- •Лекція №1. Предмет і завдання біохімії
- •Загальні уявлення про обмін речовин
- •Хімічний склад живого організму
- •Клітина – основа структури живих систем
- •Історія розвитку біохімії
- •Лекція № 2 Білкові речовини
- •Функції білків
- •Класифікація амінокислот
- •Властивості амінокислот
- •Кольорові реакції на амінокислоти
- •Методи визначення амінокислот
- •Будова білків
- •Фізико-хімічні властивості білків
- •Шляхи виділення та розділення білків
- •Методи визначення білка
- •Класифікація білків
- •Природні пептиди
- •Лекція № 3 Нуклеїнові кислоти
- •Властивості і будова днк
- •Будова і функції рнк
- •Нуклеозиди і нуклеотиди
- •Назви нуклеозидів та нуклеотидів
- •Лекція № 4 Вітаміни
- •Жиророзчинні вітаміни
- •1(138), 10(245) Вітаміни групи а (антиксерофтальмічний фактор).
- •Водорозчинні вітаміни
- •1(162), 10(277) Вітамін с (аскорбінова кислота)
- •Вітаміноподібні речовини
- •Антивітаміни, антиметаболіти, антибіотики
- •Лекція № 5 Вуглеводи
- •Моносахариди
- •10(216), 11Окремі представники моносахаридів
- •Дубильні речовини
- •Полісахариди
- •Лекція № 6 Ліпіди
- •Характеристика промислових жирів
- •Лекція № 7. Ферменти
- •Будова ферментів
- •Теорія ферментативного каталізу
- •Кінетика ферментативних реакцій
- •Властивості ферментів
- •Класифікація і номенклатура ферментів
- •Номенклатура ферментів
- •Класифікація ферментів
- •Характеристика окремих класів ферментів та їх промислове використання Оксидоредуктази
- •Трасферази
- •Гідролази
- •Ізомерази
- •Локалізація ферментів у клітині
- •Лекція № 8 Обмін речовин
- •Способи живлення організмів
- •Теорія біологічного окислення
- •Анаеробний розклад вуглеводів
- •Гліколіз
- •Види бродіння
- •2.Пропіоновокисле бродіння.
- •3.Маслянокисле бродіння
- •4.Ацетонобутилове бродіння.
- •5.Метановебродіння.
- •7.Спиртове бродіння.
- •Аеробний розклад вуглеводів
- •Енергетичний ефект повного розщеплення глюкози
- •Пентозний цикл (пентозофосфатний або гексозомонофосфатний шлях)
- •Гліоксилатний цикл
- •Фотосинтез
- •Біосинтез вуглеводів
- •Обмін ліпідів Розпад ліпідів
- •Окислення гліцерину
- •Окислення насичених жк
- •Енергетика -окислення жк
- •Α-окислення жк
- •Біосинтез ліпідів Біосинтез гліцерину
- •Біосинтез жк
- •Біосинтез тригліцеридів
- •Зміна жирів при зберіганні
- •Основні перетворення ліпідів
- •Обмін нуклеїнових кислот Розпад нк
- •Синтез нк
- •Обмін білків Розпад білків
- •Перетворення амінокислот
- •Нейтралізація і виведення аміаку з організму
- •Орнітиновий цикл
- •Біосинтез амінокислот
- •Біосинтез білків
- •Взаємозв’язок процесів обміну речовин у живому організмі
- •Література
Енергетичний ефект повного розщеплення глюкози
1 – 2. 2 молекули АТФ, що утворюються при аеробному гліколізі та 6 молекул АТФ, що синтезуються за рахунок окислення 2 молекул НАДН2, які утворюються при окисленні 2 молекул гліцеральдегід-3-фосфату в дегідрогеназній реакції гліколізу.
3. 2 молекули НАДН2 (6 молекули АТФ) утворюється при окислювальному декарбоксилюванні пірувату в ацетил-СоА.
1(264) 4. Цикл Кребса: синтезується також 2 молекули ГТФ (субстратне фосфорилювання), що рівносильне 2 молекулам АТФ.
5. Атоми водню переносяться трьома молекулами НАДН2 на систему транспорту електронів; при цьому утворюються 2 х 3 х 3 молекули АТФ (в процесі окислювального фосфорилювання), а всього – 18 молекул АТФ.
6. Атоми водню також переносяться через ФАДН2 в систему транспорту електронів - в результаті утворюються 2 х 2 молекули АТФ = 4 АТФ.
Тому при повному розщепленні 1 молекули глюкози утворюється 38 молекул АТФ.
2(46, т.2) При чому 2 молекули дає гліколіз, 2 - цикл Кребса, 34 - дихальний ланцюг.
2 АТФ (з аеробного гліколізу)
2 НАДН2 (з аеробного гліколізу)= 2 х 3 АТФ = 6 АТФ (дихальний ланцюг).
2 НАДН2 (з окислювального декарбоксилювання пірувату) = 2 х 3 АТФ = 6 АТФ (дихальний ланцюг).
2 ГТФ = 2 АТФ (з циклу Кребса)
2 х 3 НАДН2 (з циклу Кребса)= 2 х 3 х 3 АТФ = 18 АТФ (дихальний ланцюг)
2 х ФАДН2 (з циклу Кребса)= 2 х 2 АТФ = 4 АТФ (дихальний ланцюг)
Всього 38 АТФ
Окрім вище перерахованих, існують інші шляхи розпаду вуглеводів. До них належать пентозний , гліоксилатний цикли.
Пентозний цикл (пентозофосфатний або гексозомонофосфатний шлях)
10(443), 11, 7(798) Цей цикл забезпечує організм пентозами, які необхідні для синтезу нуклеїнових кислот тощо.
У ссавців активність пентозного циклу відносно висока у печінці, серці, надниркових залозах, ембріональній тканині. Пентозний шлях активно реалізується в еритроцитах людини. Існує група спадкових хвороб людини, при яких активність деяких ферментів цього шляху знижена або взагалі відсутня. У таких хворих спостерігається гемоліз – руйнування еритроцитів з виділенням з них гемоглобіну, що веде до розвитку анемії. Стан різко погіршується під впливом деяких ліків (протималярійних препаратів). В Африці та Азії від цих хвороб страждають мільйони людей.
5(80), 19 Гексоза, перетворюючись в монофосфат, зразу окислюється в глюконову кислоту. Потім через ряд проміжних стадій утворюються фруктозомонофосфат та фосфогліцериновий альдегід. У подальшому ці продукти піддаються тим же перетворенням, що і при гліколітичному розпаді.
Гліоксилатний цикл
7(498), 11, 5(80) У тварин він відсутній. Поширений у проростаючому насінні олійних культур. Таким шляхом із ацетильних груп, джерелом яких є жирні кислоти запасних триацилгліцеридів, утворюється глюкоза.
Цей цикл є модифікацією циклу лимонної кислоти. Суть його полягає в тому, що ізолимонна кислота під впливом ізоцитрат-ліази розкладається на янтарну та гліоксилеву кислоти. Остання, взаємодіючи з ацетил-КоА під впливом малат-синтази, утворює яблучну кислоту. Яблучна кислота піддається подальшому окисленню, як у циклі Кребса.
Жирним виділені реакції, які відрізняють цей цикл від цикла Кребса.