2. Упорядкування деформованих речень.

Ця робота передбачає складання речень із різних слів, віднов­лення правильного порядку слів у реченні. На початковому етапі роботи складають речення, всі слова яких наведено у по­трібній формі. Потім застосовують вправи, в яких слова подані в початковій формі. Успішна виконання поставлених завдань свідчить про підвищення рівня мовленнєвого розвитку учнів.

1) 3 кожної групи слів скласти і записати речення, визначи­ти граматичну основу (слова наведені в потрібній граматичній формі):

а) безприйменникові конструкції {біля, учні, зібралися, школи);

б) прийменникові конструкції (учні, у, часто, музеї, ходять);

в) ускладнені прийменникові конструкції (маленька, за. безпділпя, праця, краще, велике).

2) 3 кожної групи слів скласти і записати речення, визначити граматичну основу, поставити слова в потрібній граматичній формі (слова подано у початковій формі):

а) безприйменникові конструкції (школа, влаштувати, новорічний, ялинка);

б) прийменникові конструкції (на, гіршати, погода,ранок). 3. Поширення та скорочення речень.

1) Поширення речень зі спиранням на наочність та без неї.

Ці вправи сприяють збагаченню словникового запасу учнів, усвідомленню причинно-наслідкових зв'язків між словами в реченні, розвитку мовлення. Роботу проводять у такій послідов­ності:

1. Поширення речень за запитаннями без зміни порядку слів (селяни косили — Що? Де?).

2. Поширення речень за запитаннями зі зміною порядку слів (стояв туман — Де ? Коли ?Який ?).

3. Поширення речень без запитань (Лід блищить. Листя опа­дає).

4. Скорочення поширених речень відкиданням деяких слів.

5. Перетворення поширених речень у непоширені (На заході сонце горить променисто).

4. Робота над зв'язком слів у реченні.

Учні мають засвоїти, що між словами в реченні існує смис­ловий і граматичний зв'язок. Усвідомити його допоможуть вправи на конструювання речень.

Наприклад, логопед записує на дошці два ряди слів:

1. трава, парти, співати:

2. трава, клумба, рости.

Потім пропонує прочитати слова кожного рядка і подумати, чи можна об'єднати їх у речення. Вчитель має допомогти учням зрозуміти, що зі слів першого рядка скласти речення не можна, бо між словами відсутній смисловий зв'язок. Аналізуючи дру­гий рядок, діти переконуються, що слова легко об'єднати в ре­чення, оскільки ними можна висловити думку. Вчитель, зміню­ючи форму слів, допомагає дітям скласти кілька речень: Клумба заросла травою. Травою клумба заросла. На клумбі росте трава. Трава виросла на клумбі.

Можна застосовувати також вправи синтетичного характеру.

Вправа 1. Серед поданих слів виберіть ті. які можна об'єднати за змістом, і складіть з ними речення.

1. У, сонцем, пісні, дощу, зацвіли, сказав, проліски.

2. Насталю, слово, весела, яскрава, весна.

Вправа 2. До кожного рядка слів доберіть за змістом ще по одному слову і складіть речення:

1. зібраш, урожай, колгоспники;

2. ми, рідну, землю, нашу.

У процесі практичної роботи, без будь-якого теоретичного вивчення, учні поступово засвоюють, що між словами речення має бути і граматичний зв'язок, який виражається формами слів, прийменниками та сполучниками. Допоможуть у цьому різні вправи на конструювання речень.

1. У кожному рядку об'єднати слова так, щоб утворилося ре­чення:

1. наша.мама, дбати, про, дітям;

2. діти, вирости, справжні, людьми.

2. Пов'язавши між собою у кожному рядку слова, розташувати їх так, щоб утворилося речення:

1. села, біля, гай, чудовий, є;

2. ростуть, ньому, білокорі, у, берізки;

3. на, ніжно-зелене, них, листячко;

4. поміж, веселі, вітами, пташки, пурхають.

3. З поданих слів скласти два речення: є, ми, багато, будемо, цікавих, їх. книжок, читати, і, розуму, набиратись.

4. Уважно прочитати кожне речення. Визначити, яких слів не вистачає. Вставити пропущені слова:

Зацвіли ... лісі голубі дзвіночки. В кожній пелюсточці... ма­ленький молоточок. Як тільки вітер повіє, молоточок дотор­кається ... пелюстки й дзвонить. Дзвін пливе ... лісом.

Дуже корисними є аналітичні вправи, виконуючи які, учні навчаються встановлювати зв'язки між членами речення за до­помогою граматичних запитань. Доцільне використання їх допомагає учням поступово усвідомити, що запитання потрібно ставити від головного слова до залежного; що між головною смисловою парою — підметом і присудком — існує двобічний зв'язок, бо вони є рівноправними один щодо одного.

Вправа 3. За допомогою запитань встановіть зв'язки між словами речення:

Оленка вишиває рушничок.

Встановлюють зв'язок між головною парою: Оленка (що ро­бить?) вишиває; Вишиває (хто?) Оленка, а також однобічний зв'язок між головними і залежними словами: Вишиває рушничок.

Ці самі зв'язки можна показати на схемі речення, де стрілкою вказаний напрямок запитання.