literatura_TMFV_dlya_studentiv / Калуська дошкільне тіловиховання / 108-109

тиск, блювота або нудота, утруднене дихання, сухі губи, надмірна сухість у роті, запаморочення, судоми м'язів, припинення потовиді­лення. Той, хто отримав тепловий удар, повинен припинити фізичні навантаження, відійти в тінь, поповнити запаси води і солі у вигляді соляних таблеток, спеціальних напоїв (вода із сіллю і цукром).

Нормальна температура тіла 36,6 °С. Температуру тіла вимірю­ють, поміщаючи термометр під язик (Зхв), під пахву (10 хв), у пря­му кишку (1 хв).

Прохолодна, липка і волога шкіра свідчить про шок при теплово­му перевантаженні; холодна суха - про перебування на холоді; гаряча і суха - вказує на жар або тепловий удар.

Втрата рідини, еквівалентна 3 % маси тіла, є небезпечною для здоров'я. Граничний показник втрати рідини - 5 %, а втрата 8 % рі­дини є небезпечною для життя. Якщо втрати рідини переважають 3 %, то це свідчить про підвищений ризик виникнення теплової травми.

РУХ І СЕНСОРИКА

У 30—40 % дітей передньозадній розмір очей збільшується понад норму, і тоді розвивається міопія - короткозорість. У цих випадках дітям потрібно добирати окуляри. Такі діти перебувають на диспан­серному обліку в офтальмологічних кабінетах.

Для того, щоб проводити ефективну профілактику міопії, потріб­но знати причини її розвитку. До них належать:

-тривале розглядання близьких предметів;

-тривале напруження акомодації (скорочення війкового м'яза);

-недостатнє освітлення робочого місця;

-звичка читати лежачи або під час проїзду в транспорті;

-велике навантаження на орган зору внаслідок тривалого перегля­ду телепередач.

Профілактика й усунення цих причин дасть змогу зберегти нор­мальний зір.

Дослідження гостроти зору - обов'язкове і важливе завдання в оцінці загального стану здоров'я дитини, тому проводиться при по­глибленому медичному огляді дитини. Із трирічного віку гостроту зору визначають за спеціальними таблицями із зображенням різних фігурок. Найоптимальнішою вважають таблицю Є. Орлова.

З 5-річного віку гостроту зору досліджують за таблицею Головіна-Сівцова з кільцевими зображеннями.

Для зміцнення очей доцільними є відповідні вправи.

Для розвитку мовного і музичного слуху велике значення має спілкування дитини з дорослими.

Із анатомо-фізіологічних особливостей органу слуху потрібно звернути особливу увагу на ті, які впливають на велику частоту за­хворювань вуха у дітей, особливо першого року життя.

РУХ І ВИЩА НЕРВОВА ДІЯЛЬНІСТЬ

Вища нервова діяльність дитини раннього віку має свої особли­вості, знання яких допоможе уникнути багатьох помилок у вихованні дитини. Які ж це особливості?

1. Умовні рефлекси виникають у дітей порівняно швидко, але за­ кріплюються вони повільно. Багато умовних рефлексів, а отже, умін­ ня, звички, правила поведінки, навіть до трьох років не є досить стійкими. І якщо їх не підкріплювати, вони легко руйнуються. Тому формування звичок, правил поведінки в дитини можливе лише при постійному вправлянні, нагадуванні про них і при єдності вимог до дитини з боку всіх дорослих, що виховують її.

2. Вища нервова діяльність дітей раннього віку характеризується неврівноваженістю двох основних нервових процесів. Процеси збуд­ ження переважають над процесами гальмування. Позитивні умовні рефлекси виробляються швидше, ніж гальмівні. Дитину значно лег­ ше навчити щось робити, ніж навчити втримуватися від бажаної дії. Гальмівні умовні рефлекси вимагають більшого числа повторень, ніж позитивні умовні рефлекси. Саме через ці особливості маленькій дитині дуже важко зберігати тривалий час гальмівні стани (наприклад, спокій­ но стояти біля мами і чекати, коли вона розв'яже усі проблеми з при­ ятелькою. Дитина крутиться, а від мами йдуть розпорядження, яких вона виконати не може: "Так постій же ти спокійно! Не крутися!").

Однак у ранньому віці дитина повинна навчитися розуміти зна­чення слів "треба", "можна", "не можна" і відповідно поводитися.

Починати формувати гальмівні умовні рефлекси, що затримують діяльність дитини на слово "не можна", потрібно наприкінці першого року життя. Слово "не можна" повинно обов'язково супроводжува­тися припиненням діяльності дитини. От вона тягнеться до ножа, що лежить на столі, а їй кажуть "не можна" і забирають ніж, заміня-

108

Розділ IV. Вплив рухової активності на функціонування деяких органів і систем дитячого організму

109