Піровиноградна кислота  Аланін

-Кетоглутарова кислота  Глутамінова кислота

Янтарна, яблучна та фумарова кислоти  Аспарагінова кислота

Амінокислоти легко перетворюються одна в одну, тому для утворення білка достатньо наявності амінокислот, що утворюються в процесі енергетичного обміну (в циклі Кребса).

Ацетил-КоА має важливу роль у енергетичному обміні, використовується для побудови жирних кислот та жирів.

Способи живлення організмів

Усі живі організми складаються з одних і тих же речовин, але джерела енергії та будівельного матеріалу у них різняться.

По відношенню до джерел вуглецю організми поділяються на:

• автотрофи,які будують своє тіло з діоксиду вуглецю (ІV) та мінеральних солей за допомогою енергії сонячного світла чи енергії, що виділяється в процесі окислення неорганічних речовин (аміаку, сполук сірки, заліза). Перш за все, це рослини та деякі мікроорганізми.

• гетеротрофи, які використовують лише органічні джерела вуглецю. До них належать людина, тварини та більшість мікроорганізмів.

По відношенню до джерел енергії:

• фототрофи –використовують енергію сонячного світла (рослини, водорості);

• хемотрофи– використовують енергію окислення органічних(органотрофи)чи неорганічних(літотрофи)речовин.

Шляхи утворення атф.

Процес утворення та запасання енергії, пов’язаний з перенесенням фосфоровмісних сполук, тобто процес утворення АТФ називається фосфорилюванням. Основною умовою фосфорилювання, тобто утворення АТФ, є наявність окислювально-відновних процесів, в основі яких лежить перенесення електронів і водню.

Механізми цих процесів істотно розрізняються залежно від використання енергії сонячного світла (у автотрофів) чи енергії окислювання органічних речовин (у гетеротрофов). Однак загальним для обох випадків є те, що в основі окислювально-відновних процесів лежить перенесення електронів і водню.

При відсутності світла автотрофні організми існують за рахунок тих же енергетичних і конструктивних процесів, що і гетеротрофні.

Типи фосфорилювання:

Фотофосфорилювання – утворення АТФ (процес фосфорилювання АДФ, пов’язаний з одним або більше ланцюгів перенесення електронів) при фотосинтезі за рахунок використання сонячної енергії.

Окислювальне фосфорилювання – процес утворення АТФ при біологічному окислюванні, що пов’язано з перенесенням електронів та водню від субстрату на кисень.

Субстратне фосфорилювання – пряме перенесення залишку фосфорної кислоти від фосфорильованої речовини (фосфогліцеринова кислота та фосфоенол-ПВК) на АДФ за допомогою ферментів кіназ. Фосфоенол-ПВК є однією з високоенергетичних сполук.

Принциповий механізм утворення АТФ у рослин і фотосинтезуючих мікроорганізмів однаковий. Рушійною силою фотофосфорилювання в обох випадках є зміна окислювально-відновного потенціалу, викликана поглинанням світла фоточутливими системами (фотосенсибілізаторами) і супроводжується переміщенням електронів і водню. Цей принцип лежить і в основі окисного фосфорилювання, тобто енергетичного обміну у гетеротрофов, тільки в цьому випадку різниця потенціалів і переміщення електронів і водню створюють дегідрогенази, взаємодіючи із субстратом, що окислюється.

1. Фотофосфорилювання. – утворення АТФ (процес фосфорилювання АДФ, пов’язаний з одним або більше ланцюгів перенесення електронів) при фотосинтезі за рахунок використання сонячної енергії.