- •Загальні відомості
- •Оцінка природних умов.
- •1.3 Інженерна геологія.
- •1.4 Грунтово-меліоративні умови.
- •1.5 Гідрогеологічні умови.
- •1.6 Характеристика джерела зрошення.
- •2. Сільськогосподарське використання земель.
- •2.1 Сучасне сільськогосподарське використання земель.
- •2.2. Використання зрошуваних земель.
- •2.3. Агротехніка вирощування основних сільськогосподарських культур при зрошенні.
- •2.4. Система добрив.
- •3. Розрахунок і проектування зрошувальної мережі.
- •3.1. Схема технічних рішень.
- •3.2. Обгрунтування способу і техніки зрошення.
- •3.3. Режим зрошення сільськогосподарських культур.
- •3.4. Технологія зрошення сільськогосподарських культур дощувальною машиною «Zimmatic 800m».
- •3.5. Графік роботи дощувальних машин «Zimmatic 800m».
- •3.6. Проектування зрошувальної мережі плані.
- •3.7. Розрахункові витрати води та гідравлічний розрахунок зрошувальної мережі.
- •3.8. Поздовжні профілі зрошувальної мережі каналів.
- •3.9. Автоматизація водо розподілу. Гідротехнічні споруди на зрошувальні мережі.
- •3.10. Скидна мережа.
- •4. Насосна станція.
- •4.1. Визначення подачі насосів і діаметрів стальних напірних водоводів.
- •4.2. Встановлення величини повного напору насосної станції.
- •4.3. Підбір марки робочого насоса.
- •4.4. Графічна характеристика сумісної роботи одного насоса на один водовід.
- •4.5. Підбір вантажопідйомного обладнання.
- •4.6. Вибір типу і визначення основних розмірів будівлі насосної станції .
- •5. Організація та технологія будівництва гідромеліоративної системи.
- •5.1. Визначення обсягів робіт.
- •5.1.1. Відкрита зрошувальна мережа.
- •5.1.2. Споруди на системі.
- •5.1.3. Дороги на системі.
- •5.1.4. Ліквідаційні роботи.
- •5.2. Технологія робіт.
- •5.2.1. Технологія будівництва відкритої зрошувальної мережі.
- •5.2.2. Технологія будівництва гідротехнічний споруд.
- •5.2.3. Технологія будівництва доріг.
- •5.2.4. Технологія ліквідаційних робіт
- •5.2.5. Технологія виконання робіт в зимовий період.
- •5.3. Календарне планування.
- •5.3.1 Встановлення нормативного строку будівництва системи та послідовності виконання основних комплексів робіт.
- •5.3.2. Побудова об’єктного календарного плану виконання робіт.
- •5.3.3. Побудова графіків руху робочої сили та роботи машини і механізмів.
- •5.3.4. Техніко-економічні показники (теп) календарного плану.
- •5.4. Визначення кошторисної вартості будівництва
- •6. Експлуатація та управління зрошувальною системою.
- •6.1. Організація експлуатації зрошувальної системи псп «Сонячне».
- •6.1.1. Завдання служби експлуатації .
- •6.1.2. Структура та штат служби експлуатації.
- •6.2. Організація експлуатаційної гідрометрії та спостережень за меліоративним станом зрошувальних земель.
- •6.2.1. Експлуатаційна гідрометрія.
- •6.2.2.Спостереження за меліоративним станом зрошувальних земель.
- •6.3. Внутрігосподарське водокористування в псп «Сонячне».
- •7. Охорона праці та техніка безпеки.
- •7.1. Міроприємства охорони праці при будівництві насосної станції.
- •7. 3. Техніка безпеки при виконанні робіт на будівельному майданчику.
- •8. Природоохоронні заходи.
- •9. Винос проекту в натуру.
- •9 .1. Мета розбивочних робіт.
- •9.2. Порядок розбивочних робіт.
- •9. 3. Способи основних розбивочних робіт.
- •10. Розрахунки економічної ефективності капітальних вкладень.
- •Список використаної літератури.
7. 3. Техніка безпеки при виконанні робіт на будівельному майданчику.
Всі приємства передбачається у відповідності до[ 21]. Діючими нормами і правилами відповідальність за виконання правил техніки безпеки під час земляних робіт несе прораб будівництва.
Перед початком виконання земляних робіт на ділянці необхідно отримати дозвіл від органів Державного санітарного нагляду.
На будівельному майданчику найбільше важкими і забезпечується роботи, пов’язані з монтажем будівельних конструкцій.
Під час будівництва насосної станції працюючи забезпечуючи засобами індивідуального захисту і інструктують по правилах пожежної безпеки виконання робіт.
На будівельному майданчику монтаж залізобетонних конструкцій виконуються за допомогою крану КС– 2572, вантажопідйомністю 6,3т. і вильотом стріли 9 м.
Перед роботою кран встановлюється на всі виносні опори для забезпечення його горизонтального положення.
Небезпечна зона дії машини визначається з врахуванням вильоту стріли плюс 5 м:
Забороняється перебування людей в зоні приміщення конструкції.
Чи небезпечна зона огороджується щитами, що встановлюються забороняючи знаки.
Не дозволяється робота екрану при швидкості вітру V=10-20 м/с.
Сигнали машиністу подає бригадир монтажної бригади. Стропи перед використанням досліджуючи навантаженням, що перевищує робоче.
Перед початком роботи всі машини проходити технічний огляд, перевіряється справність двигунів, гальм, наявність необхідного похідного прилаштування.
Вимоги безпеки ведення земляних робіт проробляються згідно правил СНиП 3.02.01 -87. До початку робіт по розробці котловану під насосну станцію виконуючи роботи по відводу поверхневих вод. Грунт з котловану розробляється екскаватором ЕО- 3322В. Вийнятий грунт розміщуються на віддалі 0,5м від бровки.
Перед початком роботи екскаватор встановлюють на згуртованість площадці. Під гусениці підкладають опори.
При роботі екскаватора забороняється виконувати будь-які роботи з сторони засобу і знаходить на віддалі радіусу стріли плюс 5м:
Забороняється очистка ковша сім ї під час роботи і переміщення екскаватори з заповнивши кошем. Про початок робіт попереджує сигнальний свисток.
В неробочому стані екскаватор знаходиться на віддалі не менше 2м. від краю виїмки з очищеним кошем.
Розробка виїмок пов’язана з порушенням рівноваги земляних мас: при нестійкому напластувані окремих шарів грунту, при недостатньо пологих укосах можуть проходити небезпечні сповзання і обвали. З метою запобігання цих явищ розраховується висота уступа, на якому встановлюється екскаватор дається оцінка призми обрушення.
У реальних умовах виробництва висота уступа визначається по формулі:
ρ – щільність грунту,
к – коефіцієнт стійкості,
Визначаємо допустиму віддаль у формулі оцінки призми обрушення:
де: а – коефіцієнт закладання укосу;
h – глибина котловану;
8. Природоохоронні заходи.
Разом з позитивною дією навколишнє середовище зрошення земель нерідко супроводжується рядом негативних явищ, які мають місце внаслідок втручання людини в не рівноваги природних процесів. Окремі з них з’являються неминучими, багато можна упередити і не допустити.
Охорона навколишнього середовища від виснаження та забруднення являється важливою проблемою сучасності. Основними природними об’єктами при сільськогосподарські меліорації являються землі і водні ресурси.
Водне господарство передбачає не тільки захист водні джерела забруднення, але і підтримання сприятливого режиму як поверхневих та підземних вод, а також попередження водної ерозії грунтів держзамовлення водоймищ продуктами їх розриву. З цією метою влаштовуються водоохоронні зони, метою яких є захист водних джерел від замовлення та забруднення, покращення санітарного стану. По берегах водоймищ шорина водоохоронної смуги передбачається не лише 20м відсутність води при нормально підтепертому горизонті. У межах водоохоронних смуг землекористувачі повинні закріплювати береги, будувати та ремонтувати протиерозійні споруди, доглядати за лісосмугами, захищати річки від забруднення.
На зрошувальних системах основною причиною забруднення поверхневих водних джерел являється скидання в них дренажно-скидних вод зрошувальної території. При дренажі засолених земель води до належного стоку містять собі надлишок водорозчинних солей, у всіх останніх випадках – останки мінеральних добрив, гербіцидів пестицидів, які застосовуються для боротьби з бур’янами дослідниками. Всі ці речовини, потрапляючи до водойми, приводять їх до забруднення.
Забруднення підземних вод виходить при близькому й заляганні до поверхні внаслідок глибинної фільтрації зрошувальної води із знаменитими нею добривами, гербіцидами, пестицидами, розчинними солями. Для попередження такого забруднення необхідно суворо дотримуватися розрахункових норм поливу сільськогосподарських культур і технічно грамотно проводити в життя плани водокористування.
Незважаючи на хорошу захищеність підземних вод території з метою попередження можливого забруднення їх в процесі експлуатації зрошувальні системи ПСП що необхідно дотримуватися таких умов:
не допускати влаштування складів і добрив та ядохімікатів в межах санітарної зони водозабірних споруд, зовні живлення водоносних горизонтів;
заборонити неорганізоване скидання стічних вод промислових підприємств тваринницькі комплекси в пониззя рельєфу;
для недопущення попадання азотних сполук вносити азотні мінеральні добрива вже три строки: 60… 80% річної норми під зяблеву оранку, 20… 30% – під весняну культивацію з раннє підживлення, 10% – в вегетаційний період; органічні добрива вносяти під зяблеву оранку в повному обсязі;
ширше застосування біологічний спосіб постачання груддю азотні сполуками шляхом збільшення площ дубовик багаторічних трав в структурі орних земель;
використання мінерально-рухомі форми азотних добрив ( сульфат амонію, мочевина, аміачна селітра);
збільшити густоту посівів на легких грунтах з більш високим фільтраційними властивостями з метою створення умов для підвищення вологозабезпеченості і максимального використання рослинами поживних речовин.
Поверхневим стоком виносячи на окремі види нерозчинних пестицидів, амонійно азоту, нітратів, фосфору і калію в концентраціях, які перевищують ПДК для водоймищ рибогосподарського та культурно-побутового водокористування. З метою запобігання вплив на екологію водоприймачів даних речовин необхідно виконати ряд заходів:
обвалування зябу та парів під зиму тимчасовими земляними валками, влаштування переривчастих борозн на виконання інших прийомів затримання талих та зливових вод,
безвідвальна оранка на більш крутих схилах,
створення системи види регулюючих та полезахисних смуг, захисних насаджень навколо ставків і водоймищ.
Можливе погіршення властивостей грунтів при експлуатації системи обумовлений складними гідрогеологічними, геоморфологічними і грунтовими умовами. Для усунення негативного впливу рекомендується гіпсування невеликими дозами ( 2- 4т/га), а також внесення високих доз гною ( 12- 15т/га) в рік розміщення клину багаторічних трав, а також раціональний режим зрошення.
Основними ґрунтово-охоронними підприємствами є:
чітке дотримання проекту режим зрошення,
скорочення фільтраційних втрат,
гіпсування земель невеликими дозами,
зниження інтенсивності дощу,
для боротьби з дефляцією грунтів доведення площа лісосмуг до 2% площі зрошувального машин масиву, покращення якості лісосмуг,
примінення грунтозахисної агротехніки,
для захисту від замулення магістрального і розподільчих каналів насадка вздовж них лісосмуг,
при будівельних роботах ще зрізка складування і слідуюче використання гумусованих горизонтів потужністю 0,4–0,6м,
після поливний догляд за грунтами.
На протязі вегетаційного періоду один раз в місяць напірний басейні відбирають проби на предмет визначення її повного хімічного складу ігри іригаційного коефіцієнту. Іригаційний коефіцієнт повинен бути Кір.>1, модуль необхідно вносити хімічні меліоранти.
Для запобігання заносу гербіцидів і мінеральних добрив з полів рослини водою необхідно виконати слідуючи умови:
після обробки полів гербіцидами про внесення необхідно коли ви проводити не раніше чим раз 7- 9днів;
Перед обробкою полів гербіцидами та внесення мінеральних добрив необхідно закрити всі випуски на водозабірно скидній межі,
При внесенні мінеральних добрив з поливною водою розрахункову певну норму необхідно вносити за два прийоми.