literatura_TMFV_dlya_studentiv / Калуська дошкільне тіловиховання / 118-119
.docГігієнічні вимоги до проведення фізкультурного заняття
Фізкультурне заняття - основна форма систематичного навчання дітей, завданням якого є вдосконалення рухових навичок і виховання фізичних якостей.
Фізкультурне заняття складається з трьох взаємопов'язаних частин - вступної, основної та заключної.
Завдання вступної частини - викликати інтерес та емоційний стан до заняття, активізувати увагу, підготувати організм до фізичного навантаження.
З цією метою дітям пропонують знайомі вправи для формування правильної постави, профілактики плоскостопості, пов'язані з орієнтуванням в просторі та колективі. До таких вправ відносять шеренгові: різні шикування в шеренгу (по одному, двоє, троє, четверо), ходьба різних видів (навшпиньки, на п'ятках, на внутрішній стороні ступні, навприсядки), біг з різними завданнями (поворотом за вказаним напрямком, зміною ведучих, темпу). Закінчується вступна частина шикуванням у шеренгу чи коло.
Завдання основної частини - навчити виконувати загальнорозви-вальні вправи, ознайомити з технікою виконання нових вправ, повторити вправи на рухи, які вже відомі. Після цього проводять рухливу
гру.
Для зацікавлення загальноукріплювальні вправи виконують з
дрібним інвентарем: прапорці, гімнастичні палки, обручі, м'ячі та ін. Підбирають вправи так, щоб поступово включалися в роботу різні групи м'язів. Першими потрібно виконувати вправи для розвитку м'язів плечового пояса, з метою формування правильної постави; другими - вправи для розвитку черевного преса та ніг; третіми - вправи для розвитку м'язів спини та гнучкості хребта. Виконання цих вправ передбачає поступове підведення організму до значного фізичного навантаження.
Під час поєднання вправ та рухів, необхідно враховувати їх інтенсивність (вправи чи рухи високої інтенсивності поєднують з вправами низької інтенсивності, чи двома вправами середньої інтенсивності). Такий добір вправ (з правильним чергуванням різної важкості та моментів активного відпочинку) забезпечує умови регуляції функції центральної нервової системи, діяльності серцево-судинної та дихальної систем, забезпечує підтримку фізичної працездатності на високому рівні.
118
Виконання основних рухів, що потребують участі всієї м'язової системи, підвищує функціональний стан організму і підводить його до значного навантаження в рухливій грі.
Рухлива гра характеризується високим ступенем емоційного настрою.
Під час рухливих ігор рівень рухової активності у дітей одного віку різний. Одні діти багато бігають, стрибають, інші — пасивні та малорухливі. Малорухливих дітей потрібно стимулювати до гри, доручати їм "активні ролі", а збудженим дітям - ролі для подолання активних рухів.
Зацікавлення змістом та процесом гри, швидкість та точність реакції на сигнали — це кульмінація підняття життєвих сил. Тривалість заняття наведена в таблиці.
Загальна тривалість і тривалість структурних частин фізкультурного заняття дітей 3—6 років
Вікова група (роки) |
Загальна тривалість заняття (хв) |
Тривалість структурних частин (хв) |
||||
Вступна |
Основна |
Заключна |
||||
загально-розвиваль-ні вправи |
навчання основних рухів |
рухливі ігри |
||||
3-4 |
15-20 |
2-3 |
4-5 |
9-10 |
3-4 |
2-3 |
4-5 |
20-25 |
3-4 |
5-6 |
11-12 |
3-4 |
3-4 |
5-6 |
25-30 |
3-4 |
6-7 |
13-15 |
4 |
4-5 |
Заключна частина заняття включає ходьбу в інтенсивному темпі з поступовим зменшенням його. Ходьба може бути замінена малорухливою грою чи хороводною грою. У заключній частині навантаження потрібно знизити, щоб зменшити зсув у показниках серцево-судинної та дихальної систем і наблизити їх до вихідних даних.
Рухливі ігри — основна рухова діяльність. Вони сприяють формуванню та вдосконаленню життєво-необхідних рухів, розвитку фізичних якостей, моторики і рухових навичок, вихованню рис характеру. Цінність ігор у тому, що в них рухи виконують у різних ігрових ситуаціях, що сприяє удосконаленню рухових навичок, розвитку координації рухів, вихованню спритності, сміливості. Щоб використати всі можливості для ігрової діяльності протягом дня, необхідно до-
_ 119
Розділ IV. Вплив рухової активності на функціонування деяких органів і систем дитячого організму