1.4 Бухгалтерський контроль та аналіз за нарахуванням єсв на фоп та дотримання вимог законодавства в частині утримань з оплати праці працівників

Інформаційним забезпечення аналізу дотримання вимог законодавства нарахування обов‘язкових внесків на ФОП та утримання сум з працівників підприємства до Фондів державного соціального страхування є законодавчі акти, особовий склад працівників підприємства, порядок нарахування заробітної плати, відомості з нарахування та виплати заробітної плати, протоколи комісії по призначенню допомоги по тимчасовій непрацездатності, акти розслідувань нещасних випадків на підприємстві, журнали ордери, касові документи, банківські документи, які свідчать про проведені розрахунки з Фондами, звітність у відповідні фонди та фінансова та статистична звітність підприємства.

Організація внутрішнього контролю за нарахуванням та утриманням податків з працівників підприємства має бути під особливим контролем зі сторони головного бухгалтера підприємства, з огляду на об‘єктивні причини:

• часта зміна діючого законодавства, яке регулює порядок нарахування та сплати обов‘язкових внесків, які стосуються ФОП;

• різний підхід до визначення середньої заробітної плати, виходячи з актів державного комітету статистики та КМУ, який застосовується при визначенні розміру допомоги по лікарняних листах;

• нема єдиного визначення, що входить в поняття ФОП, з метою визначення податку на доходи фізичних осіб, за визначенням ДПАУ допомога по листках непрацездатності класифікована, як фонд оплати праці і бере участь в розрахунку щодо застосування СПП і для обчислення податку з ДФО підприємства;

• діє різна система звітності по кожному з визначених Фондів;

• часта, досить заплутана зміна актів податкової системи, якій притаманна наявність значного податкового тиску на фінансово-господарську діяльність підприємства, що в результаті не сприяє збільшенню інвестицій в економіку;

• різні системи обліку – бухгалтерський та податковий, які базуються на різних методологічних засадах оцінки фінансового результату діяльності підприємств потребують від керівників та головних бухгалтерів пильної уваги до організації облікових процесів та безпосередньому відображенню господарських операцій в бухгалтерському та податковому обліку на підприємстві [1, 16, 19].

Контроль операцій по нарахуванню оплати праці та відповідних утримань з працівників підприємства повинен проходити три стадії:

• попередній контроль, коли перевіряються всі надані документи по кожному працівнику (наказ про зарахування, визначення форми оплати праці, паспортні дані, довідку про застосування ПСС, ідентифікаційний код, документи, які підтверджують освіту, пільги, якими користується працівник);

• поточний контроль, здійснюється в ході нарахування сум заробітної плати (табель обліку робочого часу, протоколи засідань комісії по призначенню допомоги з тимчасової непрацездатності, накази на відпустку і.т.п.);

• наступний контроль, здійснюється за нарахованими відомостями, перевіряється правильність нарахування внесків до Фондів, утримання податку з ДФО, контролюються рахунки обліку віднесення витрат по відомостях, перевірка джерел відшкодування сум по тимчасовій непрацездатності, своєчасність перерахування сум по податках та зборах, порядку складання та подання звітності по кожному фонду.

До елементів контролю по розрахунках з оплати праці є розподіл обов‘язків між працівниками розрахункового відділу, при якому жоден з працівників не мав би закінченого циклу розрахунків (таксування документів, рознесення в накопичувальні відомості, контрольною реєстрацією документів, підготовкою платіжних документів).

Повна інформація щодо зобов’язань підприємства по податках міститься в наступних класах Плану рахунків бухгалтерського обліку: Клас 6 “Поточні зобов’язання” [37,45]. В разі відсутності на дату складання фінансової звітності суб’єктом господарювання незалежно від форм власності (крім бюджетних установ) достатніх умов для визнання тих зобов’язань, які обліковувались раніше на балансі. Інформаційним забезпеченням зобов’язань є фінансова звітність - Баланс [50], дані журналів ордерів [42], дані аналітичного обліку відповідних рахунків, обіговий баланс на відповідну дату, та відповідний період, матеріали попереднього аналізу [86,87,99,101].

Аналізуючи кредиторську заборгованість по податках, особливу увагу звертають на зміни її обсягу, структури, оборотності та терміну погашення. Аналіз змін обсягу кредиторської заборгованості податків варто проводити в розрізі всіх їх структурних елементів, вивчаючи достовірність цих сум. Особливу увагу приділяють простроченій заборгованості з оцінкою причин її виникнення, можливих наслідків у зміні фінансового стану та шляхів її погашення. Якість кредиторської заборгованості по податках оцінюється на основі визначення застосування вексельної форми розрахунків, а також тривалості використання кредиторської заборгованості податків в обороті підприємства [86, с. 383-384].

Аналіз податків та зборів необхідно почати з вивчення статей Балансу за якими визначають їх збільшення (зменшення) протягом звітного періоду та проводять їх порівняння з попередніми звітними періодами. Проводячи аналіз, необхідно працювати не лише з залишками рахунків і показниками статей балансу, а вивчати обороти по відповідних рахунках обліку [86, 87, 88, 97, 98,]. Продовжити аналіз заборгованості по податках необхідно за напрямками діяльності підприємства. Враховуючи різні види діяльності суб’єктів господарювання, їх поділ на основні види та допоміжні, необхідно визначити зобов’язання по податках підприємства за кожним видом діяльності [81,83]. Класифікація зобов’язань по податках за платністю дозволяє визначити частину зобов’язань із виплатою відсотків (відсоткові та фінансові зобов’язання), та безвідсоткові зобов’язання. Фінансові зобов’язання є найбільш складними з огляду на їх класифікацію у бухгалтерському обліку підприємств. Платність є їх головною ознакою, що обумовлює, як правило, нарахування відсоткових витрат, та відповідно, зобов’язань за нарахованими відсотками (отримання кредитів від банків і небанківських установ, зобов’язання, що виникають внаслідок випуску цінних паперів (векселів, облігацій) [81,83].

Аналізуючи заборгованість необхідно вивчити їх на предмет невиправданої заборгованості, тобто пов’язаної зі штрафними санкціями, сплатою пені або неустойки за порушення умов договорів, за порушення строків подання звітності та несвоєчасною сплатою узгоджених податкових зобов’язань підприємства [88,93]. Враховуючи, що належні суми будуть відображені в складі зобов’язань, підприємства необхідно дослідити причини виникнення такої заборгованості по кожній сумі в аналітичному обліку по рахунку 948 “Визнані штрафи, пені, неустойки” Деталізувати можливо сплату штрафних санкцій – банкам, бюджету, Фондам соціального страхування, господарюючим суб’єктам, органам державного контролю та нагляду [88].

Враховуючи вимоги НП(С)БО та Закону України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” [10] зобов’язання підприємства визнаються, якщо оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення, яке можливо при здійсненні: оплати грошових коштів; відвантаження продукції, товарів; виконанні робіт, послуг; переведенні зобов’язань у корпоративні права.

Проведений аналіз зобов’язань щодо нарахування, сплати та стану заборгованості до Фондів загальнообов‘язкового соціального страхування надасть інформацію щодо спроможності підприємства до погашення платежів до Фондів на перспективу з урахуванням можливих змін в вартості активів та пасивів підприємства.