Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Lektsiya_8.doc
Скачиваний:
7
Добавлен:
12.02.2016
Размер:
156.16 Кб
Скачать

9. Спадкування

Спадкове право — це сукупність норм цивільного права, що встановлюють порядок переходу прав і обов'язків (спадщини) від особи, що померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкове право врегульоване шостою книгою ЦК. Підставою виникнення спадкових правовідносин є смерть громадянина або оголошення судом його померлим.

Переходять у спадок майнові права авторів, майнові права, по­в'язані з винаходами, майнові права, що випливають з різноманіт­них договорів. Спадковим майном можуть бути також приватні під­приємства, частки (паї) та вклади в майні господарських товариств.

Не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нероз­ривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема:

  1. особисті немайнові права (честь, гідність, авторство);

  2. право на участь у товариствах і право членства в об'єднан­ нях громадян, якщо інше не передбачене законом або їхнімиустановчими документами;

  3. право на відшкодування шкоди у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;

  4. право на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, які передбачені законом;

  5. права та обов'язки особи як кредитора або боржника, якщо вони нерозривно пов'язані з його особою й у зв'язку з цим не можуть бути виконані іншою особою.

1 Наприклад, за часів Радянського Союзу ЛТК ім. Антонова (Київ) розробила літак АН-140, який конструювали в Самарі (Росія). Після розпаду СРСР 200 літаків залиши­лися у Росії, 60— в Україні. Україна не може розпоряджатися збутом цих літаків. Алеавторське право дає Україні 2 млн доларів з кожного нового літака АН-140, який конс­труюється в Самарі.

Спадкодавцями можуть бути тільки фізичні особи (громадяни України, іноземці, особи без громадянства). Після ліквідації юридичних осіб спадкування не буває.

Спадкоємці— це носії права спадкування.

Ними можуть бути особи, живі на момент смерті спадкодавця, а також діти померлого, зачаті за життя спадкодавця і народжені після його смерті. Спадкоємцями можуть бути також юридичні особи (благодійні фонди, лікарняні установи, будинки інвалідів, музеї, бібліотеки, громадські організації, партії та ін.) і держава.

Є два види спадкоємства: спадкоємство за заповітом; спадко­ємство за законом.

Спадкування за заповітом. Заповіт— це особисте розпоря­дження фізичної особи на випадок своєї смерті, має бути укладе­ний в письмовій формі, де зазначається місце і час його укладен­ня. Заповіт має бути власноручно підписаним спадкодавцем і нотаріально посвідченим. У разі відсутності нотаріуса заповіт може бути посвідчений головним або черговим лікарем, головою сільради, командиром військового підрозділу, капітаном корабля та рядом інших посадових осіб, яким надано таке право.

Заповідач має право скасувати заповіт і скласти новий. Запо­відач має також право внести до заповіту зміни та доповнення. Скасування заповіту, внесення до нього змін і доповнень прово­дяться заповідачем особисто.

Цивільне законодавство визначає коло осіб, які мають право на обов'язкову частку в спадщині (ст. 1241 ЦК). Це особи, за якими в силу припису закону зберігається право на спадкування навіть у ви­падках, коли заповідач у заповіті повністю або частково позбавив їх цього права. До таких осіб належать: неповнолітні, а також повнолі­тні, але непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вді­вець) та непрацездатні батьки. Ці особи мають право спадкувати половину тієї частки, яка належала б кожному з них за законом .

Спадкування за законом виникає у разі, якщо воно не змінено або не скасовано спадкодавцем у заповіті. Спадкоємці за законом призиваються до спадщини в порядку черги. Цивільне законодав­ство передбачає п 'ять черг спадкоємців (ст. 1261—1265 ЦК).

У першу чергу право на спадкування за законом одержують в рівних частках діти і батьки спадкодавця і той з подружжя, який його пережив.

Наприклад, у заповіті, складеному на користь сусідки (будинок із садовою ділян­кою), яка доглядала за хворим останні кілька років, не йдеться про дочку спадкодавця.Оскільки дочка спадкодавця є інвалідом і непрацездатною особою, вона може оскаржи­ти заповіт.

До другої черги належать рідні брати та сестри спадкодавця (в тому числі єдинокровні та єдиноутробні), дідусі й бабусі як з боку батька, так і з боку матері.

У третю чергу право на спадкування одержують рідні дядько та тітка спадкодавця.

У четверту чергу право на спадкування одержують особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.

У п'яту чергу право на спадкування одержують інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно.

Слід мати на увазі, що кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спад­коємців попередньої черги.

Не мають право на спадкування ні за заповітом, ні за законом особи, які умисно позбавили життя спадкодавця чи будь-кого з можливих спадкоємців або вчинили замах на їхнє життя. Не ма­ють права на спадкування за законом батьки після дітей, щодо яких вони позбавлені батьківських прав і не були відновлені у цих правах на момент відкриття спадщини,

У разі відсутності спадкоємців як за законом, так і за запові­том, або усунення їх від права спадкування, за рішенням суду спадкове майно переходить у власність територіальній громаді села, селища або міста.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість міся­ців, який починається від дня відкриття спадщини. Часом від­криття спадщини визнається день смерті спадкодавця або оголо­шення його померлим судом.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]