- •Загальні відомості
- •Оцінка природних умов.
- •1.3 Інженерна геологія.
- •1.4 Грунтово-меліоративні умови.
- •1.5 Гідрогеологічні умови.
- •1.6 Характеристика джерела зрошення.
- •2. Сільськогосподарське використання земель.
- •2.1 Сучасне сільськогосподарське використання земель.
- •2.2. Використання зрошуваних земель.
- •2.3. Агротехніка вирощування основних сільськогосподарських культур при зрошенні.
- •2.4. Система добрив.
- •3. Розрахунок і проектування зрошувальної мережі.
- •3.1. Схема технічних рішень.
- •3.2. Обгрунтування способу і техніки зрошення.
- •3.3. Режим зрошення сільськогосподарських культур.
- •3.4. Технологія зрошення сільськогосподарських культур дощувальною машиною «Zimmatic 800m».
- •3.5. Графік роботи дощувальних машин «Zimmatic 800m».
- •3.6. Проектування зрошувальної мережі плані.
- •3.7. Розрахункові витрати води та гідравлічний розрахунок зрошувальної мережі.
- •3.8. Поздовжні профілі зрошувальної мережі каналів.
- •3.9. Автоматизація водо розподілу. Гідротехнічні споруди на зрошувальні мережі.
- •3.10. Скидна мережа.
- •4. Насосна станція.
- •4.1. Визначення подачі насосів і діаметрів стальних напірних водоводів.
- •4.2. Встановлення величини повного напору насосної станції.
- •4.3. Підбір марки робочого насоса.
- •4.4. Графічна характеристика сумісної роботи одного насоса на один водовід.
- •4.5. Підбір вантажопідйомного обладнання.
- •4.6. Вибір типу і визначення основних розмірів будівлі насосної станції .
- •5. Організація та технологія будівництва гідромеліоративної системи.
- •5.1. Визначення обсягів робіт.
- •5.1.1. Відкрита зрошувальна мережа.
- •5.1.2. Споруди на системі.
- •5.1.3. Дороги на системі.
- •5.1.4. Ліквідаційні роботи.
- •5.2. Технологія робіт.
- •5.2.1. Технологія будівництва відкритої зрошувальної мережі.
- •5.2.2. Технологія будівництва гідротехнічний споруд.
- •5.2.3. Технологія будівництва доріг.
- •5.2.4. Технологія ліквідаційних робіт
- •5.2.5. Технологія виконання робіт в зимовий період.
- •5.3. Календарне планування.
- •5.3.1 Встановлення нормативного строку будівництва системи та послідовності виконання основних комплексів робіт.
- •5.3.2. Побудова об’єктного календарного плану виконання робіт.
- •5.3.3. Побудова графіків руху робочої сили та роботи машини і механізмів.
- •5.3.4. Техніко-економічні показники (теп) календарного плану.
- •5.4. Визначення кошторисної вартості будівництва
- •6. Експлуатація та управління зрошувальною системою.
- •6.1. Організація експлуатації зрошувальної системи псп «Сонячне».
- •6.1.1. Завдання служби експлуатації .
- •6.1.2. Структура та штат служби експлуатації.
- •6.2. Організація експлуатаційної гідрометрії та спостережень за меліоративним станом зрошувальних земель.
- •6.2.1. Експлуатаційна гідрометрія.
- •6.2.2.Спостереження за меліоративним станом зрошувальних земель.
- •6.3. Внутрігосподарське водокористування в псп «Сонячне».
- •7. Охорона праці та техніка безпеки.
- •7.1. Міроприємства охорони праці при будівництві насосної станції.
- •7. 3. Техніка безпеки при виконанні робіт на будівельному майданчику.
- •8. Природоохоронні заходи.
- •9. Винос проекту в натуру.
- •9 .1. Мета розбивочних робіт.
- •9.2. Порядок розбивочних робіт.
- •9. 3. Способи основних розбивочних робіт.
- •10. Розрахунки економічної ефективності капітальних вкладень.
- •Список використаної літератури.
9. Винос проекту в натуру.
9 .1. Мета розбивочних робіт.
До проекту будівництва запроектований системи які розбивають, тобто знаходять і закріплюють на місцевості пониження основних осей її сполук і їх контурів,а також окремих її елементів. Ці дії називають перенесенням проекту в натуру. При перенесення проекту в натуру за планом проекту розраховують геодезичні дані (кути міри ліній,позначки), за якими за допомогою геодезичних приладів позначаючи контури запроектований споруд на місцевості. Основними документами для перенесення проекту в натуру є генеральний план споруди з позначкою на ньому геодезичною опорою робочі рисунки.
Залежно від характеру і призначення споруд, матеріалів зведення і матеріалів, допускають різне точність розбивки. Наприклад, усі магістральних каналів переносні натуру з помилкою в плані до ±0,5 м, по висоті ±1см, помилку ронить укосів відносно осі допускають у плані не більше ±10 см, по висоті ±5см[22 ,с.382 ].
9.2. Порядок розбивочних робіт.
На першому етапі від пунктів геодезичної основи,згідно аналітичним даним прив'язка, знаходиться закріплюється на місцевості положення головних осей. Цей етап називають основними розбивочними роботами.
При розробці головних осей визначаються лише загальні положення споруд та його орієнтування відносно сусідніх споруд і контурів місцевості.
Другий етап розробки – детальна розбивка споруди, котра виконується від головних осей. Відповідно стадії будівельних робіт розвиваються в натурі поздовжні та поперечні осі блоків, деталей, закладних частин, визначаючи планета висотне положення всіх характерних точок, поперечників, будівельних конструкцій.
При завершенні будівництва фундаментом і монтажу будівельних конструкцій приступають до третього етапу: розбивка та закріплення монтажних осей і установки в проектне положення технічного обладнання.
Розбивочна основа розвиваться на будівельному майданчику для перенесення в натуру головних осей споруд, їх періодичного відновлення і уточнення в процесі будівництва, а також як опора для загущення геодезичного обгрунтування при виконавському зніманні, спостереження за деформаціями та інших робота в період експлуатації споруд.
В якості розбивочної основи максимально використовують геодезичні мережі, створені при великомасштабному знімальної площадки, доповнюючи їх для складних споруд спеціальної мережею треангуляції, трилатерації будівельної мережі, інженерної полігонометрії.
Схема побудови розуміючи основи тісно пов’язана з генеральним планом споруди. Геодезичні пункти розташовуються в найбільш стійких місцях, де вони могли зберігатися на весь період будівництва хто може бути максимально ефективно використані для розбивочних робіт та виконавських знімань. Як правило, принципи планової та висотної основи суміщають.
Розбивочне мережа проектується як локальна з розташуванням її основної сторони паралельно головні розбивочній осі, яку приймають за вісь абсцис або ординат. Початок системи вибирається з таким розрахунком, щоб усі точки проекту виражались додатніми значеннями координат.