15. Обґрунтувати вимоги до організації контролю у навчанні

Одним із компонентів процесу навчання є контроль навчань! но-пізнавальної діяльності школярів (перевірка, оцінювання, облік). Основні види контролю: попередній, поточний, тематичний підсумковий. Успішність його проведення визначається реалізацією функцій контролю (контролююча, навчальна, діагностико-коригуюча, стимулюючо-мотиваційна, виховна), основних вимог до його організації (об'єктивність, регулярність проведення, гласність оцінювання, етичність ставлення до школяра, підготовка школярів до оцінювання результатів їх навчальне-пізнавальної діяльності), оптимальним вибором форм здійснення контролю (спостереження, усне опитування, письмовий, тестовий, програмований самоконтроль, взаємоконтроль, екзамени).

16. Схарактеризувати принцип гуманізму виховання

Реалізація принципу вимагає від вихователя його гуманістичної орієнтації, яка включає: ставлення педагога до педагогічної діяль­ності як до покликання, яке спрямоване не лише на викладання предмета, але й, у першу чергу, на дитину.

Принцип передбачає повагу до особистості дитини. У ді­яльності вчителя повага до учнів викликає в останніх довіру, від­вертість, увагу до порад і пропозицій викладача. «Діти, підлітки, — як зазначає А.Г. Ковальов, — дуже чутливі до оцінки їх актив­ності, умінь, виявів розуму, фізичної сили і спритності, які роз­глядаються як якості, гідні поваги і заохочень».

Повага до особистості школяра виявляється:

— у знанні вихователем індивідуальних особливостей дитини, у забезпеченні умов для ЇЇ розвитку; в урахуванні інтересів учнів, їх індивідуальних смаків, потреб, поглядів та ін.;

— у вияві довіри до дитини, доброти, чуйності;

— увазі, співчутті, співстражданні, сердечній турботі; в емпатич-ному ставленні до особистості, що передбачає бажання і уміння відчувати іншого як самого себе, ставати на його позиції, розуміти внутрішній світ дитини, тобто перейматися проблемами індивіда;

— у діалогізмі спілкування, який не можливий без бажання і уміння слухати і чути дитину, без ведення діалогу на основі рів-ностей позицій, взаємоповаги і довір'я, коли засобами спілкуван­ня педагога з вихованцями є не настанови, заборона, погрози, а врахування точки зору співбесідника, розумні вимоги.

Звідти виходить тактика співробітництва, взаємодії в сумісній діяльності і спілкуванні.

Гуманізм вихователя передбачає також терпимість, його педа­гогічний такт.