3. Маслянокисле бродіння

Використовується для отримання масляної кислоти, має місце в процесі мочки льону, зустрічається на деяких виробництвах як побічне небажане явище. Масляна кислота надає гіркий смак продуктам, є причиною псування творога, масла. Маслянокисле бродіння у природі спостерігається у болотах, на дні річок. Збудники: палички роду Clostridium.

Баланс АТФ		Баланс НАДН2
синтез + 4 АТФ		синтез + 4 НАДН2
витрати – 2 АТФ		витрати – 2 НАДН2
Вихід + 2 АТФ		Вихід + 2 НАДН2

4. Ацетонобутилове бродіння.

Використовується для виробництва органічних розчинників – ацетону, бутанолу. За хімізмом воно є варіантом маслянокислого бродіння, при якому із попередників масляної кислоти утворюються ацетон і бутанол. Тому, збудники маслянокислого та ацетобутилового бродінь – близькі за багатьма властивостями мікроорганізми - палички різних видів роду Clostridium.

5. Метанове бродіння.

Використовується для збродження стічних вод, деяких відходів харчової промисловості. При цьому утворюється біогаз з вмістом горючого газу метану 60 – 80 %, який може бути використаний як джерело енергії. Збудники – мікроорганізми Methanobacterium, Methanococcus та інші.

6. Неповне окислення.

Деякі мікроорганізми в аеробних умовах можуть здійснювати неповне окисленняречовин. При цьому утворюються органічні сполук з великим запасом енергії. Таке неповне окисленняумовно називають бродінням. Це оцтовокисле, лимоннокисле бродіння.

6.1. Оцтовокисле використовується для отримання харчового оцту (виноградного, яблучного тощо). Викликається оцтовокислими бактеріями.

6.2. Лимоннокисле – використовується для виробництва лимонної, кислоти викликається пліснявими грибамиAspergillusniger.

7. Спиртове бродіння.

Існують мікроорганізми (дріжджі Saccharomycescerevisiaeтощо), що перетворюють піруват в етанол та вуглекислий газ. Цей процес називаєтьсяспиртовим бродінням. Хімізм процесу близький до гліколізу, який протікає у тканина вищих організмів. Усі стадії перетворення глюкози зо ПВК включно проходять однаково та каталізуються тими ж ферментами. Далі під впливом піруватдекарбоксилази відбувається декарбоксилування ПВК та утворення оцтового альдегіду:

СН₃СОСООН СН₃СОН + СО₂

Оцтовий альдегід за участі НАДН₂відновлюється до етилового спирту. Реакцію каталізує фермент алкогольдегідрогеназа:

СН₃СОН + НАДН₂  СН₃СН₂ОН + НАД

Процес пригнічення бродіння в присутності кисню називається ефектом Пастера. Значення ефекту Пастера, тобто переходу в присутності кисню від анаеробного гліколізу чи бродіння до дихання, полягає в переключенні клітини на більш ефективний та економний шлях отримання енергії.

Баланс АТФ		Баланс НАДН2
синтез + 4 АТФ		синтез + 2 НАДН2
витрати – 2 АТФ		витрати – 2 НАДН2
Вихід + 2 АТФ		Вихід 0