8. Розкрити сутність процесу виховання, його особливості і етапи

виховання —

сукупність способів, прийомів виховання, спря­мованих на розвиток мотиваційної сфери і сві­домості школярів, вироблення навичок і зви­чок поведінки, їх корекцію й удосконалення.

Характеристика методів виховання вимагає певної їх класифі­кації. Але це дуже складне питання педагогіки. На сторінках га­зет, журналів велись і ведуться дискусії з цієї проблеми, в ході яких висловлюються різні точки зору.

Так, І.С. Мар'єнко умовно всі методи ділить на шість груп: а) репродуктивно-пояснювальні; б) привчання і вправи; в) про­блемно-ситуативні; г) стимулювання; д) гальмування; е) керівницт­во самовихованням учнів¹.

М.І. Болдирев називає три групи методів⁵:

1) методи переконання;

2) методи організації життя і діяльності учнів;

3) методи стимулювання діяльності і поиедінки.

9. Проаналізувати вимоги до відбору змісту освіти в школі і основних його компонентів

зміст освіти можна визначити як педа­гогічна адаптований соціальний досвід, педагогічна адаптовану сис­тему знань, способів діяльності інтелектуального і практичного ха­рактеру, досвіду творчої діяльності та емоційно-ціннісного став­лення до світу, тобто систему чотирьох компонентів соціального досвіду, віддзеркалену у видах і галузях діяльності, втілених у на­вчальних предметах і програмах позаурочної діяльності.

Між цими компонентами існують певні зв'язки: кожен з поперед­ніх є умовою функціонування наступних. Так, без знань неможливе ні відтворення способів діяльності, ні їх творче застосування. Нові знан­ня, за наявністю опорних умінь, формують нові вміння. Крім того, застосування відомих способів діяльності для отримання відомого ре­зультату призводить інколи при наявності нових, не врахованих умов, не тільки до надбання нових знань, але і до появи нових способів діяльності. Сам пошук нових способів діяльності неодмінно сполуча­ється з відтворенням уже відомих. Проте, різні компоненти змісту освіти відрізняються, перш за все, характером діяльності, по його за­своєнню, коли відбувається перетворення об'єктивного змісту соціа­льного досвіду в надбання особистості.

Кожен елемент змісту освіти вимагає конкретних шляхів його формування.

Так, наприклад, формування навички вимагає:

— ознайомлюючого етапу, що передбачає осмислення конкре­тної дії, ознайомлення з прийомами його виконання, чітке розу­міння мети;

— підготовчого (аналітичного), коли школяр оволодіває еле­ментами дії, аналізує способи виконання, обирає їх способи ви­конання, але здійснює це неточно, має місце високий-рівень зосе­редженості;

— стандартизованого, який характеризується автоматизацією дій;

— варіативного (ситуативного), котрий виявляється в доціль­ному виконанні дій, самоконтролі та ін.

10. Розкрити значення колективу у вихованні особистості і шляхи формування дитячого колективу.

Важливим фактором, який впливає на формування особистос­ті школяра, є класний колектив, який інтегрує мету, духовні цін­ності суспільства, утворюючи своєрідну сполучну ланку між шко­лярем і суспільством. У системі позитивних колективних стосун­ків дитина має можливість повніше розвинути свої здібності, усвідомити себе як особистість.

Багатство ролей, які виконують учні в шкільному колективі, за­лежить від функціонування первинних і загальних, постійних і тим­часових, одновікових і різновікових колективів, членом яких висту­пає учень, їх гармонійної взаємодії, достатньо різнобічної діяльності.

Згуртуванню колективу сприяють: постановка перспективи, традиції, робота з організаторами, пред'явлення вимог, педагогіч-но доцільна позиція дорослих, колективна творча діяльність.

Велике значення для виховання особистості школяра має їх участь у діяльності дитячих і громадських організацій.