1017798_3F6A5_mihaylichenko_o_v_istoriya_nauki

Михайличенко О.В. «Історія науки і техніки»

функцій і умов живлення, отже, досконала форма здорового організму знаходиться в прямій залежності від активної дії на нього вправ, розроблених на науковій основі".

Впровадження методик високотехнологічного XX століття розширило можливості наукової анатомії, ще більше наблизивши її до практичної медицини. Наприклад, відкриття Рентгена, а далі, як наслідок, створення рентгеноанатомії надали можливість використати рентгенодіагностику для постановки діагнозу. Нині розпізнавання захворювань на основі рентгенологічних даних здійснюється за допомогою рентгеноскопії і рентгенографії.

У сучасній практичній медицині існують такі напрямки:

лікувальна справа;

педіатрія;

стоматологія.

Ці напрямки передбачають такі основні медичні спеціальності: терапевт, сімейний лікар, педіатр, хірург, акушер–гінеколог, анестезіолог–реаніматолог, дантист, косметолог, психіатр, офтальмолог, військовий лікар, фармацевт, уролог, невропатолог, кардіолог.

Питання для обговорення:

1.У чому полягає завдання історії науки і техніки?

2.Як і чим можна пояснити, що наука і техніка впливають на державне, соціальне і громадське життя?

3.Охарактеризуйте можливості науки.

4.Як ви розумієте поняття «техніка»?

5.Дайте загальну характеристику наукових і технічних досягнень, наслідки їх використання в епоху середньовіччя.

6.Яким чином винахід книгодрукування в середньовіччі вплинув на прогрес людства?

7.Сутність наукової революції ХVІІ ст.

8.Дайте характеристику еномічних, технічних і соціальних змін, що привели до промислового перевороту наприкінці ХVІІІ − на початку ХІХ століть.

9.Сутність наукової революції у природознавстві наприкінці ХІХ − на початку ХХ століть.

–343–

Михайличенко О.В. «Історія науки і техніки»

Рекомендована література до вивчення розділу у соціальній мережі

INTERNET:

1.Хронос: Всемирная история в интернете. Доступ: http://www.hrono.ru/

2.Кремень В.Г., Ільїн В.В. Філософія: мислителі, ідеї, концепції: Підручник К.: Книга, 2005. – 528 с. Доступ: http://www.twirpx.com/file/185874/

3.Бевз В.Г. Історія математики. Доступ:

http://www.twirpx.com/file/509781/

4.Азимов Айзек. Краткая история биологии. От алхимии до генетики.

– М.: Центрполиграф, 2004. – 223 с. Доступ: http://www.twirpx.com/file/586271/

5.Башмакова И.Г., Белый Ю.А. Хрестоматия по истории математики.

– Москва: «Просвещение» 1976. – 318 с. Доступ: http://www.twirpx.com/file/254793/

6.Бородулин Ф.Р. История медицины. Избранные лекции. – М.:

МЕДГИЗ, 1961. – 254 с. Доступ: http://www.twirpx.com/file/483109/

7.Берри А. Краткая история астрономии. Пер. с англ. Займовского

С.Г. ОГИЗ, М–Л., 1946. – 363 с. Доступ: http://www.twirpx.com/file/782046/

8.Азимов Айзек. Краткая история химии. Развитие идей и представлений в химии. Пер. с англ. под ред. А. Н. Шамина. – М.:

Мир, 1983. Доступ: http://www.twirpx.com/file/248692/

9.Агарков П.Д. История економики. – Белгород: БГТУ, 2004. – 162 с.

Доступ: http://www.twirpx.com/file/314049/

10.Иофинов С.А. История техники и науки о механизации земледелия.

– Монография. – СПб.: СПбГАУ, 1994. – 179 с. Доступ: http://www.twirpx.com/file/944651/

11.Кудрявцев П.С. История физики. В трех томах. – М.: Учпедгиз, 1956. Доступ: http://www.twirpx.com/file/302063/

Рекомендована література до вивчення:

1.Артоболевский И.И., Федоров А.С., Плоткин С.Я. Очерки истории техники в России с древнейших времен до 60–х годов XIX века. М.,

1989.

2.Боголюбов А.Н. Роберт Гук. М., 1984.

3.Боголюбов А.Н. Теория механизмов и машин в историческом развитии ее идей. М., 1986.

–344–

Михайличенко О.В. «Історія науки і техніки»

4.Болгарский Б.В. Очерки по истории математики. М., 1979.

5.Брентис Б.Б. С. Ибн Сина (Авиценна). Киев, 1984.

6.Варшавский А.С. Сыны отечества (епоха русского Просвещения 50

– 70–х гг. ХVIII в.). М., 1987.

7.Великие ученые средней Азии и Казахстана (XIII – XIV вв.). Алма– Ата, 1965.

8.Виргинский В.С. Ефим Алексеевич Черепанов, Мирон Ефимович Черепанов. М., 1986.

9.Виргинский В.С. Иван Иванович Ползунов. М., 1989.

10.Виргинский В.С. Петр Кузьмич Фролов. М., 1968.

11.Виргинский В.С., Хотинков В.Ф. Очерки истории науки и техники с древнейших времен до середины XV века. М., 1984.

12.Гайденко П.П. Еволюция понятия науки. М., 1980.

13.Гиндинкин С.Г. Рассказы о физиках и математиках. М., 1981.

14.Голин Г.М., Филанович С.Д. Классики физической науки (с древнейших времен до нача–

15.ла ХХ века). М., 1989.

16.Горохов В.Г. Концепции современного естествознания и техники.

М., 2000.

17.Гумилевский Л.А. Русские инженеры. М., 1953.

18.Джуа Д. История химии. М., 1975.

19.Еремеева А.И., Цицин Ф.А. История астрономии. М., 1989.

20.История техники / А.А. Зворыкин, Н.И. Осьмова, В.И. Чернышев, С.В. Шухардин. М., 1962.

21.История биологии / Под ред. С.Р. Микулинского. М., 1972.

22.Казаков В.К. Очерки развития естественнонаучных и технических представлений на Руси в Х –XVII вв. – М., 1976.

23.Капитонов Е.Н. Законы развития и строения техники: Учеб. пособие. – Тамбов, 1996.

24.Кефели И.Ф. История науки и техники. – СПб., 1995.

25.Козлов Б.И. Возникновение и развитие технических наук. – Л.,

1988.

26.Колчин Б.А. Техника обработки металлов в древней Руси. – М.,

1953.

27.Копелевич Ю.Х. Возникновение научных академий (середина XVII

– XVIII вв.). – Л., 1974.

28.Кудрявцев П.С., Конфедератов И.Я. История физики и техники. –

М., 1965.

29.Лишевский В.П. Охотники за истиной. Рассказы о творцах науки. –

М., 1990.

–345–

Михайличенко О.В. «Історія науки і техніки»

30.Лури С.Я. Очерки по истории античной науки. – М.–Л., 1947.

31.Любомиров П.Г. Очерки по истории русской промышленности

XVII – начала XIX вв. – М., 1947.

32.Маркс К., Енгельс Ф., Ленин В.И. О науке и технике. – Т. 1, 2. – М.,

1985.

33.Матвиевская Г.П. Рене Декарт. – М., 1987.

34.Мельников П.И. Иван Петрович Кулибин. – М., 1975.

35.Механика и цивилизация XVII – XIX вв. – М., 1979.

36.Очерки истории естественно научных знаний в древности. – М.,

1982.

37.Очерки истории техники в России (1861 – 1917). – М., 1973, 1975.

38.Очерки истории техники в России с древнейших времен до 60–х гг. XIX в. – М., 1978.

39.Павлова Г.Е. Организация науки в России в первой половине XIX

в. – М., 1990.

40.Сагадеев А.В. Ибн–Сина (Авиценна). – М., 1985.

41.Соловьев Ю.С. История химии. – М., 1983.

42.Стройк Д.Я. Краткий очерк истории математики. – М., 1978.

43.Таннери П. Исторический очерк развития естествознания в Европе.

– М., 1954.

44.Техника в ее историческом развитии (70–е годы XIX – начала ХХ вв.) / Отв. ред. С.В. Шухардин. – М., 1982.

45.Тонков Р.Р. История паровых машин в России. – М., 1972.

46.Уилсон М. Американские ученые и изобретатели. – М., 1975.

47.Френкель В.Я., Явелов Б.Е. Ейнштейн – изобретатель. – М., 1981.

48.Хинкис В.А. Жизнь и смерть Роджера Бекона. – М., 1971.

49.Шмутцер Е., Шютц В. Галилео Галилей: Пер. с нем. – М., 1987.

50.Шухардин С.В. История науки и техники: Учеб. пособие. Ч. 1 – 2. –

М., 1974, 1976.

51.Юшкевич А.П. История математики в средние века. – М., 1961.

ДОДАТОК 1.

Примірний тематичний план навчального курсу «Історія науки і техніки» для студентів гуманітарних спеціальностей

Модуль 1.

ВИТОКИ НАУКИ І РОЗВИТОК ТЕХНІКИ В ІСТОРІЇ ЛЮДСТВА

Тема 1. Неолітична революція.

–346–

Михайличенко О.В. «Історія науки і техніки»

Кам’яна доба. Бронзова доба або бронзовий вік, епоха бронзи. Залізна доба. Освоєння скотарства.

Виникнення цивілізацій

Тема 2. Наука, техніка і культура в античному світі та у середні віки.

нтичний світ. Середні віки.

Тема 3. Епоха Відродження.

Великі географічні відкриття: Магелан, Колумб, Марко Поло, Кук, Пржевальский, Тянь–Шанський.

Тема 4. Розвиток техніки у Новий час.

Винахід парової машини. Винахід двигуна внутрішнього згорання. Винахід телескопа. Винахід мікроскопа. Винахід барометра. Винахід термометра. Винахід годинника.

Тема 5. Технічна і промислова революція XVIII – початку

XIX ст.

Народження сучасної природничої науки. Дослідження світла та звуку. Винайдення електроструму. Винахід електролампочки та телеграфу. Зародження і розвиток залізничного транспорту. Винахід автомобільного транспорту. Винахід мотоцикла. Зародження та розвиток електротехніки. Розвиток і вдосконалення металообробного устаткування. Удосконалення доменного процесу і способів переробки чавуну в залізо. Винахід радіозв’язку. Винахід телефону та фонографа (грамофона). Винахід велосипеда. Винахід і створення пароплава. Винахід фотографії та фотоапарата. Винахід кінокамери і поява кінематографа. Створення обчислювальної техніки. Особливості промислової революції кінця 19 ст. Основні винаходи техніки та обладнання у 19 ст.

МОДУЛЬ 2.

ІСТОРІЯ ТА РОЗВИТОК НАУКИ ЯК ФОРМИ СУСПІЛЬНОЇ СВІДОМОСТІ

Тема 6. Наука в історії цивілізацій.

Переднаука. нтична наука. Середньовічна магічна наука. Класична наука. Неокласична наука. Основі поняття науки.

Тема 7. Історичний розвиток та класифікація наук.

Історія: Геродот, Архімед, Гіппократ, Аристотель, Герон, Гален, Джабір, аль Баттані, Марціан Капелла, Гуго Сен–Вікторський, Фресіс Бекон, Огюст Конт. Міжнародні наукові організації і товариства. Сучасна класифікація наук.

–347–

Михайличенко О.В. «Історія науки і техніки»

Тема 8. Політика як наука і об’єкт дослідження.

Історія політичної науки: Платон, Аристотель, Фома Аквінський, Ніколо Макіавеллі, Монтеск‘є, Дені Дидро, Жан Руссо, Алексис Токвіль, Карл Маркс, Павло Новгородцев, Борис Чичерін, Георгій Плєханов, Володимир Ульянов, Гарольд Ласуелл.

Предмет політичної науки. Категорії, функції та методи дослідження в політичній науці. Система політичних навчальних дисциплін.

Тема 9. Соціальні, суспільні та гуманітарні науки.

Розвиток наукової думки про соціальний устрій та суспільне життя в історії народів: «Повчання Птахотепа», «Книги мертвих», Заратустра, Будда, Конфуцій, Хуан–ді, Олександр Македонський, Цицерон, Сенека, Августин Блаженний, Марсілій Падуанський, Вільям Оккам, Філіп ІІ Август, Святий Людовік ІХ, Нікколо Макіавеллі, Жан Боден, Гуго Гроцій, Самюель Пуфендорф, Томас Гобс, Бенедикт Спіноза, Джон Локк, Девід ЮМ, Вольтер, Монтеск‘є, Жан Руссо, Дені Дідро, Клод Гельвецій, Поль Гольбах, Готхольд Лессінг, Олександр Радіщев, Григорій Сковорода, Карл Маркс, Фрідріх Енгельс.

Класифікація соціальних, суспільних та гуманітарних наук:

суспільні науки, соціальні науки, гуманітарні науки.

Тема 10. Природничі науки.

Фізико–технічні і математичні (математика, інформатика,

механіка, фізика і астрономія): Самоський А., Гіпарх, Улугбек, Габл Е., Лобачевський М.І., Ньютон І., Ейнштейн А., Курчатов І., Циолковський Е., Штейнбух К., Цузе К., Рамієв Б.

Хімічні та біологічні науки (хімія, біологія): Меделєєв Д., Каразін В., Палладін В., Данилевський В., Жан Лимарк, Карл Бурдах, Карл Лінней, Грегор Мендель, ЧарльзДарвін, Мечніков І., Теордор Шванн.

Науки про землю (геологія, географія, геофізика): Чжан Хен, Орас Соссюр, Джемс Хаттон, Марко Поло, Джемс Кук, Ломоносов М., Миклухо–Маклай М., Пржевальський М., Карл Ріттер, Гумбольд О., Чарльз Лайєль, Літке Ф., Кропоткін П.

грарні науки (ґрунтознавство, рослинництво,зоотехнія,

ветеринарна медицина): Юстус Лібіх, Докучаєв В., Тімірязєв К., Прянишников Д., Вавілов М., Ч ернопятов І., Клод Буржела, Альберт Кальмет, Луї Пастер,

Медичні науки (медицина): Алкмеон Кротонський, Праксагор, Гіппократ, Герофіл, Клавдій Гален, Полетика І., Загорський П., Бідлоо М., Буяльський І., Пірогов М., Павлов І., Сєченов І., Лесгафт П.

–348–

Михайличенко О.В. «Історія науки і техніки»

________________________________

Навчальне видання Михайличенко Олег Володимирович

ІСТОРІЯ НАУКИ І ТЕХНІКИ

(навчальний посібник для студентів педагогічних спеціальностей)

Підписано до друку 09.12.2012. Ум. др. арк. 17,2. Наклад 110. Редакційно–видавничий відділ СумДПУ, м.Суми, вул.Роменська, 87.

–349–