олефир / т24
.docТема 24. Профілактика порушень писемного мовлення
План
-
Актуальність профілактики дисграфії та дислексії у дітей дошкільного віку.
-
Чинники ризику виникнення дислексій та дисграфій під час підготовки дітей до шкільного навчання.
-
Завдання, які можна використовувати з метою ранньої діагностики схильності до дисграфії та дислексії.
1
Актуальність профілактики дисграфії та дислексії у дітей дошкільного віку зумовлена значною поширеністю цих порушень у молодших школярів.
Причиною уповільненого опанування читання і письма, численних стійких дисграфічних та дислексичних помилок, як зазначалося вище, іноді є недостатня психологічна готовність дітей до шкільного навчання. В нормі психологічна та мовленнєва готовність формується у дітей до кінця дошкільного віку
Особливу увагу слід приділяти дітям з вадами усного мовлення та відхиленнями в розвитку пізнавальної діяльності, зокрема із затримкою психічного розвитку, розумовою відсталістю тощо. У цих дітей виявляють недостатню готовність до різних видів мовного аналізу та синтезу, зокрема до звукового аналізу. Для них характерними є недиференційовані знання про мовну дійсність, нерозчленованість елементів мовлення, нездатність відрізняти звуковий образ від значення слів. Поряд із фонетико-фонематичним недорозвиненням у них спостерігається недосконалість лексико-граматичної будови мови. Це виявляється у недоцільних повтореннях тих самих слів, смисловій неточності вживання їх, недостатній виразності та образності мовлення, одноманітності та недосконалості вживаних синтаксичних конструкцій і морфологічних узагальнень.У профілактиці дисграфії та дислексії. а також утруднень у засвоєнні писемного мовлення актуальним є визначення схильності до цього порушення в дошкільному віці. На можливість ранньої діагностики дислексії вказує О. Корнєв.
2
З огляду на етіологічний аналіз дислексії та дисграфії слід враховувати наявність таких чинників ризику під час підготовки дітей до шкільного навчання:
-
спадкову обтяженість нервово-психічними захворюваннями, мовленнєвими порушеннями та ін.;
-
органічну симптоматику (пологова травма, патологія в пренатальний період, енцефалопатія, гідроцефалія, нейроінфекціїта ін.):
-
функціональні порушення нервової системи (неврози, неврастенія, психостенія);
-
незрілість психічних процесів та емоційно-вольової сфери дитини внаслідок недоліків виховання;
-
тимчасову затримку психічного розвитку різної етіології;
-
порушення усного мовлення:
-
несформованість важливих шкільних умінь (фонематичного аналізу та синтезу, різних видів мовного аналізу, таких як: виділення звука, складу, слова, речення; вільна орієнтація на аркуші паперу; графічні вміння; уміння підкоряти свої дії певному регламенту, правилам тощо).
З метою виявлення у дошкільників схильності до утруднень у процесі опанування читання і письма застосовують різні методи: бесіду, вивчення медичної документації, систему завдань в ігровій формі.
У процесі бесіди з батьками з'ясовують спадкову схильність та органічні чинники, які зумовили труднощі в опануванні грамоти, а також негативний вплив на дитину найближчого мікро-соціального оточення. З медичної документації вивчають дані про фізичний та психічний розвиток дитини, перенесені захворювання, травми та їх наслідки. Після короткого логопедичного обстеження виявляють вади усного мовлення. За допомогою спеціальних завдань визначають зрілість психічних процесів та емоційно-вольової сфери, рівень сформованості важливих для засвоєння грамоти умінь.
3
Розглянемо приклади завдань, які можна використовувати з метою ранньої діагностики схильності до дисграфії та дислексії.
Перший блок завдань — визначення готовності до різних видів мовного аналізу
Завдання 1. Мета: з"ясувати здатність порівнювати слова за звуковим складом.
Матеріал: малюнки, назви яких починаються з одного звука.
Інструкція: Назви малюнки та визнач спільний звук для всіх слів: айстра, Аня, апельсин, ананас, автобус:миша, море, машина, муха. мию.
Завдання 2. Мета: з'ясувати здатність до визначення кількості звуків у слові.
Матеріал: фішки.
Інструкція: поклали стільки фішок, скільки звуків у слові: ау. ах, мак, дим, мама, гуси.
Завдання 3. Мете: виявити здатність порівнювати слова за морфологічним складом.
Матеріал: слова зі спільними морфемами.
Інструкція: Послухай слова та визнач для всіх слів спільну частину: зайчик, стільчик, вовчик, хлопчик: прийшов, прибіг, приповз, привіз.
Завдання 4. Мета: з'ясувати здатність до виділення слів із речення, визначення кількості слів у реченні.
Матеріал: смужки паперу.
Інструкція: Поклади стільки смужок, скільки слів у реченні: «Діти малюють», «Діти малюють зиму». «Діти малюють зиму фарбами».
Другий блок завдань — визначення просторових уявлень
та орієнтації у дітей
Завдання 1. Мета: визначити здатність орієнтуватися на аркуші паперу з правого та лівого боку.
Матеріал: аркуш паперу, малюнки: зірочка, кулька, квітка, прапорець, будиночок.
Інструкція: Поклади у центр аркуша паперу малюнок із зірочкою, ліворуч від зірочки — будиночок, праворуч від зірочки — квітку, праворуч від квітки — кульку. Поклади малюнок з будиночком у центр аркуша, в правий нижній кут — прапорець, у правий верхній кут — кульку, в лівий нижній кут — квітку, у лівий верхній кут — зірочку.
Завдання 2. Мета: визначити здатність орієнтуватися у правій та лівій сторонах аркуша паперу.
Матеріал: малюнок із зображенням акваріума з рибками, які пливуть у різних напрямках.
Інструкція: Розглянь уважно малюнок. Покажи рибок, які пливуть зліва направо, справа ншііво.
Завдання 3. Мета: визначити вміння орієнтуватися на аркуші паперу, точно виконувати інструкцію, відраховувати клітинки.
Матеріал: папір у клітинку, фішки.
Інструкція: Постав фішку в лівий нижній кут. Пересунь її через дві клітинки праворуч, через три —догори, через дві — праворуч, через дві — вниз, через гри — праворуч. Стоп!
Третій блок завдань — вивчення у дітей графічних умінь
Завдання 1. Мета: виявити здатність до точного відтворення зразка, особливості уваги дитини.
Матеріал: зразки орнаментів.
Інструкція: Уважно роздивись орнамент. Домалюй точно за зразком.
Завдання 2. Мета: виявити вміння уважно слухати, розуміти і точно виконувати певні правила; вивчити графічні навички.
Матеріал: папір у клітинку, олівець, зразок орнаменту.
Інструкція: Знайди лівий верхній кут паперу. Відрахуй дві клітинки донизу і дві — праворуч, постав крапку. Почни малювати, не відриваючи олівець від паперу: одну клітинку донизу, одну — праворуч, дві — донизу, одну — праворуч, одну — донизу, одну — праворуч, одну — догори, одну — праворуч, дві — догори, одну — праворуч, одну — догори, одну — праворуч. Подивися на свій малюнок і зразок, порівняй їх, знайди у своєму орнаменті помилки.
Ступінь успішності виконання дитиною завдань на просторову орієнтацію, фонематичного та графічного диктантів дає змогу оцінити готовність її до звукобуквеного аналізу, розвитку неї дрібної моторики, стан довільності психічних процесів, сформованості вольових зусиль, здатності свідомо керувати своїми діями, підкоряти їх певним правилам.
На основі отриманої інформації складають міні-програми для дітей «групи ризику». Профілактична та корекційна робота з цими дітьми має комплексний характер та передбачає участь дитячого психоневролога, психолога, логопеда, вихователя. Обов'язково застосовують індивідуальний підхід: для одних дітей достатня лише психолого-педагогічна корекція, інші потребують логопедичної допомоги, треті — крім того, лікування.
Спеціальну роботу із запобігання у дітей труднощам у засвоєнні грамоти будують за такими напрямами:
-
диференційований підхід до дітей на заняттях різного типу;
-
індивідуальна робота з дітьми;
-
пропедевтична спрямованість ігор;
-
підготовка дітей до шкільного навчання в умовах сім'ї. Зміст роботи передбачає розвиток зорово-просторових функцій, пам 'яті, уваги, симультанно-сукцесивних функцій, аналітико-синтетичної діяльності, формування мовного аналізу та синтезу, розвиток графічних здібностей, лексики, граматичної будови мови, подолання вад усного мовлення.
Диференційоване навчання дітей «групи ризику» на заняттях різної форми передбачає індивідуалізацію у виборі навчального матеріалу, змісту, прийомів роботи, форм та засобів навчання.
На заняттях з розвитку мовлення діти «групи ризику- краще за інших вправляються у «рядопромовлянні» (днів тижня, місяців, пір року, лічилок), у відтворенні «ритмів» (ігри зі словами, які звучать).
На заняттях з формування елементарних математичних уявлень їм частіше пропонують завдання на перемальовування та викладання з паличок геометричних фігур. їх перетворення. За потреби дітям надають допомогу, використовують зразок.
Продуктивні види діяльності (ліплення, малювання. аплікація, конструювання) дають можливість розвивати у дітей просторові уявлення, орієнтацію, сенсорні навички. На перших етапах роботи рекомендують частіше використовувати зразок, докладне пояснення. Стимулюючим чинником є діяльність разом із дорослим. Дитина сприймає дорослого і як більш досвідченого та обізнаного, і як рівноправного партнера.
На фізкультурних та музичних заняттях використовують різні вправи, численні повторення з метою закріплення у дітей просторових уявлень, особливу увагу звертають на орієнтацію «праворуч — ліворуч».
На індивідуальних заняттях з дітьми, які мають недостатню готовність до систематичного навчання, вирішують різні завдання, їх проводять, по-перше, з метою перспективної підготовки дітей до занять; по-друге, для закріплення вмінь та вироблення навичок; по-третє, з метою психолого-логопедичної корекції.
У профілактичній роботі з дітьми використовують провідний вид діяльності дошкільників — ігри. На заняттях та у вільний час педагог організовує ігри, спрямовані на розвиток у дітей недостатньо сформованих психічних функцій, моторних навичок, просторової орієнтації.
Для підготовки дітей «групи ризику» до опанування грамоти залучають батьків. У навчанні батьків використовують як традиційні форми (збори, консультації, дні відчинених дверей), так і нетрадиційні: практичні заняття, діяльність батьків разом із дітьми під керівництвом педагога, ділові ігри, моделювання педагогічних ситуацій з їх подальшим обговоренням. Батьків навчають правильного стилю спілкування з дитиною, співпраці з нею, ознайомлюють з розвивальними іграми.
Розвиток дитини в сім'ї та корекційно-педагогічний вплив на неї в дитячому садку сприяє вирівнюванню недостатньо розвинених функцій та процесів, які забезпечують засвоєння читання і письма.
Отже, порушення писемного мовлення є досить поширеною мовленнєвою вадою, що має різну етіологію та складний патогенез, 1 зумовлені недорозвиненням низки немовленнєвих та мовленнєвих психічних фікцій та операцій. Основними симптомами дисграфії та дислексії є стійкі патологічні помилки, різні за своїми проявами та природою. Корекційна психолого-логопедична робота має диференційований характер, враховує механізми порушення, його симптоматику, структуру та психологічні особливості дитини. Своєчасне виявлення, психолого-педагогічне вивчення дітей, які мають труднощі в опануванні писемного мовлення, та надання їм кваліфікованої корекцій-но-методичної допомоги запобігають виникненню відхилень в опануванні шкільних знань, умінь та навичок з усіх предметів мовного циклу, сприяють розвитку пізнавальних здібностей учнів та їх соціальній адаптації загалом.