- •Лекція №1. Предмет і завдання біохімії
- •Загальні уявлення про обмін речовин
- •Хімічний склад живого організму
- •Клітина – основа структури живих систем
- •Історія розвитку біохімії
- •Лекція № 2 Білкові речовини
- •Функції білків
- •Класифікація амінокислот
- •Властивості амінокислот
- •Кольорові реакції на амінокислоти
- •Методи визначення амінокислот
- •Будова білків
- •Фізико-хімічні властивості білків
- •Шляхи виділення та розділення білків
- •Методи визначення білка
- •Класифікація білків
- •Природні пептиди
- •Лекція № 3 Нуклеїнові кислоти
- •Властивості і будова днк
- •Будова і функції рнк
- •Нуклеозиди і нуклеотиди
- •Назви нуклеозидів та нуклеотидів
- •Лекція № 4 Вітаміни
- •Жиророзчинні вітаміни
- •1(138), 10(245) Вітаміни групи а (антиксерофтальмічний фактор).
- •Водорозчинні вітаміни
- •1(162), 10(277) Вітамін с (аскорбінова кислота)
- •Вітаміноподібні речовини
- •Антивітаміни, антиметаболіти, антибіотики
- •Лекція № 5 Вуглеводи
- •Моносахариди
- •10(216), 11Окремі представники моносахаридів
- •Дубильні речовини
- •Полісахариди
- •Лекція № 6 Ліпіди
- •Характеристика промислових жирів
- •Лекція № 7. Ферменти
- •Будова ферментів
- •Теорія ферментативного каталізу
- •Кінетика ферментативних реакцій
- •Властивості ферментів
- •Класифікація і номенклатура ферментів
- •Номенклатура ферментів
- •Класифікація ферментів
- •Характеристика окремих класів ферментів та їх промислове використання Оксидоредуктази
- •Трасферази
- •Гідролази
- •Ізомерази
- •Локалізація ферментів у клітині
- •Лекція № 8 Обмін речовин
- •Способи живлення організмів
- •Теорія біологічного окислення
- •Анаеробний розклад вуглеводів
- •Гліколіз
- •Види бродіння
- •2.Пропіоновокисле бродіння.
- •3.Маслянокисле бродіння
- •4.Ацетонобутилове бродіння.
- •5.Метановебродіння.
- •7.Спиртове бродіння.
- •Аеробний розклад вуглеводів
- •Енергетичний ефект повного розщеплення глюкози
- •Пентозний цикл (пентозофосфатний або гексозомонофосфатний шлях)
- •Гліоксилатний цикл
- •Фотосинтез
- •Біосинтез вуглеводів
- •Обмін ліпідів Розпад ліпідів
- •Окислення гліцерину
- •Окислення насичених жк
- •Енергетика -окислення жк
- •Α-окислення жк
- •Біосинтез ліпідів Біосинтез гліцерину
- •Біосинтез жк
- •Біосинтез тригліцеридів
- •Зміна жирів при зберіганні
- •Основні перетворення ліпідів
- •Обмін нуклеїнових кислот Розпад нк
- •Синтез нк
- •Обмін білків Розпад білків
- •Перетворення амінокислот
- •Нейтралізація і виведення аміаку з організму
- •Орнітиновий цикл
- •Біосинтез амінокислот
- •Біосинтез білків
- •Взаємозв’язок процесів обміну речовин у живому організмі
- •Література
Класифікація амінокислот
3(13),12(29),10(55) Амінокислоти найчастіше класифікують за кількістю аміно- та карбоксильних груп, які входять до складу амінокислот. Існують і інші класифікації: по полярності, по циклічності (аліфатичні, циклічні).
І. Ациклічні амінокислоти:
1. Моноаміномонокарбонові:
Аланін було вперше виділено у 1881 р. із фіброїну шовку.
Серин також було виділено у 1856 р. із фіброїну шовку.
Цистеїн відіграє значну роль в обміні речовин як джерело сірки та як відновлюючий агент. Відновлювальні властивості залежать від групи SН, яка називається сульфгідрильною групою. Цистеїн у живій клітині легко перетворюється у діамінодикарбоновукислоту – цистин.
Метіонін відіграє в організмі важливу роль як джерело (донор) метальних груп. Широко використовується у тваринництві для підвищення продуктивності.
Валін виділено з білків підшлункової залози у 1879 р.
Лейцин погано розчиняється в холодній воді, легко з неї кристалізується у вигляді характерних перламутрових пластинок та листочків. Міститься у пророслому зерні у помітній кількості; є джерелом утворення сивушних масел при спиртовому бродінні.
Ізолейцин відкрито у 1904 р. і виділено з меляси. Є джерелом утворення сивушних масел при бродінні.
2.Диаміномонокарбонові:
Аргінін належить до лужних амінокислот. Міститься у дуже великій кількості в деяких білках тваринного походження (білки риб’ячих молок), накопичується у проростаючому насінні хвойних рослин. Відіграє значну роль у білковому обміні, оскільки є проміжним продуктом при синтезі сечовини.
Лізин також належить до групи лужних амінокислот. Особливо багато його у білках риб’ячих молок. Використовують для підвищення продуктивності тварин (Трипільський БХЗ).
3. Моноамінодикарбонові:
Виділена з рослинних білків у 1868 р., особливо високий вміст було виявлено у соці спаржі. У водних розчинах дає кислу реакцію. Накопичується у великих кількостях у вирослих в темноті паростках бобових рослин у вигляді свого аміду – аспарагіну:
Глутамінова кислота міститься у білках рослин та дріжджів у великих кількостях. Дає кислу реакцію у водних розчинах. Виробляють моно натрієву сіль глутамінової кислоти, яка використовується як смакова добавка. Міститься у проростках деяких рослин та у корені буряка у вигляді моноаміда – глутаміна:
ІІ. Циклічні амінокислоти поділяються на:
– ароматичні
Виділений фенілаланін з білка люпину.
Тирозин легко піддається окисленню під дією ферменту тирозинази та дає при цьому темнозабарвлені речовини (меланіни).
– гетероциклічні
Триптофан має велике значення у обміні речовин та тісно пов’язаний з утворенням у організмі людини вітаміну РР.
Значні кількості гістидину знаходяться у білку глобіні, який входить до складу гемоглобіну крові.
Особливо велика кількість проліну міститься у білках насіння. Похідним проліну є оксипролін.
10(49) Усі амінокислоти, які виявлено у складі білка, синтезуються в рослинних організмах. В організмі людини і тварин синтезується лише частина амінокислот, деякі утворюються в недостатній кількості. У зв’язку з цим амінокислоти поділяють на три групи: незамінні, напівнезамінні, замінні.
Незамінні – це амінокислоти, які в організмі не синтезуються , а повинні поступати в готовому вигляді, тобто з їжею. Для людини відомо 8 незамінних амінокислот: валін, лейцин, ізолейцин, треонін, лізин, метіонін, фенілаланін, триптофан.
Напівнезамінні – синтезуються в недостатній кількості, тому повинні частково поступати в організм з іжею. Для організму людини такими амінокислотами є аргінін, тирозин, гістидин.
Замінні синтезуються в організмі з цілого ряду органічних сполук.
Для деяких організмів (щурі, миші) необхідно 9 незамінних амінокислот (до названих додається гістидин).