2.3. Основні способи і заходи захисту населенні та територій у нс

З метою захисту населення, зменшення втрат та шкоди економіці в разі виникнення НС запроваджується спеціальний комплекс заходів. Він має такі складові: оповіщення та інформування; спостереження і контроль; укриття в захисних спорудах; евакуаційні заходи; інженерний захист територій; медичний захист; біологічний захист; радіаційний та хімічний захист.

Оповіщення та інформування.

Оповіщення про загрозу і постійне інформування населення досяга­ється завдяки завчасним створенням і підтримкою в постійній готовності загаль­но державної і територіальних автоматизованих систем централізованого оповіщення населення, організаційно-технічним з'єднанням територіальних систем централізованого оповіщення і систем оповіщення на ОЕ, а також централізованим використанням систем зв'язку, радіопровідного, телевізійного оповіщення, радіотрансляційних мереж та інших технічних засобів передачі інформації, із залученням у разі потреби сил і засобів органів МВС. Інформація про загрозу або виникнення НС державного рівня, її можливих наслідків у встановлених порядку і терміни подається до оперативно-чергової служби МНС через оперативно-чергові (диспетчерські) служби органів управління функціональних і територіальних підсистем ЄДС та ЦО по вертикалі управління - від об'єктового до місцевого, регіонального і державного рівня. Термін проходження інформації від органу управління ЄДС та ЦО об'єктового рівня до державного не повинен перевищувати 1 години, а передання інформації від оперативно - чергової (диспетчерської) служби центрального і місцевого органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, до оперативно-чергової служби МНС - 5 хвилин. Відповідають за оповіщення і своєчасне об'єктивне інформування про загрозу чи виникнення НС керівники центральних і місцевих органів виконавчої влади.

Оперативно-чергова служба МНС інформує про загрозу або факт виникнення НС державного рівня (масштаб) та заходи, що здійснюються і плануються Міністра та посадових осіб МНС (за Списком) – негайно, Адміністрацію Президента та Кабінет Міністрів України, зацікавлені центральні органи виконавчої влади протягом 1 години, оперативну та мобільну оперативну групи МНС, особовий склад міжвідомчого оперативного штабу - протягом 30 хвилин, місцеві держадміністрації та органи місцевого самоврядування, на території яких може вплинути НС або її наслідки, а також оперативних чергових відповідних управлінь (головних управлінь) з питань НС Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міськдержадміністрацій протягом 1,5 години. Оповіщення населення про загрозу виникнення НС і порядок подальших дій здійснюється оперативним черговим пункту управління (об'єкта № 1) та усіма оперативно-черговими (диспетчерськими) службами органів управління територіальних підсистем ЄДС та ЦО, розташованих на тери­торіях, де існує загроза виникнення або впливу наслідків НС, шляхом передачі через засоби масової інформації повідомлень про обстановку, що склалася, і необхідні дії. Тексти повідомлень, призначені для населення, передаються державною мовою і мовою якою користується більшість населення у регіоні.У населених пунктах, де не здійснюється цілодобове чергування оперативно-чергових (диспетчерських) служб органів управління ЄДС та ЦО, оповіщення населення здійснюють чергові органи МВС.

Спостереження і контроль.

Спостереження і контроль за довкіллям, продуктами харчування і водою забезпечується створенням і підтримкою в постійній готовності загальнодержавної і територіальних систем спостереження і контролю з включенням до них існуючих сил та засобів контролю, незалежно від підпорядкованості, а також організацією збору, опрацювання і передачі інформації про стан довкілля, забруднення продуктів харчування, харчової сировини, фуражу, води радіоактивними, хімічними речовинами та інфекційними мікроорга­нізмами.

Укриття в захисних спорудах.

Укриттю в захисних спорудах (ЗС) підлягає все населення, відповідно до його належності до груп (працююча зміна, населення, яке проживає в небезпечних зонах, тощо). Захист населення потребує здійснення низки інженерних заходів заздалегідь та, при загрозі НС, а саме:

- будівництво і накопичення ЗС в мирний час та швидке будівництво додаткових укриттів у воєнний час;

- переобладнання під укриття різних споруд;

- комплектування ЗС системами життєзабезпечення та необхідним обладнанням;

- створення надійної системи повідомлення про загрозу аварій, катастроф, стихійних лих (АКСЛ) та нападу агресора;

- захист запасів продуктів, води, сільгосптварин, рослин;

- накопичення ЗІЗ для всього населення країни.

Укриття в ЗС є одним з основних способів захисту населення. Захисні споруди - це інженерні конструкції, спеціально призначені для захисту населення при АКСЛ від впливу ядерної, хімічної, біологічної зброї, НХР та звичайних засобів ураження. ЗС повинні завжди знаходитися в стані готовності до прийому людей. Будівництво сховищ та ПРУ здійснюються відповідно до вимог “Державні будівельні норми”. Усі ЗС класифікуються за такими основними властивостями:

- за призначенням: для захисту населення та виробничого персоналу ОГД; для розташування органів управління;

- за місцем влаштування: відбудовані у підвальних частинах будівель; ті, що стоять окремо; у гірничих виробітках, метро та ін.;

- за терміном зведення: відбудовані заздалегідь (подвійного призначення); швидко звідні захисні споруди (ШЗС);

- за захисними властивостями: сховища; ПРУ.

Сховища класифікуються за такими ознаками:

- за забезпеченням фільтровентиляційним обладнанням (ФВО) - сховища з індексом “А” - які містять ФВО промислового виготовлення, а із спрощеним обладнанням з різних матеріалів - сховища з індексом “АУ”.

- за місткістю - малі - на 150-600 чол., середні - на 600-2000 чол., великі - більш ніж 2000 чол.

- за захисними властивостями від впливу ударної хвилі та проникаючої радіації - сховища розподіляються на 5 класів - А1, А2, АЗ, А4, А5.

Норми захисних властивостей сховищ наведено у таблиці 2.1.

Таблиця 2.1 Норми захисних властивостей сховищ

Клас сховища	Надмірний тиск у фронті ударної хвилі Pф, кПа	Коефіцієнт захисту від проникаючої радіації
А1 А2 А3 А4 А5	500 300 200 100 50	5000 3000 2000 1000 300

Основним класом сховищ, які будуються для захисту населення заздалегідь, є сховища класу А4. Типовий план сховища наведено на рис. 2.1.

Рис.2.1. Плани сховища: 1- захисний герметичні двері; 2- тамбур- шлюзи; 3- санітарні вузли; 4 – основні приміщення для розміщення людей; 5- галерея і оголовок аварійного виходу; 6- фільтровентиляційна камера; 7- медпункт; 8- комора для продуктів харчування.

Сховища призначені для надійного захисту людей, що там знаходяться, відповідно їх класу, тому повинні мати: надійну герметизацію з зовнішнього контуру, захищені входи-тамбури або тамбур-шлюзи та аварійний вихід, вільні підходи та під’їзди поза районами сильних пожеж або задимлень, системи життєзабезпечення, можливість забезпечити безперервне перебування в них людей протягом двох діб. Їх будують заглибленими в ґрунт з надійною системою гідроізоляції від ґрунтових та поверхневих вод. Вони розташовуються поблизу від знаходження населення, що буде там перебувати, при цьому відстань до сховищ, що стоять окремо, повинна бути не більше 500 м. Вбудовані сховища розміщуються під середньою частиною будівель невеликої поверховості, І та II ступеня вогнестійкості (2,5…3 години) з виробництвом категорій Г і Д за пожежною небезпекою. У сховищі повинні підтримуватися всі необхідні сан гігієнічні умови: вміст О₂ - 18%, min -15%, СО₂ - не більш як 2% (max - 3%), температура повітря 21-24°С (maх 30°С).

В кожному сховищі є основні та допоміжні приміщення. До основних приміщень належать: відсіки для тих, хто укривається, пункти управління (ПУ),медичні пункти. До допоміжних приміщень належать: фільтровентиляційне приміщення (ФВП),санітарні вузли, приміщення для захищеної дизель-електростанції (ДЕС),тамбур-шлюзи та тамбури, електрощитові, балонна, комора для продуктів, станція перекачування стічних вод. Всі ці приміщення знаходяться в зоні герметизації сховища. Приміщення основного призначення визначають основні розміри, об'єм та місткість сховища. Найбільш великі за площиною - це приміщення (відсіки) для тих, хто укривається. Вони обладнуються лавками-нарами, щоб сидіти або лежати в два або три яруси залежно від висоти сховища. Місткість відсіків сховища визначається на підставі норм площі на людину, що укривається. Так норма площі складає: 0,5м²/1 людину при 2-ярусних лавках-нарах або 0,4 м²/1людину при 3-ярусних лавках-нарах. За нормою внутрішній об'єм сховища на 1 людину повинен бути не менш ніж 1,5м³. В цю норму не входять приміщення ДЕС, розширюючи камери, тамбури. Лавки-нари розраховуються за нормою площі для сидіння однієї людини -0,45х0,45,а для лежання -0,55х1,8м. Таким чином, на нижній лавці можуть розміститься сидячи 4 чол., на верхній лежачи 1 чол. при 2-ярусних лавках-нарах, або 2 чол. при 3-ярусних лавках-нарах, що в цілому визначає місце лежання як 20% або 30% відповідно від загального числа людей, що переховуються. Для встановлення 2-ярусних лавок-нар висота сховища повинна бути від 2,15…2,90 м, а для 3-ярусних лавок-нар -2,9... 3,5 м. Висота лавок-нар повинна бути від підлоги до нижньої лавки - 0,45 м, до другого ярусу -1,4 м, до 3-го ярусу -2,15 м.

Пункти управління (ПУ) розташовуються поблизу від входу в сховище і, як правило, при наявності в ньому ДЕС. На одного працюючого в ПУ норма площі складає 2,0 м².

Медичний пункт (МП) розташовується на відстані від знаходження ФВП і ДЕС в сховищах місткістю від 900.. 1200 чоловік на площі, яка дорівнює 9 м². На кожні 100 чоловік, що переховуються у сховищах місткістю понад 1200 чол., площа МП збільшується на 1 м². Крім того, у кожному сховищі повинні бути санітарні пости з розрахунку 1 пост на 500 чол., що розміщуються на площі в 2 м² але не менш одного санпоста на сховище при меншій кількості переховуваних.

Площа, допоміжних приміщень розраховується у залежності від кількості переховуваних, наявності ДЕС та іншого обладнання. При цьому необхідні норми площі визначаються за ДБН. Наприклад, в сховищах без ДЕС та регенерації повітря з кількістю переховуваних від 150...450 чол. ця норма площі відповідає 0,12 м²/1чол., а при наявності регенерації повітря - 0,15м²/1чол.

Для зберігання продуктів передбачена комора, площею, яка дорівнює 5 м² на 150 чол. переховуваних. На кожні 150 чол. понад цієї кількості переховуваних площа комори збільшується на 3 м². Кількість комор в сховищі повинна бути з розрахунку 1 приміщення на 600 чол. переховуваних.

Якщо сховище розраховано на 300 чол. та більше, тоді біля одного з входів передбачається тамбур-шлюз площею 8 м² при ширині дверей 0,8 м, або 10 м² - при ширині дверей 1,2 м. Тамбури влаштовують при всіх входах в сховище, окрім обладнаних тамбур-шлюзом. Кількість входів визначається за шириною дверей з розрахунку 1 вхід при 0,8 м - на 200 чол., при 1,2 м - на 300 чол.

В сховищах, що стоять окремо, один вхід можна використовувати як аварійний вихід, якщо він розташований поза зоною завалів. У інших сховищ - один з виходів може бути аварійним виходом у вигляді похилого тунелю або вертикальної шахти з оголовком.

Санітарні вузли обладнуються чашами на підлозі або унітазами за розрахунком: для жінок - 1 на 75 чол., а для чоловіків - 1 на 150 чол. та умивальниками - 1 на 200 чол. ФВП і ДЕС розміщують біля зовнішнього виходу із сховища. Площа приміщень залежить від виду встановленого обладнання.

У сховищах розташовується низка систем життєзабезпечення людей, а саме вентиляції, водопостачання, каналізації, електропостачання, опалення та зв'язку.

Система вентиляції (повітропостачання) с однією з найважливіших систем. Вона призначена для вентиляції та підтримки у приміщеннях потрібного складу повітря з кисню, вуглекислого газу та температури; очищення зовнішнього повітря від пилу, БОР, РР, БЗ та НХР; регенерації повітря усередині сховища та створення підпору повітря.

Примітка. Оскільки системи фільтровентиляції існуючих сховищ призначалися для захисту населення від зброї масового ураження вони не в усьому відповідають вимогам захисту населення у НС мирного часу, тому в деяких випадках змінюються режими їх використання.

Визначення необхідного обладнання системи повітропостачання здійснюється, як правило, для двох режимів роботи: чистої вентиляції (режим 1) і фільтровентиляції (режим 2). За режимом 1 у сховище подається зовнішнє повітря, яке очищене від пилу (у тому числі і радіоактивного). Режим чистої вентиляції забезпечує очищення повітря від радіоактивного пилу, що утворюється під час ядерного вибуху (ґрунтовий пил з розміром частинок 60…80 мкм і більше) і дуже слабко захищає від дрібнодисперсних радіоактивних аерозолів і газів, що вміщуються у викидах при аваріях на РНО (зниження внутрішнього опромінювання забезпечується всього у 10…15 разів). За режимом 2 зовнішнє повітря, що подається у сховище, повинно очищатися від радіоактивного пилу, парів та аерозолів БОР і БЗ. Але хоча він і призначений для очищення повітря від БОР, (не захищає від аміаку, окису вуглецю, двоокису азоту, окису етилену і деяких інших хімічних сполук), тому використовувати його можливо лише тоді, коли точно відомо, що від цього НХР і у наявних концентраціях надійний захист забезпечується. При радіоактивному забрудненні режим фільтровентиляції знижує внутрішнє опромінення до 30…40 разів, однак при тривалому використанні цього режиму у сховище може проходити значна кількість радіонуклідів. Крім того, при безперервній роботі протягом 6…8 годин фільтр “забивається” радіонуклідами і сам стає випромінювачем. Тому в умовах радіоактивного забруднення цей режим можна використовувати лише для регулярних “провітрювань” сховищ шляхом включення фільтровентиляційного обладнання на 15…20 хвилин через проміжки часу, які визначаються відпрацьовуванням потрібного для дихання повітря.

На ОГД, де можливі наземні пожежі, сильна, загазованість приземного повітря шкідливими речовинами і продуктами горіння, повинен передбачатися режим ізоляції і регенерації внутрішнього повітря (режим 3). Він буде ефективним при забрудненні (зараженні) зовнішнього повітря будь-якими небезпечними речовинами, у будь-яких концентраціях.

Оскільки герметизація приміщень і фільтри сховищ не захищають від БОР та НХР і дуже слабко протидіють проникненню радіоактивних аерозолів, що виникають під час аварії на АЕС, тому при їх використанні за умов радіоактивного (хімічного) зараження (забруднення) ті, кого захищають, повинні знаходитися у сховищах у засобах захисту. Кількість зовнішнього повітря, що подається у сховище, залежить від кліматичної зони і приймається:

- за режимом 1 на одного чоловіка в першій зоні, де середня температура зовнішнього повітря самого жаркого місяця - до 20С - 8 м² на чол., в другій зоні - де 20...25 С – 10 м² на чол., -в третій зоні - де 25...30 С - 11 м² на чол., в четвертій зоні - де понад 30 С - 13 м² на чол.;

-за режимом 2 на 1 чол. 2 м²/год для 1 переховуємого, 5 м²/год на 1 чол., працюючого в ПУ, 10 м²/год на 1 чол., що працює на електроручному вентиляторі на одному ЕРВ працюють 2 чол.

Якщо повітроохолоджувачі у сховищах відсутні, для режиму 2 в 3-й та 4-й зонах необхідно збільшити подання повітря до 10 м² на 1 чол. Як джерело холоду тут може використовуватися вода, яка зберігається у заглиблених резервуарах або отримується зі свердловин.

Для забезпечення повітрям сховищ місткістю до 600 чол., які розташовані у 1 та 2 кліматичних зонах, а також сховищ, де відсутні повітроохолоджувачі, місткістю до 450 та 300 чол., що знаходяться відповідно у 3 та 4 кліматичних зонах, застосовуються фільтровентиляційні комплекти ФВК-1 та ФВК-2.

Фільтровентиляційний комплект ФВК-1 забезпечує перший і другий режими вентиляції. До складу комплекту входять: 2 протипилових фільтри ПФП-1000, 3 фільтри-поглинаючі ФПУ-200 (подання кожного 100 м²/годину), 2 електроручних вентилятори ЕРВ-600/300 м²/годину, трубопроводи з запірною арматурою. Фільтровентиляційний комплект ФВК-2 забезпечує 1, 2 та 3 режими вентиляції. До складу комплекту додатково до обсягу ФВК-1 входять: регенеративна установка РУ-150/6, (на 150чол.); фільтр ФГ-70 для очищення чадного газу (СО) зовнішнього повітря, що подається в сховище для створення підпору більш ніж 50 Па; повітроохолоджувачі на виході з РУ-150/6 та ФГ-70; електронагрівачі перед ФГ-70.

В режимі 1 - подання повітря 1 ФВК складає 1200 м²/чол. при роботі 2-х ЕРВ-600/300, а її режимі 2 - 300 м²/год при роботі будь-якої кількості ЕРВ.

Система водопостачання та каналізації сховища будується на базі спільних водопровідних та каналізаційних мереж ОГД. Система водопостачання забезпечує переховуємих питною водою та водою для гігієнічних потреб. Передбачається запас питної води в ємностях з розрахунку 5 л на добу на кожного переховуємого.

Система каналізації сховища підключається відокремлено до загальнозаводської (міської) та зливної мереж. В приміщенні санітарного вузла для збирання стоків передбачається аварійний резервуар з розрахунку прийому 2 л стічних вод на добу на кожного переховуємого.

Електропостачання сховищ передбачається від мережі ОГД (міста), а аварійне - від власної захищеної ДЕС або групової, яка встановлюється для декількох малих сховищ, що знаходяться поблизу. Кабельні лінії заглиблюються не менш ніж на 0,7 м. Освітленість приміщень повинна бути - для ПУ - 50 лк, для відсіків з переховуємими - 50 лк, в санвузлах та тамбур-шлюзах - 30 лк. Аварійне освітлення забезпечується від пересувних електричних ліхтарів, від акумуляторних освітлювачів тощо.

Кожне сховище повинно мати телефонний зв'язок з ПУ ОГД та гучномовці, що підключені до міської та місцевої радіотрансляційних мереж.

Для будівництва ШЗС при загрозі НС використовують збірний залізобетон, елементи колекторів інженерних споруд міського підземного господарства. Прольоти у ШЗС пропонується приймати від 1,2 до 3,6м. При 2-ярусних нарах висота ШЗС повинна бути не менш 1,9 м, а при одноярусних - 1,7 м. Площа підлоги на одного переховуємого повинна бути не менш 0,5 м².ШЗС містять приміщення для переховуємих, санвузол, місця для найпростіших фільтрів, вентиляторів та ємностей з водою. ШЗС витримують тиск ударної хвилі до 100..200кПа.

Протирадіаційні укриття - захисні споруди, за допомогою яких можна запобігти впливу на переховуємих проникаючої радіації від радіоактивного зараження місцевості, світлового випромінювання, БОР та БЗ і частково від впливу ударної хвилі, рис. 2.2, 2.3. Всі ПРУ за захисними властивостями розподіляються на 5 груп. Захисні властивості ПРУ повинні задовольняти нормам, що наведені в таблиці 2.2.