1. Загальна характеристика цивільного законодавства України

Цивільне законодавство — це система нормативно-правових актів, що регулюють майнові та пов'язані з ними осо­бисті немайнові відносини.

Цивільне законодавство не застосовується до майнових відно­син, заснованих на адміністративному або іншому владному під­порядкуванні однієї сторони іншій стороні, а також до податко­вих, бюджетних відносин, якщо інше не встановлено законом.

Система цивільного законодавства:

Конституція України.

Цивільний кодекс 2003 р., чинний з 01.01.2004 р.

Закони України («Про іпотеку», «Про лізинг», «Про цінні па­пери і фондову біржу»; «Про господарські товариства»; «Про підприємства»; «Про оренду державного та комунального май­на»; «Про страхування»; «Про банки і банківську діяльність; «Про авторське право і суміжні права» тощо).

Підзаконні нормативно-правові акти (Укази Президента, По­станови Кабінету Міністрів тощо).

Суб'єкти цивільних правовідносин — фізичні особи — гро­мадяни України, іноземці, особи без громадянства; юридичні осо­би— державні підприємства, організації та установи, приватні підприємства, кооперативи, господарські товариства, фермерські господарства, іноземні підприємства, громадські організації, ре­лігійні організації, партії тощо. У цивільних правовідносинах можуть брати участь також держава Україна, Автономна Респуб­ліка Крим, територіальні громади, іноземні держави.

Об'єкти цивільних правовідносин — матеріальні та немате­ріальні блага, з приводу яких суб'єкти вступають між собою у цивільні правовідносини. Такими об'єктами є речі, тобто матері­альні предмети оточуючого світу, створені природою або люди­ною, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права та обов'язки, результати робіт, послуги, результати інтеле­ктуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріа­льні та нематеріальні блага (ст. 177 ЦК України).

Речі — предмети зовнішнього (матеріального) світу, які пере­бувають у натуральному стані в природі або створені працею людини. У цивільному праві під річчю розуміють будинки і про­мислові комплекси, цистерни з нафтою і газопроводи, земельні ділянки, тварини та ін.

Речі у цивільному праві класифікуються за різними ознаками.

Рухомі (не пов'язані з землею) — можна вільно переміщувати у просторі та нерухомі (пов'язані з землею) — житловий будинок, споруди виробничого призначення, фабрики, мости, трубопрово­ди, земельні ділянки, тунелі, багатолітні насадження. Угоди з не­рухомістю (купівля-продаж, дарування, обмін та ін.) підлягають нотаріальному посвідченню і спеціальній державній реєстрації.

Подільні та неподільні. Згідно зі ст. 183 ЦК подільною є річ, яку можна поділити без втрати її цільового призначення. Неподі­льною є річ, які не можна поділити без значної втрати, непомір­ної шкоди для її цільового призначення.

Юридичне значення поділу речей на подільні й неподільні по­лягає в тому, що при розділі, зокрема спільної власності, подільні речі діляться в натурі, а неподільні поділяються іншим чином: одному із співвласників надається річ, інші отримують грошову чи майнову компенсацію своєї частки.

Існують інші класифікації речей.