Кількість тактичних прийомів, реалізованих у грі у баскетболісток контрольної групи до і після проведення експерименту

Назва прийому	Період тест.		n	σ	m	по-різному- сти	σ різн.	m різн.	t розрахунок.	p
Передай-вийди	до експер.	1,1	10	0,88	0,28	-0,10	0,74	0,23	-0,43	0,68
	після експер.	1,2	10	0,42	0,13
заслін	до експер.	0,3	10	0,48	0,15	0,10	0,57	0,18	0,56	0,59
	після експер.	0,2	10	0,42	0,13
наведення	до експер.	0,3	10	0,48	0,15	0,10	0,57	0,18	0,56	0,59
	після експер.	0,2	10	0,42	0,13
трійка	до експер.	0,3	10	0,67	0,21	0,20	0,42	0,13	1,50	0,17
	після експер.	0,1	10	0,32	0,10
Швидкий прорив	до експер.	0,7	10	1,06	0,34	0,10	0,57	0,18	0,56	0,59
	після експер.	0,6	10	0,84	0,27

Рис. 3.35. Кількість тактичних прийомів, реалізованих у грі у баскетболісток експериментальної групи до і після проведення експерименту

3.2.Вплив застосуваннятактичних вправна психофізіологічні показники баскетболісток

Як відомо [26,29], психофізіологічні показники важко піддаються розвитку, і саме тому одержання статистично значимих розходжень між показниками, отриманими до проведення експерименту й показниками, отриманими після проведення експерименту, свідчать про позитивний вплив розробленої нами методики не тільки на рівень фізичної й технічної підготовленості, але й на рівень психофізіологічних можливостей.

Результати порівняльного аналізу психофізіологічних показників, отриманих при тестуванні баскетболісток експериментальної групи до й після проведення експерименту, показують, що всі психофізіологічні показники випробуваних експериментальної групи статистично значиме покращилися (рис. 3.36). У контрольній групі кількість статистично значимих змін виявилося значно меншим у порівнянні з експериментальною групою (рис. 3.36). Так, коефіцієнт ефективності розумової роботи в експериментальній групі покращився на 11,11 у.о. (р=0,01), а в контрольній групі зміна даного показника становить 2,10 у.о. (р=0,04). Розроблена методика зробила позитивний вплив також на показники уваги. Так, після проведення експерименту у випробуваних експериментальної групи виявлене достовірне зниження кількості помилок по тесту Бурдона. Середнє значення зменшення кількості помилок в експериментальній групі склало 5,45 (р=0,000), тобто дана зміна вірогідно при найвищому рівні значимості (рис. 3.36). У контрольній групі зміна даного показника становить 3,53 при р=0,02 (рис. 3.36), що вірогідно при меншому рівні значимості в порівнянні з експериментальною групою.

Найвищий рівень значимості характерний також для ступеня поліпшення показника концентрації уваги за даними тесту Бурдона у баскетболісток експериментальної групи. Поліпшення даного показника склало 49,80 у.о., що вірогідно при р=0,000, тобто при найвищому рівні значимості (рис. 3.36). У той же час у баскетболісток контрольної групи зміна даного показника статистично не вірогідно (зміна коефіцієнта становить 15,50 у.о., при р=0,16) (рис. 3.36).

Рис. 3.36. Процентна зміна психофізіологічних показників у результаті проведення експерименту у баскетболісток експериментальної й контрольної груп