5. Синтаксичний аналіз речення.

Під час синтаксичного аналізу в учнів закріплюються і уза­гальнюються знання про структуру речення, типи речень за метою висловлювання, причинно-наслідкові зв'язки в системі простого речення, розділові знаки.

Уміння визначати кількість, послідовність та місце слів у ре­ченні можна сформувати, виконуючи такі завдання:

1. Придумати речення за сюжетним малюнком та визначити в ньому кількість слів.

2. Придумати речення з певною кількістю слів.

3. Розширити речення, збільшивши кількість слів.

4. Скласти графічну схему та придумати за нею речення.

5. Визначити місце слів у реченні (яке за рахунком задане слово).

6. Виділити з тексту речення з певною кількістю слів.

7. Показати цифру, яка відповідає кількості слів поданого речення.

6

Другим напрямом логопедичної роботи є формування вмінь пра­вильно узгоджувати слова в реченні.

Потреба у проведенні корекційної роботи в цьому напрямі зумовлена тим, що діти не вміють граматично правильно ви­словлювати свої думки. В їхньому усному і писемному мовленні часто трапляються помилки на узгодження та керування (агра­матизми). Корекційну роботу слід спрямовувати на вироблен­ня вмінь правильно узгоджувати слова за родом, числом та від­мінками. Робота проводиться на практичному рівні і одночасно передбачає відпрацювання структури і граматичного оформ­лення речення.

Узгодження іменника з прикметником за родом і числом (спосіб зв'язку слів — узгодження)

Необхідною умовою результативної корекції є попередня робота, спрямована на збагачення словникового запасу учнів словами, що позначають ознаки предметів, уточнення значень слів різної морфологічної категорії. Наведемо приклади таких видів завдань.

1. Назвати овочі чи фрукти і до кожної назви дібрати означення; назвати домашніх тварин, птахів і дібрати відповідні оз­начення.

2. Дібрати означення до поданого слова. Вчитель називає будь-який предмет, а учні добирають якомога більше означень. Запитання ставлять приблизно в такій формі: Який буває Лист? зелений). Правильно. А ще який?

3. Учитель роздає по два малюнки, на яких зображено два предмети. Учні мають порівняти предмети за кольорами, роз­міром, якістю та іншими ознаками.

4. Учням пропонують описати якийсь предмет.

5. За аналогією до слів, що означають назву предмета, дібра­ти слова, які означають якість предмета: х/го — хибний, море — морський тощо.

Такі вправи сприяють розвиткові мовлення і мислення учнів.

6. До слів, шо позначають ознаки предметів, дібрати слова, які означають назви предметів: яскраве.... блакитне..., зелена....твердий..., холодний..., стигле..., темна..., висока..., пухнаста...,кругле....

З окремими словосполученнями скласти речення. Після підготовчого періоду роботу продовжують у процесі складання словосполучень і речень:

1. Скласти речення за зразком, спираючись на малюнок пред­мета. Дібрати слово-ознаку до слова-назви чоловічого роду. (Малюнок: мак; зразок: Червоний мак. Цвіте червоний мак).

2. До слова-назви предмета жіночого роду дібрати відповід­не слово-ознаку і скласти речення за зразком. (Зразок: Гарна троянда. Цвіте гарна троянда).

3. До слова-назви середнього роду дібрати відповідне словоознаку і скласти речення. (Зразок: Впало яблуко).

4. Скласти словосполучення, дібравши до поданого слова відповідне слово-ознаку. З кожним словосполученням скласти речення. (Зразок: Апельсин солодкий. Я їм солодкий апельсин).

5.Послухати словосполучення. Назвати слово-підмет, поста­вити від нього запитання до слова-ознаки. Скласти речення. (Зразок: Посуд. Посуд (який?) чистий).

6. Послухати речення. Знайти в ньому слово-ознаку. Поста­ вити запитання до слова-ознаки. (Зразок: Перелітні птахи. Пта­хи (які?) перелітні).

7. Послухати речення. Накреслити схему речення. (Зразок: Подули вітри. Листя облетіло).

8. Послухати речення. Назвати слово-підмет і слово-ознаку до нього, використавши запитання (Випливло на небо жовтеньке сони,е. Руденька білочка скакала по деревах).

9. Послухати речення. Накреслити його схему. Назвати голов­ні слова, поставити запитання. (Маленький хлопчик сміється. Сильний дощ закінчився).

Для закріплення знань використовують такі завдання:

1) Дописати закінчення в словах: На столі стоїть блакит... кружка. У лісі дзюрчить дзвінк... струмочок.

Записати речення зі словами, поданими в дужках: Вітя їсть (свіжий) яблуко. По небу пливе (темний) хмаринка.

2) Доповнити речення словами: Зранку світить сонце. Настала весна. слова для довідок: яскравий, теплий.

4) Скласти речення з поданих слів: зелена, росла, на, галявині,ялинка.

Узгодження різних частин мови у різних відмінках (спосіб зв'язку слів —керування)

До категорії відмінка в сучасній українській мові входять сім відмінків.

Категорія відмінка слугує для вираження функціональних значень іменника, тобто зв'язку іменника з іншими словами у реченні. Значення кожного відмінка сприймається на рівні син­таксису слова — в словосполученні та реченні. Кожний відмінок дістає своє вираження у відповідній відмінковій формі.

Одним із напрямів корекційної роботи над реченням є на­вчання учнів правильно знаходити вираження певного відмінка у відповідній формі, тобто узгоджувати слова в реченні, вжива­ти їх у відповідному відмінку Кожний з непрямих відмінків має різні значення, тому навчання узгодження учнів слів відбуваєть­ся на практичному занятті.

Орієнтовні види вправ: