.
- •5.2. Технологія робіт.
- •5.2.1. Технологія будівництва відкритої зрошувальної мережі.
- •5.2.2. Технологія будівництва гідротехнічний споруд.
- •5.2.3. Технологія будівництва доріг.
- •5.2.4. Технологія ліквідаційних робіт
- •5.2.5. Технологія виконання робіт в зимовий період.
- •5.3. Календарне планування.
- •5.3.1 Встановлення нормативного строку будівництва системи та послідовності виконання основних комплексів робіт.
- •5.3.2. Побудова об’єктного календарного плану виконання робіт.
- •5.3.3. Побудова графіків руху робочої сили та роботи машини і механізмів.
- •5.3.4. Техніко-економічні показники (теп) календарного плану.
- •5.4. Визначення кошторисної вартості будівництва
- •6. Експлуатація та управління зрошувальною системою.
- •6.1. Організація експлуатації зрошувальної системи псп «Сонячне».
- •6.1.1. Завдання служби експлуатації .
- •6.1.2. Структура та штат служби експлуатації.
- •6.2. Організація експлуатаційної гідрометрії та спостережень за меліоративним станом зрошувальних земель.
- •6.2.1. Експлуатаційна гідрометрія.
- •6.2.2.Спостереження за меліоративним станом зрошувальних земель.
- •6.3. Внутрігосподарське водокористування в псп «Сонячне».
- •7. Охорона праці та техніка безпеки.
- •7.1. Міроприємства охорони праці при будівництві насосної станції.
- •7. 3. Техніка безпеки при виконанні робіт на будівельному майданчику.
- •8. Природоохоронні заходи.
- •9. Винос проекту в натуру.
- •9 .1. Мета розбивочних робіт.
- •9.2. Порядок розбивочних робіт.
- •9. 3. Способи основних розбивочних робіт.
- •10. Розрахунки економічної ефективності капітальних вкладень.
- •Список використаної літератури.
1.3 Інженерна геологія.
Згідно геоморфологічному районуванню територія об’єкта зрошення лежить в межах Асканійсько-Мелітопольської терасової верхньопліоценової рівнини, де переважають слідуючі форми рельєфу:
акумулятивні, до яких відносяться лесова водо роздільна рівнина, замкнуті котловини, поди і пологі пониження типу степових посадочних блюдець;
акумулятивно-ерозійні, до яких відносяться днища балок.
Водороздільна рівнина займає більшу частину описуваної території. На протязі антропогену тут накопичилось близько 25м суглинистого осаду переважно еолово-делювіально-го генезису. Подові пониження зустрічаються різноманітних розмірів і форм. Глибина подів незначна – в середньому 1-2,5 м, крутизна схилів не перевищує 2о. По умовах стоку територія подів відноситься до мало похилих (похил менше 0,002).
До акумулятивно-ерозійного типу рельєфу відноситься верхів’я балки, яке має V-видний профіль з симетричними схилами, розвинуте в південно-східній частині масиву.
Із сучасних фізико-геологічних явищ на території масиву найбільш поширені еолові процеси. Вони проявляються в розвіюванні і перевіюванні грунту в місцях відсутності рослинного покриву, а також утворення горбів.
Регіональний водо упор, який відокремлює зону активного від зони затрудненого водообміну, представлений нижньосарматськими глинами і залягає на глибині 130-210 м шаром від 15-20 м до 50-70м. В товщі вище залягаючих відкладів виділяються (з низу вверх) слідуючі основні геолого-літологічні комплекси порід:
міоцен – нижньопліоценові вапняково-мергелисті і піщані відклади потужністю від 15-20м до 110-130м;
нерозшаровані середньо-верхньопліоценові піщано-глинисті відклади потужністю від 15-20м до 50-70м;
четвертинні переважно суглинисті відклади потужністю від 10-15м до 20-30м.
Міоцен-нижньопліоценові вапняково-мергелисті і піщані відклади залягають безпосередньо над регіональним водо упором. Їх верхня частина представлена переважно вапняками, рідше мергелями, з різним ступенем тріщинуватості і закрстованості. В низах товщі розвинені нижньосарматські піски і глини.
Нерозшаровані середньо-верхньопліоценові піщано-глинисті відклади по генезису належать до алювіально-морських (делювіальних). Їх характерною особливістю є різна фракційна неоднорідність в плані і розрізі – часте чергування глин і пісків.
До комплексу четвертинних відкладів входять нижньо-, середньо- і верхньочетвертинні породи різного страти графо-генетичного походження, а також сучасні відклади. Нижньочетвертинні породи представлені переважно еолово-делювіально-елювіальними важкими суглинками і супісками. Вони мають червоно-бурий і бурий колір. Середньочетвнртинні відклади представлені еолово-делювіальними і рідше подовими важкими суглинками жовто-бурого кольору. Верхньочетвертинні відрізняються в них більш легких різновидів суглинків того ж генетичного типу. Лесовидні породи мають характерну стовпчасту окремість, з різним ступенем макропористості, карбонатизованості, містять вапнякові конкреції, місцями зосереджені у вигляді прошарків. По всій товщі зустрічаються одиничні включення і скупчення кристалів гіпсу. Подові відклади представлені середніми і важкими суглинками зеленовато-бурого кольору. Сучасні відклади представлені грунтовим комплексом і улоговинами алювіально-делювіальними утвореннями, в літологічному складі яких переважають суглинки і глини.