- •Загальні відомості
- •Оцінка природних умов.
- •1.3 Інженерна геологія.
- •1.4 Грунтово-меліоративні умови.
- •1.5 Гідрогеологічні умови.
- •1.6 Характеристика джерела зрошення.
- •2. Сільськогосподарське використання земель.
- •2.1 Сучасне сільськогосподарське використання земель.
- •2.2. Використання зрошуваних земель.
- •2.3. Агротехніка вирощування основних сільськогосподарських культур при зрошенні.
- •2.4. Система добрив.
- •3. Розрахунок і проектування зрошувальної мережі.
- •3.1. Схема технічних рішень.
- •3.2. Обгрунтування способу і техніки зрошення.
- •3.3. Режим зрошення сільськогосподарських культур.
- •3.4. Технологія зрошення сільськогосподарських культур дощувальною машиною «Zimmatic 800m».
- •3.5. Графік роботи дощувальних машин «Zimmatic 800m».
- •3.6. Проектування зрошувальної мережі плані.
- •3.7. Розрахункові витрати води та гідравлічний розрахунок зрошувальної мережі.
- •3.8. Поздовжні профілі зрошувальної мережі каналів.
- •3.9. Автоматизація водо розподілу. Гідротехнічні споруди на зрошувальні мережі.
- •3.10. Скидна мережа.
- •4. Насосна станція.
- •4.1. Визначення подачі насосів і діаметрів стальних напірних водоводів.
- •4.2. Встановлення величини повного напору насосної станції.
- •4.3. Підбір марки робочого насоса.
- •4.4. Графічна характеристика сумісної роботи одного насоса на один водовід.
- •4.5. Підбір вантажопідйомного обладнання.
- •4.6. Вибір типу і визначення основних розмірів будівлі насосної станції .
- •5. Організація та технологія будівництва гідромеліоративної системи.
- •5.1. Визначення обсягів робіт.
- •5.1.1. Відкрита зрошувальна мережа.
- •5.1.2. Споруди на системі.
- •5.1.3. Дороги на системі.
- •5.1.4. Ліквідаційні роботи.
- •5.2. Технологія робіт.
- •5.2.1. Технологія будівництва відкритої зрошувальної мережі.
- •5.2.2. Технологія будівництва гідротехнічний споруд.
- •5.2.3. Технологія будівництва доріг.
- •5.2.4. Технологія ліквідаційних робіт
- •5.2.5. Технологія виконання робіт в зимовий період.
- •5.3. Календарне планування.
- •5.3.1 Встановлення нормативного строку будівництва системи та послідовності виконання основних комплексів робіт.
- •5.3.2. Побудова об’єктного календарного плану виконання робіт.
- •5.3.3. Побудова графіків руху робочої сили та роботи машини і механізмів.
- •5.3.4. Техніко-економічні показники (теп) календарного плану.
- •5.4. Визначення кошторисної вартості будівництва
- •6. Експлуатація та управління зрошувальною системою.
- •6.1. Організація експлуатації зрошувальної системи псп «Сонячне».
- •6.1.1. Завдання служби експлуатації .
- •6.1.2. Структура та штат служби експлуатації.
- •6.2. Організація експлуатаційної гідрометрії та спостережень за меліоративним станом зрошувальних земель.
- •6.2.1. Експлуатаційна гідрометрія.
- •6.2.2.Спостереження за меліоративним станом зрошувальних земель.
- •6.3. Внутрігосподарське водокористування в псп «Сонячне».
- •7. Охорона праці та техніка безпеки.
- •7.1. Міроприємства охорони праці при будівництві насосної станції.
- •7. 3. Техніка безпеки при виконанні робіт на будівельному майданчику.
- •8. Природоохоронні заходи.
- •9. Винос проекту в натуру.
- •9 .1. Мета розбивочних робіт.
- •9.2. Порядок розбивочних робіт.
- •9. 3. Способи основних розбивочних робіт.
- •10. Розрахунки економічної ефективності капітальних вкладень.
- •Список використаної літератури.
1.5 Гідрогеологічні умови.
Об’єкт зрошення розташований в межах півнчно-східного крила Причорноморського артезіанського басейну. На його території виділяються слідуючі водоносні комплекси і горизонти:
водоносний комплекс в нижньо-верхньочетвертинних відкладах (vdeІ+vdІІ-ІІІ),
водоносний горизонт у відкладах не розшарованої товщі середньо-верхньопліоценового періоду (N22-3),
водоносний горизонт в середньо пліоценових (кіммерійських) відкладах (N22),
водоносний комплекс в понт-меотис-сарматських відкладах (N2ph–N1S2).
Водоносний комплекс нижньо-делювіально-ілювіальних і еолово-делювіальних відкладів відокремлених від нижче залягаючого куяльницького водоносного горизонту шаром куяльницьких глибин потужністю до 10м. В місцях відсутності глибин водомісткі породи комплексу залягають на пісках куяльницького ярусу. Потужність водо насиченої товщі змінюється від часток метра до 15м і зменшується в напрямку ерозійних врізів – області виклинювання і розгрузки грунтових вод. Глибина залягання грунтових вод змінюється від 15м до 20м. Загальний напрям руху грунтового потоку з Північного Заходу на Південний Схід.
Характерною особливістю лесових порід є їх слабка водовіддача і низька водопроникність. Коефіцієнти фільтрації коливаються в широких межах 0,04–0,3 м/добу, розрахункові значення для суглинків еолово-делювіальних середньо-верхньочетвертинних 0,24 м/добу, еолово- делювіально-ілювіальних нижньо-четвертинних – 0,07 м/добу. Водо провідність обводненої частини цих грунтів знаходиться в межах 0,1–10 м2/добу, на переважній площі об’єкта зрошення вона складає 2–4 м2/добу. Недостача водо насичення грунтів зони аерації змінюється в межах 0,01–0,12.
Живлення водоносного горизонту іде за рахунок інфільтрації атмосферних опадів і іригаційних вод вздовж каналу. По величині перетоку із четвертинного водоносного горизонту в пліоценові піски, який не перевищує 30 мм/год, і при відсутності бокового відтоку грунтових вод, по природній дренованості територія оцінюється як безстічна.
Водоносний горизонт в четвертинних відкладах відокремлений від нижче залягаючого напірного горизонту в пісках пліоцену шаром глин і суглинків нижньочетвертинного-пліоценового віку. Потужність його не витримала по площі і змінюється в межах 3–7м. Коефіцієнт фільтрації даного шару змінюється від 1·10-3м/добу до 2·10-5м/добу, розрахункове значення для глин 4·10-4м/добу, для суглинків 5·10-3м/добу.
Води комплексу різноманітні, як по хімічному складу, так і по мінералізації. Величина сухого залишку коливається від 0,5 г/л до 20 г/л. Переважають хлоридно-сульфатні і сульфатно-хлоридні води з мінералізацією до 3 г/л.
Водоносний горизонт у відкладах не розшарованої товщі середньо-верхнього пліоцену приурочений до мілких пісків і є першим від поверхні напірним горизонтом. Покрівлею для нього є водотривкі глини. Потужність горизонту 7–12м. Відмітки п’єзометричної поверхні іноді співпадають з відмітками грунтових вод, але частіше п’єзометричний рівень встановлюється на 0,5–1м вище або нижче. Живлення горизонту відбувається за рахунок перетікання вод із вище залягаючих четвертинних водоносних горизонтів. По типу води горизонту хлоридно-сульфатні магнієво-натрієві. Сухий залишок складає 0,9–10,9 г/л, переважає значення 2 г/л.
Водоносний горизонт в середньо пліоценових (кіммерійських) відкладах залягає а пісках і залізистих піщаниках кіммерійського ярусу. Глибина залягання горизонту коливається від 45м до 80м, потужність – від 5–6м до 20м, частіше становить 5–10м. Горизонт напірний. Рівень встановлюється на одних відмітках з вище залягаючим куяльницьким горизонтом. Величина напору збільшується в денному напрямку. Південного Заходу на Південь і Південний Схід. Живлення горизонту відбувається за рахунок перетоку із вище залягаючого. Сухий залишок вод горизонту коливається в широких межах від 3–4 г/л до 65,5 г/л, переважно 3–10 г/л.
Водоносний горизонт в піках пліоцену відокремлений від водоносного комплексу в вапняках неогену товщею глин кіммерійського ярусу неогену в межах від 0 до 32,8м. Коефіцієнт фільтрації кіммерійських глин змінюється від 3·10-3м/добу до 3·10-5м/добу, розрахункове значення 7·10-4м/добу.
Водоносний комплекс в понт-меотис-сарматських відкладах являється основним водоносним горизонтом для водопостачання. Водомістка порода представлена потужною товщею світло-сірих і сірих грунтах органогенно-детритусових вапняків, часто кавернозних з малопотужними прошарками піску і мергелю, які залягають на спільному водо упорі – глинах нижнього сармату. Глибина залягання комплексу змінюється від 50м до 90м, потужність – від 20–30 до 120м. Глибина залягання рівня на 10–15м більша глибини залягання кіммерійського горизонту і змінюється від 5–10м до 40–45м. Коефіцієнт водо провідності вапняків змінюється в дуже широких межах. В цілому спостерігається зменшення їх водо провідності з Північного Заходу на Південний Схід. Хімічний склад вод комплексу різноманітний. В північній частині переважають хлоридно-сульватні натрієві і натрієво-магнієві води. Далі на Південь кількість сульфатів зменшується. Мінералізація вод вапняків коливається в межах 1–3 г/л. Взаємозв’язок комплексу з нижчезалягаючим водоносним горизонтом в тортонських відкладах практично відсутній, так як нижньосарматські глини надійно його ізолюють.