6. Узагальнення та висновки

Завершальним розділом РР є узагальнення отриманих у розділах 1-5 роботи результатів обґрунтувань та розрахунків з метою формулювання розгорнутого резюме для завдання у цілому за схемою, яка відбита нижче на конкретних прикладах.

Приклад 1. Припустимо, що після виконання розділів 1-5 РР з’ясувалося, що базова фірма (А) займається виробництвом стандартної продукції, має реалізовану ринкову нішу ємкістю 120 тис. од. продукції, ринкову частку 0,32 і за цими показниками відноситься до категорії великих фірм. Конкурентний статус фірми А характеризується позицією лідера на ринку з тенденцією до погіршення, у наслідок чого вона займає положення 3 на ККР.

Припустимо також, що базова фірма знаходиться у конкурентному протистоянні з фірмами В та Г, про що вказують данні табл. 10 РР, яка відтворюється нижче.

Сполучення фірм	Співвідношення ринкових часток фірм	Ступень гостроти конкуренції фірм	Фірми-ініціатори конкурентної боротьби	Характер конкурентної поведінки базової фірми
А/Б	1,78	Практично нульова	–	–
А/В	1,52	Слабка з можливим затуханням	Фірма А	Наступальна
А/Г	1,11	Гранично гостра	Фірми А та Г	Наступальна

Далі будемо розглядати, як визначено у цих методичних вказівках, конкурентні відносини базової фірми тільки з однією фірмою, конкретно з фірмою Г, враховуючи, що саме з нею базова фірма конкурує, як це видно з табл. 10, найбільш гостро.

З даних табл. 10 виходить, що у протистоянні фірм А та Г ініціаторами конкурентної боротьби є обидві фірми, внаслідок чого базова фірма повинна дотримуватися наступальної поведінки та прагнути поліпшення свого конкурентного статусу. Звідси безумовно витікає, що мету свого функціонування базова фірма повинна пов’язувати зі збільшенням ринкової частки до рівня, при якому стає можливим перехід із положення 3 у положення 2 на ККР. За таких умов конкурентний статус фірми А буде характеризуватися позицією лідера ринку з тенденцією до поліпшення, що для неї є цілком прийнятним.

Так як базова фірма відноситься до категорії великих фірм і випускає стандартну продукцію, то вона повинна брати на озброєння один з варіантів віолентної конкурентної стратегії, які наведені у табл. 11. Зіставлення цих варіантів за їх характеристиками дозволяє зробити висновок, що найбільш перспективним для базової фірми є варіант зі сполученням показників споживчої цінності продукції фірми і витрат (цін) на її виробництво С₂/R₁. Привабливість цього варіанту конкурентної стратегії полягає у тому, що вона гарантовано реалізується, як вказано у табл. 11, при збереженні низьких цін на виробляєму продукцію (R₁), а ризики на ринку, який нормально функціонує, відсутні.

Охарактеризований варіант конкурентної стратегії базової фірми дозволить їй реалізувати поставлену мету – збільшення ринкової частки у суперництві з фірмою Г, – очевидно, лише у тому випадку, якщо базова фірма буде спроможна при інших однакових умовах забезпечити у зіставленні з фірмою Г більш низькі витрати на виробництво своєї продукції. Це буде також сприяти зниженню цін на виробляємий базовою фірмою продукт та збільшенню «запасу» його конкурентоспроможності.

Приклад 2. Припустимо, що після виконання розділів 1-5 РР з’ясувалося, що базова фірма (А) займається виробництвом спеціалізованої продукції, має реалізовану ринкову нішу ємкістю 80 тис. од. продукції, ринкову частку 0,23 і за цими показниками відноситься до категорії середніх фірм. Її конкурентний статус характеризується слабкою ринковою позицією з тенденцією до погіршення, внаслідок чого фірма А займає положення 11 на ККР.

Припустимо також, що базова фірма знаходиться у конкурентному протистоянні з усіма фірмами, які оперують на ринку, про що вказують данні табл. 10, котра відтворюється нижче.

Сполучення фірм	Співвідношення ринкових часток фірм	Ступень гостроти конкуренції фірм	Фірми-ініціатори конкурентної боротьби	Характер конкурентної поведінки базової фірми
А/Б	0,64	Слабка з можливим наростанням	Фірма Б	Оборонна
А/В	0,96	Гранично гостра	Фірми А та В	Наступальна
А/Г	1,37	Слабка з можливим затуханням	Фірма А	Наступальна

Далі будемо розглядати, як визначено у цих методичних вказівках, конкурентні відносини базової фірми тільки з однією фірмою, конкретно з фірмою В, враховуючи, що саме з нею базова фірма конкурує, як це видно з табл. 10, найбільш гостро.

З даних табл. 10 виходить, що у протистоянні фірм А та В ініціаторами конкурентної боротьби є обидві фірми, внаслідок чого базова фірма повинна дотримуватися наступальної поведінки та прагнути поліпшення свого конкурентного статусу. Звідси безумовно витікає, що мету свого функціонування базова фірма повинна пов’язувати зі збільшенням ринкової частки до рівня, при якому є можливим перехід з положення 11 у положення 10, а потім у положення 6 на ККР. За таких умов конкурентний статус фірми А буде характеризуватися сильною ринковою позицією з тенденцією до поліпшення.

Так як базова фірма відноситься до категорії середніх фірм і випускає спеціалізовану продукцію, то вона повинна брати на озброєння один з варіантів патіентної конкурентної стратегії, які відображені у табл. 11. Зіставлення цих варіантів за їх характеристиками дозволяє зробити висновок, що найбільш перспективним для базової фірми є варіант зі сполученням показників споживчої цінності продукції фірми й витрат на її виробництво (цін) С₃/R₂. Привабливість цього варіанту конкурентної стратегії полягає у тому, що він гарантовано реалізується, як вказано у табл.11 при збереженні стабільних цін на виробляєму продукцію (R₂), а ризики на ринку, що нормально функціонує, відсутні.

Охарактеризований варіант конкурентної стратегії базової фірми дозволить їй реалізувати поставлену мету – збільшення ринкової частки у суперництві з фірмою В, – очевидно, лише у тому випадку, якщо базова фірма буде спроможна при інших однакових умовах забезпечити у зіставленні з фірмою В більш високу споживчу цінність своєї продукції. При цьому фірма А буде мати «запас» конкурентоспроможності своєї продукції, який для неї є прийнятний.

Приклад 3. Припустимо, що після виконання розділів 1-5 РР з’ясувалося, що базова фірма (А) займається виробництвом стандартної продукції, має реалізовану ринкову нішу ємкістю 20 тис. од. продукції, ринкову частку 0,12 і за цими показниками відноситься до категорії малих фірм. Її конкурентний статус характеризується позицією аутсайдеру ринку з тенденцією до поліпшення, внаслідок чого фірма А знаходиться у положенні 14 на ККР.

Будемо також враховувати, що базова фірма не має жодних конкурентних відносин з іншими фірмами, які оперують на ринку, про що вказують данні табл. 10, котра відтворюється нижче.

Сполучення фірм	Співвідношення ринкових часток фірм	Ступень гостроти конкуренції фірм	Фірми-ініціатори конкурентної боротьби	Характер конкурентної поведінки базової фірми
А/Б	0,48	Практично нульова	–	–
А/В	0,36	Практично нульова	–	–
А/Г	0,40	Практично нульова	–	–

І, накінець, припустимо, що у перспективі конкурентні відносини між базовою фірмою та її потенційними суперниками можуть цілком виникнути. Дійсно, з даних табл. 10 можна побачити, що найбільш вірогідним конкурентом фірми А є фірма Б, так як співвідношення їх ринкових часток (0,48) може у принципі опинитися у підінтервалі (0,51-0,85), коли виникає слабка конкуренція з можливим наростанням. У такій ситуації ініціатором конкурентної боротьби забов’язана виступати базова фірма з наступальним варіантом конкурентної орієнтації, що зумовлюється її прагненням поліпшити свій конкурентний статус.

Звідси безумовно виходить, що мету свого функціонування базова фірма повинна пов’язувати зі збільшенням ринкової частки до рівня, при якому є можливим перехід з положення 14 у положення 10, а потім у положення 9 на ККР. За таких умов конкурентний статус фірми А буде характеризуватися слабкою ринковою позицією, але з тенденцією до швидкого поліпшення.

Так як базова фірма відноситься до категорії малих фірм і випускає стандартну продукцію, то для неї слід брати на озброєння комутантну конкурентну стратегію зі сполученням показників споживчої цінності продукції фірми і витрат на її виробництво (цін) С₂/R₂. При використанні цієї стратегії базова фірма повинна постійно піклуватися про збереження стабільних цін на свою продукцію (R₂) та підтримання її привабливості у сприйнятті клієнтури, що необхідно для забезпечення споживчої цінності продукції на потрібному рівні (С₂) та відповідного «запасу» її конкурентоспроможності.

Приклад 4. Припустимо, що після виконання розділів 1-5 РР з’ясувалося, що базова фірма (А) займається виробництвом спеціалізованої продукції, має реалізовану ринкову нішу ємкістю 10 тис. од. продукції, ринкову частку 0,07 і за цими показниками відноситься до категорії малих фірм. Її конкурентний статус характеризується позицією аутсайдеру ринку з тенденцією до швидкого погіршення, внаслідок чого фірма А знаходиться у положенні 16 на ККР.

Припустимо також, що базова фірма не має жодних конкурентних відносин з іншими фірмами, про що вказують данні табл. 10, котра відтворюється нижче. Однак позиція аутсайдера з тенденцією до швидкого погіршання повинна спонукати менеджмент фірми А енергійно шукати шляхи до рятування від неминучого краху.

Сполучення фірм	Співвідношення ринкових часток фірм	Ступень гостроти конкуренції фірм	Фірми-ініціатори конкурентної боротьби	Характер конкурентної поведінки базової фірми
А/Б	0,22	Практично нульова	–	–
А/В	0,24	Практично нульова	–	–
А/Г	0,21	Практично нульова	–	–

У теорії конкуренції показано, що реальне розв’язання такого роду проблем можливо лише у разі успішної реалізації розглядаємою фірмою експлерентної конкурентної стратегії, яка пов’язана з пошуком революційних рішень по створенню нових або радикальному удосконаленню старих товарів з наступним і енергійним переходом до віолентної або патієнтної конкурентної стратегії (див. приклади 1, 2).

20