3. Матеріально-технічне, фінансове та медичне забезпечення

Матеріально-технічне, фінансове та медичне забезпечення (далі-забезпечення) заходів ЦО – це комплекс організаційних, практичних, інженерно-технічних, правових та інших заходів, які спрямовані на безперервне постачання органів управління, сил ЦО та потерпілого населення продовольством, змінним одягом, взуттям, пально-мастильними матеріалами, фінансами, медичними засобами, а також на захист продовольства, харчової сировини і фуражу від НХР та біологічних засобів. До забезпечення заходів ЦО належить також частина завдань по життєзабезпеченню населення, яке потерпіло внаслідок аварій, катастроф та стихійних лих. Воно здійснюється за видами постачання у відповідності з законами України “Про Цивільну оборону”, “Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру” та “Про надзвичайний стан”. Для попередження небезпеки та ліквідації наслідків НС використовується, крім засобів державного резерву, територіальних резервів, резервів міністерств та відомств, матеріальні засоби підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності. В особливий період Урядом України може вводитися особистий порядок розподілу продуктів харчування та речей першої необхідності. Відповідальність за організацію безперервного забезпечення органів управління, формувань ЦО та потерпілого населення в умовах НС покладається на міністерства, комітети (відомства) та їх територіальні органи в межах їх повноважень і обов’язків щодо рішення задач ЦО. Загальне керівництво забезпеченням здійснює Кабінет Міністрів України, Рада міністрів АР Крим, місцеві органи державної виконавчої влади у відповідності з Конституцією України. Координацію дій органів забезпечення ЦО виконує МНС. Порядок організації забезпечення наступний:

матеріальне забезпечення організується з метою своєчасного і повного постачання органів управління та формувань ЦО інженерною та автотракторною технікою, пальним та мастильним матеріалами, технікою і майном радіаційного та хімічного захисту і розвідки, засобами оповіщення та зв’язку, медичним майном, продовольством, будівельними матеріалами, обмінним і спеціальним одягом, взуттям та іншими видами матеріальних та технічних засобів, необхідними для проведення заходів щодо захисту населення, об’єктів та матеріальних цінностей при НС. Воно здійснюється за видами постачання відповідними службами та органами постачання;

технічне забезпечення організується для підтримання всіх видів інженерної, автотракторної та іншої спеціальної техніки у постійній готовності до виконання задач ЦО. Воно полягає у здійсненні заходів щодо технічного обслуговування, експлуатації і ремонту автомобільної, інженерної та іншої спеціальної техніки, а також в організації своєчасного постачання запасних частин і ремонтних матеріалів.

Основними завданнями технічного забезпечення є: планування та організація технічного обслуговування і поточного ремонту техніки в установлені строки та в повному обсязі; евакуація пошкодженої техніки з маршрутів пересування і ділянок робіт на стаціонарні та ремонтні підприємства технічної служби ЦО та збірні пункти пошкоджених машин; постачання ремонтним підприємствам і формуванням технічної служби запчастин та ремонтних матеріалів; підготовка сил та засобів для рішення задач матеріального забезпечення. Для цього використовуються матеріальні і технічні засоби, що мають в своєму розпорядженні міністерства, відомства, організації, установи, підприємства, КСП. З цією метою виділяються фонди на матеріали та обладнання, а також спеціальну техніку та майно, які знаходяться в непорушному запасі та мобілізаційному резерві. При цьому використовують відповідні установи, бази і склади, підприємства торгівлі, громадського харчування незалежно від відомчого підпорядкування;

фінансове забезпечення провадиться за рахунок державного та місцевих бюджетів, а також коштів підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання (Постанова КМУ від 10.05.94 №299). За рахунок державного бюджету утримуються центральний апарат МНС, військові угруповання та частини ЦО, оперативні підрозділи спеціалізованих формувань центрального підпорядкування, військовослужбовці територіальних штабів, а також виконуються науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи за замовленням МНС України. Заходи ЦО в міністерствах, інших центральних органах державної виконавчої влади та бюджетних установах і організаціях провадяться за рахунок коштів, призначених на їх утримання. На підприємствах, установах і організаціях, які перебувають на господарському розрахунку, вони провадяться за рахунок коштів, що виділяються на загально виробничі, адміністративно-управлінські та експлуатаційні витрати. Крім цього, згідно з Бюджетним кодексом України, Кабінетом Міністрів України, Урядом Автономної Республіки Крим, місцевими виконавчими органами у відповідних бюджетах утворюються резервні фонди, які використовуються на фінансування невідкладних заходів, не передбачених під час затвердження зазначених бюджетів, у тому числі витрат, пов'язаних з НС, а також робіт по ліквідації наслідків стихійних явищ та аварій. Основними завданнями фінансового планування і фінансування є обґрунтоване визначення потреб в коштах, своєчасне забезпечення виділеними асигнуваннями і здійснення контролю за їх законним і доцільним використанням. Фінансування управлінь, відділів, штабів ЦО і з НС та спеціалізованих формувань місцевого підпорядкування, які утримуються за рахунок місцевих бюджетів, здійснюється за такою схемою: визначаються потреби в коштах на рік; на підставі затверджених відповідних бюджетів до отримувачів доводяться суми асигнувань на рік; згідно із затвердженими сумами складаються кошториси видатків, які є підставою для виділення асигнувань.

Формування запасів матеріально-технічних ресурсів. Для швидкого і своєчасного ліквідування наслідків НС необхідно негайне залучення матеріальних ресурсів. Такої оперативності можна досягти тільки шляхом завчасного створення відповідних запасів матеріальних ресурсів. Номенклатура та обсяг яких визначається в залежності від ступеня схильності територій до різноманітних НС, досвіду аналогічних ситуацій в інших місцях та від розміру асигнувань, що спрямовуються для цього. Під запасами матеріально-технічних ресурсів (МТР) розуміють визначену кількість (величину) техніки, технічних засобів військово-технічного майна, пально-мастильних матеріалів, продовольства та іншого майна, яке зберігається на базах, складах сил ЦО МНС. За масштабами вирішення завдань та належності місць зберігання запаси матеріально-технічних ресурсів поділяються на: стратегічні (державні), які використовуються для ліквідації наслідків НС загальнодержавного рівня; оперативні (відомчі) - для ліквідації наслідків НС регіонального рівня; військові (місцеві) - для ліквідації наслідків НС регіонального рівня; об'єктові - для ліквідації наслідків НС місцевого рівня. Стратегічні запаси МТР повинні задовольняти потреби держави на мирний та особливий період, їх розміри встановлюються з урахуванням планів ЦО та військово-економічних можливостей держави.

Існуючий в Україні Державний резерв призначається для: надання державної підтримки окремим галузям господарювання, підприємствам, установам і організаціям з метою стабілізації економіки у разі тимчасових порушень термінів постачання важливих видів сировини і паливно-мастильних ресурсів, продовольства, виникнення диспропорції між попитом і пропонуванням на внутрішньому ринку; надання гуманітарної допомоги; забезпечення першочергових робіт під час ліквідації наслідків НС. До складу державного резерву належать:

мобілізаційний резерв - запаси матеріально-технічних та сировинних ресурсів, призначених для забезпечення розгортання виробництва військової та іншої промислової продукції, ремонту військової техніки та майна в особливий період, розгортання у воєнний час робіт по відновленню залізничних та автомобільних шляхів, морських та річкових портів, аеродромів, ліній і споруд зв'язку, газо-, нафтопродуктопроводів, систем енерго- і водопостачання для організації безперебійної роботи промисловості, транспорту і зв'язку, надання медичної допомоги;

запаси сировинних матеріально-технічних і продовольчих ресурсів для забезпечення стратегічних потреб держави;

запаси МТР для виконання першочергових робіт під час ліквідації наслідків НС та для виконання інших заходів, передбачених законодавством. Оперативні (відомчі) запаси МТР повинні задовольняти потреби сил ЦО МНС на ліквідацію наслідків НС протягом 3…4 діб. (для забезпечення) від мобілізування формувань сил ЦО. Військові (місцеві) запаси МТР повинні задовольняти потреби військових частин, угруповань, формувань на період ліквідації наслідків НС протягом 4…6 діб. За цільовим призначенням та порядком витрат запаси МТР розподіляються на витратні (поточне забезпечення), недоторканий запас (“НЗ”) та незнижуваний запас. Недоторканий запас - це частина МТР, котра витрачається в особливих випадках за рішенням відповідного начальника для забезпечення сил ЦО при їх відмобілізуванні. Незнижуваний запас МТР - це мінімально допустимий рівень забезпеченості сил ЦО матеріально-технічними засобами. Потреба сил ЦО МНС в запасах МТР включає: витрати матеріальних засобів, що плануються для ліквідації наслідків НС; поповнення незворотних втрат матеріальних засобів; поповнення запасів матеріально-технічних засобів до рівня норм та обсягів накопичення. Витрати матеріальних засобів на ліквідацію наслідків НС встановлені (можуть бути) – 15…25 % (середньодобові). Величина незворотних втрат може бути - 0,5…1%. При ліквідації наслідків НС запаси МТР кожну добу поповнюються. Їх розмір та ешелонування встановлюється директивою міністра (його першого заступника) і повинні забезпечувати ведення рятувальних робіт та ліквідацію наслідків НС протягом 7…10 діб. Створення запасів МТР здійснюється в єдиній системі Державного резерву на підставі Закону України "Про державний матеріальний резерв" та відповідних Постанов Кабінету Міністрів України. Завчасне створення запасів МТР як для забезпечення сил ЦО, так і для постраждалого населення (в першу чергу харчуванням, змінним одягом, взуттям та ін.), а також необхідних фінансових резервів становить одне з головних завдань держави.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ:

1. Що належить до завдань цивільної оборони України

2. За якими принципами побудована ЦО України

3. Що складає систему ЦО України

4. Дати загальну характеристику ЄДС та ЦО

5. Сформулювати мету та завдання ЄДС, ЦО

6. Визначити координуючи органи ЄДС

7. Визначити постійні органи управління ЄДС

8. Які рівні управління мають ЄДС, ЦО

9. Мета створення та галузь діяльності Інспекції ЦО

10. Які основні завдання МНС України

11. Визначити керівників ЦО України за відповідними рівнями

12. Визначити керівників комісій ТЕБ та НС на відповідних рівнях управління

13. Склад сил ЦО України

14. Основні завдання спеціалізованих формувань ЦО України